майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
21 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/959/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Максимович М.І. - дов. № 183 від 21.01.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
до Фізичної особи - підприємця Саксоніка Михайла Марковича
про стягнення 391 611,30грн
Процесуальні дії по справі.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства " Ліси України" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Саксоніка Михайла Марковича 391 611,30грн, з яких: 376 450,16грн основний борг, 3 011,60грн інфляційні втрати, 12 149,54грн пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов форварду №UUB-17685-2 від 07.11.2024, укладеного на підставі протоколу біржових торгів №17685/071124/1536308196/1 від 07.11.2024, сформованого за результатами біржових торгів (аукціону) з продажу необробленої деревини №17685, які відбулись 07.11.2024 на товарній біржі - ТОВ "Українська універсальна біржа", в частині оплати поставленого товару.
В якості правових підстав позивач зазначає, зокрема, ст.11, 509, 549, 610, 625, 626, 629, 655, 664, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 193, 231 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 04.08.2025 позовну заяву залишено без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу та строку їх усунення.
07.08.2025 за вх.№9947 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено копії товарно-транспортних накладних та копії банківських виписок на підтвердження здійснених відповідачем часткових оплат. Разом з тим, у заяві позивач повідомив про допущену помилку в п. 3 прохальної частини позовної заяви та просив у вказаному пункті замінити найменування відповідача на: "Фізична особа - підприємець Саксонік Михайло Маркович".
Ухвалою суду від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.09.2025.
Ухвалою від 30.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/959/25 до судового розгляду по суті на 21.10.2025.
Представник позивача надіслав до суду заяву про долучення до матеріалів справи довідки про стан заборгованості відповідача, відповідно до якої станом на 21.10.2025 заборгованість не змінилася та становить 391 611,30 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, ухвала від 30.09.2025 надіслана одержувачу Фізичній особі - підприємцю Саксоніку Михайлу Марковичу в електронний кабінет, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.164).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст.13 ГПК України).
Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Однак, відповідач, в порядку ст.165 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
07.11.2024 між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (продавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Саксоніком Михайлом Марковичем (покупець, відповідач) укладено форвард №UUD-17685-2 (далі - форвард) (а.с.11-15).
Згідно з п.1.1. форварду, за результатами аукціону продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти базовий актив, яким є необроблена деревина, що реалізована підчас аукціону та відповідає умовам цього форварду (далі - товар), і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в розділі 4 цього форварду.
Як зазначено у п.4.1. форварду, загальна вартість товару становить 4 582 980,00грн.
У матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні про поставку товару в загальній сумі 1 036 127,81грн (за період з 13.01.2025 по 13.06.2025) (а.с.87-117, 149).
Також у матеріалах справи містяться копії банківських виписок, що підтверджують часткову оплату відповідачем поставленого товару на суму 659 677,65грн (а.с.118-148).
Розмір неоплаченої лісопродукції склав 376 450,16грн (1 036 127,81грн - 659 677,65грн).
Позивач звертався до відповідача з претензією від 30.06.2025 про сплату заборгованості (а.с.59 -60).
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Так як відповідач не здійснив розрахунки за отриманий товар на загальну суму 376 450,16грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Крім суми основного боргу, позивач заявив до стягнення з відповідача 3 011,60грн інфляційних втрат та 12 149,54грн пені.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі форварду UUD-17685-2 від 07.11.2024, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.1 ст.656 ЦК України).
Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За умовами п.4.4. форварду, покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених пунктом 4.2. форварду, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з пунктом 4.6. форварду.
Відповідно до п.4.6. форварду сторони можуть домовитись про оплату партії товару після поставки, але в строк не більше 10 (десяти) робочих днів з моменту поставки відповідної партії товару, про що сторонами укладається додаткова угода до цього форварду.
Пунктом 5.2. форварду визначено, що продавець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів передати покупцеві партію товару після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару або здійснити відвантаження партії товару відповідно до графіку поставки, з урахуванням п.4.6. форварду. Під час передачі кожної партії товару продавець надає покупцеві наступні документи: товаро-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура на оплату товару.
За п.5.3. форварду, датою передачі партії товару продавцем та прийому її покупцем, тобто датою поставки, вважається дата виконання продавцем своїх зобов'язань по поставці згідно погоджених сторонами умов поставки.
Відповідно до п.9.2 даний договір діє по 30.06.2024 включно.
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.9.3. форварду).
Договір підписаний з використанням електронних цифрових підписів представників сторін.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов форварду, в період з 13.01.2025 по 13.06.2025 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 036 127,81грн (а.с.87-117).
Також суд установив, що відповідач частково оплатив поставлений товар на загальну суму 659 677,65грн, що підтверджується копіями банківських виписок, долучених до матеріалів справи (а.с.118-148).
Доказів додатково проведених розрахунків матеріали справи не містять.
В силу приписів ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Суд враховує, що за умовами п.4.4. форварду покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених п.4.2. договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з п.4.6. договору.
Відповідно до пп.6.4.1. п.6.4 форварду покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити продавцеві грошові кошти в якості оплати за партію товару на умовах та у спосіб, що передбаченим цим договором.
З наданих до справи документів вбачається та не заперечувалося представником позивача, що поставки здійснювалися без дотримання приписів п. 4.4. договору, при цьому додаткова угода в порядку п.4.6 договору сторонами також не укладалася, що є їх правом.
Натомість суд враховує, що незважаючи на відсутність передоплати 100% вартості товару, позивач здійснював його поставку, внаслідок чого у відповідача, згідно ст. 538 ЦК України, виник обов'язок сплатити вартість поставленого за договором товару після його отримання від позивача (за фактом отримання товару), згідно приписів ст. 692 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманого товару на суму 376 450,16 грн.
Оскільки, станом на час розгляду справи в суді, відповідач не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за отриманий товар на суму 376 450,16грн, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3 011,60грн інфляційних втрат та 12 149,54грн пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.7.4. форварду за несвоєчасну або неповну оплату партії товару, в тому числі у випадку здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.
Так, згідно розрахунку позивача, останній просить стягнути з відповідача 12 149,54грн пені та 3 011,60грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 14.06.2025 по 21.07.2025 на суму боргу у розмірі 376 450,16грн (а.с.64).
Перевіривши розрахунки пені та інфляційних за визначений позивачем період, суд встановив, що їх нарахування є обґрунтованим, розрахунки здійснено правильно.
Згідно із ч.2, 3 ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як визначено ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 376 450,16грн основного боргу, 12 149,54грн пені, 3 011,60грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Саксоніка Михайла Марковича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А; ідентифікаційний код 44768034) в особі Філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (03115, м.Київ, вул. Святошинська, буд. 30; ідентифікаційний код ВП 45530596):
- 376 450,16грн основного боргу;
- 12 149,54грн пені;
- 3 011,60грн інфляційних втрат;
- 4 699,34грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.11.25
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1 - ДСГП "Ліси України" в кабінет "Електронного суду"
2- Філії "Столичний лісовий офіс" ДСГП " Ліси України" в кабінет "Електронного суду"
3- відповідачу в кабінет "Електронного суду"