вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" вересня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/1553/25
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.-ГРУП» про визнання недійсним пунктів договорів, стягнення 269 616,83грн, за участі представників від:
позивача - Пурій Д.О. (посадова інструкція, наказ);
відповідача - не з'явилися
Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач, сторона, Департамент регіонального розвитку КОДА) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.-ГРУП» (далі - відповідач, сторона, ТОВ «С.В.-Груп») та просить (з урахуванням нової редакції позовної заяви):
- визнати недійсним п.3.1 договору №153-23 від 14.09.2023 будівельного підряду, який укладено сторонами, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 256 132,63грн;
- визнати недійсним п.3.1 договору №153-23/24 від 05.07.2024 будівельного підряду на додаткові роботи в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 13 484,20грн;
- стягнути з ТОВ «С.В.-Груп» на користь Департаменту регіонального розвитку КОДА безпідставно отримані кошти в сумі 269 616,83грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вказані договори у відповідних частинах суперечать положеннями п.197.15 ст.197 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме щодо формування вартості робіт з урахуванням податку на додану вартість, який не підлягав нарахуванню, оскільки відповідна операція не підлягає оподаткуванню, що призвело до безпідставного отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 269 616,83грн як податку на додану вартість у складі вартості робіт (а.с.122-134).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.05.2025 судом відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 25.06.2025 о 14:20, визнано явку сторін обов'язковою, а також встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов (а.с.141-143).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 26.05.2025 о 14:29, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.144-145).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам 26.05.2025.
25.06.2025 судом прийнято ухвалу, занесену до протоколу підготовчого засідання, якою відкладено підготовче засідання на 09.07.2025 о 16:40 (а.с.149-152).
Судом відкладено підготовче засідання на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, оскільки не всі питання, які мали бути вирішені у підготовчому засіданні, розглянуті, враховуючи клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання з метою з'ясування обставин виникнення різниці сум, які заявлені до стягнення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2025 відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 09.07.2025 о 16:40 (а.с.154).
Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 25.06.2025 о 20:54, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.155).
09.07.2025 судом прийнято ухвалу, занесену до протоколу підготовчого засідання, якою відкладено підготовче засідання на 18.07.2025 о 12:20 (а.с.156-157).
Підготовче засідання відкладено судом на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, враховуючи, що не всі питання, визначені ч.2 ст.182 ГПК України, могли бути розглянуті у такому підготовчому засіданні, зважаючи на клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання з метою зміни позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2025 відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 18.07.2025 о 12:20 (а.с.159).
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 11.07.2025 о 00:08, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.160).
18.07.2025 судом постановлено ухвали, що занесені до протоколу підготовчого засідання, якими: зобов'язано позивача надати для огляду оригінали документів, долучених до позову у копіях, - договорів, додаткових угод, актів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2025 о 17:00 (а.с.161-162).
Оригінали доказів, наданих позивачем у електронних копіях витребувані судом з власної ініціативи на підставі ч.6 ст.91 ГПК України, що визначає право суду витребувати оригінали письмових доказів, які подані у копіях.
Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.1 ст.185 ГПК України, у зв'язку із виконанням завдань підготовчого провадження.
З метою повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті, йому направлено ухвалу від 18.07.2025 (а.с.164), яка доставлена до його електронного кабінету 18.07.2025 о 18:42, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.165).
13.08.2025 позивачем, на виконання вимог ухвали від 18.07.2025, що занесена до протоколу, надано для огляду оригінали письмових доказів, а також подано клопотання про долучення до справи оригіналу договору від 05.07.2024 №153-23/24, який укладено сторонами, враховуючи подання з технічних причин у копії разом з позовною заявою, не всіх його сторінок (а.с.166).
13.08.2025 судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово позивача, досліджено докази, наявні в матеріалах справи, та ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, на підставі ч.2 ст.216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 10:00 29.08.2025 (а.с.184-186).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2025 відповідача повідомлено про оголошення перерви в судовому засіданні до 10:00 29.08.2025 (а.с.188).
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 14.08.2025 о 18:08, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.189).
Ухвалою від 29.08.2025 учасників справи повідомлено про призначення судового засідання на 09.09.2025 о 10:50, оскільки розгляд справи, який призначений на 29.08.2025, не відбувся у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві (а.с.190).
Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи 01.09.2025 о 09:35, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (а.с.191-192).
09.09.2025 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Ейвазової А.Р. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2025 призначено судове засідання на 29.09.2025 о 16:30 (а.с.193).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 11.09.2025 о 11:24, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.194-195).
Відповідач правом подати відзив на позов у встановлений судом строк не скористався, заяв про продовження встановленого судом строку не подавав.
Як установлено ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
У судовому засіданні 29.09.2025 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити; представник відповідача не з'явився і про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце засідання суду повідомлений ухвалою від 11.09.2025.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.
14.09.2023 між Департаментом регіонального розвитку КОДА (далі - замовник) та ТОВ «С.В.-Груп» (далі - підрядник) укладено договір №153-23 будівельного підряду по об'єкту «Відновлювальні роботи капітальний ремонт пошкодженого майна багатоквартирний житловий будинок за адресою: вул. Садова, 10 в селі Дмитрівка Бучанського району Київської області» (далі - договір №153-23; а.с.8-16).
Відповідно до п.1.1 договору підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи - відновлювальні роботи, капітальний ремонт пошкодженого майна багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Садова, 10 в селі Дмитрівка Бучанського району Київської області за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Строки виконання робіт, як передбачено п.2.1 договору №153-23, - до 31.12.2023, якщо інше не встановлено календарним графіком виконання робіт (додаток № 2, який є невід'ємною частиною цього договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об'єкта будівництва в цілому, передбачених даним договором; календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору.
Згідно п.3.1 договору №153-23 його ціна складає 5 865 070,88грн, у тому числі ПДВ - 977 511,81грн.
В силу п.п.3.4, 3.5 договору №153-24: ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін; ціна договору є динамічною.
Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об'єкт на умовах відтермінування платежу на термін до 100 календарних днів (п.4.1 договору №153-23).
Пунктом 4.3 договору №153-23 передбачено, що: поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи замовник здійснює лише за умови надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін; акти приймання виконаних будівельних робіт готує підрядник і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та на електронному носії (в програмному комплексі їх складання - АВК, файл _imp).
Відповідно до п.8.1 договору №» 153-23 постачання, складування та зберігання матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування, а також надання послуг, які споживаються до моменту введення об'єкта в експлуатацію, забезпечується підрядником власними силами та за власний рахунок.
В силу п.п.14.1, 14.2 договору №153-23: після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання; передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт.
Договір №153-23 набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023 або до передачі об'єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов'язань, передбачених договором, діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.19.1 договору №153-23).
Додатком №1 до договору №153-23 (а.с.17) сторонами узгоджена договірна ціна робіт за договором у загальному розмірі 5 865 070,88грн.
Крім того, додатком №2 до договору №153-23 сторони погодили календарний графік виконання робіт по об'єкту (а.с.18), а додатком №3 - визначили, що джерелом фінансування робіт є субвенції з державного бюджету у розмірі 6165041грн, а договірна ціна на 2023 рік - 5 865 070,88грн (а.с.18, зворот).
22.12.2023 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №153-23, якою змінено п.3.1 договору та визначено ціну договору у розмірі 4 431 394,38грн, у тому числі ПДВ - 738 565,73грн, а також внесені відповідні зміни до додатків №№1-3 договору, та доповнено договір новим додатком « 3-23 «Протокол погодження договірної ціни на 2023 рік» (а.с.19-22).
Також, 10.04.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №2, якою внесено зміни до додатку №2 та доповнено договір №153-23 новим додатком « 3-24 «Протокол погодження договірної ціни на 2024 рік» (а.с.23-25).
Відповідно до додаткової угоди від 04.07.2024 №3 сторони дійшли згоди внести зміни до п.3.1 договору, а саме змінено ціну договору та встановлено її рівній 3418229,75грн (з урахуванням зворотних сум в розмірі 1 548,00грн), у тому числі ПДВ 569 962,96грн, а також внесено зміни до додатків №№1-3 договору (а.с.26-28).
Додатковою угодою від 27.12.2024 №4 сторони внесли зміни до додатку №2 до договору №153-23 та доповнили договір новим додатком «№3-24 «Протокол погодження договірної ціни на 2024 рік» (а.с.29-31).
05.07.2024 сторонами укладено договір №153-23/24 будівельного підряду на додаткові роботи по об'єкту «Відновлювальні роботи капітальний ремонт пошкодженого майна багатоквартирний житловий будинок за адресою: вул. Садова, 10 в селі Дмитрівка Бучанського району Київської області», в силу п.1.1 якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі III Договору, виконати додаткові будівельні роботи з відновлювання робіт - капітальний ремонт пошкодженого майна багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Садова, 10 в селі Дмитрівка Бучанського району Київської області за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх (далі - договір №153-23/24; а.с.32-39).
Ціна договору, як встановлено п.3 договору №153-23/24, становить 303 335,20грн, у тому числі ПДВ - 50 555,87грн.
Невід'ємною частиною договору №153-23/24 є додатки: №1, яким визначено договірну ціну робіт за договором, у загальному розмірі 303 335,20грн (а.с.40); №2 - погоджений сторонами календарний графік виконання робіт по об'єкту (а.с.41); №3 - договірна ціна на 2024 рік, що складає 303 335,20грн (а.с.41,зворот).
Також позивачем надано додаткову угоду від 27.12.2024 №1, яка не є належним доказом у справі, скільки укладена відносно капітального ремонту по об'єкту, розташованому в селі Дмитрівка Бучанського району Київської області вул. Садова, 8 (а.с.42).
На підтвердження здачі відповідачем та прийняття позивачем робіт за договорами №№153-23, 153-23/24 з капітального ремонту по об'єкту, сторонами підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, а також акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на загальну суму 3 688 428,41грн, а саме:
- акт від 22.12.2023 №1 за грудень 2023 року та довідка від 22.12.2023 за грудень 2023 року на суму 1 876 767,80грн (а.с.45-55);
- акти від 10.04.2024 №№2, 2/1 та від 11.04.2024 №3 за квітень 2024 року та довідки від 10.04.2024 №2, 11.04.2024 №3 за квітень 2024 року на загальну суму 1 541 461,95грн (а.с.56-73);
- акт від 24.07.2024 №1 за липень 2024 року та довідка від 24.07.2024 за липень 2024 року на суму 270 198,66грн (а.с.74-79).
В рахунок виконання зобов'язань за договорами в частині оплати робіт, відповідачу перераховано позивачем 3 688428,41грн, що підтверджується платіжними інструкціями, які містять посилання на укладені договори, а саме:
18.09.2023 №16 на суму 1 759 521,26грн, у т.ч. ПДВ - 293 253,54грн (а.с.80);
25.12.2023 №459 на суму 117 246,54грн, у т.ч. ПДВ - 19 541,09грн (а.с.81);
15.04.2024 №34 на суму 998 854,59грн, у т.ч. ПДВ - 166 475,77грн (а.с.82);
15.04.2024 №36 на суму 542 607,36грн, у т.ч. ПДВ - 90 434,56грн (а.с.83);
25.07.2024 №275 на суму 270 198,66грн, у т.ч. ПДВ - 45 033,11грн (а.с.84).
Відповідно до листа від 31.10.2024 вих.№4284/34/34.06.01/2024 позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договорів в частині виключення з його ціни сум ПДВ, з проведенням коригувань сум по довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та актам приймання виконаних будівельних робіт (а.с.85-86).
Вказаний лист вручений відповідачу 10.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600988600404 (а.с.135).
Як вбачається з рішення Рахункової палати від 10.12.2024 №55-2 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності на тему «Територіальні громади у війну: відновлення соціальної та критичної інфраструктури» (а.с.92-96), доручено позивачу до 01.04.2025 вжити заходів щодо повернення нарахованої та сплаченої суми ПДВ у розмірі 21 560 000грн та здійснення її перерахування до державного бюджету, перегляду умов чинних договорів з будівництва/відновлення житла у частині дотримання вимог п.197.15 ст.197 розділу V ПКУ.
Предметом спору у даній справі є дійсність частини договорів щодо включення до ціни договору ПДВ, у вказаному розмірі, а також, як наслідок, наявність у відповідача обов'язку повернути позивачу частину отриманого ПДВ у складі вартості робіт за договорами.
Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України, відповідно до ч.ч.1-3, 5, 6 такої норми: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Окрім того, в силу ч.4 ст.203 ЦК України; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Як визначено ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2,3 такої статті: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, недодержання ч.1 ст.203 ЦК України, а саме не відповідність змісту правочину ЦК України, іншим актам цивільного законодавства є підставою недійсності такого правочину. Такий правочин не є підставою для виникнення, зміни, припинення прав та обов'язків, визначених таким правочином.
Недійсність окремої частини правочину, що установлено ст.217 ЦК України, не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
При застосуванні наведених положень законодавства слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (висновок, викладений в постанові Верховного Суду 30.05.2024 у справі № 916/3015/23).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п.8.16 постанови від 03.12.2021 у справі №910/12764/20 виснувала про те, що приписи статті 217 ЦК України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.
В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як визначено ч.ч.1,2,3 ст.180 ГК України (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів): зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч.5 ст.180 ГК України).
Як визначено положеннями ст.189 ГК України: ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Встановлення податку, його розмір, умови його сплати, встановлення пільг щодо такого податку не є умовою, яка може встановлюватись або змінюватись сторонами за їх вільним волевиявленням.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20, постанові Верховного Суду від 31.07.2025 у справі №914/2176/24 зазначено, що хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.
Так, як визначено п.1 ч.2 ст.92 Конституції України, виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори.
Питання сплати податку на додану вартість визначені ПК України, який відповідно до його п.1.1 ст.1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп.14.1.178 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (пп. «б», п.185.1 ст.185 ПК України).
Місцем постачання послуг щодо об'єкта нерухомого майна, як визначено пп.186.2.2 п.186.2 ст.186 ПК України, є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном, зокрема, послуг з підготовки та проведення будівельних робіт (пп. «б»).
Однак, в силу п.197.15 ст.197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
При цьому, під терміном «будівельно-монтажні роботи» розуміють комплекс робіт з будівництва, що охоплює всі його етапи - від підготовчих до завершальних робіт.
Як визначено п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єкта будівництва.
Відповідно до п.п.1.1,1.2 Положення про Департамент регіонального розвитку КОДА, що затверджено розпорядженням КОДА від 31.07.2020 №367 (далі - Положення), департамент є бюджетною, неприбутковою установою; департамент виконує функції замовника будівництва об'єктів житлово-комунального і соціального призначення на території Київської області.
Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень бере участь у реалізації державних і бюджетних програм з питань: будівництва, зокрема розгортання будівництва доступного житла, молодіжного житлового будівництва, пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників, будівництва житла для окремих категорій громадян, реалізації проектів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури (у разі визначення структурного підрозділу розпорядником коштів за програмою) (пп.5.29 п.5 Положення).
Враховуючи організаційну форму позивача, його функції, визначені Положенням, як замовника будівництва об'єктів житлово-комунального і соціального призначення при реалізації державних та бюджетних програм з будівництва, предмет договору та джерела фінансування робіт за договором - субвенції з державного бюджету, операції за відповідним договором звільнені від оподаткування податком на додану вартість в силу положень п.197.15 ст.197 ПК України.
Отже, п.3.1 договори №№153-23, 153-23/24 в частині включення до ціни договору, що становить вартість робіт за ним, податку на додану вартість не відповідають чинному законодавству, що зумовлює відсутність обов'язку у позивача сплачувати за відповідні роботи за визначеною у договорах ціною, що включає податок на додану вартість.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз положень ч.1 ст.1212 ЦК України дає підстави для висновку, що безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без певної правової підстави.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що положення гл.83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Як визначено п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
За змістом положень глави 83 ЦК України для кондикційних зобов'язань, характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав; під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.
Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2025 у справі №902/16/24).
Оскільки відповідач отримав від позивача у складі вартості робіт додаткові грошові кошти для сплати податку на додану вартість, однак операція з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за державні кошти не підлягала оподаткуванню, відповідні грошові кошти отримані безпідставно та підлягають поверненню позивачу.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, ним проведено коригування за актам приймання виконаних робіт шляхом виключення сум ПДВ з певних складових вартості таких робіт (а.с.97-98), зокрема за актами від:
22.12.2023 №1: виключення 157 017,70грн ПДВ, що складається з ПДВ, виключеного з витрат на: заробітну плату, у т.ч. робітників, що обслуговують машини - 97 427грн; загальновиробничих витрат - 51 919,17грн; прибутку - 7 671,53грн;
10.04.2024 №2: виключення 82 766,52грн ПДВ, що складається з ПДВ, виключеного з витрат на: заробітну плату, у т.ч. робітників, що обслуговують машини - 51 619,67грн; загальновиробничих витрат - 27 273,61грн; прибутку - 3 873,24грн;
11.04.2024 №3: виключення 16 348,41грн ПДВ, що складається з ПДВ, виключеного з витрат на: заробітну плату, у т.ч. робітників, що обслуговують машини - 10 228,65грн; загальновиробничих витрат - 5 344,22грн; прибутку - 775,54грн;
24.07.2024 №1: виключення 13 484,20грн ПДВ, що складається ПДВ, виключеного з витрат на заробітну плату, у т.ч. робітників, що обслуговують машини - 8 476,56грн; загальновиробничих витрат - 4 401,60грн; прибутку - 606,04грн.
Проте, будівельно-монтажні роботи це комплекс робіт, які виконуються при спорудженні нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту введених в експлуатацію будівель/приміщень/споруд тощо. Під час виконання робіт, у даному випадку, з відновлювального/капітального ремонту, підрядник (субпідрядник) несе супутні витрати на: придбання матеріалів (якщо вони не надані замовником), оплату праці працівників, амортизацію обладнання, податки та збори, транспортні витрати, накладні витрати, пов'язані з організацією та виконанням робіт, тощо, що враховуються при визначенні вартості таких робіт.
Враховуючи, що положення п.197.15 ст.197 ПК України не містять виключень щодо будівельно-монтажних робіт з будівництва, які не підлягають оподаткуванню, то відповідна пільга застосовується до всіх робіт, вартість яких визначається з урахуванням витрат підрядника на: оплату заробітної плати, вартості необхідних для виконання робіт матеріалів, транспортних витрат, витрат на оплату податків та зборів тощо, отже, включення до складу вартості всіх робіт за договором податку на додану вартість є таким, що суперечить чинному законодавству, отже, отримання додаткових коштів у складі вартості таких робіт як податку на додану вартість відповідачем є безпідставним. Отже, позивач має право на повернення всієї сплаченої ним на користь відповідача суми ПДВ з відповідних робіт за договором.
Однак, в силу ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме:
визнанню недійсним п.3.1 договору №153-23 від 14.09.2023 лише в частині, включення до ціни договору податку на додану вартість у сумі 256 132,63грн;
визнанню недійсним п.3.1 договору №153-23/24 від 05.07.2024 лише в частині, включення до ціни договору податку на додану вартість у сумі 13 484,20грн;
стягненню з ТОВ «С.В.-Груп» 269 616,83грн безпідставно отриманих коштів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки заявлені вимоги задоволено повністю, позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача судовий збір у розмірі 8 080,20грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним п.3.1 договору №153-23 від 14.09.2023 будівельного підряду, який укладено між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.В.-ГРУП», в частині включення до ціни договору податку на додану вартість в сумі 256132,63грн;
3. Визнати недійсним п.3.1 договору №153-23/24 від 05.07.2024 будівельного підряду на додаткові роботи, який укладено між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.В.-ГРУП», в частині включення до ціни договору податку на додану вартість в сумі 13484,20грн;
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.-ГРУП» (ідентифікаційний код 42647801; 09230, Київська обл., Обухівський р-н., м. Ржищів, вул. Шевченка Тараса, буд. 15А) на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 21467647; 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 40) 269 616,83грн безпідставно отриманих коштів, а також 8 080,20грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 06.11.2025.
Суддя А.Р. Ейвазова