вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
06 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1107/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Управляюча житлова компанія №1" Нововолинської міської ради, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Соборна, буд. 30
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Сторожниця,
про стягнення
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», (89421, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9 ЄДРПОУ 44858321) та просить стягнути: з товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ НП» (код ЄДРПОУ 44858321) на користь комунального підприємства «Управляюча житлова компанія № 1» Нововолинської міської ради (код ЄДРПОУ 42122641) заборгованість в сумі 9097,36 грн, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ НП» (код ЄДРПОУ 44858321) на користь комунального підприємства «Управляюча житлова компанія № 1» Нововолинської міської ради (код ЄДРПОУ 42122641) пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 1755,42 грн., стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ НП» (код ЄДРПОУ 44858321) на користь комунального підприємства «Управляюча житлова компанія № 1» Нововолинської міської ради (код ЄДРПОУ 42122641) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки справа №907/1107/25, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.09.2025 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Вказана ухвала суду від 30.09.2025 р. була надіслана відповідачу через засоби підсистеми «Електронний Суд» 30.09.2025 р. та як вбачається з довідки про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 30.09.2025 р.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач порушив умови поставки № 942 від 13.12.2024 і позбавив позивача можливості використати скретч-картки за призначенням та здійснити повну вибірку оплаченого ним пального, відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу коштів за пальне, яке він не отримав, але вартість якого сплачено у розмірі 9097,36 грн.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
13 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», як Постачальником та Комунальним підприємством «Управляюча житлова компанія № 1» Нововолинської міської ради, як Покупцем за результатами процедури закупівлі UA-2024-12-13-002671-a укладено Договір поставки № 942 за умовами п.п. 1.1., 1.2., 1.3. якого Продавець зобов'язується передати через АЗС Покупцю «ДК 021:2015 - 09134200-9 «Дизельне паливо у талонах», а Покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти у власність та оплачувати його вартість в порядку та на умовах визначених Договором. Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору (п. 2.1 Договору).
Ціна 1 літра Товару: згідно накладних на товар. Загальна сума Договору 19915, 85 грн, у тому числі ПДВ (п. 3.1, 3.2 Договору).
Умови оплати: оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у накладній і дійсна протягом дня їх виписки (п. 4.1 Договору).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1 Договору).
У відповідності до п. 5.2.1 Договору передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3 Договору).
Свої зобов'язання стосовно оплати Товару Позивач виконав своєчасно і в повному обсязі на суму 19 915,85 грн., а саме: - 16.12.2024 перерахував на поточний банківський рахунок вказаний в Договорі поставки № 942 від 13.12.2024 ТОВ «Волинь НП» грошові кошти в сумі 19 915, 85, що підтверджується платіжною інструкцією № 74 від 16.12.2024 року.
Відповідно до одержаних коштів в сумі 19 915, 85 грн. Відповідач на підставі підписаної Сторонами видаткової накладної за № 0004/0002437 від 13.12.2024 року на 405 літрів дизпалива надав Позивачу 21 скретч -картку, номіналом 20 літрів (18 штук) та 15 літрів (3 штуки).
Судом встановлено, що частину скетч-карток позивач використав та фактично отримав дизельне паливо в об'ємі 220 л., інша частина об'ємом 185 л. дизельного палива (скетч-картки номіналом 20 л - 7 шт., номіналом 15 л - 3 шт.) на суму 9097,36 грн. залишилася невикористаними у зв'язку з відсутністю дизельного палива на АЗС Постачальника.
06.02.2025 р. Позивач електронною поштою надіслав Постачальнику ( ТзОВ «Волинь НП») лист вих. № 113 від 06.02.2025 р. з проханням повернути кошти за невикористані талони на дизельне паливо у кількості 185 л на суму 9097,36 грн., даний лист - залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
За доводами позивача, на момент подання цього позову комунальне підприємство "Управляюча житлова компанія №1" Нововолинської міської ради, недобросовісними діями ТОВ «Волинь НП» позбавлена можливості отримати решту дизельного палива в кількості 185 л на суму 9097,36 грн
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України визначено форму та зміст позовної заяви та передбачено, що позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Свої зобов'язання стосовно оплати Товару Позивач виконав своєчасно і в повному обсязі на суму 19 915,85 грн., а саме: - 16.12.2024 перерахував на поточний банківський рахунок вказаний в Договорі поставки № 942 від 13.12.2024 ТОВ «Волинь НП» грошові кошти в сумі 19 915, 85, що підтверджується платіжною інструкцією № 74 від 16.12.2024 року.
Відповідно до одержаних коштів в сумі 19 915, 85 грн. Відповідач на підставі підписаної Сторонами видаткової накладної за № 0004/0002437 від 13.12.2024 року на 405 літрів дизпалива надав Позивачу 21 скретч -картку, номіналом 20 літрів (18 штук) та 15 літрів (3 штуки).
За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Велика Палата Верховного Суду вказує, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 910/12382/17).
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання Відповідачем обов'язку з передачі товару та ним не надано суду жодних доказів у спростування цього.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача про стягнення суми 9097, 36 грн. попередньої оплати, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Управляюча житлова компанія №1" Нововолинської міської ради до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", с. Сторожниця, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., про стягнення суми 9097, 36 грн. підлягають задоволенню повністю.
Щодо пені
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є ??неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив що розрахунки правильні, в зв'язку з чим задоволенню підлягає сума пені за прострочений період з 06.02.2025 до моменту подання позовної заяви (24.09.2025) складає 1755,42 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 2422,40 гривень витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Комунального підприємства "Управляюча житлова компанія №1" Нововолинської міської ради, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Соборна, буд. 30 - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» (89421, с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області, вул. Молодіжна, буд. 9, код ЄДРПОУ 44858321) на користь Комунального підприємства "Управляюча житлова компанія №1" Нововолинської міської ради суму основної заборгованості - 9097,36 грн , суму пені за прострочений період -1755, 42 грн, суму на відшкодування витрат по сплаті судового збору - 2422,40 грн.
Видати наказ.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі -://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.11.2025
Суддя Л.В. Андрейчук