04.11.2025 Справа №914/3360/25
За заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1», Львівська обл., м. Стрий
про:забезпечення позову
у справі:№914/3360/25
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1», Львівська обл., м. Стрий
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Марк Буд», Львівська обл., м. Дрогобич
про:визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину
Суддя - Крупник Р.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марк Буд» (надалі - Відповідач, ТОВ «Марк Буд») про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину.
Позов обґрунтовано тим, що 25.09.2024 між позивачем (продавець) в особі в.о. директора Пака Івана Васильовича, що діяв на підставі статуту, та відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі-продажу машин №25/09/24, на виконання якого відповідачу були передані ряд машин, а саме:
1) самохідна дорожня фреза для зрізання асфальту марки WIRTGEN, модель -1000C, заводський номер: 2.10.0753, 1995 року випуску, вартість - 24'000,00 грн. з ПДВ;
2) асфальтоукладач, марка VOGELLE, модель S-1603, заводський номер: НОМЕР_1 , 1999 року випуску, вартість - 30'000,00 грн. з ПДВ;
3) коток дорожній двовальцевий, марка BOMAG, модель: BW 174AD, заводський номер 101870511171, 2003 року випуску, вартість - 30'000,00 грн. з ПДВ;
4) коток дорожній, марка DYNAPAC, модель: CC122, заводський номер 60117037, 2016 року випуску, вартість - 12'000,00 грн. з ПДВ;
5) екскаватор марки CASE, модель: 688ВР, заводський номер CGG0118855, 1995 року випуску, вартість - 36'000,00 грн. з ПДВ;
6) асфальтоукладчик гусеничний, марка VOGELLE, модель SUPER 1800-1, заводський номер: 668225, 1995 року випуску, вартість - 30'000,00 грн. з ПДВ;
7) коток дорожній тамдемний двовальцевий, марка BOMAG, модель: BW-I44 AD, заводський номер 101810010188, 1997 року випуску, вартість - 24'000,00 грн. з ПДВ;
8) самохідний колісний одноковшовий навантажувач, марка FIAT , модель ALLIS R7B2T , заводський номер 630423, 2000 року випуску, вартість - 18'000,00 грн. з ПДВ.
Як стверджує позивач, вказаний договір вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, адже Пак Іван Васильович, будучи директором позивача, відчужив від імені позивача належне останньому майно без відома засновника та на користь юридичної особи, керівником і співзасновником якого він являється. Вказане свідчить про вчинення правочину з конфліктом інтересів та наявність підстав для визнання його недійсним у судовому порядку. Крім того, позивач посилається на те, що вартість машин, вказана у оспорюваному договорі, є заниженою та не була перерахована відповідачем на користь позивача.
Враховуючи недійсність договору, позивач також просить суд застосувати наслідки недійсності правочину та відновити становище, яке існувало до укладення договору, шляхом зобов'язання відповідача повернути перелічене вище майно.
Ухвалою від 04.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 01.12.2025.
Слід зазначити, що разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій він просить накласти арешт на перелічені вище машини, які були передані відповідачу за оспорюваним договором, та заборонити останньому вчиняти будь-які дії щодо відчуження відповідного майна (у т.ч., знімати з обліку чи ставити на облік).
Позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки засновник та керівник відповідача, діючи недобросовісно та в особистих інтересах, може відчужити передане ТОВ «Марк Буд» за оспорюваним договором майно.
Надаючи оцінку відповідним доводам, суд зазначає таке.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
У даній справі позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони відповідачу розпоряджатися таким майном:
1) самохідна дорожня фреза для зрізання асфальту марки WIRTGEN, модель -1000C, заводський номер: 2.10.0753, 1995 року випуску, вартість - 24'000,00 грн. з ПДВ;
2) асфальтоукладач, марка VOGELLE, модель S-1603, заводський номер: 683056, 1999 року випуску, вартість - 30'000,00 грн. з ПДВ;
3) коток дорожній двовальцевий, марка BOMAG, модель: BW 174AD, заводський номер 101870511171, 2003 року випуску, вартість - 30'000,00 грн. з ПДВ;
4) коток дорожній, марка DYNAPAC, модель: CC122, заводський номер 60117037, 2016 року випуску, вартість - 12'000,00 грн. з ПДВ;
5) екскаватор марки CASE, модель: 688ВР, заводський номер CGG0118855, 1995 року випуску, вартість - 36'000,00 грн. з ПДВ;
6) асфальтоукладчик гусеничний, марка VOGELLE, модель SUPER 1800-1, заводський номер: НОМЕР_2 , 1995 року випуску, вартість - 30'000,00 грн. з ПДВ;
7) коток дорожній тамдемний двовальцевий, марка BOMAG, модель: BW-I44 AD, заводський номер 101810010188, 1997 року випуску, вартість - 24'000,00 грн. з ПДВ;
8) самохідний колісний одноковшовий навантажувач, марка FIAT , модель ALLIS R7B2T , заводський номер НОМЕР_3 , 2000 року випуску, вартість - 18'000,00 грн. з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що відповідне майно 25.09.2024 було відчужене позивачем у власність відповідачу згідно із Договором купівлі-продажу №25/09/24, який оспорюється у межах справи №914/3360/25, та фактично передане останньому на підставі Акта прийому-передачі від 25.09.2024.
При цьому слід зазначити, що вказані дорожньо-будівельні машини є об'єктами реєстрації, яка проводиться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів згідно із Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затв. постановою Кабінету Міністрів України №694 від 08.07.2009.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога немайнового характеру про визнання недійсним Договору купівлі-продажу №25/09/24 від 25.09.2024, предметом якого виступає перелічене вище майно, а також вимога майнового характеру про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення відповідного майна у власність позивачу.
Враховуючи зазначене, а також зважаючи на зміст заяви про забезпечення позову, суд доходить висновку про наявність зв'язку між пропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову.
Слід зазначити, що умовою застосування заходів забезпечення, у випадку заявлення позовних вимог майнового характеру, рішення суду за котрими потребуватиме вчинення дій примусового характеру, є можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
У випадку звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то умовою застосування заходів є можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
Судом встановлено, що позивач у встановленому процесуальним законом порядку довів, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у справі №914/3360/25 існуватиме можливість істотно ускладнення та унеможливлення виконання рішення суду про задоволення позовних вимог (у разі прийняття такого судом), а також утруднення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Невжиття пропонованого ним заходу забезпечення у формі накладення арешту на майно призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Так, відповідач, який отримав спірне майно за договором купівлі-продажу, не позбавлений можливості вчинити дії, спрямовані на відчуження такого майна. Відповідне право гарантоване йому законом, а тому він може реалізовувати його на власний розсуд. У разі його реалізації позивач не зможе ефективно захистити права у межах цієї справи, з огляду на можливу зміну власника відповідного майна, і, як наслідок, можливу зміну юрисдикції спору щодо нього.
При цьому суд враховує, що оскільки можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, то вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчитиме про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (схожого підходу притримується і Верховний Суд у своїй постанові від 08.11.2023 у справі №916/2646/23).
Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно.
Що стосується заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження відповідного майна (у т.ч., знімати з обліку чи ставити на облік), то у вжитті вказаного заходу забезпечення позову суд відмовляє, позаяк уже вжитий захід забезпечення у формі накладення арешту охоплює своїм змістом обмеження правомочності розпорядження відповідача.
На додачу до викладеного слід зазначити, що саме арешт попередить зняття з обліку спірного майна. Так, згідно із пунктом 21 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, забороняється знімати з обліку машину, що перебуває під арештом без письмової згоди всіх виявлених обтяжувачів.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд з метою недопущення порушення прав відповідача в частині обмеження виконавцем права користування майном, на котре накладається арешт, здійснення його опечатування або вилучення його та передачі на зберігання іншим особам, вважає за необхідне роз'яснити наступне.
Передбачене статтею 56 Законом України «Про виконавче провадження» право виконавця за потреби, обмежувати право користування арештованим майном, опечатувати чи вилучати його реалізується ним на виконання обов'язків щодо вжиття усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів саме на виконання рішення суду як завершальної стадії судового провадження, а не ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову.
В цей же час, завданням накладення арешту на майно в господарському процесі як заходу забезпечення позову є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. А тому, ухвала господарського суду про забезпечення позову як виконавчий документ містить усі заходи, що їх зобов'язаний застосувати виконавець на виконання цієї ухвали з метою забезпечення позову до розгляду справи по суті та прийняття остаточного рішення.
Вказаної позиції притримується також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі №910/608/19 від 04.10.2019.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №910/15043/21 (910/10070/22) за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження та який триває до визначення подальшої долі відповідного майна. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.
Отже, накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право реалізувати вказане майно третім особам.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 136-140, 144, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Вжити заходи до забезпечення позову у справі №914/3360/25 шляхом накладення арешту на таке майно:
- самохідна дорожня фреза для зрізання асфальту марки WIRTGEN, модель -1000C, заводський номер: 2.10.0753, 1995 року випуску, вартість - 24'000,00 грн. з ПДВ;
- асфальтоукладач, марка VOGELLE, модель S-1603, заводський номер: НОМЕР_1 , 1999 року випуску, вартість - 30'000,00 грн. з ПДВ;
- коток дорожній двовальцевий, марка BOMAG, модель: BW 174AD, заводський номер 101870511171, 2003 року випуску, вартість - 30'000,00 грн. з ПДВ;
- коток дорожній, марка DYNAPAC, модель: CC122, заводський номер 60117037, 2016 року випуску, вартість - 12'000,00 грн. з ПДВ;
- екскаватор марки CASE, модель: 688ВР, заводський номер НОМЕР_4 , 1995 року випуску, вартість - 36'000,00 грн. з ПДВ;
-асфальтоукладчик гусеничний, марка VOGELLE, модель SUPER 1800-1, заводський номер: НОМЕР_2 , 1995 року випуску, вартість - 30'000,00 грн. з ПДВ;
- коток дорожній тамдемний двовальцевий, марка BOMAG, модель: BW-I44 AD, заводський номер 101810010188, 1997 року випуску, вартість - 24'000,00 грн. з ПДВ;
- самохідний колісний одноковшовий навантажувач, марка FIAT, модель ALLIS R7B2T , заводський номер НОМЕР_3 , 2000 року випуску, вартість - 18'000,00 грн. з ПДВ.
3. В решті заяви - відмовити.
4. Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років, починаючи з 05.11.2025.
5. Сторонами у виконавчому провадженні за даною ухвалою є:
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Нижанківського, буд. 50; код ЄДРПОУ 25240544).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Марк Буд» (82200, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, буд. 4/1 офіс 4/1; код ЄДРПОУ 45191194).
6. Ухвала набирає законної сили з в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.
Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Крупник Р.В.