Справа № 126/2293/25
Провадження № 3/126/1298/2025
"06" листопада 2025 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області
Хмель Р. В.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності притягувався,
за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 672145 від 02.10.2025, 22.09.2025, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме постійно телефонував до неї.
Перед початком судового розгляду справи, ОСОБА_1 , було роз'яснено його права у відповідності до ст. 268 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому правопорушенні не визнав.
Всебічно та об'єктивно дослідивши обставини справи приходжу до наступних висновків.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв'язок між ними.
Відповідно до п.3 ч.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству № 2229-VIII від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Суд звертає увагу, що вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, визначеними у ст.ст. 269, 272 КУпАП, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки, ОСОБА_2 , яке полягало у тому, що він постійно їй телефонував. Проте, матеріали справи не містять доказів, що своїми діями ОСОБА_1 завдав шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , що відповідно не може свідчити про навяність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ч. 2 ст. 254 КУпАП, а саме протокол складений пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, зокрема зафіксоване в протоколі адміністративне правопорушення вчинене 22.09.2025, тоді як протокол серії ВАД № 672145 був складений 02.10.2025.
Таким чином, співробітником ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області було порушено вимоги до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 254 КУпАП, а саме не дотримано строку складення не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Допущенні порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позбавляють суд можливості здійснити повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи, а отже досягти завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення, що в свою чергу є перешкодою для розгляду адміністративної справи по суті, з'ясування її обставин та прийняття рішення по ній.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області.
Суддя Р. В. Хмель