04.11.2025 Справа № 908/3334/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 30.10.2025, (вх. № 3666/08-07/25 від 30.10.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівськ, буд. 35)
до відповідача ОСОБА_1, ( АДРЕСА_1 , адреса ел.пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 24 438,47 грн.
30.10.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 30.10.2025, (вх. № 3666/08-07/25 від 30.10.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ», м. Запоріжжя до ОСОБА_1, м. Василівка Запорізької області про стягнення 24 438,47 грн. заборгованості (основного боргу) за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна».
Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна», укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, шляхом споживання обсягу електричної енергії.
Як зазначено в позовній заяві 21.08.2023 відповідачем на підставі власного рішення припинена господарська діяльність, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Статтею 20 ГПК України визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. (Правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 № 910/8729/18, від 05.06.2019 № 904/1083/18, від 09.10.2019 № 127/23144/18)
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 справу № 908/3334/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua вбачається, що зареєстрованим місцем знаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було: АДРЕСА_2 .
Проте, як зазначено судом раніше, з 21.08.2023 відповідачем на підставі власного рішення припинена господарська діяльність.
Відповідно до чинного законодавства відомості про зареєстроване місце проживання особи містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі України, відповідальним за забезпечення формування та ведення бази даних якого є Державна міграційна служба України.
Положеннями п. 8 Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб'єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 784 від 18 жовтня 2017 року передбачено, що внесення до Реєстру інформації про особу та видані їй документи здійснюється уповноваженими суб'єктами зокрема у разі реєстрації місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» суддя під час здійснення судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для визначення підсудності та ідентифікації учасників судового процесу.
Такі повноваження здійснюються суддею через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує функціонування процедури реєстрації, аутентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (електронний кабінет).
Враховуючи, що з березня 2023 року суддя може отримати інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру, суддею в процесі підготовки судової справи до розгляду сформований відповідний запит через Електронний кабінет ЄСІКС та отримана відповідь стосовно ОСОБА_1.
Так, з 31.01.2022 місцем реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Проте, на титульному (першому) аркуші позовної заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 30.10.2025, (вх. № 3666/08-07/25 від 30.10.2025) позивачем зазначено неправильну адресу відповідача (вказано: АДРЕСА_2 ), що свідчить про недотримання позивачем вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України при оформленні позовної заяви.
Зі змісту з п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України слідує, що позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів.
До позовної вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 30.10.2025, (вх. № 3666/08-07/25 від 30.10.2025) позивачем взагалі не надано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів і так само не зазначено про вжиття заходів щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Про причини неподання вказаних доказів, з наведенням відповідного обґрунтування, позивачем у позовній заяві також не зазначено. Натомість позовна заява містить посилання на ч. 6 ст. 6 та ч. 7 ст. 42 ГПК України.
З цього приводу суд зауважує наступне.
В ч. 7 ст. 42 ГПК України визначено: якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Оскільки в даному випадку відповідач - ОСОБА_1 - не входить до переліку осіб, визначених в ч. 6 ст. 6 ГПК України, які в обов'язковому порядку повинні зареєструвати свої електронні кабінети, позивач зобов'язаний направити йому копію позовної заяви і доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення.
Не надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу позбавляє його як учасника судового процесу обізнаності про зміст та підстави позовної зави, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати до суду заперечення (відзив) на позов.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог процесуального закону щодо надіслання учасникам справи копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Статтею 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008)
З матеріалів позовної заяви вбачається неможливість направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача засобами поштового зв'язку через те, що адреса місця реєстрації відповідача відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України у м. Мелітополь Запорізької області.
Таким чином, приймаючи до уваги рекомендації Ради суддів України, позивачу слід надати суду докази направлення позовної заяви разом з доданими до неї документами, згідно викладеного у ній переліку, на відому адресу електронної пошти відповідача.
Позивачу також слід надати суду інформацію щодо можливої релокації відповідача чи можливі ефективні засоби зв'язку з відповідачами.
Вищевказане свідчить, що позовну заяву подано без додержання усіх вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області про стягнення 24 438,47 грн. заборгованості (основного боргу) за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» та надання позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме: оформити позовну заяву із зазначенням правильної юридичної адреси відповідача згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру; надати докази направлення позовної заяви разом з доданими до неї документами, згідно викладеного у ній переліку, на відому адресу електронної пошти відповідача або навести причини неподання вказаних доказів з наведенням відповідного обґрунтування; надати суду інформацію щодо можливої релокації відповідача чи можливі ефективні засоби зв'язку з ним. Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк.
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись ст., ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 30.10.2025, (вх. № 3666/08-07/25 від 30.10.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області про стягнення 24 438,47 грн. заборгованості (основного боргу) за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ», м. Запоріжжя строк для усунення недоліків позовної заяви терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме:
- оформити позовну заяву із зазначенням правильної адреси реєстрації відповідача згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру;
- надати докази направлення позовної заяви разом з доданими до неї документами, згідно викладеного у ній переліку, на відому адресу електронної пошти відповідача або навести причини неподання вказаних доказів з наведенням відповідного обґрунтування;
- надати суду інформацію щодо можливої релокації відповідача чи можливі ефективні засоби зв'язку з ним.
Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк та направити іншим учасникам справи (докази у підтвердження чого надати суду).
3. Суд роз'яснює позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
5. Ухвала підписана 04.11.2025.
6. Копію даної ухвали направити на позивачу.
Суддя Н.Г.Зінченко