Рішення від 05.11.2025 по справі 130/1873/25

2/130/1328/2025

130/1873/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2025 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» через систему «Електронний суд» звертається до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 14788589 від 13 червня 2021 року у сумі 32870 грн, а також 2422,40 грн судових витрат зі сплати судового збору та 7000 грн витрат на правову допомогу (а.с.1-6).

Позов обґрунтовано тим, що 13 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 4788589. Відповідно до якого відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 8000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначенні статями 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» та відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого укладений договір було розміщено в особистому кабінеті відповідачки та було здійснено перерахування коштів відповідно до умов пункту 2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника. ТОВ "Мілоан" умови кредитного договору виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит, а відповідач умови вказаного договору не виконує. 18 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги № 77-МЛ. Відповідно до умов договору позивач набув статус нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача. Сума заборгованості відповідача відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги складає 32870 грн, з яких 7200 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 24870 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків та 800 грн заборгованість за комісією. Зазначив, що сума та розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно з договором відступлення права вимоги. Тобто після отримання права вимоги до відповідача, позивачем жодних нових сум стягнення заборгованості не нараховувалось, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підтвердження позовних вимог надав копію анкети-заяви на кредит, копію договору про споживчий кредит, копію довідки про ідентифікації.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 26 червня 2025 року (а.с. 1).

В порядку частини сьомої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 30 червня 2025 року направлено запит щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 3 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (а.с.43).

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання, підтвердженою довідкою міської ради (а.с. 42).

Однак, 17 липня 2025 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 45).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання згідно з положеннями частин сьомої та восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.

Відповідно до наказу від 2 липня 2025 року суддя Шепель К.А. перебував у щорічній основній відпустці з 27 липня 2025 року по 17 вересня 2025 року.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи встановлено, що 13 червня 2021 року відповідач оформив на сайті ТОВ «Мілоан» анкету-заяву на кредит № 4788589, в якій вказав значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема: номер мобільного телефону, дату народження, паспортні дані, ідентифікаційний номер, місце проживання, реєстрації, працевлаштування із зазначенням місця роботи (а.с. 17 на звороті).

13 червня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено кредитний договір № 4788589, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 8000 грн строком на 30 днів, із кінцевим терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 13 липня 2021 року (а.с. 18 на звороті-22).

Разом з тим, згідно з пунктом 2.3.1.2 договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позивальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в пункті 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, які дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Водночас, у пункті 4.2 розділу 4 договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця. Тобто, в даному випадку, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Аналогічна інформація міститься в паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем електронним підписом (а.с. 23).

Згідно з копією графіку розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного № 4788589, від 13 червня 2021 року, відповідач зобов'язаний був сплатити 11800 грн, з яких: 8000 грн - кредит; 3000 грн - проценти та 800 грн комісії (а.с. 22 на звороті).

Відповідно до копії довідки про ідентифікацію за підписом представника ТОВ "Мілоан" клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір № 4788589, від 13 червня 2021 року ідентифікований ТОВ "Мілоан". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: одноразовий ідентифікатор W97375, час відправки ідентифікатора позичальнику 13.06.2021 13:07 год, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +38068 1604732 (а.с. 24 ).

Згідно з копією платіжного доручення № 48688585 від 13 червня 2021 року, ТОВ "Мілоан" перерахувало на ім'я отримувача ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_1 кредитні кошти згідно договору № 4788589, в сумі 8000 грн (а.с. 24 на звороті).

Відповідно до копії відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4788589, від 13 червня 2021 року, ОСОБА_1 нараховувались щоденно проценти згідно з пунктом 1.5.2 та п.п.1.6, 2.3.1.2 кредитного договору (а.с. 25-26).

Слід зауважити, що відповідач не спростував розрахунок ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" про наявність у нього заборгованості за договором № 4788589 від 13 червня 2021 року.

18 жовтня 2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" був укладений договір відступлення права вимоги № 77-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с.27-31).

Згідно з копією акту приймання -передачі реєстру боржників від 18 жовтня 2021 року до договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ, кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників від 18 жовтня 2021 року (а.с. 32) .

Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 77-МЛ від 18 жовтня 2021 року, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 4788589 від 13 червня 2021 року в сумі 32870 грн (а.с.31 на звороті).

23 червня 2025 року ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" на адресу відповідача була направлена досудова вимога, у якій відповідача було повідомлено про наявність простроченої заборгованості у сумі 32870 грн за кредитним договором № 4788589 від 13 червня 2021 року, укладеним з ТОВ «Мілоан» та повідомлено про необхідність протягом 3 днів погасити заборгованість перед ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за вказаними реквізитами (а.с.33).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є юридичною особою, зареєстрованою в передбаченому Законом порядку (а.с.33 на звороті-34).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Як встановлено судом, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 8000 грн. Вказані обставини підтверджуються наданими суду представником позивача доказами.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077, частиною першою статті 1078 та частиною першою статті 1082 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (стаття 514, частина перша стаття 1084 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що ТОВ «Мілоан» перерахувало позичальнику кредитні кошти у розмірі 8000 грн на його рахунок. Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 32870 грн. Вказана заборгованість нарахована у повній відповідності до умов кредитного договору.

За встановлених обставин, вказана заборгованість на підставі статтей 526, 530 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду в електронній формі, сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 5).

Крім того, представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000 грн.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони, саме тому витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1077, 1078, 1082, 1084 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4788589 від 13 червня 2021 року в розмірі 32870 (тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят) грн, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правову допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім'я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк», місцезнаходження вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28,м. Львів, 79018.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ

Попередній документ
131576946
Наступний документ
131576948
Інформація про рішення:
№ рішення: 131576947
№ справи: 130/1873/25
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.11.2025)
Дата надходження: 26.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором