79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
04.11.2025 Справа № 914/2892/25
За позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», м.Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайнеріс ЛВ», м.Львів,
про: стягнення заборгованості 2 731 417,2 грн.
Суддя І. КОЗАК
При секретарі Б.Мельник
Представники сторін:
Від позивача: не прибув.
Від відповідача: не прибув.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайнеріс ЛВ» про стягнення заборгованості 2 731 417,2 грн.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.10.2025. Розгляд справи по суті призначено на 04.11.2025.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 04.11.2025 представник позивача з'явився, позов підтримав повністю. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Відповідач у порушення умов державного контракту №24-649-VDK-25 від 20.06.2025 не поставив обумовлений контрактом товар у визначений строк. На підставі п.7.2 контракту позивачем нараховано відповідачу 1054231,20 грн пені за 44 дні прострочення та 7% штрафу - 1677186,00 грн.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
· 32777,00 грн - сплачений судовий збір.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 04.11.2025 не прибув, подав клопотання (вх.№29424/25 від 04.11.2025) про відкладення розгляду справи. Подав відзив (вх.№26441/25 від 07.10.2025), позов визнав частково. Просив зменшити на 90% нараховані позивачем штраф та пеню, оскільки прострочення поставки товару виникло внаслідок дій уряду КНР та блокування поставок всіх відправок комплектуючих безпілотників з території китайської республіки за раніше визначеною ціною.
Позивач подав відповідь на відзив (вх.26795/25 від 10.10.2025), у якому заперечив проти аргументів відповідача, зазначив про ризиковість підприємницької діяльності та відсутність реальних підстав для зменшення пені і штрафу.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки відповідач не обмежений у виборі повноважного представника для участі в судовому засіданні, адже стороною у справі є юридична особа, а не представник.
Обставини справи.
Між позивачем та відповідачем 20.06.2025 укладено державний контракт № 24-649-VDK-25 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони (далі - Контракт).
Контракт укладений з метою забезпечення відсічі й стримування збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини (громадян України).
За умовами п. 1.1 Контракту Виконавець зобов'язується поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог Контракту товари для потреб безпеки і оборони (далі - Товар), найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у Контракті та в Специфікації Товарів (Додаток 1 до Контракту) (далі - Специфікація), для подальшого використання Збройними Силами України, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Товар в строки та на умовах, визначених Контрактом. Комплектність Товару наведено в Додатку 2 до Контракту.
Підставою для укладання Контракту є Витяг зі змін № 20 від 12.05.2025 до Переліку та обсягів товарів, робіт і послуг на постачання (розроблення, модернізацію) озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та іншого військово-технічного майна і послуг (за бюджетною програмою КПКВК 2101150) в інтересах Збройних Сил України на 2025 рік - №220/19/247/дск, доведений листом Департаменту політики закупівель Міністерства оборони України від 12.05.2025 №220/19/248/дск, результати проведення закупівлі (тендеру) із застосуванням рамкової угоди (ідентифікатор закупівлі: UA-2025-06-06-011865-a (Лот № 3)), лист Виконавця від 17.06.2025 № 17/06-2 щодо зменшення вартості контракту, Протокольне рішення визначення переможця № 893/2025 від 16.06.2025 та лист Головного управління контролю оборонних закупівель МОУ від 19.06.2025 № 220/64/1736 (п. 1.2 Контракту).
Згідно з п. 1.5 Контракту Виконавець гарантує, що Товар, який є предметом Контракту, на момент його передачі Замовнику та підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару за Контрактом згідно з пунктами 3.4. - 3.5. Контракту, є новим (таким, що не був в експлуатації) та належить йому на праві власності.
У відповідності до п. 2.2 Контракту загальна вартість (ціна) Товару за Контрактом становить 23 959 800 (двадцять три мільйони дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок. Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з постачання Товару за цим Контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Обсяг фінансування та бюджетні зобов'язання за цим Контрактом за загальним фондом КПКВК 2101150/11 у 2025 році становить 23 959 800 (двадцять три мільйони дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
За змістом п. 2.6 Контракту оплата Замовником поставленого Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця по факту поставки Товару впродовж 15 (п'ятнадцяти) банківських днів шляхом подання платіжної інструкції до ДКСУ, а у разі відсутності відповідного бюджетного фінансування - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати його надходження.
Відповідно до п. 3.2 Контракту (в редакції додаткової угоди від 03.07.2025 № 1) Товар поставляється Виконавцем відповідно до умов DDP Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» у редакції 2020 року. Точне місце поставки Товару повідомляється Замовником Виконавцю не менше ніж за 2 (два) робочих дні до планової дати поставки Товару, водночас Замовник повідомляє Виконавця про наявність або відсутність зауважень щодо змісту заповненого проєкту Акту приймання-передачі Товарів для потреб безпеки і оборони.
Датою виконання Виконавцем зобов'язань щодо поставки Товару є дата закінчення приймання-передачі Товару, яка зазначається у видатковій накладній (п. 3.4 Контракту в редакції додаткової угоди від 03.07.2025 № 1).
Згідно з п. 4.1 Контракту Виконавець зобов'язаний поставити Товар згідно з умовами цього Контракту не пізніше строку, визначеному в Специфікації (Додаток 1).
У Специфікації сторони контракту погодили найменування товару, кількість (300 комплектів) вартість без ПДВ, вартість з ПДВ, загальну вартість поставки та строк поставки до 21.07.2025.
У Додатку №2 до контракту сторони погодили комплектність товару, у додатку №3 - зразок Акту приймання-передачі товару, у додатку №4 - повідомлення-підтвердження про перехід права власності на товар.
Сторони уклали Додаткову угоду №1 та додатки до неї.
Листом від 31.07.2025 № 11/2-13476 Агенція звернулась до ТОВ «ДАЙНЕРІС ЛВ» з претензією про сплату пені у зв'язку з простроченням поставки товару за контрактом.
Листом вих №22/08 від 22.08.2025 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання своїх зобов'язань за договором.
Листом 22-15311 від 28.08.2025 Агенція, як Замовник за Контрактом, відповідно до п. 12.1 та 12.2 Контракту, ст.651 ЦК України направила на адресу Виконавця повідомлення про розірвання в односторонньому порядку Контракту з 04.09.2025. Докази надіслання є в матеріалах справи.
Оцінка суду.
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Між сторонами у справі виникли права і обов'язки на підставі укладеного державного контракту на постачання товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 7.2 Контракту у разі порушення строків постачання товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості товару. У разі відмови від поставки товару (частини товару) виконавець зобов'язаний, крім сплати інших компенсаційних платежів, сплатити на користь замовника штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості (ціни) непоставленого (недопоставленого) товару
Відповідно до положень статті 259 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в 3 (три) роки (п. 7.4 Контракту)
За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача слід стягнути 875025,03 грн пені, 1677186,00грн штрафу.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за їх безпідставністю.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 90%, оскільки це буде справедливим і розумним рішення в контексті обставин цієї справи.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, відповідно до поданих доказів, судом встановлено, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами Договору, належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 7.2 Договору.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог ТОВ «Дайнеріс ЛВ» вказує, що причинами неналежного виконання зобов'язання за Договором стали обставини невиконання своїх зобов'язань контрагентами відповідача.
Відповідач зазначає, про настання істотної зміни обставин, які вплинули на повне та своєчасне виконання Договору, в підтвердження чого відповідачем надано висновок Торгово-промислової палати України №324/03.23 від 21.07.2025 про істотну зміну обставин.
Однак, суд вважає необґрунтованими такі доводи відповідача з огляду на наступне.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічні положення закріпленні й у статті 218 Господарського кодексу України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Крім того, на відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №910/17639/21.
Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено існування обставин, з якими законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Варто зауважити, що відповідач не надав суду жодних доказів свого фінансово-економічного стану, тому суд не може оцінити можливість чи неможливість виконання ним зобов'язань. У підсумку, суд відмовляє у клопотанні про зменшення пені та штрафу.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за їх безпідставністю.
Судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайнеріс ЛВ» (адреса: вул.Академіка Є.Лазаренка, буд.2, оф.21А, м.Львів, 79000, ідентифікаційний код 44965168) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (адреса: вул.Автозаводська, буд.2, м.Київ, 04074, ідентифікаційний код 44725823) 875025,03 грн пені, 1677186,00 грн штрафу, 30626,53 грн судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 05.11.2025.
Суддя Козак І.Б.