28.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1820/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 р. (суддя Панна С.П.) у справі № 904/1820/24
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до відповідача-1: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
відповідача-2: Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича, м. Дніпро
відповідача-3: Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі", м. Дніпро
про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, -
У квітні 2024 р. Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, відповідача-2: Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича, відповідача-3: Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі", в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані протиправним проведенням державної реєстрації на земельній ділянці комунальної форми власності щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в описову частину об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 2 д за заявою відповідача-3 про виправлення технічної помилки. Позивач вважає, що протиправні зміни порушують його права як власника землі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 р. у справі № 904/1820/24:
- позовні вимоги задоволено у повному обсязі;
- визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора від 10.08.2023 № 68814905;
- здійснено розподіл судових витрат.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Релігійна організація "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі", в якій просила скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 р. у справі № 904/1820/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначив наступне:
- стверджує, що при відкритті провадження у справі № 904/1820/24 судом першої інстанції порушенні норми процесуального права, а саме позовна заява не відповідає ст. ст. 162, 164 ГПК України, оскільки до відповідача-3 не дійшла засобами поштового зв'язку позовна заява з доданими до неї документами. Окрім цього, апелянт вказував, що позивачем не доплачено судовий збір за подання даного позову, оскільки заявлено дві вимоги немайнового характеру, а судовий збір сплачений у сумі 3028 грн;
- вважає, що на дату звернення позивача до суду та на дату постановлення оскаржуваного рішення був відсутній предмет позову, а саме рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905, що не було з'ясовано судом першої інстанції;
- вказує, що внесений державним реєстратором запис про опис/додаткові відомості об'єкту житлової нерухомості Релігійної організації не впливає на права третіх осіб, а саме права Дніпровської міської ради, відсутні майнові інтереси громади в особі Дніпровської міської ради;
- звертає увагу, що постановою від 22.05.2024 року по справі № 904/4301/23 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишив без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2023 у справі № 904/4301/23 про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі залишив без змін;
- щодо позовних вимог до державного реєстратора апелянт зазначає, що належним відповідачем у справі про визнання недійсним та скасування рішення реєстратора на нерухоме майно має бути саме особа, за якою зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості.
Представником Дніпровської міської ради було подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 р. у справі № 904/1820/24 - залишити без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначив наступне:
- щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час відкриття провадження у справі, зазначає, що міською радою було направлено засобами поштового зв'язку матеріали позовної заяви з додатками (з описом) сторонам справи та до суду 19.04.2024 (докази наявні в матеріалах справи), та повторно при усуненні недоліків зазначених Господарським судом Дніпропетровської області (у зв'язку з пошкодженням конверту на пошті) - 30.04.2024. Також відзначає, що матеріали позовної заяви з додатками та інші процесуальні документи направляються на офіційну юридичну адресу відповідача-3: 49130, місто Дніпро, вул. Березинська, буд. 45, кв. 114. Неотримання поштової документації може свідчити про відсутність адресата за зазначеною у ЄДР адресою;
- щодо посилань апелянта, що на дату заявлених позовних вимог та на дату постановлення оскаржуваного рішення відсутній предмет позову, а саме рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905, позивач вказує, що з урахуванням підстав та предмету адміністративної справи № 160/26550/23, а також змісту ухваленого рішення суду по справі відсутня інформація щодо відсутності предмету даного позову, а саме скасування, визнання недійсним рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 10.08.2023 № 68814905, зокрема, наявність певного рішення державного реєстратора (зазначення його дати та номеру) яким його скасовано та/або рішення суду;
- вказує на те, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, Дніпровська міська рада зазначила, що проведена державна реєстрація на земельній ділянці комунальної форми власності, котра передавалась в постійне користування виключно по фактичному розміщенню будівлі храму є протиправною та здійсненою з грубим порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553). У Відповідача-3 відсутні будь-які правовстановлюючі документи на тимчасові (згідно технічного паспорту) об'єкти нерухомого майна, якими тимчасові споруди не являються та, як результат, не підлягають державній реєстрації речові права відносно них. Таким чином, міською радою було встановлено порушення своїх прав та інтересів як власника земельної ділянки, на якій протиправно розміщені будівлі та споруди (тимчасові) без будь-якої дозвільної документації та з порушенням вимог зазначених у рішенні Дніпровської міської ради від 19.12.2018 № 107/39 «Про передачу земельної ділянки по вул. Марії Лисиченко, 2 Д (Амур-Нижньодніпровський район) у постійне користування Релігійній організації «Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі», що надає можливості дійти висновку про протиправність державної реєстрації, вчиненої на підставі оскаржуваного рішення державного реєстратора та правових підстав для звернення за захистом до суду у цій справі. Отже, порушення законних прав та інтересів територіальної громади міста в особі органу місцевого самоврядування - Дніпровської міської ради полягає у тому, що державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, що належить до комунальної власності без жодних правових підстав, а саме без правовстановлюючих документів, порушує законне право міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою та встановлений законодавством порядок набуття прав на об'єкти нерухомості, а також майнові інтереси громади в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, що є порушенням економічних інтересів громади.
Державним реєстратором Кучеренком Є.А. було подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 просив апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 р. у справі № 904/1820/24 - залишити без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги відповідач-2, зокрема, зазначив наступне:
- 10.08.2023 уповноважений представник Відповідача-3 звернувся з заявою про виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав на нерухоме майно з доданими документами: технічний паспорт виготовлений станом на 09.08.2023 ФОП Пазій О.Л. та акт обстеження № 08.08.2023, виготовлений ФОП Пазій О.Л. Відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можливо встановити, що підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме виключно на будівлю храму, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2Д, є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012 по справі № 16/5005/17151/2011; ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2012 по справі № 16/5005/17151/2011; ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 по справі № 16/5005/17151/2011 без актів введення в експлуатацію. Звертає увагу, що зазначені рішення суду, які є правовстановлюючими документами на нерухоме майно - будівлю храму, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко. 2Д не містять жодної інформації про належність інших будівель та споруд, що розташовані за вказаною адресою на праві приватної власності Відповідачеві-3;
- зауважує, що державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на тимчасові, некапітальні споруди не передбачена чинним законодавством, що регулює відносини у сфері державної реєстрації речових права та їх обтяжень. Водночас, звертає увагу, що частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися. З огляду на технічні помилки в роботі програмного забезпечення Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відсутність технічної помилки у відомостях ДРРП (відповідно до поданої заявником заяви про виправлення тех. помилки) та як результат відсутність правових підстав для внесення записів про спірні складові об'єкту нерухомого майна розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д, відповідачем-2 невідкладно з моменту як було встановлено допущену ним технічну помилку, було її виправлено, що у повній мірі відповідає положенням чинного законодавства, що регулює відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;
- стверджує, що, з огляду на відсутність у Відповідача-3 права приватної власності на об'єкти нерухомого майна, інформація стосовно яких заявлена у технічному паспорті, що виготовлений станом на 09.08.2023 ФОП Пазій О.Л. та акту обстеження № 08.08.23, зважаючи на їх тимчасовість, некапітальність будівництва (згідно інформації наведеній у позовній заяві) державна реєстрація на вказані будівлі та споруди чинним законодавством заборонена.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 р. у справі № 904/1820/24 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 р. у справі № 904/1820/24 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2025 р. у справі № 904/1820/24 касаційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 р. у справі № 904/1820/24 скасовано, справу № 904/1820/24 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 р. справу № 904/1820/24 щодо перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 р. за апеляційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 09.09.2025 р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2025 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 28.10.2025 р.
09.09.2025 р. представник Дніпровської міської ради звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням, в якому просила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" у справі № 904/1820/24 зупинити до закінчення розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справи № 160/26550/23.
В обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі № 904/1820/24 позивач зазначає, що у Касаційному адміністративному суді наразі розглядається справа № 160/26550/23 за касаційною скаргою Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 160/26550/23 за позовом Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренка Євгена Анатолійовича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Так, позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 160/26550/23 позов задоволено. Визнано протиправними дії державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренка Євгена Анатолійовича щодо видалення запису відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав № 342636551 від 14.08.2023 р., внесеного на підставі заяви Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" № 56576403 від 10.08.2023 р. Зобов'язано державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради поновити запис про опис/додаткові відомості об'єкту житлової нерухомості - будівлю храму з реєстраційним номером 768017712101 на об'єкт, який розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Лисиченко Марії, будинок 2Д, а саме: загальна площа (кв. м): 301.1, Опис: Будівля храму А-2, навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И, К, Л, вбиральня (тимчасова) З, № 1-11, І, ІІІ, ІІ споруди, внесеного на підставі заяви Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" № 56576403 від 10.08.2023 р.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 160/26550/23 апеляційну скаргу Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 160/26550/23 залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Таким чином, враховуючи предмет та підставу позову у справі № 904/1820/24, доводи скаржника, зокрема про те, що суд першої інстанції не звернув увагу, що у Державному реєстрі станом на час звернення з даною позовною заявою відсутні відомості про тимчасові споруди, які зобов'язано державного реєстратора внести рішенням по справі № 160/26550/23 та які були протиправно внесені оскаржуваним у цій справі рішенням державного реєстратора, позивач вважає, що існує необхідність у зупиненні розгляду справи № 904/1820/24 до ухвалення Верховним Судом рішення у справі № 160/26550/23.
З приводу зазначеного клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 904/1820/24 судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Сам факт пов'язаності двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Водночас, наведеною процесуальною нормою прямо передбачено, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Статтею 234 ГПК України передбачено, що в ухвалі зазначаються мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, не може посилатися на обставини, які виникли після фактичних обставин, що слугували підставою позову, та після ухвалення судового рішення, яке є предметом апеляційного перегляду.
Ухвала про зупинення провадження у справі, яка не містить аргументованих і переконливих мотивів доцільності зупинення провадження як щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої господарської справи, так і стосовно того, що зібрані у справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом зазначеного судового розгляду, суперечить вимогам п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
За таких обставин, судовою колегією відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 904/1820/24 до закінчення розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справи № 160/26550/23, про що постановлено усну ухвалу у судовому засіданні 28.10.2025 р. у справі № 904/1820/24.
У судовому засіданні 28.10.2025 р. представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечила, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу відповідача-3 безпідставною.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку своїх представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача-3 засобами електронного зв'язку (з КЕП) звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, з приводу якого судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, згідно з яким якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.
Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін цього спору, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а відповідач-3 не був позбавлений права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника відповідача-3 одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням Дніпровської міської ради від 19.12.2018 № 107/39 передано Релігійній організації “Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі», код ЄДРПОУ 35863011, земельну ділянку (план земельної ділянки додається), площею 1,9837 га (кадастровий номер 1210100000:01:550:0010), у постійне користування по фактичному розміщенню будівлі храму по вул. Марії Лисиченко, 2 Д за рахунок земель, не наданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.04 (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій).
У пункті 2 рішення Дніпровської міської ради від 19.12.2018 № 107/39 вирішено “Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ФОП Шапкою А.В., та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передати Релігійній організації “Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі», код ЄДРПОУ 35863011, земельну ділянку, площею 1,9837 га (кадастровий номер 1210100000:01:550:0010), у постійне користування по фактичному розміщенню будівлі храму по вул. Марії Лисиченко, 2 Д за рахунок земель, не наданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.04 (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій)».
Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом до 10.08.2023) та правовстановлюючих документів, відповідачу-3 на праві приватної власності належить будівля храму, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 2д з наступним описом: будівля храму загальною площею 301, 05 кв,м., яка складається з: основної площі 265,39 кв.м., допоміжної площі 30,96 кв.м. та площі літніх приміщень 4,70 кв.м. (реєстраційний номер: 768017712101). Право приватної власності зареєстроване на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012 по справі № 16/5005/17151/2011; ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2012 по справі № 16/5005/17151/2011; ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 по справі № 16/5005/17151/2011 без актів введення в експлуатацію. Відповідно до наявного в архівних складових Державного реєстру речових прав на нерухоме майно технічного паспорту виготовленого ФОП Дьяконовою О.Б станом на 20.02.2015, на території будівлі храму розміщені церква літ. А-1 або літ. А-2 (вказана інформація зазначена з розбіжностями) з навісом а1 - 2003 року побудови, сторожка літ. Б - 2003 року побудови, огорожа (цегла, сітка рабиця, ворота, хвіртка), замощення І, II (тротуарна плитка, щебневе покриття), зливна яма з/я.
При перевірці відомостей, що зберігаються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Дніпровської міської ради було встановлено, що на підставі рішення Державного реєстратора про виправлення технічної помилки від 10.08.2023 № 68814905, прийнятого за результатами розгляду заяви Релігійної громади про виправлення технічної помилки відомостей у Державному реєстрі прав від 10.08.2023 № 56576403 (з додатками: технічний паспорт, виготовлений 09.08.2023 ФОП Пазій О.Л.; акт обстеження від 08.08.2023 № 08.08.23/1, виготовлений ФОП Пазій О.Л.), до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено зміни у описову частину об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Марії Лисиченко, 2Д, м. Дніпро, а саме заначено такий опис об'єкта: будівля храму А-2, навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И, К, Л, вбиральня (тимчасова) З, № 1-11, І, III, II - споруди.
Згідно з актом обстеження від 08.08.2023 № 08.08.23/1, складеним інженером з інвентаризації нерухомого майна Пазієм О.Л. (сертифікат AE № 004476), останнім при проведенні поточної технічної інвентаризації за адресою: вул. Марії Лисиченко, 2Д, м. Дніпро, встановлено, що на земельній ділянці за зазначеною адресою з легких будівельних матеріалів (металеві конструкції, OSB, професійний лист), без фундаменту побудовано: сторожка літ. Б, церковна лавка літ. В, торгівельний павільйон літ. Г, недільна школа літ. Д, господарська будівля літ. Е, майстерня літ. Ж, навіс літ. И, навіс літ. К, навіс літ. Л, вбиральня літ. З, що не підлягають узаконенню та введенню в експлуатацію на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» від 07.06.2017 № 406.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора від 10.08.2023 № 68814905, Дніпровська міська рада обґрунтувала їх відсутністю правових підстав для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в описову частину об'єкта нерухомого майна за адресою: вул. Марії Лисиченко, 2Д, м. Дніпро, за заявою Релігійної громади про виправлення технічної помилки. Вважає, що протиправне внесення зміни в описову частину об'єкта нерухомого майна порушує її права як власника земельної ділянки комунальної власності, на якій це майно розташоване.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що у цьому випадку порушені права Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, на якій розміщені тимчасові, некапітальні споруди, без улаштування фундаменту без дозвільних документів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем-3 для проведення державної реєстрації права власності на спірні об'єкти не було надано державному реєстратору документів, перелік яких визначений у законі та які б свідчили про виникнення права власності саме на нерухоме майно та надавали б реєстратору законні підстави для внесення відповідних записів щодо змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Як наслідок, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулася незаконна державна реєстрація та внесено в описову частину об'єкту нерухомого майна - будівля храму А-2, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д та зазначено наступний опис: навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И,К,Л, вбиральня (тимчасова) З, №1-11,І,ІІІ,ІІ-споруди.
Щодо вказаних висновків суду першої інстанції колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Передусім судова колегія має відзначити, що за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Розглядаючи справу, господарський суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Вирішуючи спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Отже, на позивача покладається обов'язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.
Предметом позову у цій справі позивачем визначено визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Кучеренка Є.А. № 68814905 від 10.08.2023, яким внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зазначено наступну описову частину об'єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2д: Будівля храму А-2, навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И, К, Л, вбиральня (тимчасова) З, № 1-11, І, III, II - споруди.
Позов позивач обґрунтовує відсутністю правових підстав для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в описову частину об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 2 д за заявою відповідача-3 про виправлення технічної помилки. Позивач вважає, що протиправні зміни в описову частину об'єкта нерухомого майна порушують його права як власника землі комунальної власності.
Відповідно до статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина 1).
Отже, виходячи зі встановленого у статті 376 ЦК України визначення поняття самочинного будівництва, можна дійти висновку, що дія положень цієї статті поширюється саме на будівництво нерухомого майна.
Частинами 1, 2 статті 181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Велика Пала Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, виснувала, що до правовідносин, спір у яких не пов'язаний із нерухомим майном, норми статті 376 ЦК України не застосовуються.
У справі, що розглядається, судом першої інстанцій при вирішенні спору установлено, що рішенням Державного реєстратора, яке оспорюється позивачем, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені зміни в описову частину об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Марії Лисиченко, 2Д, м. Дніпро, шляхом внесення додаткових об'єктів, які відповідно до положень чинного законодавства є тимчасовими спорудами (про що також безпосередньо зазначено у самій описові частині), оскільки збудовані з легких будівельних матеріалів без улаштування фундаменту (тобто рухомим майном).
Проте, судова колегія звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора від 10.08.2023 № 68814905 у квітні 2024 року.
При цьому позивач стверджував, що оскаржуваним рішенням Державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено зміни у описову частину об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Марії Лисиченко, 2Д, м. Дніпро, а саме заначено такий опис об'єкта: будівля храму А-2, навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И, К, Л, вбиральня (тимчасова) З, № 1-11, І, III, II - споруди.
На підтвердження зазначених обставин позивачем до позовної заяви додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.09.2023 № 347987114.
Водночас, позивачем до позовної заяви додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2024 № 371316664, у якій зазначено актуальну на час звернення позивача до суду інформацію щодо опису об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Марії Лисиченко, 2Д, м. Дніпро, а саме заначено такий опис об'єкта: будівля храму загальною площею 301,05 кв. м, яка складається з основної площі 265,39 кв. м, допоміжної площі 30,96 кв. м та площі літніх приміщень 4,70 кв. м.
У справі № 160/26550/23 судами встановлено, що 10.08.2023 Релігійна громада звернулася до Державного реєстратора з заявою про внесення додаткових відомостей щодо тимчасових споруд, не змінюючи площу об'єкту, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до акту обстеження.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.08.2023 № 342636551, сформованого Державним реєстратором, внесено запис у опис об'єкту - будівлю храму з реєстраційним номером 768017712101, що розташований по вул. Лисиченко Марії, 2 Д у м. Дніпро, а саме: загальна площа (кв. м) 301.1, опис: будівля храму А-2, навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И, К, Л, вбиральня (тимчасова) З, № 1-11, І, ІІІ, ІІ - споруди.
Проте в подальшому згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.09.2023 № 348483494 інформація щодо об'єкту речових прав, а саме, в графі опис об'єкту містить наступні відомості: «будівля храму загальною площею 301,05 кв. м, яка складається з основної площі 265,39 кв. м, допоміжної площі 30,96 кв. м та площі літніх приміщень 4,70 кв. м».
Тобто, державний реєстратор на власний розсуд змінив (видалив) відомості в Реєстрі речових прав на нерухоме майно в графах:
- «опис об'єкту» з «загальна площа (кв. м): 301.1, Опис: Будівля храму А-2, навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И, К, Л, вбиральня (тимчасова) З, № 1-11, І, ІІІ, ІІ споруди» на «будівля храму загальною площею 301,05 кв. м, яка складається з основної площі 265,39 кв. м, допоміжної площі 30,96 кв. м та площі літніх приміщень 4,70 кв. м»;
- «адреса» з «Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Лисиченко Марії, будинок 2 Д» на «Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Громадянської війни, 2Д».
Виходячи за наведених обставин та наявних в матеріалах справи доказів, судова колегія констатує, що на час звернення позивача до суду із позовом у справі № 904/1820/24 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня інформація, внесена оскаржуваним рішенням Державного реєстратора від 10.08.2023 № 68814905, згідно з яким до реєстру було внесено зміни у описову частину об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Марії Лисиченко, 2Д, м. Дніпро, а саме заначено такий опис об'єкта: будівля храму А-2, навіс а1, сторожка (тимчасова) Б, церковна лавка (тимчасова) В, торгівельний, павільйон (тимчасовий) Г, недільна школа (тимчасова) Д, господарська будівля (тимчасова) Е, майстерня (тимчасова), навіси (тимчасові) - И, К, Л, вбиральня (тимчасова) З, № 1-11, І, III, II - споруди.
Не містять матеріали справи і доказів наявності зазначеної інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на час ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що ні на час звернення позивача до суду з позовом, ані на час ухвалення місцевим господарським судом рішення, позивачем не надано доказів існування предмета позову у цій справі та не доведено порушення, невизнання або оспорювання відповідачами права або законного інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Проте, вирішуючи спір у цій справі місцевий господарський суд на зазначені обставини уваги не звернув та не надав їм правової оцінки.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 86, 236 ГПК України визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Оскільки наведеним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає, його не можна визнати законним і обґрунтованим, а отже з огляду на приписи ст.ст. 275, 277 ГПК України, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 р. у справі № 904/1820/24 підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно зі ст. 129 ГПК України та враховуючи результати розгляду апеляційної скарги судові витрати по сплаті судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарги, слід покласти на позивача.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі № 904/1820/24 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі № 904/1820/24 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Дніпровської міської ради на користь Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542,00 грн., про що видати наказ.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 06.11.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя О.Г. Іванов
Суддя В.Ф. Мороз