ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2025Справа № 910/7343/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
про стягнення коштів у розмірі 82 738,97 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 82 738,97 грн (з урахуванням заяви від 07.07.2025 про зменшення позовних вимог).
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №VF18MA-245W4YB від 24.06.2024 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу DAF FT XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА", позивач просить стягнути з останнього витрати, пов'язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 82 738,97 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Через систему "Електронний суд" 03.07.2025 від представника відповідача надійшов відзив. Відповідач у відзиві на позов просить суд залишити без задоволення позовну заяву ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", посилаючись на те, що визнає страхову виплату виключно в розмірі 74 061,03 грн, яка оплачена в повному обсязі.
Через систему "Електронний суд" 07.07.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про зменшення позовних вимог.
Частиною першою ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.
Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України ).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - Страховик) та Товариством з обмеженої відповідальністю «ВОЛТРАНС» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № VF18MA-245W4YB від 24.06.2024 року, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Renault T д.н.з. НОМЕР_2 .
12.04.2024 в с. Ставчани, вул. Василя Стуса на території парковки ПП «Оліяр», сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля Renault T д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля DAF FT XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 в єдиному зчеплені з напівпричепом BODEX KIS 3WA д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби (далі - ТЗ) отримали механічні пошкодження).
Згідно з Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.12.2024, по справі №450/5258/24, особою винною у скоєнні ДТП є ОСОБА_1 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Розмір безумовної франшизи по Договору складає 1% від страхової суми (п.7.1.2 Договору страхування), що складає 34 987,20грн. (3 498 720,00 * 1%).
Відповідно до рахунку СТО складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» №LR-RP2405009 від 07.11.2024, вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ складає 162 708,40 грн.
Згідно із ст. 102 Закону України «Про страхування», умов Договору, на підставі заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 127 721,20 грн (162 708,40 розмір шкоди - 34 987,20 розмір франшизи).
На рахунок ТОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» було перераховано 127 721,20 грн, що підтверджується страховим актом № 2405595-1 від 15.11.2024 та платіжною інструкцією № 67030 від 15.11.2024.
Загальний розмір страхового відшкодування виплаченого відповідачем складає 74 061,03 грн. з урахуванням оплати франшизи по договору КАСКО №VF18MA-245W4YB від 24.06.2024 в сумі 34 987,20 грн, а без врахування франшизи по Договору КАСКО 39 073,83 грн.
Сума вимоги Позивача до Відповідача відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування № 5524/2024/ел/ТС від 18.11.2024 складає 124 521,20 грн (за вирахуванням франшизи по полісу ЕР 219206640 - 3 200,00).
Позивач наголошує, що якщо врахувати сплачену франшизу відповідачем по Договору КАСКО в сумі 34 987,20 грн та суму вимоги Позивача по заяві в сумі 124 521,20 грн., то загальна сума вимоги складає 159 508,40 грн.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 219206640 ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн., франшиза - 3 200,00 грн. Тобто, ліміт відповідальності Відповідача (Страховика) складає 156 800 грн (160 000 - 3 200,00).
Відповідно сума належна до виплати Відповідачем складає 82 738,97 грн (156 800,00 ліміт відповідальності Відповідача за шкоду майну - 74 061,03 розмір часткової оплати від Відповідача з франшизою по Договору КАСКО).
За таких обставин, посилаючись на норми ст.108 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 82 738,97 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Матеріалами справи, зокрема, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.12.2024, по справі №450/5258/24, підтверджено вину ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, та якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут та надалі чинний на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «DAF FT 105.460», д.н.з. НОМЕР_4 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP. 219206640.
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Згідно із ст.102 Закону України "Про страхування", здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч.2 ст.108 Закону України "Про страхування" якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування на підставі рахунку СТО складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» №LR-RP2405009 від 07.11.2024, вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ складає 162 708,40 грн.
Позивачем здійснено страхове відшкодування в розмірі 127 721,20 грн (162 708,40 грн розмір шкоди - 34 987,20 грн розмір франшизи), що підтверджується страховим актом №2405595-1 від 15.11.2024 та платіжною інструкцією № 67030 від 15.11.2024.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст.108 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «DAF FT 105.460», д.н.з. НОМЕР_4 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 №910/5092/17.
Згідно із п.7.38, п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.
Виходячи з вищенаведеного, підстави для застосування коефіцієнта фізичного зносу (Ез) до а/м Renault T д.н.з. НОМЕР_2 - 2022 року випуску відсутні, так як строк експлуатації пошкодженого т/з не перевищує 4 роки.
Відповідно до п.9.1. ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Відповідно до Полісу № ЕР 219206640, ліміт за шкоду заподіяну майну, становить 160 000,00 грн., франшиза - 3 200,00 грн.
За вирахуванням франшизи, розмір страхового відшкодування становить 156 800 грн.
Перевіривши розрахунок страхового відшкодування, судом встановлено, що розрахунок страхового відшкодування є обґрунтованим та здійснений з дотриманням приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно із наявних у матеріалах справи доказів відповідач сплатив на користь позивача частину страхового відшкодування у розмірі 74 061,03 грн.
Отже, залишок невиплаченого страхового відшкодування становить 82 738,97 грн.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
У постанові Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 наведена правова позиція, згідно із якою визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
У постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №922/4013/17 вказано, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Отже, враховуючи наведену вище судову практику, оскільки акт виконаних робіт №11476 від 12.12.2024, виконаний ТОВ «Преміум Тракс Луцьк ЛТД» підтверджує фактичну вартість робіт по ремонту автомобіля, яка була сплачена позивачем у повному обсязі, суд відхиляє як необґрунтовані заперечення відповідача щодо понесених позивачем витрат у цій сумі.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 82 738,97 грн.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 129, 231, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 40, ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вулиця Казимира Малевича, 31, ідентифікаційний код 31650052) 82 738,97 грн страхового відшкодування та 2422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна