номер провадження справи 22/148/25
06.11.2025 Справа № 908/2550/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
розглянувши без виклику учасників справи заяву (вих. № 28.10/1 від 28.10.2025) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО 21, 23, 25» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2550/25
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО 21, 23, 25» (вул. Преображенського інженера, буд. 25, м. Запоріжжя, 69114)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» (вул. Перемоги, буд. 131-В, м. Запоріжжя, 69035)
про зобов'язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.10.2025 у справі № 908/2550/25 позовні вимоги задоволені повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО 21, 23, 25» документацію на кожен із багатоквартирних будинків № 21, № 23 та № 25 по вул. Преображенського інженера у місті Запоріжжі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО 21, 23, 25» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
28.10.2025 через систему “Електронний суд» від позивача надійшла заява (вих. № 28.10/1 від 28.10.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2550/25, згідно якої просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2025, заяву визначено для розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 29.10.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято заяву до розгляду. Встановлено відповідачу строк - до 04.11.2025 для подання заперечення на заяву позивача з доказами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів позивачу.
Ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 29.10.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Згідно ч. 3 ст. 233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки заява про ухвалення додаткового судового рішення стосується лише питання про судові витрати, суд визнав можливим ухвалити додаткове судове рішення без повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Статтею 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
З дотриманням вказаних приписів процесуального законодавства, позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до якого входять витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Позивачем зроблено заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані суду у порядку та строки, встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач заявив про свій намір щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Докази щодо понесення таких витрат подані позивачем після ухвалення судового рішення у цій справі протягом п'яти днів, тобто у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, долучені судом до матеріалів справи та прийняті до розгляду.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно європейських стандартів, зокрема, пункту 14 Рекомендацій № R(81)7 Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) «Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя» (on measures facilitating access to justice), за винятком особливих обставин, сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, у тому числі, гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Також, у пункті 4 цих Рекомендацій зазначено, що жодна зі сторін не повинна бути позбавлена можливості користуватися послугами адвоката.
Як слідує з матеріалів справи, між ОСББ “ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО 21, 23, 25» (замовник за договором) та Адвокатським об'єднанням “ФІНАНСИ І ПРАВО» було укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 04/08 від 19.08.2025, предметом якого є зобов'язання Адвоката з надання правової допомоги, та зобов'язання замовника оплатити замовлення. Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає замовнику юридичні послуги, пов'язані з витребуванням у судовому порядку договору від ТОВ “МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ», технічної документації на багатоквартирні будинки (п.п. 1.1, 1.2).
Згідно п. 3.1 договору, замовник та Адвокат погодили такий об'єм та вартість надання професійної правничої допомоги: вивчення документів, що стосуються предмету спору, складання позовної заяви - 5000,00 грн. без ПДВ.
Оплата професійної правничої допомоги здійснюється у наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 4000,00 грн. вноситься замовником протягом 1 робочого дня з моменту укладення договору. Наступні платежі здійснюються протягом 30 робочих днів з моменту підписання акту надання-прийому правничих послуг (п. 3.2).
За умовами п. 4.1 цього договору, правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі послуг, який підписується сторонами по завершенню кожного етапу виконання договору.
27.10.2025 між ОСББ “ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО 21, 23, 25» та Адвокатським об'єднанням “ФІНАНСИ І ПРАВО» підписано акт надання-прийому професійних правничих послуг, згідно якого Адвокатом у рамках договору № 04/08 від 19.08.2025 надано, а замовником прийнято наступні правничі послуги: вивчення документів, що стосуються предмету спору, складання позовної заяви; виконавець: Адвокат Ференець О.Є. Зазначено, що за наслідками наданих послуг, 27.10.2025 Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення у справі № 908/2550/25 про повне задоволення позовних вимог замовника.
Вартість послуг за цим актом складає 5000,00 грн. Зазначено, що замовник підтверджує надання професійної правничої допомоги в узгоджені строки, приймається без зауважень.
Позивачем на рахунок Адвокатського об'єднання було сплачено 4000,00 грн. передплати, що підтверджується платіжною інструкцією № 20 від 21.08.2025.
Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Верховний Суд у постанові від 23.01.2025 у справі № 240/32993/23 зробив висновок, що є допустимим обґрунтоване зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив?язки такої роботи до її погодинної або фіксованої вартості.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Клопотання відповідача щодо зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу не надійшло.
Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.01.2019 у справі № 922/445/19).
У даному випадку, умовами укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням договору визначено сплату авансового платежу у розмірі 4000,00 грн. та сплату наступних платежів протягом 30 робочих днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.
Крім того, договором визначено фіксований розмір гонорару - 5000,00 грн. за надання певного переліку послуг.
Суд зазначає, що порушення відповідачем право позивача, що полягає у непередачі останньому технічної документації на будинки, стало підставою для реалізації позивачем його права на звернення до суду з позовом та, відповідно, звернення за правовою допомогою. Тобто, відповідач своїми діями (бездіяльністю) фактично спонукав позивача на звернення до суду та на звернення за правничою допомогою до Адвоката, внаслідок чого позивач був вимушений витрачати кошти на правничу допомогу.
Суд зауважує, що діяльність Адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
Заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. є документально підтвердженим, співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Протилежного відповідачем не доведено.
Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягується 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, заява (вих. № 28.10/1 від 28.10.2025) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО 21, 23, 25» про ухвалення додаткового рішення задовольняється судом повністю.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву (вих. № 28.10/1 від 28.10.2025) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО 21, 23, 25» про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» (вул. Перемоги, буд. 131-В, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 41279924) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО 21, 23, 25» (вул. Преображенського інженера, буд. 25, м. Запоріжжя, 69114, код ЄДРПОУ 45723371) 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 06 листопада 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко