65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2275/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,
дослідивши матеріали справи
за позовом: керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (56501, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2) в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, площа Центральна, буд. 1) та в особі Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, площа Центральна, буд. 1)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Пестова Петра Євгеновича ( АДРЕСА_1 )
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення штрафних санкцій в розмірі 282 285, 87 грн
у відкритому судовому засіданні за участі
представників сторін:
від Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області: Ейсмонт І.С.;
від позивача в особі Управління-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради: не з'явився;
від позивача в особі Вознесенської міської ради: не з'явився;
від відповідача: Бартошук В.О. (брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).
Судове засідання 27.10.2025 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
1. Короткий зміст позовних вимог.
10.06.2025 керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради та в особі Вознесенської міської ради звернувся із позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд» (вх. № 2327/25 від 10.06.2025), в якій просить:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 27.06.2024 до договору № 1 від 09.01.2024, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради та фізичною особою-підприємцем Пестовим Петром Євгеновичем;
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 27.09.2024 до договору № 1 від 09.01.2024, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради та фізичною особою-підприємцем Пестовим Петром Євгеновичем;
- стягнути з фізичної особи-підприємця Пестова Петра Євгеновича (далі - ФОП Пестов П.Є., відповідач) на розрахунковий рахунок Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (далі - Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР) пеню та штраф у розмірі 282 285, 87 грн;
- стягнути з відповідача у справі на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позовної заяви.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/2275/25 за позовом керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР та в особі Вознесенської міської ради до відповідача ФОП Пестова П.Є. про визнання недійсними додаткових угод та стягнення штрафних санкцій в розмірі 282 285, 87 грн; призначено справу до судового розгляду по суті на 22.08.2025 о 10:00.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 відкладено розгляд справи на 22.09.2025 о 12:30.
У судовому засіданні 22.09.2025 оголошено перерву до 13.10.2025 о 15 год. 30 хв. у відповідності до ст. 216 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2025 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 27.10.2025 о 16 год. 30 хв.
Вознесенська міська рада звернулася із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 21.10.2025 (вх. № 33151/25 від 21.10.2025), в якій просила розглядати справу, призначену на 27.10.2025 о 16 год. 30 хв. без участі представника за наявними в справі матеріалами.
У судовому засіданні 27.10.2025 після судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим оголосив перерву на п'ять хвилин.
27.10.2025 після перерви судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
3. Позиція учасників справи.
Доводи керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди № 1 від 27.06.2024 та № 2 від 27.09.2024 до договору № 1 від 09.01.2024 про закупівлю послуг укладені за відсутності документального підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку виконання робіт, тобто з порушенням вимог ч. 4 п. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п. 19 Особливостей закупівель, якими визначено вичерпний перелік для зміни істотних умов договору, а також невиконання вказаних робіт у строк, визначений договором. Посилаючись на положення ст. ст. 610, 611 ЦК України, п. 9.2. договору зазначає, що з відповідача за порушення строків виконання зобов'язань щодо виконання робіт підлягає стягненню пеня та штраф.
В обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави прокурор вказав, що продовження строку виконання робіт за договором щодо ремонту приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1, майже на чотири місяці, порушує інтереси держави та не відповідає інтересам територіальної громади міста Вознесенська та могло негативно вплинути на ефективність роботи органів місцевого самоврядування, зокрема щодо надання послуг громадянам. Листами окружної прокуратури від 13.03.2025 № 53-2422ВИХ-25 та від 28.04.2025 № 53-3818ВИХ-25 про наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод № 1 та № 2 до договору № 1 від 09.01.2024 та підстав для стягнення з підрядника штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором повідомлялися Вознесенська міська рада та Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР. Листом виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 11.04.2025 № 1232/01/01-02/11 повідомлено окружну прокуратуру, що підставами для укладення додаткових угод до договору є нестача кваліфікованих кадрів зумовлена мобілізацією та надзвичайна епізодичність повітряних тривог, що безпосередньо вплинули на хід виконання послуг. Листом від 19.05.2025 №201/05.01-02 Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР надало розрахунок штрафних санкцій за порушення зобов'язань щодо строку виконання робіт та зазначило, що станом на сьогодні всі роботи за договором виконані у повному обсязі, прийняті замовником, підтверджені відповідними актами виконаних робіт, зауважень до якості виконання немає, з огляду на це, правових підстав для визнання додаткових угод недійсними Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР не вбачає. Таким чином, орган місцевого самоврядування та Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР ради на момент пред'явлення цього позову не повідомили прокурора про наміри ініціювання проведення перевірки, службового розслідування, звернення до суду та про будь-які інші конкретні, дієві заходи з метою недопущення порушення інтересів держави.
Вказує, що Вознесенська міська рада та Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР фактично самоусунулись від реалізації повноважень по захисту інтересів держави, територіальної громади міста.
У відповіді на відзив, сформованій в системі «Електронний суд» 07.07.2025 (вх. № 21487/25 від 07.07.2025), прокурор вказує, що додаткові угоди № 1 та № 2 не містять посилань на об'єктивні обставини та належні докази на їх підтвердження, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання ФОП Пестовим П.Є. зобов'язань за договором. Документи, що були надані підрядником до Управління ЖКГ та КБ Вознесенської міської ради не є належним документальним підтвердженням об'єктивних обставин для продовження строку надання послуг з поточного ремонту та укладення додаткових угод №1 та №2 до договору. Виходячи з вищевикладеного, під час укладення договору ФОП Пестов П.Є. був обізнаний про ситуацію пов'язаною тривалою військовою агресією рф на території України, а тому у червні та вересні 2024 року була відсутня істотна зміна обставин у розумінні ст. 652 ЦК України.
Вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність негативних наслідків несвоєчасно виконаних робіт, оскільки в силу положень п. 39 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України штрафні санкції, які мають бути стягнуті з підрядника, що не виконав передбачені договором № 1 зобов'язання, є доходами загального фонду бюджету громади, несплата яких призводить до зменшення надходження коштів цього фонду бюджету.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а правочини, що порушують інтереси держави та суспільства на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідають. Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес». Поняття «суспільний», «публічний» інтерес ЄСПЛ тлумачить широко - від інтересу держави загалом до інтересу окремої територіальної громади. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а заходи щодо стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за Договором є невідкладними.
Доводи позивача - Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР.
У письмових поясненнях, сформованих в системі «Електронний суд» 01.07.2025 (вх. № 20870/25 від 02.07.2025), позивач в особі Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР просив відмовити у задоволенні позову керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області.
Вказує, що законодавство України не містить вимог щодо обов'язкового подання підрядником довідок до кожного листа, яким інформується про об'єктивні труднощі під час надання послуг, якщо такі труднощі підтверджуються іншими офіційними та публічними джерелами. Зокрема, мобілізаційні заходи, як системна державна політика в умовах воєнного стану, вже самі по собі об'єктивно ускладнюють доступ до кваліфікованого персоналу у сфері надання будівельних послуг. Викладені в листах відповідача повідомлення про об'єктивні перешкоди у виконанні договірних зобов'язань у погоджені між сторонами строки, як: повітряні тривоги (загальна кількість склала 1383 години), пов'язана із цим необхідність зупинення будівельних робіт з метою забезпечення життя та здоров'я працівників, мобілізація працівників задіяних до виконання робіт за договором, узгоджувалися з реальним станом справ, не суперечили чинному законодавству, були добросовісною формою повідомлення про обставини, що стали очевидними в процесі виконання договору та підтверджувалися загальнодоступною офіційною інформацією, що мала публічний характер.
Також, законодавцем не визначена і форма документального підтвердження об'єктивних обставин, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю послуг та виконання зобов'язань, виконання робіт, надання послуг. Замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.
Всі надані послуги у межах договору були виконані відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт. Зауважень щодо якості, обсягів чи строків виконання на момент підписання актів відсутні.
Зазначає, що Управління діяло в межах чинного законодавства, керуючись принципами договірного регулювання, добросовісності, доцільності та необхідності забезпечення виконання послуг в інтересах громади.
Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР погодило продовження строку надання послуг на законних підставах, з урахуванням реальної ситуації, у межах вимог чинного законодавства та з метою належного завершення надання послуг з поточного ремонту.
Звертає увагу суду на те, що загальна початкова сума договору становила 1 649 991 грн, яка в подальшому була зменшена до 1 462 621 грн.
Доводи позивача - Вознесенської міської ради.
У додаткових поясненнях, сформованих в системі «Електронний суд» 17.07.2025 (вх. № 22687/25 від 17.07.2025), позивач в особі Вознесенської міської ради просив відмовити у задоволенні позовної заяви керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області.
Вказує, що хоча на момент підписання договору усвідомлювалося, що сигнал «Повітряна тривога» є загрозою безпеці, прогнозувати фактичну кількість таких тривог, їх регулярність та загальну тривалість - було неможливо. За період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року в Миколаївській області було передано 1228 сигналів «Повітряна тривога», загальна кількість тривог склала 1383 години. Ці обставини слід вважати об'єктивною перешкодою у виконанні договірних зобов'язань
Вважає, що дії Управління відповідають положенням ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо зміни істотних умов договору. Усі надані послуги у межах договору були виконані відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт. Зауважень щодо якості, обсягів чи строків виконання на момент підписання актів відсутні. Управління діяло в межах чинного законодавства, керуючись принципами договірного регулювання, добросовісності, доцільності та необхідності забезпечення виконання послуг в інтересах громади.
Доводи відповідача - ФОП Пестова Петра Євгеновича.
У заяві, сформованій в системі «Електронний суд» 30.06.2025 (вх. № 20641/25 від 20.06.2025), відповідач просив відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області.
Підставою для укладення оскаржуваних прокурором додаткових угод №№ 1, 2 були, серед іншого, листи ФОП Пестова П.Є. від 18.06.2024 № 4 та від 26.09.2024 № 24, в яких останній просив Управління про продовження строку дії договору та викладав обставини, якими зумовлена така необхідність, а саме у зв'язку з частково вимушеною міграцією населення, специфікою професій і мобілізаційною роботою, через дію воєнного стану в Україні, виникла гостра проблема з дефіцитом робочого персоналу, який може надавати послуги за договором. Зазначені обставини були визнані і Управлінням, як замовником за договором, наслідком чого і стало укладення між сторонами додаткових угод №№ 1, 2 про продовження строку виконання ФОП Пестовим П.Є. договірних зобов'язань. В листах також містилося підтвердження того, що зміна строків виконання робіт не вплине на збільшення суми за договором. ФОП Пестовим П.Є. у повному обсязі, за ціною та у строки, визначені договором (з урахуванням додаткових угод до нього) виконані свої договірні зобов'язання, а саме виконано поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 24.05.2024 на суму 1 300 900, 00 грн та № 2 від 31.10.2024 на суму 161 721, 00 грн та відповідними довідками про вартість виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень. У свою чергу, Управлінням оплачені надані відповідачем послуги згідно платіжних інструкцій № 174 від 29.05.2024 та №375 від 08.11.2024. Таким чином, договір виконано обома його сторонами у повному обсязі за відсутності будь-яких претензій.
Зазначає, що зобов'язання сторін за договором виконані ними в повному обсязі, жодних претензій щодо якості, кількості, вартості товару замовником не висувалось, а незначне перевищення строку виконання зобов'язань не призвело ані до збільшення обсягу зобов'язань, ані до неналежного виконання зобов'язань, ані до будь-яких інших негативних наслідків.
Вказує, що відповідачем, в даному випадку надання послуг (виконання поточного ремонту) відбулося у строки, визначені договором з урахуванням додаткових угод, а тому відсутні будь-які підстави для покладення на нього відповідальності за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань. Крім того, прокурором не надано жодних належних та допустимих доказів, які б достеменно свідчили про наявність будь-яких негативних наслідків (понесення збитків, завдання шкоди, тощо), які були б спричинені укладенням оспорюваних додаткових угод. Вважає, що в даному випадку прокурором не доведено невідповідності спірних додаткових угод до договору чинному законодавству України та, відповідно, відсутні підстави для визнання їх недійсними та стягнення з відповідача штрафних санкцій.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2023-12-2025-008870-а замовник: Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР, назва предмета закупівлі: поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1; код за Єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015:45450000-6: Інші завершальні будівельні роботи; строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг визначений до 30.06.2024; очікувана вартість предмета закупівлі: 1 650 000, 00 грн.
Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2023-12-2025-008870-а, участь у відкритих торгах взяв один учасник - ФОП Пестов П.Є. із остаточною ціновою пропозицією 1 649 991, 00 грн з ПДВ.
09.01.2024 між Управлінням ЖКГ та КБ Вознесенської МР та ФОП Пестовим П.Є. був укладений договір № 1 про закупівлю послуг, п. 1.1. якого передбачено, що виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, зазначені в п. 1.2. даного договору, в строки, на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування послуги по об'єкту «Поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1» (ДК 021:2015-45450000-3 - інші завершальні будівельні роботи). Склад та обсяг послуг, що доручаються до виконання підряднику, визначені у договірній ціні, яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що факт виконання та вартість послуг підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт.
Згідно з п. 3.1. договору вартість виконання послуг за цим договором є динамічною і становить 1 649 991, 00 грн.
Розрахунки за надані послуги здійснюються у безготівковій формі на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг), що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 30 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються при отриманні Замовником бюджетного призначення на фінансування цих послуг. Неякісно надані послуги оплаті не підлягають (п. 4.1 договору).
У відповідності до п. 5.1. договору строк надання послуг: січень - червень 2024 року.
За умовами п. 5.2. договору місце надання послуг: приміщення адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1.
Згідно з п. 5.5. договору датою закінчення наданих послуг виконавцем вважається дата їх прийняття замовником, в порядку передбаченому розділом 6 цього договору.
Пунктом 5.6. договору передбачено, що строки надання послуг за цим договором, визначаються додатком 2 до договору «Календарний графік виконання та фінансування послуг по об'єкту» (далі - Графік), який оформлюється у вигляді додатку і є невід'ємною частиною цього договору. У межах строків надання послуг, зазначених у Графіку, послуги виконуються на загальних умовах.
Відповідно до п. 5.7. договору при виникненні необхідності внесення зміни до раніше узгоджених Сторонами строків надання послуг, Сторона, що ініціює таку зміну, повідомляє про це іншу Сторону протягом 3-х днів з моменту виникнення відповідних обставин. При досягненні сторонами згоди щодо такої зміни. Сторонами укладається додаткова угода до цього договору, якою затверджуються зміни до Графіку або нова редакція Графіка або додатковий Графік надання послуг (п. 5.7 договору).
Замовник має право, яке вважається узгодженим виконавцем, приймати рішення про призупинення, поновлення, продовження термінів надання послуг, які доводяться до відома і мають обов'язкову силу для виконавця (п. 5.8 договору).
Згідно з п. 6.1. договору приймання послуг, наданих виконавцем, оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг (форми КБ-2), підписаним уповноваженими представниками сторін.
За умовами п. 7.2.3. договору замовник має право вносити в процесі надання послуг зміни і доповнення в документацію з подальшим коригуванням.
Пунктом 7.4.4. договору передбачено, що виконавець зобов'язується при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов'язань згідно з цим договором, терміново повідомити про це замовника.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни договору за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від ціни договору (п. 9.2. договору).
У відповідності до п. 12.2. договору цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2024, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань.
Згідно з п. 12.8. договору строк дії договору та строк виконання виконавцем зобов'язань згідно з умовами договору, може бути продовжено у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в пункті 3.1 договору.
Зміна договору здійснюється шляхом внесення до нього змін або доповнень за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) (п. 13.1 договору).
Пунктом 13.2. договору передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до вимог п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а саме: Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
3) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
5) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
6) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
7) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Додатком 2 до договору № 1 від 09.01.2024 є календарний графік виконання та функціонування послуг по об'єкту, а саме: поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1» (ДК 021:2015-45450000-3 - інші завершальні будівельні роботи); виконання послуг 2024 рік: січень - червень; фінансування на січень - червень 2024 рік: 1 649 991, 00 грн.
Відповідач звернувся з листом № 4 від 18.06.2024 до заступника начальника Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР, в якому зазначив, що в ході надання послуг виникла необхідність в подовженні строку договору № 1 від 09.01.2024 та вказав, що у зв'язку з частковою вимушеною міграцією населення, специфікою професій і мобілізаційною робою, через дію воєнного стану в Україні, виникла гостра проблема з дефіцитом робочого персоналу, який може надавати дані послуги; зміна строків надання послуг не вплине на збільшення суми за договором. Просив внести зміни до п. 5.1. розділу V «Надання послуг» та до додатку № 2 до договору № 1 від 09.01.2024 Календарний графік виконання та фінансування послуг» по об'єкту: «Поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1» та подовжити строки надання послуг до 30.09.2024.
27.06.2024 між Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР та ФОП Пестовим П.Є. було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1 від 09.01.2024, п. п. 1., 2. якої передбачено, що замовник і виконавець дійшли згоди внести зміни до пункту 5.1. розділу V договору «Надання послуг», виклавши його в новій редакції:
« 5.1. Строк надання послуг: січень - вересень 2024 року».
2. Замовник і виконавець дійшли згоди внести зміни в додаток № 1 «Договірна ціна» та додаток № 2 «Календарний графік виконання та фінансування послуг по об'єкту» до Договору та викласти їх в новій редакції».
Додатком 2 до договору № 1 від 09.01.2024 є календарний графік виконання та функціонування послуг по об'єкту, а саме: поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1» (ДК 021:2015-45450000-3 - інші завершальні будівельні роботи); виконання послуг 2024 рік: січень - вересень; фінансування на січень - вересень 2024 рік: 1 649 991, 00 грн.
27.09.2024 між Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР та ФОП Пестовим П.Є. було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 1 від 09.01.2024, п. п. 1., 2 якої передбачено, що замовник і виконавець дійшли згоди внести зміни до пункту 5.1. розділу V договору «Надання послуг», виклавши його в новій редакції:
« 5.1. Строк надання послуг: січень - грудень 2024 року».
2. Замовник і виконавець дійшли згоди внести зміни в додаток № 1 «Договірна ціна» та додаток № 2 «Календарний графік виконання та фінансування послуг по об'єкту» до Договору та викласти їх в новій редакції».
Додатком 2 до договору № 1 від 09.01.2024 є календарний графік виконання та функціонування послуг по об'єкту, а саме: поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1» (ДК 021:2015-45450000-3 - інші завершальні будівельні роботи); виконання послуг 2024 рік: січень - грудень; фінансування на січень - грудень 2024 рік: 1 649 991, 00 грн.
Відповідач звернувся з листом № 24 від 26.09.2024 до заступника начальника Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР, в якому зазначив, що в ході надання послуг виникла необхідність в подовженні строку договору № 1 від 09.01.2024 та вказав, що у зв'язку зі специфікою професій і мобілізаційною робою, через дію воєнного стану в Україні, виникла гостра проблема з дефіцитом робочого персоналу, який може надавати дані послуги; зміна строків надання послуг не вплине на збільшення суми за договором. Просив внести зміни до п. 5.1. розділу V «Надання послуг» та до додатку № 2 до договору № 1 від 09.01.2024 Календарний графік виконання та фінансування послуг» по об'єкту: «Поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1» та подовжити строки надання послуг до 31.12.2024.
28.11.2024 між Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР та ФОП Пестовим П.Є. було укладено додаткову угоду № 3 до договору № 1 від 09.01.2024, п. п. 1., 2 якої передбачено, що замовник і виконавець дійшли згоди внести зміни до пункту 3.1. розділу III «Ціна договору», договору, виклавши його в новій редакції:
« 3.1. Вартість виконання послуг за цим договором є динамічною і становить 1 462 621, 00 грн без ПДВ».
2. Замовник і виконавець дійшли згоди внести зміни в додаток № 1 «Договірна ціна» та додаток № 2 «Календарний графік виконання та фінансування послуг по об'єкту» до Договору та викласти їх в новій редакції».
Додатком 2 до договору № 1 від 09.01.2024 є календарний графік виконання та функціонування послуг по об'єкту, а саме: поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1» (ДК 021:2015-45450000-3 - інші завершальні будівельні роботи); виконання послуг 2024 рік: січень - грудень; фінансування на січень - грудень 2024 рік: 1 462 621, 00 грн.
24.05.2024 між сторонами був підписаний акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до якого найменування об'єкта будівництва та його адреса: поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1.
Акт підписаний зі сторони замовника та підрядника та не містить зауважень та претензій.
31.10.2024 між сторонами був підписаний акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до якого найменування об'єкта будівництва та його адреса: поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1.
Акт підписаний зі сторони замовника та підрядника та не містить зауважень та претензій.
Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР було оплачено виконані роботи згідно з договором № 1 від 09.01.2024 в сумі 1 300 900, 00 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 174 від 29.05.2024 та в сумі 161 721 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 375 від 08.11.2024.
5. Позиція суду.
Щодо повноважень прокурора на звернення до суду.
Статтею 1 Закону України “Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Виходячи зі змісту наведеної норми, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
За частинами 4, 7 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини 4 статті 23 Закону “Про прокуратуру»).
У даній справі прокурором поданий позов в особі Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР та в особі Вознесенської міської ради у зв'язку з тим, що останні фактично самоусунулись від реалізації повноважень по захисту інтересів держави, територіальної громади міста.
Листом окружної прокуратури від 13.03.2025 №53-2422ВИХ-25 Вознесенську міську раду повідомлено про наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод № 1 та № 2 до Договору № 1 від 09.01.2024 та підстав для стягнення з підрядника штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором. Листом виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 11.04.2025 № 1232/01/01-02/11 повідомлено окружну прокуратуру, що підставами для укладення додаткових угод до Договору є нестача кваліфікованих кадрів зумовлена мобілізацією та надзвичайна епізодичність повітряних тривог, що безпосередньо вплинули на хід виконання послуг. Листом окружної прокуратури від 28.04.2025 №53-3818ВИХ-25 Управління житловокомунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради повідомлено про наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод № 1 та № 2 до Договору № 1 від 09.01.2024 та підстав для стягнення з підрядника штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором.
Листом від 19.05.2025 №201/05.01-02 Управління ЖКГ та КБ Вознесенської міської ради надало розрахунок штрафних санкцій за порушення зобов'язань щодо строку виконання робіт. При цьому управління зазначило, що станом на сьогодні всі роботи за договором виконані у повному обсязі, прийняті замовником, підтверджені відповідними актами виконаних робіт, зауважень до якості виконання немає, з огляду на це, правових підстав для визнання додаткових угод недійсними Управління ЖКГ та КБ Вознесенської міської не вбачає.
У порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивачів про пред'явлення позову в їх інтересах до ФОП Пестова П.Є. про визнання недійсними додаткових угод № 1 та № 2 до договору № 1 від 09.01.2024 та стягнення штрафних санкцій (пені).
Таким чином, у прокурора, відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», наявні підстави для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР та в особі Вознесенської міської ради.
У ході судового розгляду позивачі позов не підтримали.
Щодо позовних вимог прокурора.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред'явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Отже, за змістом статей 15, 16, 215 ЦК України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено. Вказана позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 04.06.2020 по справі № 916/1411/19.
В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).
В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.
Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.
Так, істотною умовою договору в усіх без винятку випадках є умова про предмет договору.
Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.
Крім того, істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.
Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За статтею 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання в розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 849 ЦК України замовник має право в будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
За ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності в роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад викладені в Законі України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Норми Закону України «Про публічні закупівлі» є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм ЦК України та ГК України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (дана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
Частиною 4 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За п. 4 ч. 5 ст. 41 цього Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (дана правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).
Отже, під час дії договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань (строк виконання робіт), шляхом продовження такого строку, однак виключно за наявності існування документально підтверджених об'єктивних обставин, що зумовили таке продовження (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2025 по справі № 927/282/25.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що умова щодо строку виконання робіт, обумовлених договором, включена замовником до тендерної документації під час проведення публічної закупівлі UA-2023-12-25-008870-а.
Відповідач, прийняв участь у тендері, за результатами якого став переможцем та уклав з Управлінням ЖКГ та КБ Вознесенської МР договір № 1 від 09.01.2024 про закупівлю послуг, взяв на себе зобов'язання з виконання робіт, обумовлених договором та додатками до нього, а саме: поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1, на загальну суму 1 649 991, 00 грн, яка відповідно до укладеної додаткової угоди № 3 від 28.11.2024 до договору № 1 від 09.01.2024 зменшена до 1 462 621, 00 грн, у строк погоджений додатковими угодами № 1, № 2 від 27.06.2024 та від 27.09.2024 відповідно - січень-грудень 2024, що є в межах дії договору, а саме - до 31.12.2024 (п. 12.2 договору).
Суд установив, що причини відтермінування сторонами граничних строків виконання робіт за договором № 1 від 09.01.2024 про закупівлю зумовлені об'єктивними обставинами, а саме тим, що у зв'язку з частково вимушеною міграцією населення, специфікою професій і мобілізаційною роботою, через дію воєнного стану в Україні, виникла гостра проблема з дефіцитом робочого персоналу, який може надавати послуги за договором.
Про вказані обставини відповідач повідомляв Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР листами № 4 від 18.06.2024 та № 24 від 29.06.2024, в яких також просив продовжити строк дії договору.
Викладені обставини підтверджені і Управлінням в листі від 19.05.2025 № 201/05.01-02, в якому останнє підтверджує, що додаткові угоди № 1 від 27.06.2024 та № 2 від 27.09.2024, укладені у зв'язку з об'єктивними обставинами, що унеможливлювали безперервне виконання робіт за договором, не залежали від волі виконавця (відповідача) та вимагали негайного припинення робіт з метою вжиття безпекових заходів та евакуювання персоналу до захисних укриттів, що виключало можливість дотримання безперервного технологічного процесу і призводило до вимушених простоїв.
Так, відповідно до офіційної інформації Управлінння з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року в Миколаївській області було передано 1228 сигналів «Повітряна тривога», а загальна тривалість тривог склала 1383 години. Суд погоджується, що такі обставини слід вважати об'єктивною перешкодою у виконанні договірних зобов'язань.
З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що сторонами правочину, на момент укладення оскаржуваних додаткових угод, були дотримані вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», при погодженні продовження термінів виконання робіт, враховуючи документальне підтвердження існування об'єктивних обставин (незалежних від волі замовника та підрядної організації), що зумовили відтермінування виконання підрядних робіт. Водночас, наведене не спричинило ані зміни характеру робіт, ані збільшення загальної вартості цих робіт за договором.
Ураховуючи викладене, прокурором не доведена наявність порушених майнових прав та інтересів держави в особі Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР та в особі Вознесенської міської ради.
Суд звертає увагу, що виходячи з умов додаткової угоди № 3 від 28.11.2024 до договору № 1 від 09.01.2024, сторонами скориговано в бік зменшення загальну вартість робіт за договором до 1 462 621, 00 грн.
Тобто у підсумку, місцевий бюджет не зазнав жодних додаткових фінансових навантажень.
Суд також враховує, що позивачі позовні вимоги прокурора не підтримали.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме, має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
При цьому, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).
Суд, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку про недоведеність прокурором наявності правових підстав для визнання недійсним у судовому порядку додаткових угод № 1 від 27.06.2024 та № 2 від 27.09.2024 до договору № 1 від 09.01.2024 про закупівлю послуг, в силу ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України, а тому позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.
Також прокурором у межах цього позову заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені та штрафу в розмірі 282 285, 87 грн за порушення ним строків виконання робіт, яка з огляду на її похідний характер, за висновком суду, не підлягає задоволенню.
Безпідставними є посилання прокурора на норму ст. 42 ГК України, як і доводи останнього про те, що підписуючи договір, джерелом фінансування якого є бюджетні кошти зі встановленим строком виконання, відповідач мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору у зв'язку з невиконанням зобов'язань в строк.
Незалежно від того, що підприємництвом є господарська діяльність, яка здійснюється на власний ризик, чинне цивільне, господарське, а також спеціальне законодавство (яким є Закон України «Про публічні закупівлі») передбачає можливість внесення змін до договору, як і до зобов'язань, які виникли на підставі договору. Під час судового розгляду було встановлено, що сторони, скориставшись наданими їм правами змінили умови договору у спосіб, що відповідає п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги відмову у позові повністю, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на прокурора.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у позові повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 06 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Мусієнко