61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
30.10.2025р. Справа №905/433/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., за участю секретаря судового засідання Полукарова Д.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227)
до відповідача: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» (85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, буд. 11; код ЄДРПОУ 00191678)
про стягнення 53 863 627,98 грн., з яких: 36 586 652,06 грн. - заборгованість, 14 054 162,44 грн. - інфляційні втрати, 3 222 813,48 грн. - 3% річних;
Представники сторін:
від позивача: Сосунов Є.В. (на підставі довіреності б/н від 02.05.2025)
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» про стягнення 53 863 915,62 грн., з яких: 36 586 652,06 грн. - основна заборгованість, 14 054 162,44 грн. - інфляційні втрати, 3 223 101,12 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0350-01012 від 26.06.2019 в частині повної та своєчасної оплати купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за період серпень 2020, січень 2021, червень 2021 - грудень 2021 на суму 36 586 652,06 грн., що стало підставою для нарахування інфляційних втрат в сумі 14 054 162,44 грн. та 3% річних в сумі 3 223 101,12 грн.
Ухвалою суду від 14.05.2025 відкрито провадження у справі №905/433/25, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 15.05.2025.
Ухвалою суду від 30.07.2025 строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження продовжувався до 12.08.2025. Підготовче засідання неодноразово відкладалось, що відображено в ухвалах господарського суду.
Ухвалою суду від 07.10.2025 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 30.10.2025.
Представник позивача в судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача в жодне судове засідання по справі не з'явився, про дату, час та місце проведення був повідомлений належним чином шляхом надіслання до його електронного кабінету процесуальних документів суду.
Так, згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників учасників справи істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.
Щодо строку розгляду справи
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та інтернету. Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд
встановив
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» (позивач) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р “Про погодження перетворення державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
НЕК “Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, п. 3.2 Статуту НЕК “Укренерго».
НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) та є оператором системи передач ОСП.
Наказом від 03.04.2019 № 204 затверджено умови Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, із подальшими змінами в редакції наказів НЕК "Укренерго" від 08.07.2019 №366, від 07.08.2019 №423, від 16.08.2019 №441, від №85, 06.03.2020 №85, від 26.11.2020 №634, від 21.12.2020 №709, 05.01.2021 №6, від 25.02.2021 №111, від 16.03.2021 №141, від 01.06.2021 №303.
Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» 14.06.2019 була подана заява про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії. За наслідками її розгляду, листом №01/23609 від 27.06.2019 НЕК "Укренерго" повідомило про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії із ідентифікатором договору №0350-01012, дата акцептування 26.06.2019.
Як наслідок, 26.06.2019 між Приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія “Укренерго» (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» (далі - відповідач, споживач) укладено договір №0350-01012 про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п.1.2 договору).
Згідно п. 1.3 якого СВБ (учасник ринку) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Відповідно до п. 1.4 договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою №307 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Правила ринку).
Врегулювання небалансів електричної енергії є вчиненням СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п. 1.5 договору).
Згідно п. 2.1 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п. 2.2 договору).
У пп. 3 п. 3.3 Договору визначено, що ОСП зобов'язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та терміни, визначені Правилами ринку.
Відповідно до п. 3.5 Договору СВБ зобов'язана нести фінансову відповідальність перед ОСП за врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого цією СВБ або учасниками ринку, які входять до балансуючої групи СБВ, а також здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.
За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 4.1 договору).
Згідно п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
СВБ, у якої виникли зобов'язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП, зазначений у реквізитах цього Договору (п. 5. 3 договору).
Відповідно до п. 5.6 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
Пунктом 5.7 договору встановлено, що якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.
Відповідно до п. 5.8 договору надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку.
Згідно п. 5.9 договору ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП) (п. 5.10 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного, природного, соціально-політичного, військового характеру, обставин юридичного форс-мажору (дія/рішення органів державної влади, органів, установ, що містять заборону або обмеження з питань, які мають безпосереднє відношення до виконання цього договору)) унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за цим договором, така сторона повинна повідомити у письмовій формі про це іншу сторону протягом п'яти днів з моменту виникнення таких обставин.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за цим договором зобов'язань позбавляє таку сторону права посилатися на будь-яку зазначену в пункті 6.1 цього договору обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (п. 6.2 договору).
Згідно п. 6.4 договору наявність форс-мажорних обставин підтверджується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або її територіальними підрозділами.
Відповідно до п. 9.1 договору він набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру.
Якщо жодна із сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 договору).
Згідно з пунктами 10.1., 10.3 договору про врегулювання небалансів електричної енергії цей Договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором.
Як встановлено судом, на виконання умов договору сторонами було складено акти купівлі-продажу електроенергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів:
- №ВН/20/08-№0350 від 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 87 768 161,02 грн ( до якого складено акт-корегування (врегулювання) №ВР/20/08-0350 від 01.02.2021 з підстав зміни фактичних обсягів, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів за серпень 2020 року на суму 3 130 566,47 грн;
- №ВН/21/01-№0350 від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 93 927 289,21 грн (до якого складено акт-корегування (врегулювання) №ВР/21/01-0350 від 05.10.2021 з підстав зміни фактичних обсягів, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2021 року на суму 4 526 020,33 грн;
- №ВН/21/06-№0350 від 30.06.2021 за червень 2021 року на суму 76 327 715,94 грн (до якого складено акт-корегування (врегулювання) №ВР/21/06-0350 від 30.12.2021 з підстав зміни фактичних обсягів, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів за червень 2021 року на суму 7 348 547,87 грн;
- №ВН/21/07-№0350 від 31.07.2021 за липень 2021 року на суму 111 132 245,68 грн (до якого складено акт-корегування (врегулювання) №ВР/21/07-0350 від 24.01.2022 з підстав зміни фактичних обсягів, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів за липень 2021 року на суму 1 279 040,86 грн;
- №ВН/21/08-№0350 від 31.08.2021 за серпень 2021 року на суму 139 253 633,03 грн (до якого складено акт-корегування (врегулювання) №ВР/21/08-0350 від 18.02.2022 з підстав зміни фактичних обсягів, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів за серпень 2021 року на суму 2 222 930,47 грн;
- №ВН/21/10-№0350 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 151 364 962,06 грн (до якого складено акт-корегування (врегулювання) №ВР/21/10-0350 від 03.05.2022 з підстав зміни фактичних обсягів, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів за жовтень 2021 року на суму 7 885 977,76 грн;
- №ВН/21/11-№0350 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 145 021 072,70 грн (до якого складено акт-корегування (врегулювання) №ВР/21/11-0350 від 23.05.2022 з підстав зміни фактичних обсягів, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів за листопад 2021 року на суму 6 693 905,47 грн;
- №ВН/21/12-№0350 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 150 960 049,69 грн (до якого складено акт-корегування (врегулювання) №ВР/21/12-0350 від 07.06.2022 з підстав зміни фактичних обсягів, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів за грудень 2021 року на суму 3 499 662,83 грн.
Також на виконання умов укладеного сторонами договору позивачем сформовано та виставлено відповідачу наступні рахунки - фактури в системі управління ринком:
- за серпень 2020 року: №102202100384 від 01.02.2021 на суму 3 130 566,47 грн з ПДВ;
- за січень 2021 року: №501202200384 від 05.01.2022 на суму 4 526 020,33 грн з ПДВ;
- за червень 2021 року: №404202200380 від 04.04.2022 на суму 7 348 547,87 грн з ПДВ;
- за липень 2021 року: №405202200378 від 04.05.2022 на суму 1 279 040,86 грн з ПДВ;
- за серпень 2021 року: №106202200382 від 01.06.2022 на суму 2 222 930,47 грн з ПДВ;
- за жовтень 2021 року: №709202200371 від 07.09.2022 на суму 7 885 977,76 грн з ПДВ;
- за листопад 2021 року: №1409202200378 від 14.09.2022 на суму 6 693 905,47 грн з ПДВ;
- за грудень 2021 року: №1509202200591 від 15.09.2022 на суму 3 499 662,83 грн з ПДВ.
В підтвердження направлення цих документів відповідачу позивачем надано скріншоти з системи управління ринком (MMS) та реєстри вихідної документації про направлення актів купівлі-продажу та актів коригування (врегулювання).
Як зазначає позивач, відповідачем не було виконано зобов'язання по оплаті купівлі-продажу електричної енергії за період серпень 2020, січень 2021, червень 2021 - серпень 2021, жовтень 2021 - грудень 2021 на загальну суму 36 586 652,06 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 36 586 652,06 грн. та позивачем було нараховано на суму боргу 3% річних в сумі 3 222 813,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 14 054 162,44 грн.
Наведені обставини зумовили звернення позивача із даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань і застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Цивільного кодексу України, Законом України “Про ринок електричної енергії», Правилами ринку та умовами укладеного між ними договору.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів.
Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Як вище встановлено судом, між позивачем, як ОСП (оператором системи передачі), та відповідачем, як СВБ (сторона, відповідальна за баланс), укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.06.2019 №0350-01012 шляхом приєднання відповідача до умов публічного договору, затвердженого наказом НЕК «Укренерго» з подальшими змінами.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
За змістом норм ст.ст. 666 та 692 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Аналогічної позиції щодо правової природи договору про врегулювання небалансів електричної енергії дотримується Верховний Суд у постановах від 01.12.2022 у справі №910/16265/21, від 20.04.2023 у справі №910/20132/21, в ухвалі від 09.03.2023 у справі №910/21388/21.
Відповідно до п. 46 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про ринок електричної енергії» небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
Згідно з ч. 1 ст. 68 ЗУ «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів (п. 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії»).
У ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про ринок електричної енергії» встановлено, що обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором (ч. 5 ст. 70 ЗУ «Про ринок електричної енергії»).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018 затверджено «Правила ринку» (далі - Правила ринку).
Ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України (п. 1.1.1. Правил ринку).
За змістом п. 1.1.2 Правил ринку договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб'єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії.
Пунктом п. 1.5.1 Правил ринку визначено, що усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов'язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору. Якщо учасник ринку передає свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи, договір про врегулювання небалансів, укладений між ОСП та цим учасником ринку, призупиняє свою дію в частині фінансової відповідальності за небаланси на час дії договору щодо участі в балансуючій групі.
АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді (п. 7.1.1 Правил ринку).
Окремий порядок виставлення рахунків застосовується для розрахунків за ДП та розрахунків за балансуючу електричну енергію, розрахунків за небаланси електричної енергії, платежів з/на збірні рахунки і плати за невідповідність та інших платежів (п. 7.1.2 Правил ринку).
Згідно з п. 7.1.3 Правил ринку платіжні документи виставляються із включенням усіх застосовних податків.
У п. 7.3.1 Правил ринку визначено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
Згідно з п. 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого: проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.
Пунктом 1.11.8 Правил ринку визначено, що АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
За пунктом 5.25.1 Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Відповідно до ч. 7 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору та в порядку, визначеному ЗУ «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, за період серпень 2020, січень 2021, червень 2021 - серпень 2021, жовтень2021-грудень 2021 року позивач поставив відповідачу електричну енергію для врегулювання небалансів, про що свідчать акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів.
Крім того, у зв'язку з отриманням фактичних сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії для врегулювання небалансів, в порядку та у межах строків, передбачених Правилами врегулювання, які є додатком до Правил ринку, сторони склали акти - коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, які містяться в матеріалах справи.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору та Правил ринку позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури за електричну енергію для врегулювання небалансів, зокрема:
- за серпень 2020 року: №102202100384 від 01.02.2021 на суму 3 130 566,47 грн з ПДВ;
- за січень 2021 року: №501202200384 від 05.01.2022 на суму 4 526 020,33 грн з ПДВ;
- за червень 2021 року: №404202200380 від 04.04.2022 на суму 7 348 547,87 грн з ПДВ;
- за липень 2021 року: №405202200378 від 04.05.2022 на суму 1 279 040,86 грн з ПДВ;
- за серпень 2021 року: №106202200382 від 01.06.2022 на суму 2 222 930,47 грн з ПДВ;
- за жовтень 2021 року: №709202200371 від 07.09.2022 на суму 7 885 977,76 грн з ПДВ;
- за листопад 2021 року: №1409202200378 від 14.09.2022 на суму 6 693 905,47 грн з ПДВ;
- за грудень 2021 року: №1509202200591 від 15.09.2022 на суму 3 499 662,83 грн з ПДВ.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Згідно з п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
У відповідності до п. 7.3.1 Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Згідно з п. 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Відповідач під час розгляду даної справи будь-яких зауважень щодо неотримання цих рахунків та/або їх змісту не надав.
Отже судом встановлено, що строк виконання зобов'язання відповідачем є таким, що настав.
Сплату заборгованості у передбачений договором строк боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, відповідачем суду також не надано.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 36 586 652,06 грн. підлягають задоволенню.
Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних в сумі 3 223 101,12 грн. за загальний період з 09.02.2021 по 22.04.2025 та інфляційні нарахування за загальний період з лютого 2021 по березень 2025 в сумі 14 054 162,44 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).
Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов'язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично невірним. Так, згідно здійсненого судом за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунку сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 3 222 813,48 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично та методологічно вірним, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 14 054 162,44 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 185, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» про стягнення основної заборгованості у сумі 36 586 652,06 грн., 14 054 162,44 грн. - інфляційних втрат, 3 223 101,12 грн. - 3% річних, задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» (85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, буд. 11; код ЄДРПОУ 00191678) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 36 586 652,06 грн. - основної заборгованості, 3 222 813,48 грн. - 3% річних, інфляційні втрати в сумі 14 054 162,44 грн., судовий збір в сумі 646 363,53 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 30.10.2025 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2025.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.С. Зельман