79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.11.2025 Справа № 914/1768/25
Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судового засідання Свистуна П.О. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області, м. Львів, в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача:Приватного підприємства «І.КУШ», м. Львів,
про стягнення 6643627,54грн.
За участі представників:
від прокуратури: Панькевич Р.В. - прокурор,
від позивача: Шмотолоха О.П. - представник,
від відповідача : не з'явився.
Суть спору: Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення з Приватного підприємства «І. КУШ», м. Львів, 5202085,61 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі, 1108114,86 грн. інфляційних та 333427,07 грн. трьох процентів річних.
Стислий виклад позиції прокуратури та позивача.
Прокурор в інтересах позивача посилається на те, що в силу розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-ІХ, який набрав чинності 01.01.2020 р., відповідач, як замовник нового будівництва, має обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування грошових коштів до прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію до місцевого бюджету.
Відповідач, як замовник будівництва двох багатоквартирних житлових будинків площею 5154,4 кв. м та 8450 кв. м відповідно, на земельній ділянці, яка розташована по вул. Пасічній, 84, у м. Львові, цього обов'язку не виконав.
Сертифікатами про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта № ЛВ122220812336 від 15.08.2022 р. та № ІУ123230629437 від 07.07.2023 р. підтверджується факт завершення будівництва об'єктів та факт прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Дозволами на виконання будівельних робіт № ЛВ 012200713698 від 13.07.2020 р. та № ЛВ 012200727128 від 27.07.2020 р., а також згаданими Сертифікатами підтверджується той факт, що замовником будівництва багатоквартирних житлових будинків є відповідач у справі.
Будинки збудовано на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:05:001:0002.
Відповідач безпідставно не сплатив 1640748,61 грн. пайової участі до введення в експлуатацію будинку загальною площею 5154,4 кв. м та 3561337 грн. пайового внеску до введення у експлуатацію будинку загальною площею 8450 кв. м, виходячи з показника опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 27.07.2023 р. № 647, у розмірі 21073 грн. за 1 м кв.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову не заперечив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Підготовче засідання у справі відкладалось з підстав, зазначених в наявній у матеріалах справи ухвалі суду.
Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1768/25 до судового розгляду по суті.
Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось з підстав, зазначених в наявній у матеріалах справи ухвалі суду.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування порушення відповідачем встановленого законом обов'язку із сплати ним пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, а також обґрунтованість заявлених до стягнення сум безпідставно збереженого пайового внеску, інфляційних та трьох процентів річних. До предмета доказування відповідача належить доказування існування обставин, які спростовують факти, викладені у позовній заяві.
Вичерпний перелік доказів, якими прокурор та позивач підтверджують наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ними в додатках до позовної заяви.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Рішеннями Виконавчого комітету Львівської міської ради № 190 та № 191 від 06.03.2020 р. (а.с. 63-64, 75-76) відповідачу за його зверненнями затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва на будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Пасічній, 84 (будинки № 1 та № 2 на генплані) у м. Львові.
Дозволами на виконання будівельних робіт від 13.07.2020 р., реєстраційний номер ЛВ012200713698 (а.с. 65-71) та від 27.07.2020, реєстраційний номер ЛВ012200727128 (а.с. 77-82), які зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, підтверджується той факт, що відповідач є замовником нового будівництва багатоквартирних житлових будинків № 1 та № 2 з вбудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Пасічній, 84, у м. Львові.
Вищезгаданий Будинок № 1 закінчено будівництвом 15.08.2022 р. , а Будинок № 2 - 07.07.2023 р.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 11 серпня 2022 р. видала 15.08.2022 р. Сертифікат № ЛВ122220812336 (а.с. 72-74), яким засвідчила готовність до експлуатації багатоквартирного Будинку № 1 по вул. Пасічній, 84, у м. Львові.
Державна інспекція архітектури та містобудування України 07.07.2023 р. видала сертифікат з реєстраційним номером ІУ123230629437 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Будинку № 2 на вул. Пасічній, 84, у м. Львові (а.с. 83-91).
Таким чином, Будинок № 1 прийнято у експлуатацію з 15.08.2022 р., а Будинок № 2 - з 07.07.2023 р. Згідно зі статтею 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461, датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Наведеними вище сертифікатами підтверджується той факт, що площа житлового Будинку № 1 становить 9202,6 м кв., у тому числі загальна площа квартир - 5154, 4 м кв. У Будинку № 2 загальна площа приміщень становила 11666,3 м кв., у тому числі загальна площа квартир - 8450 м кв.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ (далі - Закон № 132-ІХ) з 01.01.2020 виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Однак пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX передбачено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Одночасно цією правовою нормою установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому, зокрема розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Наявними у матеріалах справи та переліченими вище доказами підтверджується та обставина, що новостворені відповідачем житлові будинки № 1 та № 2 по вул. Пасічній, 84, у м. Львові не належать до об'єктів будівництва, передбачених п. 2 розділу ІІ«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX, щодо яких пайова участь до місцевого бюджету замовником не перераховується.
Підпунктами 3 та 4 пункту 2 розділу ІІ згаданого Закону України № 132-IX закріплено обов'язок замовника будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів має надати замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Одночасно передбачено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
В силу п.п. 2.2.2. ухвали Львівської міської ради № 6098 від 26.12.2019 р. «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року» (а.с. 70-71) замовники будівництва на земельній ділянці у місті Львові перераховують до міського бюджету м. Львова кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Львова. Розмір пайової участі для житлових будинків становить 2 % вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Отже Львівською міською радою не встановлено менший розмір пайової участі, порівняно із Законом № 132-ІХ.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, які викладено у його постановах від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 20.07.2022 р. у справі №910/9548/21, перерахування замовником об'єкта будівництва у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов'язком, а не правом забудовника.
Для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Верховний Суд у справі № 910/9548/21 дійшов висновку, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, ураховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 р. у справі № 910/3935/24 виклав висновок, що «У підпунктах 1, 3 абзацу другого пункту 2 розділу ІІ Закону № 132-IX встановлено:
- розмір пайової участі, який протягом 2020 року замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, - для житлових будинків 2 % вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом);
-порядок пайової участі - замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Отже, обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва».
Суд встановив, що розрахунок розміру пайової участі прокурор провів на підставі Закону № 132-ІХ, Сертифікатів № ЛВ122220812336 від 15.08.2022 р. (а.с. 72-74) та № ІУ123230629437 від 07.07.2023 р. (а.с. 83-91), наказів Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 р. № 53, яким затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (15916 грн. за 1 кв. м загальної площі квартир у Львівській області) та від 27.07.2023 р. № 647, яким затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (21073 грн. за 1 кв. м загальної площі квартир у Львівській області).
Таким чином відповідач мав обов'язок перерахувати до введення у експлуатацію Будинку № 1 по вул. Пасічній, 84, у м. Львові до місцевого бюджету Львова, як замовник будівництва цього Будинку, кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) у розмірі 1640748,61 грн.
Що стосується коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі), які підлягали сплаті відповідачем до введення у експлуатацію Будинку № 2, то прокурор при здійсненні розрахунку розміру пайової участі відповідача, у цьому випадку, необґрунтовано застосував норми наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 27.07.2023 р. № 647. Вказаний наказ прийнято після закінчення періоду, який встановлено підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 132-ІХ для сплати пайового внеску. Відповідач мали обов'язок сплатити пайовий внесок грошовими коштами до прийняття Будинку № 2 в експлуатацію (до 07.07.2023 р.). Тому для розрахунку розміру пайового внеску повинні застосовуватись показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які діяли на момент встановленого строку виконання обов'язку із сплати пайового внеску та були належно затверджені компетентним органом держави.
Об'єкт введено у експлуатацію 07.07.2023 р. Станом на 07.07.2023 р. діяв наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 17.05.2023 р. № 408, яким затверджено опосередковану вартість 1 кв. м спорудження житла у Львівській області в розмірі 20761 грн.
Посилання прокуратури на те, що при розрахунку розміру пайової участі відповідачів використано показник опосередкованої вартості спорудження житла у Львівській області, розрахований станом на 1 липня 2023 р. та затверджений наказом № 647 від 27.07.2023 р., необґрунтовані.
Показник, який застосовано прокуратурою в інтересах позивача, на день, встановлений Законом для виконання замовниками обов'язку із сплати пайового внеску, ще не був розрахований та затверджений Міністерством, а тому й не діяв. Згаданий Наказ № 647 не діяв у час, коли відповідач мав обов'язок сплатити пайовий внесок, про зворотню дію в часі наказу № 647 у ньому не йдеться. Тому застосування до зобов'язань із сплати пайового внеску, строк виконання яких порушено 08.07.2023 р., нормативного акта, що набрав законної сили з 27.07.2023 р., суперечить ст. 58 Конституції України.
У справі № 910/6226/23 (постанова від 03.12.2024) Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, наголосив на необхідності перевірки розрахунку пайової участі за нормативами, чинними на момент виникнення обов'язку, тобто до прийняття об'єкта в експлуатацію.
У справі № 916/2709/22 (постанова від 07.09.2023) суд зробив висновок, що розрахунок має базуватись саме на даті введення об'єкта в експлуатацію.
За таких обставин, законними та обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача лише 3508609 грн. пайового внеску як замовником будівництва Будинку № 2 по вул. Пасічній, 84, у м. Львові.
У матеріалах справи немає та відповідачами суду не надані докази виконання ними встановленого Законом обов'язку зі сплати органу місцевого самоврядування грошових коштів пайової участі.
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які викладено у постанові від 04.05.2022 у справі № 925/683/21, у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач як замовник будівельних робіт на об'єкті будівництва без достатньої правової підстави за рахунок позивача зберіг у себе кошти, тобто відповідачем порушено позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
З урахуванням викладеного стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1099213,94 грн. інфляційних за період прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно з вересня 2022 р. та липня 2023 р. до квітня 2025 р., а також 330493,08 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 16.08.2022 р. та з 08.07.2023 р. до 15.05.2025 р. Решта позовних вимог в частині інфляційних та 3 % річних є безпідставними та задоволенню не підлягають. При цьому суд враховує лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.4.1997 р., а також ту обставину, що прокуратурою помилково не заокруглено сукупні індекси інфляції до цілого числа та однієї десятої.
Відповідно до даних Державної служби статистики України індекси інфляції встановлюються у вигляді цілого числа та десятих чисел (одного знаку після коми). У листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. за № 62-97р теж йдеться про те, що сукупний індекс інфляції за певний період часу визначається, виходячи з цілого числа та однієї десятої, шляхом заокруглення чисел.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд керується ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а також тим, що позовну заяву подано в електронній формі.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129,236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області (79005, м.Львів, вул. Богомольця, 9), який подано в інтересах держави в особі: Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 34814859) до Приватного підприємства «І.КУШ» (79038, м. Львів, вул. Пасічна, 84, код ЄДРПОУ 20795131) задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «І.КУШ» (79038, м. Львів, вул. Пасічна, 84, код ЄДРПОУ 20795131) до місцевого бюджету на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 34814859) 5149357,67грн. пайової участі, 1099213,94 грн. інфляційних, 330493,08 грн. 3% річних.
Стягнути з Приватного підприємства «І.КУШ» (79038, м. Львів, вул. Пасічна, 84, код ЄДРПОУ 20795131) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) 61792,29 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3.Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення Господарського суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 06.11.2025 р.
Суддя Бортник О.Ю.