ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.10.2025Справа № 910/7723/25
За позовом Фонду державного майна України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АИР-17"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство “Укркомунобслуговування»
про виселення з орендованого приміщення, стягнення коштів у розмірі 19664,15 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Шокало О.В.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
В судовому засіданні 30.10.2025 на підставі ст. 240 ГПК України ухвалено скорочене рішення суду.
Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “АИР-17» про стягнення 11276,21 грн та виселення.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 199 від 29.10.2024 та його достроковим припиненням.
Ухвалою суду від 26.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
07.07.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 26.06.2025.
Ухвалою суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, в порядку статті 50 ПК України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство “Укркомунобслуговування», призначено підготовче засідання 25.08.2025.
23.07.2025 до суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 14.07.2025.
06.08.2025 через систему “Електронний суд» від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.
Представники відповідача та третьої особи 25.08.2025 у підготовче засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача 25.08.2025 у підготовчому засіданні заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки має намір подати заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Суд 25.08.2025 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 01.09.2 025.
29.08.2025 через систему “Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить виселити відповідача з займаного приміщення та стягнути грошові кошти у розмірі 19664,15 грн, що складаються з 3053,47 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 570,43 грн пені та 16040,25 грн неустойки.
В підготовчому засіданні 01.09.2025 судом прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, надалі спір розглядається з урахуванням означеної заяви.
В підготовчому засіданні 01.09.2025 оголошено перерву до 18.09.2025.
Ухвалою суду від 18.09.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 30.10.2025.
В судове засідання 30.10.2025 представники відповідача та третьої особи не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
Неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджають розгляду справи по суті.
Представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.10.2024 між Фондом державного майна України (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю “АИР-17» (орендар) та Державним підприємством “Укркомунобслуговування» (балансоутримувача) укладено договір № 199 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Відповідно до п. 4.1 змінюваних умов договору об'єктом оренди є нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 88,3 кв м, що розташовані на цокольному поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.
Згідно п. 9.1 змінюваних умов договору місячна орендна плата визначена за результатами проведення аукціону складає 1240,14 грн без ПДВ.
Пунктами 10.1, 11, 16 змінюваних умов договору розмір авансового внеску орендної плати складає 1 місячну орендну плату - 1240,14 грн без ПДВ. Сума забезпечувального депозиту - 1240,14 грн без ПДВ. Співвідношення розподілу орендної плати: балансоутримувача - 30% суми орендної плати, державному бюджету - 70% суми орендної плати.
Згідно п. 12.1 змінюваних умов договору строк договору оренди складає 5 років з дати набрання чинності цим договором, але не довше ніж до моменту переходу права власності на об'єкт оренди до переможця аукціону, проведеного відповідно до вимог закону України “Про приватизацію державного та комунального майна».
Відповідно до п. 1.1, 2.1 незмінюваних умов договору орендодавець, балансоутримувача передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у п. 6 умов. Орендар вступає у строкове, платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.
Орендна плата становить суму, визначену у п. 9 умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень - грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року. Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 16 умов, щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (п. 3.1, 3.2, 3.3 незмінюваних умов договору).
Відповідно до п. 3.4-3.7 незмінюваних умов договору орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувача належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу. Протягом 5 робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувача передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість. В день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у п. 10 умов, на підставі документів, визначених у п. 3.6 цього договору. Якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону. Орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині належній балансоутримувача). Орендодавець і балансоутримувача можуть за домовленістю звернутись із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і ніші витрати, пов'язані з поданням позову.
На суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така вникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку. (п. 3.8, 3.10 незмінюваних умов договору).
Відповідно до п. 4.1 незмінюваних умов договору у разі припинення договору орендар зобов'язаний: звільнити протягом 3 робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувача платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.
Пунктами 4.2, 4.3 незмінюваних умов договору передбачено, що балансоутримувача складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані балансоутримувачем примірники орендарю. Орендар зобов'язаний: підписати 3 примірника акта повернення з оренди майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувача 2 примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди; звільнити майно одночасно із поверненнями підписаних орендарем актів. Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору. (п. 4.4 незмінюваних умов договору).
Відповідно до п. 12.1, 12.6 незмінюваних умов договору цей договір укладено на строк, визначений у п. 12 умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору. Договір припиняється: з підстав передбачених ч. 1 ст 24 Закону
Як передбачено п. 12.7, 12.8 незмінюваних умов договору договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар: допустив прострочення орендної плати на строк більше 3 місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша ніж плата за 3 місяці. Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених п. 12.7 цього договору, орендодавець або балансоутримувача повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк 5 робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням майна. Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення. Договір вважається припиненим на 5 робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.
В підтвердження обставин передання майна в оренду до матеріалів справи долучено акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.10.2024.
Відповідач сплатив орендарю забезпечувальний платіж у сумі 1240,14 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 584 від 18.10.2024. Також орендарем було сплачено авансовий внесок, що підтверджується платіжними інструкціями № 585 від 18.10.2024 на суму 1240,14 грн, № 592 від 21.10.2024 на суму 248,03 грн.
В свою чергу орендодавець перерахував 70% від отриманого авансового внеску до Державного бюджету України, що підтверджується платіжною інструкцією № 835 від 31.10.2024 на суму 868,10 грн.
Оскільки, орендна плата за договором № 199 від 29.10.2024 крім авансового внеску відповідачем не сплачувалась позивач звернувся до орендаря з листами щодо сплати заборгованості за договором оренди на страхування об'єкта (№ 10-46-31928 від 25.11.2024, № 10-46-34608 від 25.12.2024). Докази направлення до матеріалів справи не долучені.
В порядку передбаченому п. 12.8 договору орендодавець звернувся до орендаря з листом № 10-46-4491 від 19.02.2025 (повідомлення про порушення умов договору № 199 від 29.10.2024 в частині своєчасної сплати орендної плати та страхування орендованого майна), в якому зазначив суть порушення договору, зокрема, несплата орендної плати протягом більше як 3 місяців та просив усунути порушення у строк до 25.02.2025. Докази направлення листа відсутні.
В подальшому, після спливу встановленого у повідомленні строку позивач звернувся до відповідача з листом № 10-46-5039 від 26.02.2025 (про дострокове припинення договору оренди № 199 від 29.10.2024 на вимогу орендодавця, в якому повідомив про дострокове припинення договору оренди, обов'язок орендаря сплатити заборгованість з орендної плати та пеню та обов'язок повернути орендоване майно. Лист був направлений адресату на адресу його місцезнаходження, вказану в договорі оренди 26.02.2025, що підтверджується списком згрупованих відправлень.
До матеріалів справи долучено лист балансоутримувача, адресований орендарю, з долученими актами приймання-передачі майна з оренди, підписаних з боку балансоутримувача. Докази підписання означених актів відповідачем суду надані не були.
Оскільки, відповідач не сплачував орендну плату, що призвело до дострокового припинення договору оренди № 199 від 29.10.2024, позивач звернувся з даним позовом про стягнення орендних платежів, пені та неустойки, а також виселення відповідача.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Договором обумовлено сплату орендної плати до 15 числа поточного місяця оренди.
За рахунок внесеного авансового платежу було погашено орендну плату за листопад 2024. Доказів внесення орендної плати за подальші місяці оренди суду надано не було.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно наданого позивачем розрахунку, який не заперечений та не спростований відповідачем, за період з 29.10.2024 по 05.03.2025 за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати у сумі 3053,47 грн.
Перевіривши розрахунки, надані позивачем, суд вважає їх арифметично правильними, такими, що відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати відповідних грошових сум, його дії відповідно до норм статті 610 ЦК України вказують на допущення ним порушень умов договору оренди в частині виконання грошових зобов'язань зі сплати орендної плати.
Докази оплати означеної суми боргу відповідачем надані не були. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
За таких умов, вимога позивача про стягнення з відповідача суми орендної плати у розмірі 3053,47 грн визнається судом обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
На підставі долучених до матеріалів справи доказів судом встановлено, що в порядку передбаченому п. 12.8 договору оренди, в зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати протягом більше як 3 місяці, позивач повідомив 26.02.2025 відповідача про дострокове припинення договору оренди № 199 від 29.10.2024.
Відповідно до п. 12.8 договору договір вважається припиненим на 5 робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем листа про дострокове припинення цього договору.
Тобто договір оренди № 199 від 29.10.2024 припинений з 05.03.2025.
Відповідно до ч. 2 ст 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору. (п. 4.4 незмінюваних умов договору).
Позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 16040,25 грн, нараховану за період з 06.03.2025 по 29.08.2025.
Оскільки, докази повернення майна з оренди суду надані не були, вимоги позивача про стягнення неустойки за користування орендованим майном після припинення договору оренди суд вважає обгрунтованими.
Суд перевірив розрахунок неустойки, наданий позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а грошові кошти у сумі 16040,25 грн такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 570,43 грн, нараховану з 16.11.2024 по 29.08.2025.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст 549 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
На суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така вникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку. (п. 3.8, 3.10 незмінюваних умов договору).
Суд перевірив розрахунок пені, здійснений позивачем та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму пені у розмірі 570,43 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Позивач також просить виселити відповідача з орендованого майна.
Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до статі 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Як уже було встановлено судом вище, договір оренди № 199 від 29.10.2024 був достроково припинений 05.03.2025 за ініціативою орендодавця, в зв'язку з несплатою орендарем орендної плати.
Відповідно до п. 4.1 незмінюваних умов договору у разі припинення договору орендар зобов'язаний: звільнити протягом 3 робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувача платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.
Докази повернення майна з оренди станом на день ухвалення рішення суду надані не були.
Оскільки, договір оренди № 199 від 29.10.2024 припинився 05.03.2025 у відповідача відсутні підстави для подальшого користування об'єктом оренди, а тому вимога про виселення відповідача з займаного приміщення визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідач не надав суду доказів в спростування його обов'язку сплачувати орендну плату чи доказів її оплати у повному обсязі. Також не надав доказів того, що орендна плата розрахована позивачем в супереч умов укладеного сторонами договору чи норм чинного законодавства. Також, відповідач не надав суду доказів повернення майна з оренди, що є підставою для стягнення з нього неустойки та виселення з орендованого майна.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “АИР-17» (02217, м. Київ, проспект Маяковського Володимира, 8А, кв. 214, ідентифікаційний код 41531102) із займаних нежитлових приміщень загальною площею 88,3 кв.м, що розташовані на цокольному поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АИР-17» (02217, м. Київ, проспект Маяковського Володимира, 8А, кв. 214, ідентифікаційний код 41531102) на користь Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, 18/9, ідентифікаційний код 00032945) заборгованість з орендної плати у розмірі 3053 (три тисячі п'ятдесят три) грн 47 коп., неустойку у розмірі 16040 (шістнадцять тисяч сорок) грн 25 коп.. пеню у розмірі 570 (п'ятсот сімдесят) грн 43 коп., судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано: 06.11.2025.
Суддя І.В.Усатенко