61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
06.11.2025 м. Харків Справа №905/484/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
розглянувши справу №905/484/24
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Промексім ЛТД» (85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Громова (на т.ч. Кирила Вінниченка), 1, кв. 34)
про стягнення 15 254,66 грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
Суть спору: ПАТ «Укрнафта» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ «Компанія Промексім ЛТД» збитків у розмірі 15 254,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН у зв'язку з постачанням товару за договором купівлі-продажу №02001/327/22/21-МТР від 15.04.2021, чим позбавлено позивача права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та зменшення податкового зобов'язання на суму 15 254,66 грн, що фактично є його збитками.
01.04.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач про розгляд справи повідомлений шляхом направлення ухвали від 01.04.2024 на юридичну адресу 85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Громова (на т.ч. Кирила Вінниченка), 1, кв. 34, що зазначена у позові та у витягу ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20).
Отже, враховуючи, що ухвала від 01.04.2024 направлена за належною адресою відповідача і повернута поштою з причини відсутності адресата, за висновком суду, відповідач є таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.
Додатково копія ухвали від 01.04.2024 направлена на адресу електронної пошти відповідача promexim-ltd@ukr.net, що зазначена у договорі, та згідно з довідкою про доставку електронного листа доставлена 02.04.2024.
Також, судом здійснено спробу передати відповідачу телефонограму за телефонним номером 050-88-99-977, що зазначений у витягу ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак встановити зв'язок не вдалось.
Відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІКС, у зв'язку з чим направлення копії ухвали від 01.04.2024 у такий спосіб судом не здійснювалось.
Слід зазначити, що ухвала від 01.04.2024 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.
Станом на 06.11.2025 відзив на позов відповідачем до суду не подано.
Враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд судової справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, спір вирішено за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.
На підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України 06.11.2025 господарським судом підписано рішення без його проголошення.
Щодо строку розгляду справи.
Справа розглянута з перевищенням строку, встановленого ст. 248 ГПК України, з об'єктивних причин, пов'язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харкові, особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану (дистанційний (віддалений) режим роботи суду або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).
Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне.
15.04.2021 між ТОВ «Компанія Промексім ЛТД» (відповідач, продавець) та ПАТ «Укрнафта» (позивач, покупець) укладено договір купівлі-продажу №02001/327/22/21-МТР, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати продукцію (далі - товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму. Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару визначені в додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Ціни товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних додатках до цього договору. Загальна вартість товару за цим договором складається із сукупної вартості товару згідно з додатками та складає 91 527,98 грн, в тому числі ПДВ - 15 254,66 грн. Оплата вартості товару здійснюється на умовах, визначених додатками, після отримання покупцем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу договору. Усі суми, що підлягають сплаті за цим договором, сплачуються в безготівковій формі на рахунки, що зазначені у цьому договорі (п.п. 3.1 - 3.3 договору).
Продавець зобов'язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору. Товар приймається по кількості, якості, комплектності, цілісності тари/упаковки, відповідності маркування та згідно із специфікацією, що міститься у додатку до цього договору. Датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару (п.п. 5.1- 5.3, 5.11 договору).
У розд. 2 договору визначені права та обов'язки сторін. Зокрема, продавець зобов'язаний при виконанні цього договору своєчасно та правильно із зазначенням податкових реквізитів покупця виписувати та реєструвати податкові накладні відповідно до вимог Податкового кодексу України (пп. 2.1.3 п. 2.1 договору).
У разі, якщо прострочення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних перевищує граничний строк реєстрації визначений законодавством. Продавець сплачує на користь Покупця штраф у розмірі, еквівалентному сумі податку на додану вартість, що відображена або мала бути відображена в податковій накладній/розрахунку коригування (п. 6.2 договору).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі - до повного виконання взаємних зобов'язань сторонами (п. 11.1 договору).
У додатку 1 до договору сторони погодили найменування товару, одиницю вимірювання, кількість, ціну без ПДВ, вартість без ПДВ, вартість з ПДВ, виробника та вантажоотримувача:
- відвід сталевий безшовний приварний 90*530х10 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375-2003, 3 шт., 5 040,64 грн, 15 122,52 грн, 18 147,02 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- відвід сталевий безшовний приварний 90*108х6 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375-2003, 12 шт., 141,90 грн, 1 702,80 грн, 2 043,36 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- заглушка 426*10 ДСТУ ГОСТ 17379-2003, 3 шт., 820,87 грн, 2 462,64 грн, 2 955,13 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- відвід сталевий безшовний приварний 90*57х6 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375-2003, 40 шт., 44,58 грн, 1 783,20 грн, 2 139,84 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- заглушка 325*8 Ру4,0 ДСТУ ГОСТ 17379-2033, 3 шт., 412,70 грн, 1 238,10 грн, 1 485,72 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- відвід сталевий безшовний приварний 90*425х10 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375-2003, 3 шт., 3 363,85 грн, 10 091,55 грн, 12 109,86 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- відвід сталевий безшовний приварний 90*57х4 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375-2003, 50 шт., 32,32 грн, 1 616 грн, 1 939,20 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- перехід сталевий приварний концентричний 426х10-325х8 сталь 20 гр.В.Р
- відвід сталевий безшовний приварний 90*325х10 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375-2003, 12 шт., 2 013,37 грн, 24 159,44 грн, 28 992,53 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- відвід сталевий безшовний приварний 90*325х8 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375-2003, 2 шт., 1 397,47 грн, 2 794,94 грн, 3 353,93 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- перехід сталевий безшовний приварний концентричний 273х10-219х8 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17378-2003, 2 шт., 571,33 грн, 1 142,66 грн, 1 371,19 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- відвід сталевий безшовний приварний 90*219х10 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375-2003, 3 шт., 860,26 грн, 2 560,76 грн, 3 096,94 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ;
- відвід сталевий безшовний приварний 90*219х8 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375-2003, 12 шт, 737,45 грн, 8 849,40 грн, 10 619,28 грн, ТОВ «Компанія Промексім ЛТД», ДГПЗ відповідно. Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором, складає 91 527,98 грн, в т.ч. ПДВ 15 254,66 грн.
Також у додатку № 1 визначені умови оплати: передоплата 35%, 65% оплата по факту поставки всієї продукції протягом 20 банківських днів. Термін поставки: 30 календарних днів з дати попередньої оплати 35%.
На виконання умов договору 21.04.2021 позивач здійснив попередню оплату товару в розмірі 32 034,79 грн, в т.ч. ПДВ 5 339,13 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 601 від 21.04.2021 (призначення платежу «Аванс 35% за деталі трубопроводів, зг. Дог. 02001/327/22/21-МТР від 15.04.2021p., Дод. №1 &2.2.04.16.02& в т.ч. ПДВ 5 339,13 ГРН»).
06.05.2021 відповідач поставив відповідачу товар на суму 91 527,98 грн, у т.ч. ПДВ 15 254,66 грн, що підтверджується видатковою накладною № 25 від 06.05.2021, яка підписана сторонами без зауважень та заперечень та скріплена відтисками печаток підприємств.
18.05.2021 позивач здійснив залишкову оплату товару в розмірі 59 493,19 грн, в т.ч. ПДВ 9 915,53 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 764 від 18.05.2021 (призначення платежу «Оплата 65% за деталі трубопров., зг. Вид./Накл.№25 від 06.05.2021р. до Дог. 02001/327/22/21-МТР від 15.04.2021p., Дод. №1 &2.2.04.16.02& в т.ч. ПДВ 9 915,53 ГРН»).
Однак в порушення вимог ПК України та умов договору відповідач не склав та не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН за фактами здійснення позивачем попередньої оплати та поставки позивачу товару, на підтвердження чого останнім надано податкові декларації з ПДВ платника ПАТ «Укрнафта» за квітень та травень 2021 року разом з додатками № 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» та квитанціями №2 про їх прийняття.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №01/01/09/25/04/01-01/04/24 від 31.01.2024, в якій просив відшкодувати збитки в розмірі 15 254,66 грн у зв'язку з невиконанням ним обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних та позбавленням позивача права на податковий кредит. Претензія надіслана на юридичну адресу відповідача, але 21.02.2024 повернута позивачу за закінченням терміну зберігання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600083535234, роздруківка щодо відстеження поштового відправлення №0600083535234 з сайту АТ «Укрпошта».
Оскільки відповідачем не складено та не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН за наведеними господарськими операціями, чим позбавлено позивача права на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, останній звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 15 254,66 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, за приписами ст. 16 ЦК України, є відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкоджені майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Враховуючи закріплені процесуальним законом принципи рівності, змагальності та обов'язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, у відповідності до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
При цьому у спірних правовідносинах обов'язок доведення в суді факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
Стаття 14 ПК України визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п. п. 14.1.178.); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. п. 14.1.181).
Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Як вище встановлено судом, на підставі договору купівлі-продажу №02001/327/22/21-МТР від 15.04.2021 відповідач поставив позивачу товар на суму 91 527,98 грн, у т.ч. ПДВ 15 254,66 грн (видаткова накладна №25 від 06.05.2021), який оплачений позивачем шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі 32 034,79 грн, в т.ч. ПДВ 5 339,13 грн та післяплати в розмірі 59 493,19 грн, в т.ч. ПДВ 9 915,53 грн (платіжні доручення № 601 від 21.04.2021, № 764 від 18.05.2021).
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, у відповідності до п. 187.1 ст. 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абз. 1 п. 198.1 та абз. 1, 2 п. 198.2 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбувалася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
В абз.1 п. 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (абз. 1 п. 201.7 ст.201 ПК України).
Згідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Отже, чинне законодавство не передбачає права реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо останній за законом мав її зареєструвати.
Відповідно, платіжні документи та видаткові накладні є первинними документами, що підтверджують здійснення господарської операції, та підставами для виникнення обов'язку скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН у строки, визначені ПК України.
Зобов'язання зареєструвати податкові накладні в ЄРПН для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає з податкового законодавства, яке відносить до податкового кредиту суми податку не лише сплачені, а і нараховані у разі здійснення господарських операцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №927/720/18.
Між тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач склав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні за господарськими операціями за фактами здійснення позивачем попередньої оплати та поставки позивачу товару на суму 91 527,98 грн, у т.ч. ПДВ 15 254,66 грн (5 339,13 грн + 9 915,53 грн) за договором купівлі-продажу №02001/327/22/21-МТР від 15.04.2021.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.06.2023 у справі №916/334/22, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що саме на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну на здійснену господарську операцію та зареєструвати її у ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента покупця таких товарів/послуг на те, що це зобов'язання буде виконане, оскільки саме факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних дає можливість покупцю право віднести суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій. Подібні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.
Отже, суд дійшов висновку щодо очевидності факту податкового порушення відповідача - не реєстрації податкових накладних за господарськими операціями в ЄРПН.
Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.
Ця правова позиція є сталою у судовій практиці, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21 тощо.
Надавши оцінку викладеним обставинам та наведеним правовим нормам, суд зазначає про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку з реєстрації податкових накладних в ЄРПН та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивачем згідно з наведеними нормами п. 201.10 ст. 201 ПК України. Таке порушення відповідача призвело до неможливості включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та зменшення податкового зобов'язання на спірну суму, яка фактично є збитками юридичної особи.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 15 254,66 грн, а отже і про їх задоволення.
На підставі ст. 129 ГПК України, з огляду на задоволення позову, витрати позивача щодо сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн покладаються на відповідача. Решта судового збору в розмірі 605,60 грн, який сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом (у зв'язку із застосуванням коефіцієнту пониження 0,8 за подання позову в електронній формі (через підсистему «Електронний суд»)), може бути повернутий за клопотанням позивача в порядку п.1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Промексім ЛТД» (85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Громова (на т.ч. Кирила Вінниченка), 1, кв. 34; ідент. код 41406520) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; ідент. код 00135390) збитки в розмірі 15 254 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн 66 коп., судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн 40 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 06.11.2025.
Суддя Л.В. Ніколаєва