вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" жовтня 2025 р. Справа № 911/1386/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А.,
за позовом Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кассіс Мілт»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтер Сол»
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс РЕМ 23»
про стягнення 200 000, 00 гривень
за участю представників:
від позивача: Ботвінка Р. А. (ордер серії АЕ №1199343 від 01.05.2023)
від відповідача 3: Абрамова Д.В. ( ордер серії АЕ №1369278 від 15.04.2025)
установив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшла позовна заява про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кассіс Мілт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтер Сол» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» частини штрафу за договором №1758-52-10 від 31.12.2021 в розмірі 200 000,00 грн.
Господарський суд ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2024 у справі №911/1386/24, зокрема, прийняв позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 15.07.2024.
Господарський суд Київської області ухвалою від 15.07.2025 у цій справі постановив перейти до розгляду справи №911/1386/24 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 02.09.2025.
Господарський суд Київської області ухвалами від 02.09.2024, 23.09.2024, 21.10.2024, 18.11.2024, 16.12.2024, 07.01.2025, 10.02.2025, 10.03.2025, 31.03.2025, 12.05.2025, 23.06.2025, 14.07.2025 у справі №911/1386/24 відклав підготовчі засідання на 23.09.2024, 21.10.2024, 18.11.2024, 16.12.2024, 07.01.2025, 10.02.2025, 10.03.2025, 31.03.2025, 12.05.2025, 23.06.2025, 14.07.2025 та 25.08.2025 відповідно.
22.08.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про залишення позову без розгляду.
Господарський суд Київської області ухвалою від 25.08.2025 у справі №911/1386/24 постановив позов Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кассіс Мілт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтер Сол» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» частини штрафу за договором №1758-52-10 від 31.12.2021 в розмірі 200 000,00 грн залишити без розгляду.
29.08.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом, згідно якої заявник просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти» витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 30 000, 00 гривень.
Обґрунтовуючи вказану заяву заявником зазначено, що ним у відзиві на позовну заяву було повідомлено, зокрема, що орієнтований розмір витрат на оплату наданої професійної правничої допомоги, які підлягають стягненню з позивача складає 30 000, 00 гривень та їх документальне підтвердження буде надано разом із відповідною заявою в порядку встановленому статтями 124, 126 і 129 ГПК України.
На підтвердження вказаного останнім до вказаної заяви долучено копії:
- рахунку на оплату №1523-9 від 26.06.2024 на суму 30 000, 00 гривень:
- договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» та адвокатом Величко Олександром Володимировичем;
- додаткової угоди №9 до договору №1523 про надання правової допомоги від 01 травня 2023 року від 20.06.2024.
- акту приймання - передачі наданої правової допомоги (юридичних послуг) від 24.07.2025.
Господарський суд Київської області ухвалою від 03.09.2025 у справі №911/1386/24 прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом та призначив розгляд цієї заяви на 15.09.2025.
10.09.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», згідно яких останній просить суд відмовити ТОВ "Промислові - Ремонти" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом, оскільки докази на підтвердження понесених відповідачем 3 витрат на правничу допомогу подано з пропушенням строків для подання таких доказів.
11.09.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання від Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», згідно якого останній, в порядку статті 91 ГПК України, просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові - Ремонти» оригінал:
- договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023;
- додаткової угоди №9 від 20.06.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023;
- акту приймання-передачі наданої правової допомоги (юридичних послуг) від 24.07.2025 по договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023
12.09.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові - ремонти» на клопотання позивача про витребування оригіналів доказів.
Господарський суд Київської області ухвалою від 15.09.2025 у справі №911/1386/24 постановив витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» оригінал:
- договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023;
- додаткової угоди №9 від 20.06.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023;
- акту приймання-передачі наданої правової допомоги (юридичних послуг) від 24.07.2025 по Договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023 для огляду в судовому засіданні та відкласти розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом на 14.10.2025.
08.10.2025 через канцелярію Господарського суд Київської області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові - Ремонти» №1386-ОД/1 від 08.10.2025 про надання оригіналу:
- договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023;
-додаткової угоди №9 від 20.06.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023;
- акту приймання-передачі наданої правової допомоги (юридичних послуг) від 24.07.2025 по Договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023.
У судовому засіданні 14.10.2025 за результатами огляду вказаних оригіналів документів судом встановлено, що копія договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023 відповідає наданому оригіналу, тоді як долучені Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» до заяви про ухвалення додаткового рішення від 29.08.2025 копії додаткової угоди №9 від 20.06.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023 та акту приймання-передачі наданої правової допомоги (юридичних послуг) від 24.07.2025 по Договору про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023 не відповідають оригіналам документів наданих заявником для огляду в судовому засіданні.
Водночас у судовому засіданні 14.10.2025 представник відповідача 3 заявив усне клопотання про долучення оригіналів зазначених вище документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 14.10.2025 суд, ураховуючи наявність оригіналів доказів на підтвердження понесених відповідачем 3 судових витрат, дійшов висновку про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу разом з відповідними оригіналами документів.
Господарський суд Київської області ухвалою від 14.10.2025 у справі №911/1386/24 постановив відкласти розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом на 28.10.2025.
27.10.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання від Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про неврахування копій документів долучених до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом від 29.08.2025 та оригіналів документів наданих відповідачем 3 разом із заявою останнього №1386-ОД/1 від 08.10.2025 про надання оригіналів документів.
У судовому засіданні 28.10.2025 суд, заслухавши доводи сторін, дійшов таких висновків.
Відповідно до приписів ч. 8 ст. 129 та ч. 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Так, у відзиві на позовну заяву ТОВ "Промислові - Ремонти" заявило, що орієнтований розмір суми судових витрат, який останній планує понести у зв'язку з розглядом цієї справи є 30 000, 00 гривень, докази чого будуть надані додатково в порядку та строки передбачені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд Київської області постановив ухвалу про залишення позову у цій справі без розгляду - 25.08.2025, а тому у розумінні ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем для подання доказів на підтвердження понесених відповідачем 3 витрат на правничу допомогу є - 31.08.20.25, тоді як останній долучив докази понесених витрат разом із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу- 29.08.2025, тобто в межах строку для подання відповідних доказів.
Ураховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача щодо пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові-Ремонти" строку для подання доказів на підтвердження понесених останнім витрат на правничу допомогу.
Відповідно до приписів ч. 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат пов'язаних з розглядом справи необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені вході розгляду справи та в чому вони виразилися, зокрема:
- чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов;
- чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору;
- чи недобросовісно позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача;
- чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Отже при застосуванні приписів частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України судом має бути встановлена наявність/відсутність саме необґрунтованих дій позивача.
Близька за змістом позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2024 у справі №905/1840/21.
Так, у судових засіданнях 14.10.2025 та 28.10.2025 обґрунтовуючи наявність необґрунтованих дій позивача представником відповідача 3 зазначено, що останній:
- подав декілька різних позовів, де одним із відповідачів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти»;
- зазначив не всю суму штрафних санкцій, а частину, що на думку представника відповідача 3 свідчить, що такі дії позивачем здійснено задля зменшення судового збору, а також про те, що ТОВ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» і надалі планує подавати позови для стягнення залишкової суми штрафних санкцій, в чому вбачається юридичне переслідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові - ремонти»;
- передчасно звернувся до суду із стягненням штрафних санкцій з огляду на те, що позивач знав про розгляд Верховним Судом справи №911/3977/23.
Тоді як представником позивача у вказаних судових засіданнях зазначено, що на момент подання позову у цій справі справа №911/3977/23 перебувала на розгляді у суді першої інстанції і останньому було невідомо про результати розгляду Верховним Судом справи №911/3977/23, оскільки рішення у вказаній справі постановлено судом - 29.07.2025, тоді як позов у справі №911/1386/24 подано останнім -30.05.2024.
До того ж останнім зазначено, що як тільки позивач ознайомився із постановою Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №911/3977/23 він звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про залишення позову у справі №911/1386/24 без розгляду.
Необхідність подання заяви про залишення позову у справі №911/1386/24 без розгляду представник позивача обґрунтовував уникнення можливості безпідставного розгляду цієї справи та витрачання процесуального часу, оскільки Верховний Суд у постанові від 29.07.2025 у справі №911/3977/23 дійшов висновку, що при передачі заборгованості не відбулась заміна кредитора, а тому відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» не може застосувати штрафну санкцію передбачену п. 10.3.4. договору №1758-52-10 від 31.12.2021 за передачу без погодження прав та обов'язків за таким правочином до однієї із створених в результаті виділу юридичних осіб - Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти».
Відповідно до приписів статей 4, 226 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом
Суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Так, звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, тобто подання позову до суду є реалізацією позивачем своїх процесуальних прав, що в свою чергу не може безперечно свідчити про необґрунтованість дій позивача та пред'явлення ним завідомо передчасного/необґрунтованого позову чи зловживанням останнім своїми процесуальними правами, адже доступ до суду є правом особи гарантованим державою.
За таких обставин, суд висновує про неспроможність доводів відповідача 3 щодо наявності необґрунтованих дій позивача в тому, що останнім подано декілька різних позовів, де одним із відповідачів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти», оскільки, у розумінні приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, такі дії є реалізацією позивачем своїх процесуальних прав.
Верховний Суд також зазначав, що ГПК не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування ч. 5 ст.130 ГПК, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.07.2021 у справі №910/13025/19, від 02.09.2021 у справі №922/2568/20, від 23.12.2021 у справі №910/16777/20.
До того ж судом відхиляються доводи відповідача про наявність необґрунтованих дій позивача щодо подання заяви/клопотання про залишення позову без розгляду, адже подання заяви про залишення позову без розгляду є практичною реалізацією принципу диспозитивності господарського судочинства, оскільки саме позивачу належить право розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, сам по собі факт подання заяви/клопотання про залишення позову без розгляду не підтверджує ані відсутність спору позивача з відповідачем, ані відсутність предмета спору, ані свідоме порушення позивачем охоронюваних законом прав та інтересів відповідача та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу.
Схожа за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2024 у справі №905/1840/21.
Крім того судом враховано, що матеріали цієї справи не місять доказів, що позивач від моменту звернення до суду із позовною заявою до залишення позову без розгляду у справі діяв недобросовісно відносно відповідача 3, зловживав процесуальними правами, протидіяв вирішенню спору чи мав на меті ущемлення прав та інтересів останнього, як і відсутні докази, що залишення позову без розгляду у цій справі відбулось внаслідок необґрунтованих (недобросовісних) дій позивача.
До того ж судом взято до уваги доводи позивача, які спонукали його подати заяву про залишення без розгляду у цій справі, адже такі дії обґрунтовують мотиви з яких виходив позивач при поданні заяви про залишення позову без розгляду, які в свою чергу явно не свідчать про недобросовісну поведінку позивача та не спрямовані на ущемлення прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти».
Ураховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» не доведено, а судом не встановлено необґрунтованості дій позивача, які в свою чергу можуть бути підставою для стягнення з позивача компенсації витрат понесених відповідачем на правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду, суд висновує про відсутність підстав для застосування приписів частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом від 10.09.2025.
Керуючись статтями 130, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом від 10.09.2025 відмовити.
Ухвала складена та підписана 05.11.2025, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту з дня складення повної ухвали у відповідності ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема