79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.11.2025 Справа № 914/2736/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Олени ЩИГЕЛЬСЬКОЇ, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик Сервіс» (вх.№4501/25 від 24.10.2025)
про ухвалення додаткового рішення та стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/2488/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик Сервіс», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Інжиніринг», с. Кротошин, Львівська область
про стягнення заборгованості в сумі 264 927,52 грн
1. Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоматик Сервіс» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Інжиніринг» про стягнення 264 927,52 грн заборгованості з яких: 231 565,34 грн сума основного боргу, 26 065,94 грн - інфляційних втрат та 7 296,24 грн - 3% річних.
2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.10.2025 у даній справі позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Інжиніринг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик Сервіс» 131565,34 грн основного боргу, 7296,24 грн 3% річних, 26065,94 грн індексу інфляції, 1979,13 грн судового збору; закрито провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 100 000,00 грн .
3. 24.10.2025 за вх. №4501/25 надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.
4. Ухвалою від 27.10.2025р. суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик Сервіс» про ухвалення додаткового рішення та стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/2488/25, постановив розгляд заяви здійснювати без призначення судового засідання та виклику сторін.
5. Ухвала суду від 27.10.2025 року надіслана сторонам до їхніх електронних кабінетів, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та доставлена - 27.10.2025 року.
6. Аргументи заявника (позивача).
7. До заяви від 24.10.2025 (вх. № 4501/25) про стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу у справі №914/2488/25 позивач долучив: договір про правничу допомогу № 18-06/25 від 18.06.2025 з Додатком № 1; детальний опис наданих послуг від 07.07.2025; акт наданих послуг № 07/07 від 07.07.2025; платіжна інструкція № 390 від 08.07.2025 на суму 8 000,00 грн; додаткова угода № 1 від 06.08.2025 року до Договору про правничу допомогу № 18-06/25 від 18.06.2025 року;· платіжна інструкція № 807 від 13.08.2025 на суму 15 000,00 грн; детальний опис наданих послуг від 22.10.2025;· акт наданих послуг № 22/10 від 22.10.2025.
8. Зважаючи на це, позивач просить стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23000,00 грн.
9. Аргументи відповідача.
10. Від Відповідача до суду не поступило жодних заяв, заперечень, клопотань щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
11. Оцінка суду.
12. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
13. Частиною 3 ст.221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
14. Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
15. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст.244 ГПК України).
16. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
17. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
18. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
19. За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
20. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
21. Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
22. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
23. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
24. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
25. При цьому, частиною третьою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
26. При цьому, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі №922/1964/21 зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
27. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
28. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
29. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
30. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
31. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
32. Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
33. У позовній заяві зазначено про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в розмірі 23 000,00 грн.
34. Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
35. Судом встановлено, що між Адвокатським бюро «Кавчук і партнери» та ТОВ «Автоматик Сервіс» укладено договір про правничу допомогу №18-06/25 від 18.06.2025, відповідно до якого Бюро зобов'язалося надати Клієнту (Позивачу) правничу допомогу щодо представництва інтересів та захист прав Клієнта щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Інжиніринг» за договором №020124 від 02.01.2024.
36. Згідно укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 06.08.2025 до договору про правничу допомогу №18-06/25 від 18.06.2025 винагорода (гонорар) визначено сторонами у розмірі 23000,00 грн.
37. Попередньо вартість підготовки та подання цього позову оцінена сторонами у розмірі 23 000,00 грн, що є сумою в межах гонорару, визначеного в додатковій угоді договору про правничу допомогу №18-06/25 від 18.06.2025.
38. Позивачем надано детальні описи наданих послуг від 07.07.2025 та від 22.10.2025, а також акти наданих послуг № 07/07 від 07.07.2025 та 22/10 від 22.10.2025, які підписані Позивачем та Адвокатським бюро «КАВЧУК І ПАРТНЕРИ».
39. ТзОВ «Автоматик Сервіс» сплатило 23 000,00 грн за надані послуги АБ «Кавчук і партнери», шо підтверджується платіжними інструкціями № 390 від 08.07.2025 на суму 8 000,00 грн та № 807 від 13.08.2025 на суму 15 000,00 грн про оплату наданих послуг.
40. Таким чином, ТзОВ «Автоматик Сервіс» прийняло надані йому послуги та повністю оплатило їх відповідно до умов Договору. Витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом даної справи в суді першої інстанції складають 23 000,00 грн, які Позивач просить стягнути з Відповідача.
41. Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 року зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
42. При цьому, у постанові від 05.10.2021 року у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
43. Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 року У справі №910/429/21 та від 11.11.2022 року У справі №909/50/22.
44. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
45. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
46. Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати у двох аспектах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.
47. Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.
48. Стосовно другого аспекту суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.
49. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
50. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
51. Суд зазначає про те, що відповідачем добровільно було сплачено основну заборгованість у розмірі 100000,00 грн, що стало підставою для закриття провадження в цій частині відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, а решта заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат задоволена судом.
52. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
53. Поряд з цим суд зазначає, що позивачем надано детальний опис послуги від 07.07.2025 та акт наданих послуг №07/07 від 07.07.2025, де вказуються надані послуги, а саме правнича допомога адвоката у справі за заявою ТзОВ «Автоматик Сервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ТзОВ «Захід Інжиніринг» заборгованості за договором №00124 від 02.01.2024 на суму 8000,00 грн.
54. 15.07.2025 Господарським судом Львівської області в мажах розгляду справи №914/2146/25 видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Інжиніринг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик Сервіс» 262875,68 грн. заборгованості за договором №020124 від 02.01.2024, 242,24 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
55. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.07.2025 у справі № 914/2146/25 судовий наказ від 15.07.2025 року скасовано, роз'яснено заявнику про його право на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
56. Беручи до уваги, що детальний опис послуги від 07.07.2025 та акт наданих послуг №07/07 від 07.07.2025 на суму 8000,00 грн стосуються надання послуг з написання та подання до господарського суду судового наказу в іншій справі (№914/2146/25) який в подальшому ухвалою суду від 31.07.2025 було скасовано, то суд приходить до витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 не підлягають до задоволення.
57. Щодо наданих доказів понесених витрат, а саме детального опису наданих послуг від 22.10.2025;· акту наданих послуг № 22/10 від 22.10.2025 на суму 15000,00 грн, то з означених документів вбачається надання послуг з складання та подання позовної заяви до суду, а також складання та подання додаткової заяви про закриття провадження саме у справі №914/2488/25.
58. Згідно приписів статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
59. Отже, з урахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст. 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
60. Отже, суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
61. При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює вказані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (відповідача).
62. Таким чином, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.
63. Зазначене є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18.
64. Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
65. Враховуючи наведене, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наведених критеріїв їх оцінки, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції. В іншій частині заяви суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 221, 233, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик Сервіс» про ухвалення додаткового рішення та стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/2488/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Інжиніринг» (81137, Україна, Львівський р-н, Львівська обл., село Кротошин, вулиця Новосільська, будинок, 7, код ЄДРПОУ 41957285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик Сервіс» (79015, Львівська обл., місто Львів, вулиця Смаль - Стоцького, будинок, 1 код ЄДРПОУ 41352045) витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 15 000,00 грн.
3. В задоволенні решти вимог за заявою відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.