ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2025Справа № 910/10842/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Супербрейн» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; ідентифікаційний код: 40857518)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «РРП Груп» (03065, м. Київ, вул. Козелецька, буд. 24, літ. Ж, офіс 101; ідентифікаційний код: 38947371)
про стягнення 102835,49 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
01.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Супербрейн» та Товариства з обмеженою відповідальністю «РРП Груп» про стягнення 102835,49 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що в період з 04.06.2021 до 09.12.2021 відповідачі фактично (без договору) користувались земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:69:028:0004 (так як на вказаній земельній ділянці розташований належний їм об'єкт нерухомого майна), однак не сплачували орендну плату за вказану земельну ділянку, у зв'язку з чим позивач просить суд:
1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супербрейн» на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,6386 га, кадастровий номер 8000000000:69:028:0004, місце розташування - вул. Козелецька, 24-Ж у Солом'янському районі міста Києва за період з 04.06.2021 по 09.12.2021 пропорційно до частки майна в розмірі 6/7 у сумі 88144,71 грн.;
2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РРП Груп» на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,6386 га, кадастровий номер 8000000000:69:028:0004, місце розташування - вул. Козелецька, 24-Ж у Солом'янському районі міста Києва за період з 04.06.2021 по 09.12.2021 пропорційно до частки майна в розмірі 1/7 у сумі 14690,78 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 відкрито провадження у справі №910/10842/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву на позову заяву, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/10842/25 повідомлялись належним чином шляхом надсилання ухвали суду на адреси відповідачів, які вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікаторами пошуку 0610279051117 та 0610279051109).
За таких обставин, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/10842/25.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
За змістом приписів ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Київська міська рада ухвалила рішення від 31.08.2021 №2240/2281 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРП Медіа Груп» (змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Супербрейн») та Товариству з обмеженою відповідальністю «РРП Груп» в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування існуючих будівель на вул. Козелецькій, 24-ж у Солом'янському районі міста Києва».
Згідно з вказаним рішенням вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРП Медіа Груп» (змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Супербрейн») та Товариству з обмеженою відповідальністю «РРП Груп», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,6386 га (кадастровий номер 8000000000:69:028:0004, витяг з Державного земельного кадастру від 07 липня 2021 року №НВ-0007132482021) для експлуатації та обслуговування існуючих будівель (код КВЦПЗ - 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) на вул. Козелецькій, 24-ж у Солом'янському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу 6/7 частки будівлі від 28 грудня 2016 року № 4481, договір купівлі-продажу 1/7 частки будівлі від 27 грудня 2016 року № 4448, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 грудня 2016 року, номер запису про право власності 18330618, 28 грудня 2016 року, номер запису про право власності 18371488).
Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру датою державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:69:028:0004 є 04.06.2021.
10.12.2021 між Київською міською радою (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРП Медіа Груп», яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Супербрейн» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РРП Груп» (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований в реєстрі за №2366, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 31.08.2021 №2240/2281 передає, а орендарі приймають в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим Договором, для експлуатації та обслуговування існуючих будівель. Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Реєстрація права власності на об'єкт оренди здійснюється згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одночасно з державною реєстрацією права оренди.
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки №2366 від 10.12.2021 об'єктом оренди відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 31.08.2021 № 2240/2281 та цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками: - кадастровий номер - 8000000000:69:028:0004; - місце розташування - вул. Козелецька, 24-Ж у Солом'янському районі м. Києва; - категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення: - цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для експлуатації та обслуговування існуючих будівель); розмір (площа) - 0,6386 га.
Відповідно до витягу з технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 28.09.2021 № 8639/86-21 нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на дату укладення Договору становить 6619921,31 грн.
Договір укладено на 10 (десять) років (п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки №2366 від 10.12.2021).
Згідно з п. 4.1 Договору оренди земельної ділянки №2366 від 10.12.2021 визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендарі самостійно розраховують та вносять орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.
Право оренди за відповідачами на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:028:0004 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 10.12.2021.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що в період з 04.06.2021 до 09.12.2021 відповідачі фактично (без договору) користувались земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:69:028:0004 (так як на вказаній земельній ділянці розташований належний їм об'єкт нерухомого майна), однак не сплачували орендну плату за вказану земельну ділянку, у зв'язку з чим позивач просить суд:
1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супербрейн» на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,6386 га, кадастровий номер 8000000000:69:028:0004, місце розташування - вул. Козелецька, 24-Ж у Солом'янському районі міста Києва за період з 04.06.2021 по 09.12.2021 пропорційно до частки майна в розмірі 6/7 у сумі 88144,71 грн.;
2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РРП Груп» на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,6386 га, кадастровий номер 8000000000:69:028:0004, місце розташування - вул. Козелецька, 24-Ж у Солом'янському районі міста Києва за період з 04.06.2021 по 09.12.2021 пропорційно до частки майна в розмірі 1/7 у сумі 14690,78 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Крім того, правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Виходячи зі змісту означеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку в разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається з положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведені в оренду попередньому власнику.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №921/158/18 та Верховного Суду від 15.12.2021 року в справі №924/856/20.
Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року в справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані.
У постанові від 05.08.2022 року в справі №922/2060/20 Верховний Суд, при розгляді спору в подібних правовідносинах, де серед іншого встановлювались обставини щодо площі земельної ділянки, яку використовував власник розташованого на ній нерухомого майна, дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з інформаційною довідкою від 28.08.2025 №441278654 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди земельної ділянки зареєстровано 10.12.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, орендодавець за яким: Київська міська рада, орендарі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Супербрейн» та Товариство з обмеженою відповідальністю «РРП Груп».
Земельна ділянка забудована. Згідно з інформаційною довідкою від 28.08.2025 №441278654 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на земельній ділянці розташована нежила будівля - знімальний павільйон літ. Ж загальною площею 6638,3 кв. м.
У спірному періоді (з 04.06.2021 до 09.12.2021) власниками вказаного нерухомого майна були Товариство з обмеженою відповідальністю «Супербрейн» (6/7 частки) та Товариство з обмеженою відповідальністю «РРП Груп» (1/7 частки).
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком певної події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом статті 1212 Глави 83 Цивільного кодексу України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» для кондикційних зобов'язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав.
Зокрема частина друга вказаної норми регламентує, що при цьому вина набувача майна, потерпілого чи інших осіб не має значення, а визначальним є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (частина перша статті 96 Земельного кодексу України).
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (стаття 92 цього кодексу).
Право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічні висновки неодноразово наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17).
Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).
Тобто, при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, з яких відповідач не оформив право користування земельною ділянкою, у тому числі якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18 та у постанові від 02.06.2020 у справі №922/2417/19, від 21.03.2023 по справі №922/2095/21.
Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Вказаний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
Згідно з вимогами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру датою державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:69:028:0004 є 04.06.2021.
Відповідно до приписів статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідачі не є власниками або постійними землекористувачами земельної ділянки, а тому не є суб'єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для них, як для землекористувачів, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року в справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року в справі № 320/5877/17 (пункт 71).
Висновок про те, що належним доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути витяг, довідка або технічна документація з нормативної грошової оцінки, Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 28.09.2021 № 8639/86-21, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:028:0004 на 2021 рік становить 6619921,31 грн.
Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:69:028:0004 належить до земель з видом цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Ставка орендної плати визначається за період 04.06.2021-09.12.2021 - відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24 та за умови, що приміщення нерухомого майна, розташованого в межах земельної ділянки, не передавались в оренду їх власником, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки).
До земель з видом цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 3%.
Таким чином, сума орендної плати за період з 04.06.2021 по 09.12.2021 розраховується за формулою 6619921,31*3%/365*189 дні та складає 102835,49 грн.
В свою чергу сума орендної плати 102835,49 грн пропорційно підлягає сплаті відповідачами, виходячи з їх часток у праві власності нерухомим майном (88144,71 грн для Товариства з обмеженою відповідальністю «Супербрейн» та 14690,78 грн для Товариства з обмеженою відповідальністю «РРП Груп»).
Судовий збір покладається на відповідачів у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супербрейн» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; ідентифікаційний код: 40857518) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141) грошові кошти у сумі 88144 (вісімдесят вісім тисяч сто сорок чотири) грн 71 коп. та судовий збір у розмірі 2076 (дві тисячі сімдесят шість) грн 34коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РРП Груп» (03065, м. Київ, вул. Козелецька, буд. 24, літ. Ж, офіс 101; ідентифікаційний код: 38947371) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141) грошові кошти у сумі 14690 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн 78 коп. та судовий збір у розмірі 346 (триста сорок шість) 06 коп.
4. після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак