ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2025Справа № 910/10560/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Усатенко І.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київський завод пінобетону»
про стягнення 304 808,49 грн.
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Київська міська рада (далі-позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод пінобетону" (далі-відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 304 808,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані користуванням відповідачем земельною ділянкою без укладення договору оренди та не сплатою коштів за користування земельною ділянкою, що призвело до безпідставного збереження грошових коштів відповідачем в розмірі орендної плати за період з 29.04.2020 по 27.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем в його електронному кабінеті 02.09.2025, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи
Однак, станом на момент ухвалення даного рішення від відповідача письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило, як і не надходило будь-яких заяв чи клопотань по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:068:0814 по вул. Якова Гніздовського (Магнітогорській), 1, у місті Києві розташовано об'єкт нерухомості - нежитлові будівлі, загальною площею 4371.4 кв.м., який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Київський завод пінобетону».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №440252255 від 20.08.2025 вбачається, що право власності на зазначений об'єкт нерухомості зареєстровано 01.08.2018 за TOB "Київський завод пінобетону" на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 477/478, виданого 31.07.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В.Л.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-0007272902021 вiд 29.07.2021 земельна ділянка площею 0,6877 га з кадастровим номером 8000000000:62:068:0814, розташована за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Магнітогорська, 1, зареєстрована 29.04.2020. Крім того, нормативна грошова оцінка Земельної ділянки становить 8 624 893,49 грн (станом на дату проведення нормативної грошової оцінки - 10.07.2020).
Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:068:0814 сформована та у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України є об'єктом цивільних прав.
Київська міська рада ухвалила рішення від 23.09.2021 № 2693/2734 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Київський завод пінобетону» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування виробничих будівель на вул. Магнітогорській, 1 у Деснянському районі міста Києва».
Згідно з вказаним рішенням вирішено, передати Товариству з обмеженою відповідальністю “Київський завод пінобетону», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,6877 га (кадастровий номер 8000000000:62:068:0814) для експлуатації та обслуговування виробничих будівель (код виду цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) на вул. Магнітогорській, 1 у Деснянському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 серпня 2018 року, номер запису про право власності: 27301726.
Надалі, 28.12.2021 між Київською міською радою та ТОВ «Київський завод пінобетону» укладено договір оренди Земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М., зареєстрований в реєстрі за №1030.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №440251192 від 20.08.2025 право оренди земельної ділянки площею 0,6877, кадастровий номер 8000000000:62:068:0814, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Магнітогорська, 1, було зареєстровано за ТОВ "Київський завод пінобетону" 28.12.2021, орендодавець Київська міська рада.
На переконання позивача, ставка орендної плати визначається за період 29.04.2020 -31.12.2020 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» від 12.12.2019 № 456/8029; 01.01.2021-27.12.2021 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24, а тому до земель з видом цільового призначення - 11.02 застосовується ставка орендної плати - 3%.
Відповідно до розрахунку Київської міської ради загальна сума відшкодування розраховується таким чином: 1) з 29.04.2020 по 31.12.2020 8 624 893,49*3%/366*247 днів = 174 618,75 грн; 2) з 01.01.2021 по 27.12.2021 8 624 893,49*3%/365*361 день = 255 911,22 грн.
Загальна сума: 174 618,75 + 255 911,22 = 430 529,97 грн
Головне управління ДПС у місті Києві листом від 12.08.2025 № 23215/5/26-15-04-15-03 повідомило Київську міську раду про те, що станом на 07.08.2025 інформація щодо задекларованих, сплачених податкових зобов'язань та заборгованості по земельному податку (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:068:0814) за період з 01.04.2020 по 31.12.2021 року щодо ТОВ "Київський завод пінобетону" (код ЄДРПОУ 42339182) у Лівобережній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у м.Києві (Деснянський район) наведена у додатку № 1, відповідно до якого відповідачем сплачено податкових зобов'язань по земельному податку в розмірі: Серпень-грудень 2020 року 32 284,76 грн; 2021 рік - 93 436,72 грн, що разом становить 125 721,48 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказав, що відповідач, як власник нерухомого майна, яке розташовано м. Київ, Деснянський р-н, вул. Магнітогорська, 1, використовував земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:068:0814) безоплатно та без достатньої правової підстави, що є підставою для стягнення з ТОВ "Київський завод пінобетону" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на суму 304 808,49 грн за період з 29.04.2020 по 27.12.2021 роки.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
За змістом ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:068:0814 по вул. Якова Гніздовського (Магнітогорській), 1, у місті Києві розташовано об'єкт нерухомості - нежитлові будівлі, загальною площею 4371.4 кв.м., який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Київський завод пінобетону».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №440252255 від 20.08.2025 вбачається, що право власності на зазначений об'єкт нерухомості зареєстровано 01.08.2018 за TOB "Київський завод пінобетону" на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 477/478, виданого 31.07.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В.Л.
Крім того, Київською міською радою було прийнято рішення від 23.09.2021 №2693/2734 про передачу відповідачу в оренду земельну ділянку площею 0,6877 га (кадастровий номер 8000000000:62:068:0814) для експлуатації та обслуговування виробничих будівель (код виду цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) на вул. Магнітогорській, 1 у Деснянському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва
Матеріалами підтверджено, що сторонами укладено договори оренди земельної ділянки від 28.12.2021, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстровані в реєстрі за № 2311, № 2312.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-0007272902021 вiд 29.07.2021 земельна ділянка площею 0,6877 га з кадастровим номером 8000000000:62:068:0814, розташована за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Магнітогорська, 1, зареєстрована 29.04.2020.
Таким чином, у період з 29.04.2020 по 27.12.2021 (дата, що передує даті укладення договорів оренди) право користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод пінобетону" земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:068:0814, розташована за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Магнітогорська, 1, не було належним чином оформлено.
Суд відзначає, що відсутність належним чином оформлених орендних правовідносин, не нівелює обов'язку відповідача оплачувати вартість користування земельною ділянкою, якою він безпосередньо користується, як власник нерухомого майна, розміщеного на ділянці.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Слід зазначити, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.
Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18 неодноразово зазначав, що при розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої плати підлягають встановленню обставини, зокрема, чи є земельна ділянка сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Згідно зі ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:068:0814, було зареєстровано за відповідачем 01.08.2018 року.
В свою чергу позивачем заявлено до стягнення грошові кошти за період з 29.04.2020 по 27.12.2021, тобто після виникнення у відповідача обов'язку сплачувати за користування земельною ділянкою.
Згідно зі статтею 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Крім того, відповідно до положень підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Стаття 14.1.72 Податкового кодексу України передбачає, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Суд зауважує, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0814, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку.
При цьому, на переконання суду, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Згідно підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки
Отже, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначила, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Як уже було зазначено вище положеннями п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-0007272902021 вiд 29.07.2021 земельна ділянка площею 0,6877 га з кадастровим номером 8000000000:62:068:0814, розташована за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Магнітогорська, 1, зареєстрована 29.04.2020. Крім того, нормативна грошова оцінка Земельної ділянки становить 8 624 893,49 грн (станом на дату проведення нормативної грошової оцінки - 10.07.2020).
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку Земельної ділянки від 07.10.2021 № 8891/86-21 нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становила 8 624 893,49 грн.
Як зазначає позивач у своєму розрахунку та не заперечує і не спростовує відповідач нормативна грошова оцінка: 1) з 29.04.2020 по 31.12.2020 8 624 893,49*3%/366*247 днів = 174 618,75 грн; 2) з 01.01.2021 по 27.12.2021 8 624 893,49*3%/365*361 день = 255 911,22 грн.
Загальна сума: 174 618,75 + 255 911,22 = 430 529,97 грн.
Тобто, ставка орендної плати визначається за період 29.04.2020 -31.12.2020 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» від 12.12.2019 № 456/8029; 01.01.2021-27.12.2021 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24, а тому до земель з видом цільового призначення - 11.02 застосовується ставка орендної плати - 3%.
Крім того, Головне управління ДПС у місті Києві листом від 12.08.2025 № 23215/5/26-15-04-15-03 повідомило Київську міську раду про те, що станом на 07.08.2025 інформація щодо задекларованих, сплачених податкових зобов'язань та заборгованості по земельному податку (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:068:0814) за період з 01.04.2020 по 31.12.2021 року щодо ТОВ "Київський завод пінобетону" (код ЄДРПОУ 42339182) у Лівобережній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у м.Києві (Деснянський район) наведена у додатку № 1, відповідно до якого відповідачем сплачено податкових зобов'язань по земельному податку в розмірі: Серпень-грудень 2020 року 32 284,76 грн; 2021 рік - 93 436,72 грн, що разом становить 125 721,48 грн.
Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів за фактичне користування ТОВ "Київський завод пінобетону" земельною ділянко за кадастровим номером 8000000000:62:068:0814 за період 29.04.2020-27.12.2021 становить 304 808,49 грн (430 529,97-125 721,48).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Отже, за змістом приписів глави 83 Цивільного кодексу України для кондикційних зобов'язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод пінобетону", як фактичний користувач земельної ділянки у період з 29.04.2020 по 27.12.2021, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, а тому відповідач зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 24.06.2020 у справі 922/2414/19, від 17.03.2020 у справі № 917/353/19.
Крім того, відповідач не заперечував свого обов'язку сплатити кошти за користування земельними ділянками, відзив у справі не подав, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, а відтак, підлягають задоволенню повністю, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Київської міської ради задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київський завод пінобетону» (02094, місто Київ, вулиця Якова Гніздовського (МАГНІТОГОРСЬКА), будинок 1, код ЄДРПОУ 42339182) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141) безпідставно збережені кошти в розмірі 304 808 (триста чотири тисячі вісімсот вісім) 49 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3657 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят сім) 70 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено та підписано: 06.11.2025.
Суддя І.В.Усатенко