вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2697/25
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників учасників, справу № 911/2697/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка», м. Бровари Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Серпень-Груп», м. Українка Київської області
про стягнення 51 338,14 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом (вх. № 7027 від 25.08.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Серпень-Груп» (далі-відповідач) про стягнення 51 338,14 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі своєчасної оплати отриманого ним товару.
Оскільки, ціна позову у справі №911/2697/25 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2025 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України та на підставі клопотання позивача, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2697/25 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (надалі - ЄСІКС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІКС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Ухвала суду від 01.09.2025 у справі № 911/2697/25 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача та доставлена до його електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, суд відзначає про належне повідомлення відповідача про розгляд справи за його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Серпень-Груп» в свою чергу було прийнято товар (мастило гідравлічне, запасні частини), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 61853 від 16.02.2022 на суму 22 604,50 грн та № 61894 від 16.02.2022 на суму 8 635,09 грн.
Видаткові накладні № 61853 від 16.02.2022 та № 61894 від 16.02.2022 підписані в двосторонньому порядку зі сторони позивача та відповідача, а також скріплені печатками юридичних осіб. Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов'язань, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.
Позивачем були сформовані та виставлені рахунки на оплату № 104543 від 15.02.2022 та № 104634 від 16.02.2022.
Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань оплату вартості товару в сумі 31 239,59 грн не здійснив.
22.06.2022 та 18.09.2024 позивач звертався до відповідача з електронними листами, в яких вимагав від відповідача здійснити оплату заборгованості.
Листи позивача від 22.06.2022 та від 18.09.2024 залишені відповідачем без задоволення, однак 14.07.2025 ТОВ «Серпень-Груп» звернулось до ТОВ «ТДС Укрспецтехніка» із гарантійним листом № Ср-30, в якому визнало заборгованість в сумі 31 239,59 грн за отриманий згідно з видатковими накладними № 61853 від 16.02.2022 та № 61894 від 16.02.2022 товар та зобов'язалося сплатити її.
За твердженням позивача станом на день підготовки даної позовної заяви наявна за відповідачем заборгованість лишається не оплаченою, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч.3 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).
Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч.3 ст. 639 ЦК України).
У даному випадку, матеріали справи не містить підписаного між сторонами договору поставки.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦК України).
Із доводів позивача слідує, що між позивачем та відповідачем в силу ст. ст. 202, 205 ЦК України виникли зобов'язання, фактично сторонами у спрощений спосіб укладено договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином та в повному обсязі були виконані свої зобов'язання з передання відповідачу товару, що підтверджується належними в матеріалами справи первинними документами.
Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
Претензія позивача від 18.09.2024 була залишена відповідачем без задоволення, заборгованість в сумі 31 239,59 грн залишена не сплаченою.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, судом встановлено, що обов'язок відповідача по оплаті отриманого товару в сумі 31 239,59 грн на момент розгляду даної справи настав. З урахуванням зазначеного вимога позивача щодо стягнення з відповідача 31 239,59 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, враховуючи порушення відповідачем грошового зобов'язання зі своєчасної оплати товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 291,71 грн 3 % річних та 16 806,84 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 17.02.2022 по 22.08.2025.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок не погоджується із заявленим позивачем періодом для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.
Так, електронний лист позивача із вимогою оплатити заборгованість за отриманий товар був направлений відповідачу 22.06.2022, тому строк оплати сплив 29.06.2022 (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Тому, суд здійснивши власний розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних за період з 30.06.2022 по 22.08.2025 дійшов висновку щодо стягнення з відповідача 10 793,14 грн інфляційних нарахувань та 2 950,22 грн 3 % річних.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Щодо покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 500,00 грн, понесених позивачем при розгляді справи, суд зазначає наступне.
Згідно із частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом враховано, що за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копії Договору про надання професійної правничої допомоги № 18/08 від 18.08.2025, акту прийому-передачі № 1, платіжної інструкції № 29434 від 22.08.2025., ордеру серії ВА № 1123852 від 23.08.2025 на ім'я адвоката Варшамян Т.Г.
Так, 18.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» (клієнт) та Адвокатським бюро «Варшамяна» (бюро) укладений Договір про надання професійної правничої допомоги № 18/08, за умовами п. 1 якого бюро зобов'язується надати клієнтові професійну правничу допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти цю допомогу та сплатити за неї гонорар (винагороду) в рамках ведення судової справи за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «Серпень-Груп» про стягнення заборгованості за видатковою накладною № 61853 від 16.02.2022 та за видатковою накладною № 61894 від 16.02.2022.
У абз. 2 п. 1 договору між бюро та клієнтом погоджений перелік видів послуг, які надає бюро клієнту, проте який не є вичерпним.
Відповідно до п. 8 договору сторони погодили, що розмір гонорару бюро за комплексне ведення судової справи в Господарському суді Київської області складає 6 500,00 грн.
Сторони підписують акт прийому-передачі наданих послуг (професійної правничої допомоги) за необхідності за результатами вчинення бюро конкретних дій та/або надання конкретних послуг.
Між ТОВ «ТДС Укрспецтехніка» та АБ «Варшамяна» підписаний акт прийому-передачі № 1, відповідно до якого сторонами обумовлено, що бюро надало клієнту послуги (професійну правничу допомогу), зокрема: складання позовної заяви про стягнення заборгованості, складання розрахунку ціни позовної заяви, підготовка документі, що додаються до позовної заяви, для подання до суду.
Вартість послуг відповідно до цього акту складає 6 500,00 грн.
Згідно з платіжної інструкції № 29434 від 22.08.2025, ТОВ «ТДС Укрспецтехніка» було перераховано на рахунок АБ «Варшамяна» 6 500,00 грн.
Відповідно до частини шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу УкраїниУ разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Відповідачем не доведено те, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката є неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.
Розглянувши вимоги позивача щодо покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ТДС Укрспецтехніка» заяв та матеріалів, їх значення для справи, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, часткове задоволення позову, витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню частково в сумі 5 695,36 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Серпень-Груп» (08720, Київська область, м. Українка, вул. Промислова, 8, код ЄДРПОУ 31313963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС укрспецтехніка» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Металургів, 17, оф. 105, код ЄДРПОУ 37001696) 31 239 (тридцять одну тисячу двісті тридцять дев'ять) грн. 59 коп заборгованості, 10 793 (десять тисяч сімсот дев'яносто три) грн 14 коп інфляційних нарахувань, 2 950 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 22 коп 3 % річних, 2 653 (дві тисячі шістсот п'ятдесят три) грн 16 судового збору та 5 695 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 36 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ
3. В іншій частині в задоволені позову відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 05.11.2025
Суддя О.О. Христенко