вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2439/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут» м. Київ
до Приватного підприємства “Стандарт-Оіл-Плюс», Київська обл., м. Бровари
про стягнення 3535,04 грн.
29.07.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут» до Приватного підприємства “Стандарт-Оіл-Плюс» про стягнення 3535,04 грн. вартості безпідставно набутого майна, що підлягає відшкодуванню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки відповідач був зареєстрований в Реєстрі постачальника на підставі укладеного між сторонами договору № 11410V9W64BP016 від 04.01.2016 р. на постачання природного газу, після закінчення строку дії зазначеного договору з урахуванням неприпинення відповідачем споживання природного газу обсяги відібраного природного газу споживачем були віднесені за алокацією на постачальника за періоди споживання природного газу з листопада 2021 року по січень 2022 року. Враховуючи викладене та посилаючись на ст. 1212 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 3535,04 грн. вартості безпідставно набутого майна у вигляді 115,33 куб.м. природного газу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду: заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України сторонами до суду не подано.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив до суду не надіслав, хоча про розгляд справи в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0690928178630.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд
04.01.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут» (постачальник) та Приватним підприємством “Стандарт-Оіл-Плюс» (споживач) був укладений договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410V9W64BP016, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Зі змісту преамбули договору вбачається, що постачальнику (позивачу) присвоєно ЕІС код 56X930000000120J, а споживачу (відповідачу) ЕІС код - 56ХO0000U9W6400W.
За умовами пункту 1.3 договору постачальник передає споживачу газ в обсягах 480,00 куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 40 куб.м., лютий - 40 куб.м., березень - 40 куб.м., квітень - 40 куб.м., травень - 40 куб.м., червень - 40 куб.м., липень - 40 куб.м., серпень - 40 куб.м., вересень - 40 куб.м., жовтень - 40 куб.м., листопад - 40 куб.м., грудень - 40 куб.м.
Відповідно до п. 3.1. договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.
Ціна газу становить 6595,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1319,10 грн., всього з ПДВ - 7914,60 грн. (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. договору ціна, зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Згідно з п. 3.6. договору загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором.
Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно із п. 11.2 договору договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.
Цей правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток позивача та відповідача.
Позивачем направлялись відповідачу проєкти додаткових угод № 23 від 30.09.2021 р., № 24 від 31.12.2021 р., № 25 від 31.12.2021 р. цінним листом з описом вкладення за номером поштового відправлення №0740030694701.
Додатковою угодою №23 від 30.09.2021 р. передбачачалась зміна ціни за одиницю товару з 01.10.2021 р., а додатковою угодою №24 від 31.12.2021 р. - зміна ціни одиниці товару з 01.01.2022 р.
Водночас, проєктом додаткової угоди № 25 від 31.12.2021 р. передбачалось продовження дії договору до 31.12.2022 р., поставку споживачеві газу у 2022 році з річним плановим обсягом до 175 куб.м. з яких: січень - 40 куб.м, лютий - 40 куб.м, березень - 40 куб.м, квітень - 40 куб.м, травень - 5 куб.м., червень - 5 куб.м, липень - 5 куб.м, серпень - 5 куб.м, вересень - 5 куб.м, жовтень - 40 куб.м, листопад - 40 куб.м, грудень - 40 куб.м.
Разом із тим, обґрунтовуючи пред'явлені у даній справі вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут» посилається на те, що оскільки відповідачем не було підписано зі свого боку додаткову угоду № 25 до договору, то строк дії зазначеного договору продовжено не було, а тому у період з листопада 2021 року по січень 2022 року спожитий відповідачем природний газ обсягом 115,33 куб.м був внесений за алокацією на позивача.
Зважаючи на вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача вартості цього природного газу, яка за обрахунком позивача склала 3535,04 грн. (з урахуванням часткової оплати у сумі 1350,18 грн.).
Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України, виданої на підставі Постанови НКРЕКП від 21.04.2017 № 527.
За змістом частин 1-3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Згідно з пунктом 3 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Розділом ІІ Правил визначено порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими.
Відповідно до пункту 1 вказаного розділу підставою для постачання природного газу споживачу є:
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (пункт 2 розділу ІІ Правил).
У пункті 5 розділу ІІ Правил визначені істотні умови договору постачання природного газу, до яких належать, зокрема: обсяги природного газу, що замовляється споживачем; режими постачання та споживання природного газу протягом розрахункового періоду; ціна постачання природного газу за договором; порядок та строки проведення розрахунків; відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Правил постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. За умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника "останньої надії", зобов'язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.
Пунктом 10 розділу ІІ Правил визначено, що споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача.
У пункті 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи вказано, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
За приписами пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених п. 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи скрін-шота з Інформаційної платформи, Приватне підприємство “Стандарт-Оіл-Плюс» було зареєстровано в Реєстрі постачальника - ТОВ «Київоблгаз Збут» починаючи з 19.02.2019 р.
Постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов'язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу.
Інформаційна платформа повинна відображати по споживачу заброньовані постачальником (постачальниками) періоди постачання природного газу і дозволяти постачальнику реєструвати на інформаційній платформі період постачання природного газу відповідно до укладених зі споживачем договорів (додаткових угод), у тому числі без зазначення кінцевої дати.
Відповідно до пункту 4 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС постачальник, який має намір постачати природний газ новому споживачу, має право не пізніше кінцевого терміну подання номінації на газову добу газового місяця, визначеного цим Кодексом, зареєструвати за собою такого споживача в інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу (за умови відсутності споживача в Реєстрі іншого постачальника на період запланованого постачання крім Реєстру постачальника "останньої надії").
Якщо при реєстрації споживача за постачальником інформаційна платформа виявляє цього споживача в Реєстрі іншого постачальника (крім Реєстру постачальника "останньої надії"), зміна постачальника здійснюється з урахуванням цієї глави Кодексу та Правил.
Інформаційна платформа забезпечує можливість здійснення в автоматичному режимі перевірки за ЕІС-кодом споживача (точки комерційного обліку споживача) наявності/відсутності діючого постачальника природного газу у такого споживача та кінцеву дату постачання природного газу цим постачальником (у випадку наявності постачальника) (пункт 7 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС).
За змістом пункту 8 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах) виходячи з інформації про споживачів, яким не замовлені постачальником обсяги транспортування природного газу для їх потреб, зобов'язані протягом двох робочих днів наступної доби з дати отримання відповідної інформації від оператора газотранспортної системи проінформувати таких споживачів про відсутність у них замовлених постачальником обсягів транспортування природного газу з певної дати та можливі для них наслідки та зобов'язані розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку розподілу (транспортування) природного газу на об'єкти таких споживачів.
До закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) транспортування (розподілу) природного газу таким споживачам, алокація їх відборів відноситься на діючого постачальника, крім випадків початку в цей період постачання природного газу таким споживачам постачальником "останньої надії".
Після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) транспортування (розподілу) природного газу споживачам, алокація фактичного обсягу споживання природного газу такими споживачами здійснюється на відповідного оператора газорозподільної системи (для прямих споживачів - на оператора газотранспортної системи).
Отже, як вбачається з наведених нормативних положень, підставою для постачання природного газу постачальником споживачу, та, відповідно, - включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС є договір, укладений між постачальником та споживачем, в якому визначаються узгоджені сторонами періоди постачання природного газу, його обсяги та ціна.
Разом з цим, Правила постачання природного газу не дозволяють постачальнику здійснювати постачання газу споживачу, який не є побутовим, без досягнення попередньої домовленості з ним щодо обсягів постачання, а порядок функціонування газотранспортної системи взагалі це унеможливлює.
Зокрема, постачальник повинен попередньо замовляти обсяги транспортування природного газу для своїх споживачів та може не замовляти таких обсягів, тобто, припинити постачання природного газу тим споживачам, договірні відносини з якими припинилися. А кожен споживач, у свою чергу, має можливість самостійно перевіряти інформацію про свого постачальника та кінцеву дату постачання природного газу цим постачальником за власним ЕІС-кодом на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Обсяги постачання природного газу постачальником кожному зареєстрованому за ним споживачу фіксуються на інформаційній платформі та контролюються трьома сторонами цих відносин - постачальником, споживачем та Оператором ГРМ/ГТС.
Так, згідно з відомостями Інформаційної платформи оператора ГТС у період з листопада 2021 року по січень 2022 року відповідачем відібрано 115,33 куб.м. природного газу (за листопад 2021 року - 40,86 куб.м., грудень 2021 року - 55,03 куб.м., січень 2022 року - 19,44 куб.м.).
Як вбачається з матеріалів справи та не було спростовано відповідачем, умовами пункту 1.1. договору передбачено, що строк постачання природного газу - 2016 рік.
Докази, які свідчать про внесення змін до договору в частині продовження строків постачання відповідачеві природного газу чи існування між сторонами у листопаді 2021 року - січні 2022 року інших чинних договорів відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", в матеріалах справи відсутні.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази того, що протягом спірного періоду відповідач не отримував природний газ від позивача у заявленому останнім обсязі.
Отже факт постачання позивачем природного газу відповідачу в період з листопада 2021 по січень 2022 року в обсязі 115,33 куб. м доведений належними доказами, в той час як докази оплати вказаного обсягу природного газу відповідачем у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно зі ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Враховуючи те, що спожитий без договору природний газ не може бути повернутий споживачем постачальнику в натурі, відповідач повинен відшкодувати позивачу його вартість.
Обставини вжиття або не вжиття позивачем заходів з обмеження споживання газу відповідачем не впливають на виникнення та існування зобов'язань, оскільки ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачає застосовність відповідних наслідків незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
При цьому, оскільки постачання природного газу у цих правовідносинах здійснювалося без укладення відповідного договору, а відтак без оформлення належним чином домовленості сторін щодо обсягів подачі природного газу та його ціни, то при розрахунку вартості поставленого природного газу позивачем було обгрунтовано застосовано звичайні ціни на цей товар згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа".
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» природний газ є товарною продукцією.
Так, за даними Української енергетичної біржі середньозважена ціна на природний газ за листопад 2021 року становить 32936,97864 грн. за тис.куб.м.; за грудень 2021 року становить 39460,89368 грн. за тис.куб.м.; за січень 2022 року становить 70364,51053 грн. за тис.куб.м.
Таким чином, вартість безпідставно набутого майна становить: за листопад 2021 року - 1345,80 грн з розрахунку 40,86 х 32,93697864; за грудень 2021 року -2171,53 грн. з розрахунку 55,03 х 39,46089368; за січень 2022 року 1367,89 грн. з розрахунку 19,44 х 70,36451053.
Позивач посилається на часткову сплату 31.10.2021 р. відповідачем вартості природного газу у розмірі 1350,18 грн.
Таким чином, вартість безпідставно набутого відповідачем майна разом становить 3535,04 грн (1345,80 грн + 2171,53 грн + 1367,89 грн - 1350,18 грн).
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна у розмірі 3535,04 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “Стандарт-Оіл-Плюс» (07403, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Броварської сотні, будинок 15, код 30356220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04201, Україна, місто Київ, вулиця Полярна, будинок 20, А, код 39592941) 3535,04 грн (три тисячі п'ятсот тридцять п'ять гривень 04 коп) вартості безпідставно набутого майна та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп) судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 06.11.2025 року.
Суддя О.О. Рябцева