про залишення позовної заяви без руху
04.11.2025 р. Справа № 914/3380/25 Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», місто Львів
до відповідача Фізичної особи-підприємця Хелемської Олександрини Максимівни, місто Львів
про стягнення заборгованості у розмірі 15493,20 грн у зв'язку із проведенням демонтажу та зберіганням рекламної конструкції.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до відповідача Фізичної особи-підприємця Хелемської Олександрини Максимівни про стягнення заборгованості у розмірі 15493,20 грн у зв'язку із проведенням демонтажу та зберіганням рекламної конструкції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025, справу №914/3380/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З матеріалів позовної заяви судом не вбачається, що позивач надав відомості щодо електронної пошти відповідача та не повідомив про наявність та/або відсутність такого. Відтак, суд зобов'язує позивача надати відповідну інформацію, яка визначена п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, насамперед, направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, відповідач, як фізична особа-підприємець, згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України реєструє свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у добровільному порядку.
Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, позивачем не зазначено щодо наявності у відповідача електронного кабінету, а до матеріалів позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження дійсності надіслання позивачем копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача. З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку про те, що належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи є опис вкладення у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), подані в оригіналі.
Однак, як вбачається із матеріалів поданої заяви, заявник не надає суду жодного документу, який може належним чином підтвердити надіслання копій позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, визначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України, а відтак, останньому потрібно надати відповідні докази на підтвердження факту скерування відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Пунктом 7 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. Однак, всупереч згаданому, позивачем не повідомлено суду відповідних відомостей.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дослідивши додані до матеріалів позовної заяви документи, судом зазначається про нечитабельність доказів, на які покликається позивач, а саме: копія Статуту Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» дата якого не вбачаються судом, у зв'язку з нечитабельним фотодруком 1 аркуша документу) та додані позивачем копії посадової інструкції (реєстри відправлень та списики згрупованих відправлень рекомендованих листів, поданих в ВПЗ-8)
Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивач повинен надати усі докази, на які він покликається у своїй позовній заяві у належній якості. Крім того, на виконання приписів п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем не зазначено щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити Комунальному підприємству «Адміністративно-технічне управління» - десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя Гоменюк З.П.