адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
21.10.2025 Справа № 917/1348/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроко", вул. Устименка, 140, с. Крутьки, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19932
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Інвест Проект", вул. Добровольського, 77, кв.96, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39800
про : 1) розірвання договору на виконання будівельних послуг №16/1/25 від 16.01.2025 року;
2) розірвання договору на виконання будівельних послуг №12/2/25 від 12.02.2025 року;
3) стягнення 698 513,96 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Представники сторін: відповідно протоколу судового засідання,
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агроко" просить суд:
- розірвати укладений між ним та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Інвест Проект" 16.01.2025 року договір на виконання будівельних послуг №16/1/25;
- розірвати укладений між ним та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Інвест Проект" 12.02.2025 року договір на виконання будівельних послуг №12/2/25;
- стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Інвест Проект" 698 513,96 грн передоплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про невиконання відповідачем зобов'язань за укладеними договорами.
Правовими підставами позову зазначено ст. 23, 51, 252, 525, 530, 610, 612, 629, 653, 837, 846, 849, 1212 Цивільного кодексу України та ст. 222 Господарського кодексу України.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази в копіях (арк.с. 6-32) : інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ТОВ "СТАТУС ІНВЕСТ ПРОЕКТ" (ЄДРПОУ 45423334), копія договору на виконання будівельних послуг №16/1/25 від 16.01.2025 року з додатком до нього, копія договору на виконання будівельних послуг №12/2/25 від 12.02.2025 року з додатком до нього, копія платіжної інструкції №406080837 від 07.02.2025 року, копія платіжної інструкції №406080042 від 17.01.2025 року, копія платіжної інструкції №510855149 від 19.02.2025 року, копія платіжної інструкції в національній валюті №510855694 від 05.03.2025 року, копія платіжної інструкції №510857268 від 28.03.2025 року, копія платіжної інструкції №510857549 від 04.04.2025 року, копія претензії № 19/05/25 від 19.05.2025 року, докази поштового відправлення претензії № 19/05/25 від 19.05.2025 року, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (№ відправлення 1990100070999), роздруківка з сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення 1990100070999, копія претензії від 02.06.2025 року № 02/06/25, докази поштового відправлення претензії від 02.06.2025 року № 02/06/25, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (№ відправлення 1990100071715), роздруківка з сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення 1990100071715, копія довіреності на представництво СТОВ "Агроко", копія ордеру про надання правничої допомоги, копія посвідчення адвоката України, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, докази сплати судового збору, документи, що підтверджують надіслання позову і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
07.07.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроко" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Інвест Проект" про : розірвання договору на виконання будівельних послуг №16/1/25 від 16.01.2025 року; розірвання договору на виконання будівельних послуг №12/2/25 від 12.02.2025 року; стягнення 698 513,96 грн передоплати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 року справу № 917/1348/25 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 14.07.2025 прийняв зазначену позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/1348/24; призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 12.08.2025 на 10:00 та встановив строки для подання заяв по суті справи.
24.07.2025 до суду від представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроко" Савісько Ігоря Олександровича через систему "Електронний Суд" надійшла заява про участь у судовому засіданні 12.08.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у задоволенні якої суд відмовив ухвалою від 24.07.2025.
У зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 12.08.2025 не відбулося, про що сторони були повідомлені шляхом оприлюднення відповідного оголошення на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади в Інтернеті за адресою: pl.arbitr.gov.ua (арк.с. 53).
Суд ухвалою від 03.09.2025 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив дату підготовчого засідання на 02.10.2025 на 09:00.
05.09.2025 до суду від представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроко" через систему "Електронний Суд" надійшла заява про участь у судовому засіданні 02.10.2025 та у всіх наступних судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№11422), яку суд задовольнив ухвалою від 09.09.2025.
Позивач надав суду 02.10.2025 за вх. № 12614 клопотання про долучення доказів, відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи копію претензії № 02/06/25 від 02.06.2025, на яку позивач посилався в обґрунтування позовних вимог за текстом позовної заяви, проте помилково залучив в додатки до позовної заяви копію претензії №13/06/25 від 12.06.2025.
У судовому засіданні 02.10.2025 року з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 ГПК України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.10.2025 року на 09:00.
У судове засідання 21.10.2025 відповідач представництво не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Суд протокольною ухвалою від 21.10.2025 задовольнив клопотання позивача про долучення доказів.
Щодо повідомлення відповідача про це провадження суд зазначає наступне.
У зв'язку із відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд", копії ухвал суду направлялися відповідачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначені поштові відправлення повернулися до суду з довідкою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою (арк.с. 40-44, 54-58, 73-77).
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №910/17797/17.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, усі ухвали у цій справі відповідно до приписів Закону України "Про доступ до судових рішень" були своєчасно розміщені судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідні оголошення оприлюднювалися також на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади в Інтернеті за адресою: pl.arbitr.gov.ua.
Тобто, відповідач належним чином повідомлявся про це провадження, час, дату та місце проведення судових засідань.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з п.2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідач на вимогу ч.6 ст.6 ГПК України з 18.10.2023 зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, чого останнім зроблено не було.
Згідно наявної у матеріалах справи відповіді №12548825 (а.с. 35) станом на 08.07.2025 у відповідача не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Отже, судові рішення (ухвали суду) не були вручені відповідачу в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету, оскільки останній не виконав свій обов'язок щодо реєстрації електронного кабінету у строк визначений законом.
Неотримання відповідачем поштової кореспонденції (ухвал суду) за місцем офіційної реєстрації, невиконання відповідачем обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету своєчасно, свідчать про те, що відповідачем не вживались заходи щоб дізнаватись про стан існуючих судових проваджень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з наведеним суд розглядає спір за наявними матеріалами.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Під час розгляду справи по суті представник позивача на позовних вимогах наполягав, суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 21.10.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
16.01.2025 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агроко" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Інвест Проект" (Підрядник) укладено Договір на виконання будівельних послуг №16/1/25 (арк.с. 11-12, надалі - Договір №16/1/25), за умовами якого Відповідач зобов'язався провести будівельні послуги з монтажу утеплення фасаду з встановленням накладних планок та відливів з металу
на об'єкті, що знаходиться за адресою с. Мельники, вул. Вознесенська, буд. 98, Золотоніського району, Черкаської області, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.
При цьому сторони узгодили, зокрема, таке:
- Конкретний перелік послуг за договором вказано в додатку №1 до Договору, що є йог невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору №16/1/25);
- договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 91 668,00 грн (п. 1.2 Договору №16/1/25);
- розмір оплати: передоплата - 30%, послідуючі 70% - протягом 3 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт (п. 3.1.2, п. 5.1 Договору №16/1/25);
- Виконавець зобов'язується виконати послуги до 07.02.2025 (п. 3.2.1 Договору №16/1/25);
- Виконавець має право на дострокове виконання Договору (п. 3.2.4 Договору №16/1/25);
- Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 07.02.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань сторонами (п. 10.1 Договору №16/1/25).
Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору №16/1/25 - перелік будівельних послуг та їх вартість (арк.с. 13).
На виконання вимог п. 3.1.2. Договору №16/1/25 позивач платіжною інструкцією №406080042 від 17.01.2025 року перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача 27 500,40 грн. попередньої оплати, платіжною інструкцією № 406080837 від 07.02.2025 року 40 000,00 грн. (арк.с. 19 на звороті - 20).
12.02.2025 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агроко" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Інвест Проект" (Підрядник) укладено Договір на виконання будівельних послуг №12/2/25 (арк.с. 13-14, надалі - Договір №12/2/25), за умовами якого Відповідач зобов'язався провести будівельні послуги з монтажу утеплення фасаду з встановленням накладних планок та відливів з металу
на об'єкті, що знаходиться за адресою с. Крутьки, вул. Устименка, буд. 142, Золотоніського району, Черкаської області, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.
При цьому сторони узгодили, зокрема, таке:
- Конкретний перелік послуг за договором вказано в додатку №1 до Договору, що є йог невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору №12/2/25);
- договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 829 781,28 грн (п. 1.2 Договору №12/2/25);
- сплата за будівельні матеріали проводиться на умовах 100% передплати, розмір оплати: передоплата - 30%, послідуючі 70% - протягом 3 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт (п. 3.1.2, п. 5.1 Договору №12/2/25);
- Виконавець зобов'язується виконати послуги до 30.04.2025 (п. 3.2.1 Договору №12/2/25);
- Виконавець має право на дострокове виконання Договору (п. 3.2.4 Договору №12/2/25);
- Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30.04.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань сторонами (п. 10.1 Договору №12/2/25).
Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору №12/2/25- перелік будівельних послуг та їх вартість (арк.с. 15-19).
На виконання вимог п. 3.1.2. Договору №12/2/25 25 позивач платіжною інструкцією №510855694 від 05.03.2025 року перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача 200 506,78 грн попередньої оплати, платіжною інструкцією № 510857268 від 28.03.2025 року 240 506,78 грн, платіжною інструкцією № 510855149 від 19.02.2025 року 40 000,00 грн, платіжною інструкцією № 510857549 від 04.04.2025 року 150 000,00 грн (арк.с. 20 на звороті - 22).
За даними позивача станом на дату подання цього позову так і не було розпочато виконання обумовлених означеними Договорами робіт та строк виконання робіт був порушений відповідачем без надання обґрунтованих причин.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 19.05.2025 року № 19/05/25, відповідно до якої вимагав вжити необхідних заходів для завершення робіт в найкоротші терміни, не пізніше 31.05.2025, або повернути заборгованість, яка виникла з вини відповідача, у загальному розмірі 698 513,96 грн у строк до 31.05.2025 (арк.с. 23).
Направлення претензії 20.05.2025 на адресу відповідача підтверджується матеріалами справи (арк.с. 25), претензія повернута поштою 21.05.2025 з відміткою про відсутність одержувача за вказаною адресою (арк.с. 25 на звороті - 26).
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 02.06.2025 року № 02/06/25, відповідно до якої вимагав вжити необхідних заходів для завершення робіт в найкоротші терміни, не пізніше 15.06.2025, або повернути заборгованість, яка виникла з вини відповідача, у загальному розмірі 698 513,96 грн у строк до 19.06.2025. У випадку не виконання вказаних умов претензії вважати укладений договір на виконання будівельних послуг №16/1/25 від 16.01.2025 року та договір на виконання будівельних послуг №12/2/25 від 12.02.2025 року розірваними з 20.06.2025 (арк.с. 81-82).
Направлення претензії 02.06.2025 на адресу відповідача підтверджується матеріалами справи (арк.с. 28 на звороті), претензія повернута поштою 04.06.2025 з відміткою про відсутність одержувача за вказаною адресою (арк.с. 29).
Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
З огляду на зміст та предмет укладеного між сторонами договору, укладений між сторонами Договір, який за своєю суттю є договором підряду, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст. 173, 174 ГК України (ст. 11, 202, 509 ЦК України).
Враховуючи правову природу укладених договорів, кореспондуючи права та обов'язки їх сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з підряду : глава 61 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановив суд, сторони узгодили таке:
- розмір оплати: передоплата - 30%, послідуючі 70% - протягом 3 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт (п. 3.1.2, п. 5.1 Договору №16/1/25);
- виконавець зобов'язується виконати послуги до 07.02.2025 (п. 3.2.1 Договору №16/1/25);
- сплата за будівельні матеріали проводиться на умовах 100% передплати, розмір оплати: передоплата - 30%, послідуючі 70% - протягом 3 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт (п. 3.1.2, п. 5.1 Договору №12/2/25);
- виконавець зобов'язується виконати послуги до 30.04.2025 (п. 3.2.1 Договору №12/2/25).
Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Суд встановив доведеними обставини виконання позивачем зобов'язання за вищезазначеними Договорами щодо здійснення ним попередньої оплати у загальній сумі 698 513,96 грн.
Матеріали справи містять докази на підтвердження прийняття на себе відповідачем зобов'язань щодо виконання підрядних робіт в термін до 07.02.2025 за Договором №16/1/25 та в термін до 30.04.2025 за Договором №12/2/25, проте доказів виконання їх у вказаний термін чи доказів щодо зміни термінів виконання робіт суду не надано, на наявність таких сторони не посилаються. Позивач стверджує, що виконання робіт не розпочато.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Предметом немайнових вимог у цій справі є розірвання означених вище договорів, що відповідає способам захисту прав, передбаченим ст. 16 ЦК України (зміна чи припинення правовідношення).
Частина друга статті 849 ЦК України надає замовнику право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст.651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку ч.1 ст.651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Згідно із ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою розірвати договори, проте відповідач вказані вимогу не отримав (повернута поштою через відсутність адресата).
Передбачене законодавством право Замовника на відмову від договору реалізоване не було, тому з огляду на вищенаведені норми законодавства та встановлені судом обставини справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання укладеного між сторонами 16.01.2025 року договору на виконання будівельних послуг №16/1/25 та укладеного між сторонами 12.02.2025 року договору на виконання будівельних послуг №12/2/25.
Згідно ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про : 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
З наведеної норми убачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов'язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.
Означене недоговірне зобов'язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом.
Це зобов'язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала; норма частини другої статті 530 ЦК України, до недоговірних зобов'язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 ЦК України не застосовується (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22).
Під час вирішення цього спору суд встановив, що позивач здійснив попередню оплату робіт в розмірі 698 513,96 грн, а відповідач не приступив до виконання робіт за вказаними вище Договорами, під час розгляду цієї справи суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання означених договорів, відтак у відповідача виник обов'язок повернути 698 513,96 грн, оскільки підстава їх отримання згідно з нормами статті 1212 ЦК України відпала, у зв'язку з розірванням договорів.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підтверджені документально та відповідають нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Стосовно розподілу судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції № 510862485 від 04.07.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 13 505,71 грн (арк.с. 32).
Зарахування судового збору у розмірі 13 505,71 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною довідкою (арк.с. 34).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так як позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, виходячи з об'єднання двох немайнових вимог та однієї майнової вимоги про стягнення 698 512,96 грн розмір судового збору підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 13 226,96 грн (698 512,96 грн х 1,5% х 0,8 + 2 х 3 028,00 грн х 0,8). Сума переплати судового збору становить 278,75 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд також інформує позивача, що 07.01.2025 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233. Даним наказом внесені зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, для формування Господарським судом Полтавської області електронного подання на повернення судового збору позивачу необхідно надати суду відповідне клопотання про повернення судового збору та вичерпну інформацію згідно з абзацом сьомими пункту 5 розділу I "Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 606 від 26.11.2024 р.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 13 226,96 грн.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Розірвати договір на виконання будівельних послуг №16/1/25 від 16.01.2025 року та договір на виконання будівельних послуг №12/2/25 від 12.02.2025 року, укладені між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агроко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Інвест Проект".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Інвест Проект" (вул. Добровольського, 77, кв. 96, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 36800, код ЄДРПОУ 45423334) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроко" (вул. Устименка, 140, с. Крутьки, Золотоніського району, Черкаської області, 19932, код ЄДРПОУ 31561188) грошові кошти у розмірі 698 513,96 грн та 13 226,96 грн судового збору.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 ГПК України.
Рішення підписано 06.11.2025 року (після виходу судді з відпустки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик