ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2025Справа № 910/10978/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"
про стягнення 26 617,50 грн
Представники сторін: не викликалися
У вересні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (далі - ПрАТ "ТАС") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (далі - ПрАТ "УСГ") 26617,50 грн страхового відшкодування в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до ПрАТ "ТАС", як страховика потерпілої в ДТП особи, якій позивач виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, на підставі статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 27 Закону України "Про страхування" (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, - Закон №85/96-ВР), в межах виплаченого страхового відшкодування у розмірі 26 617,50 грн перейшло право вимоги до ПрАТ "УСГ", як страховика винної в ДТП особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
19.09.2025 через систему "Електронний суд" ПрАТ "УСГ" подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ПрАТ "ТАС" не було надано належним чином оформлених документів, що підтверджують сплату страхового відшкодування.
16.10.2025 через систему "Електронний суд" ПрАТ "ТАС" подало відповідь на відзив, в якій не погодилося з доводами відповідача, з огляду на те, що сплата страхового відшкодування підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.11.2021 та платіжною інструкцією №217005 від 05.10.2021.
Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ПрАТ "ТАС" обґрунтованими.
08.11.2021 у місті Хмельницькому сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , з автомобілем "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Дані обставини були зазначені в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від 08.11.2021 (європротоколі).
Зі змісту інформації, яка міститься в даному повідомленні, вбачається: рухаючись вперед, автомобіль "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , зіткнувся з автомобілем "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , який рухався попереду.
Внаслідок даної ДТП автомобілю "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 , (застрахований транспортний засіб) було завдано механічних пошкоджень, власником та страхувальником якого, згідно зі Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , є ПрАТ "ТАС".
Автомобіль "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований ПрАТ "ТАС" згідно Договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №FО-01142229 від 03.09.2021.
На підставі заяви про подію від 08.11.2021, акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 08.11.2021, страхового акту №32598/33/921 від 18.11.2021 та розрахунку до нього, рахунку №СЕК-W3460 від 10.11.2021, який проводив відновлювальний ремонт (ПП "Торговий дім "Євромоторс") від 10.11.2021, Договору на надання послуг з ремонту застрахованих транспортних засобів №141/06/2020 від 02.06.2020 (з урахуванням Додатків та Додаткових угод), ПрАТ "ТАС" сплачено на користь ПП "Торговий дім "Євромоторс" 26617,50 грн, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.11.2021 та платіжною інструкцією №217005 від 05.10.2021 з призначенням платежу: оплата ротаційного фонду згідно договору про надання послуг з ремонту застрахованих транспортних засобів №141/06/2020 від 02.06.2020.
Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність особи, якій належить автомобіль "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ "УСГ" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №ЕР-205452609.
Вказаний вище поліс передбачає франшизу в розмірі 0,00 грн та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну 130 000,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, ПрАТ "ТАС" звернулася до ПрАТ "УСГ із заявою №00444/0122 від 10.12.2021, в якій просило сплатити 26 617,50 грн страхового відшкодування. Однак вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення.
Посилаючись на те, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закон №1961-IV), не відшкодував Позивачеві шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП, ПрАТ "ТАС" звернулося з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За частиною 1 статті 16 Закону №85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
За приписами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону №85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, у вказаних правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Отже, виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за Договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №FO-01142229 від 03.09.2021 шляхом виплати страхового відшкодування, Позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27.12.2019 у справі №686/11256/16-ц).
Відповідно до частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 124 КУпАП особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Разом із цим, у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №641/2795/16-ц зазначено, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо.
Як було раніше встановлено, 08.11.2021 у місті Хмельницькому сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , з автомобілем "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Дані обставини були зазначені в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від 08.11.2021.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР), які відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил (пункт 1.1.).
Пунктом 1.10. ПДР визначено, що дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки; безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.
Згідно з пунктом 13.1. ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Зі змісту інформації, яка міститься в європротоколі від 08.11.2021, вбачається, що автомобіль "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , який рухався позаду, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду у тій самій смузі.
Свою вину було визнано ОСОБА_3 , про що зазначено у європротоколі.
Таким чином, вищезазначена ДТП відбулася внаслідок порушення Оніщуком Вадимом ПДР, відтак вказана фізична особа є винною у заподіянні збитків автомобілю "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 3 Закону №1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Нормами статті 5 Закон №1961-IV встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2 , у вчиненні ДТП, на момент настання страхової події була застрахована у відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №205452609, (франшиза - 0,00 грн, ліміт за шкоду по майну - 130 000,00 грн), що підтверджується інформацією з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ та копією відповідного полісу.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик (відповідач) на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування (позивач) за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 Закон №1961-IV, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону №85/96-ВР, шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, на підставі положень статей 512, 514, 993 ЦК України та статті 27 Закону №85/96-ВР, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як страховика особи, відповідальної за завдані збитки.
Вирішуючи спір у даній справі, необхідним є встановлення обґрунтованого розміру страхового відшкодування.
Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За приписами частини 22.1 статті 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону України №1961-IV).
Вищезазначеними приписами не встановлено імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжне доручення та рахунок на сплату послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, а звіт про оцінку автомобіля є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО, який містить перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.
Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
При цьому, суд у силу частини 4 статті 236 ГПК України враховує аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика).
Згідно з пунктом 2.3. Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.
Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості) (пункт 2.4. Методики).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + См + Сс х (1 - Ез), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №910/3650/16 і №910/32969/15 та у постановах Верховного Суду: від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17.
Відповідно до пункту 7.38. Методики значення Ез (коефіцієнта фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ, 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД, 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів, 5 років - для мототехніки.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску, дата першої реєстрації - 21.03.2019.
Оскільки спірна ДТП сталася 08.11.2021, строк експлуатації вказаного автомобіля не перевищував 7 років, а тому показник коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
Відповідно до заяви про подію від 08.11.2021, акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 08.11.2021, страхового акту №32598/33/921 від 18.11.2021 та розрахунку до нього, рахунку №СЕК-W3460 від 10.11.2021, який проводив відновлювальний ремонт (ПП "Торговий дім "Євромоторс") від 10.11.2021, Договору на надання послуг з ремонту застрахованих транспортних засобів №141/06/2020 від 02.06.2020 (з урахуванням Додатків та Додаткових угод), вартість відновлювального ремонту "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 , становить 26 617,50 грн (разом із ПДВ).
Жодних заперечень чи надання інших доказів, які б спростовували вищезазначений розмір вартості відновлювального ремонту матеріали справи не містять та не були надані відповідачем.
Таким чином, виходячи з положень статей 13, 14 та 79 ГПК України, розмір відновлювального ремонту становить 26 617,50 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, Відповідач вказував, що Позивачем не надано доказів оплати страхового відшкодування.
Однак суд вважає вказані аргументи безпідставними, оскільки вартість страхового відшкодування у розмірі 26 617,50 грн була повністю сплачена Позивачем на рахунок станції технічного обслуговування, яка здійснювала ремонт автомобіля "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 , - ПП "Торговий дім "Євромоторс", що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.11.2021, підписаним та скріпленим печатками Позивача та ПП "Торговий дім "Євромоторс", а також платіжною інструкцією №217005 від 05.10.2021.
Крім цього, суд зазначає, що разом із заявою №00444/0122 від 10.12.2021 про виплату страхового відшкодування Відповідачу було надіслано копії, зокрема: акт огляду пошкодженого ТЗ, страхового акту, платіжного доручення.
Таким чином, Відповідач, будучи належним чином повідомленим про настання ДТП за участю свого страхувальника, не був позбавлений можливості здійснити розслідування причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) у порядку, визначених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також отримання від Позивача доказів сплати вартості відновлювального ремонту.
Отже, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача страхове відшкодування у розмірі 26 617,50 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов ПрАТ "ТАС" підлягає задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на Відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ.А; ідентифікаційний код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний код 30115243) 26 617 (двадцять шість тисяч шістсот сімнадцять) грн 50 коп. страхового відшкодування та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ