27 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 922/1585/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю представника Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабріка" та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (вх. №2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 у справі №922/1585/25
за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабріка", Харківська область, Чугуївський район, смт. Слобожанське
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м.Харків
про визнання протиправним та скасування рішення
Приватне акціонерне товариство «Зміївська овочева фабрика» звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРМ від 02.01.2025 (протокол № 002916/2 від 02.01.2025) про задоволення Акта про порушення № 002916 від 04.11.2024, який складений стосовно Приватного акціонерного товариства «Зміївська овочева фабрика», та про донарахування обсягу природного газу на суму 107834,47 грн.
В позовній заяві вимоги обґрунтовані тим, що рішення Комісії з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРМ від 02.01.2025 (протокол № 002916/2 від 02.01.2025) про задоволення Акта про порушення № 002916 від 04.11.2024, який складений стосовно Приватного акціонерного товариства «Зміївська овочева фабрика», та про донарахування обсягу природного газу на суму 107834,47 грн було прийнято з чисельними порушеннями вимог Кодексу ГРМ, що на думку позивача, є підставою для визнання протиправним спірного рішення та його скасування.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 у справі №922/1585/25 позов задоволено; визнано протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРМ від 02.01.2025 (протокол № 002916/2 від 02.01.2025) про задоволення Акта про порушення № 002916 від 04.11.2024, який складений стосовно Приватного акціонерного товариства «Зміївська овочева фабрика», та про донарахування обсягу природного газу на суму 107834,47 грн. Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗМІЇВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА» витрати по сплаті судового збору 2422 грн 40 коп.
Рішення мотивоване тим, що акт про порушення №002916 від 04.11.2024, на підставі якого було зроблено донарахування газу, не відповідає вимогам додатку 21 до Кодексу газорозподільних систем. У ньому відсутні відомості, які дозволяли б чітко встановити факт позаштатного режиму роботи вузла обліку газу. Суд звернув увагу, що в силу пункту 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ донарахування можливе лише за наявності зареєстрованих і зафіксованих у звітах коректора або обчислювача повідомлень про аварійні чи діагностичні ситуації. Таким чином, саме звіт коректора (або роздруківка із зазначенням періодів і характеру несправностей) є первинним джерелом даних, на підставі якого може бути зроблений висновок про позаштатний режим роботи вузла обліку. Відсутність такого звіту або посилання на нього виключає можливість визнання донарахування законним.
Позиція відповідача про те, що зазначений тип лічильника (комплекс КВТ-1.01) має вбудований коректор і не передбачає окремого звіту, не була прийнята судом. Суд вказав, що конструктивна особливість лічильника не звільняє оператора ГРМ від обов'язку належним чином фіксувати дані про несправності та зазначати їх у документах. Навпаки, вбудований коректор є складовою частиною засобу вимірювальної техніки, який має електронний блок для зберігання інформації, а тому оператор мав би можливість отримати роздруківку або цифровий звіт. Той факт, що такі дані не були долучені, свідчить про відсутність належного доказу позаштатного режиму.
Суд також підкреслив, що пункт 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ не встановлює особливих правил донарахування залежно від конструкції лічильника. Тому обставина, що коректор є вбудованим, а не окремим елементом, не змінює обов'язку оператора підтвердити факт несправності даними звіту приладу. Саме тому акт, який не містить посилань на такі дані, не може бути підставою для визначення споживачу необлікованого обсягу газу.
Крім того, Акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2024 року засвідчив відсутність споживання природного газу (нульове значення), що також суперечить донарахованому обсягу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:
- акт про порушення, складений 04.11.2024, є належним і відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем. Апелянт стверджує, що акт відповідає формі, визначеній додатком 21 до Кодексу, оскільки містить усі необхідні реквізити - опис порушення, час складання, підписи сторін і вказівку на характер несправності. Вказівка на пункт 3.1 і 3.2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, за твердженням апелянта, є достатнім відображенням виду порушення, а вимога про деталізацію кількості збоїв чи їх тривалості в Кодексі відсутня;
- в матеріалах справи наявні звіти з лічильника, отримані безпосередньо з приладу КВТ-1.01, які підтверджують фіксацію коректором позаштатного режиму роботи. Оскільки цей тип засобу вимірювальної техніки має вбудований коректор і не формує окремих звітів, а дані зчитуються в єдиному форматі, неможливо навести окремий номер звіту чи реквізити коректора і це не є порушенням;
- суд неправильно застосував пункт 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ, адже цей пункт не вимагає наявності окремого звіту для підтвердження несправності датчика, а лише факт реєстрації позаштатного режиму, який може бути підтверджений даними з приладу. Саме ці дані, за твердженням оператора, і були підставою для складання акта;
- суд першої інстанції не врахував приписи пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ, який зобов'язує власника об'єкта - споживача повідомляти оператора про будь-який позаштатний режим. Водночас, позивач не надав доказів, що він виконував цей обов'язок, хоча саме на його об'єкті було зафіксовано відмову датчика. Таким чином, за доводами апелянта, суд безпідставно поклав вину за технічну несправність на оператора, тоді як споживач також зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан вузла обліку.
10.10.2025 від Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабріка" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Обґрунтовує свій відзив тим, що:
- акт про порушення №002916 від 04.11.2024 складений з істотними порушеннями Кодексу газорозподільних систем, оскільки в ньому не зазначено кількість, період та тривалість збоїв у роботі комерційного вузла обліку, а також не наведено жодних реквізитів чи посилань на звіт коректора або обчислювача, з якого були виявлені такі порушення. Це, на його думку, унеможливлює достовірне визначення, які саме факти технічної несправності покладені в основу донарахування. Позивач посилається на положення пунктів 1, 2 глави 5 розділу XI та додатку 21 до Кодексу ГРМ, які вимагають детально описати вид, обставини і суть порушення, а також на правові висновки Верховного Суду у справах №908/386/19 (від 13.02.2020) та №918/193/22 (від 27.06.2023), де зазначено, що зміст акта про порушення повинен давати можливість встановити всі фактичні ознаки «позаштатного режиму роботи», а їх доведення покладається на оператора ГРМ;
- документи, на які посилається відповідач, не підтверджують факт порушення. Так, «Отчет за период» №00713 за 02.10- 31.10.2024 не є звітом лічильника або коректора, не містить підписів, печаток, не ідентифікований як офіційний технічний звіт і має сторонні позначки («Click to buy NOW!»). У ньому фіксуються збої лише з 28.10.2024, тоді як перерахунок відповідач здійснив із 02.10.2024. Водночас комісія оператора ГРМ у своєму рішенні від 02.01.2025 взагалі не аналізувала такі документи;
- щодо листів СП «Радміртех» позивач зазначає, що вони не можуть бути доказом порушення, оскільки створені після складання акта про порушення. Більше того, у самому листі №297 від 07.11.2024 зазначено, що під час «відмови датчика витрати» фактичного споживання газу не було, тобто некоректного обліку не встановлено. У цьому ж листі вказано, що нештатні ситуації в архіві комплексу є лише з 29.10.2024, тому розрахунок обсягів газу з 02.10.2024 є безпідставним. Позивач наголошує, що така «методика аналізу годинних архівів», застосована оператором ГРМ, не передбачена пунктом 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ. Документи СП «Радміртех» №311 від 27.11.2024 і №316 від 29.11.2024 не мають підписів і печаток, не містять часу та тривалості аварійного повідомлення, а подані розрахунки суперечать попереднім даним самого виробника. Отже, вони не є належними і допустимими доказами згідно зі статтями 76- 78 ГПК України;
- «Настанова щодо експлуатування Комплексу КВТ-1.01А», на яку посилається відповідач, не може бути застосована у цій справі, адже у фабрики встановлений інший тип лічильника - КВТ-1.01 G1600-200-25-0,7 зав. №00713, тобто інша модель. Таким чином, технічні положення цієї інструкції не відносяться до використаного вузла обліку;
- підставою для перерахунку відповідно до пункту 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ є лише зареєстровані у звітах коректора або обчислювача повідомлення про аварійні чи діагностичні ситуації, що призвели до некоректного визначення обсягів. У даному випадку таких повідомлень не зафіксовано, а тому оператор не мав права робити донарахування. Формулювання в акті про «відмову датчика (тиску) расхода» не відповідає жодній категорії порушень, передбачених Кодексом;
- пункт 5 глави 4 розділу XI не робить різниці між лічильниками з вбудованим і зовнішнім коректором, тому аргумент відповідача про «особливості конструкції приладу» є штучним і не впливає на правомірність застосування Кодексу;
- жоден із поданих звітів не міг бути підставою для складання акта, оскільки вони сформовані пізніше за дату акта, не містять підписів і не ідентифікують осіб, що їх складали. Тому неможливо встановити, які саме дані використані оператором для розрахунку. Позивач також звертає увагу на хронологічну невідповідність: наприклад, звіт від 15.11.2024 поданий після складання акта 04.11.2024, отже не міг бути його підставою.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 27.10.2025 з'явився представник Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабріка" та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
01.07.2023 між Приватним акціонерним товариством «Зміївська овочева фабрика» та ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» шляхом підписання заяви-приєднання № 200104ВH-0154-23 від 01.07.2023 був укладений договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (надалі - Типовий договір).
Згідно з п. 1.1. Типового договору цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 2.1. Типового договору закріплено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Відповідно до абз. 3-5 п. 5.6. Оператор ГРМ зобов'язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов'язується довести інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.
Визначені за умовами цього Договору об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником.
За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Згідно з п. 12.1. Типового договору, цей Договір укладається на невизначений строк. Місцезнаходженням Позивача та розташування газоспоживаючого обладнання (об'єктів) Позивача є: Харківська область, Чугуївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, буд. 17-А.
Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу - Приватному акціонерному товариству «Зміївська овочева фабрика» здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку, а саме: комплексу вимірювального турбінного КВТ-1.01 G1600-200-25-0,7 зав. №00713, власником якого є Харківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-1-5/02080-20241002, чинне до 02.10.2026, виданого ДП «Укрметртестстандарт» 02.10.2024.
02.10.2024 проведена повірка комплексу вимірювального турбінного КВТ-1.01 G1600-200-25-0,7 зав. №00713, та за результатами повірки та опломбування, яке проводив Метрологічний центр Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» ЗВТ визнано придатним.
Після проведеної повірки 02.10.2024, вимірювальний комплекс КВТ-1.01 G1600-200-25-0,7 зав. №00713 встановлено та опломбовано представниками Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (Відповідача), що підтверджується Актом №110 про відновлення постачання газу газоспоживаючому об'єкту, обладнаному ПЛГ від 02.10.2024 року та Актом № 528 обстеження комерційного вузла обліку газу від 02.10.2024.
В подальшому, 04.11.2024 представниками Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» було здійснено обстеження комерційного вузла обліку газу, про що складено та підписано Акт № 606 обстеження комерційного вузла обліку газу від 04.11.2024 о 13 год. 30 хв.
За результатом вказаного обстеження представником Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» зазначено: «У зв'язку з фіксацією коректором роботи комерційного ВОГ в позаштатному режимі, а саме отказ датчика расхода газу було проведено обстеження комерційного ВОГ, було складено акт про порушення №002916 від 04.11.2024. ВОГ було демонтовано для направлення на ремонт та позачергову повірку. Замість демонтованого ВОГ встановлено трубний шаблон та металева пломба»
04.11.2024 складено Акт №169 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) від 04.11.2024, згідно яким у зв'язку з ремонтом лічильника газу припинено газопостачання та опломбовано, газопостачання повністю припинено.
04.11.2024 представниками Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» було складено Акт про порушення №002916 від 04.11.2024, а також Акт обстеження комерційного вузла обліку від 04.11.2023 о 13:30.
В п. 2. Акту зазначено, що на дату складання цього Акта на об'єкті ПРАТ «Зміївська овочева фабрика» за адресою ШРП Харківської філії ТОВ «ГРМУ» с. Слобожанське, Балаклійське шосе, встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем (відмітка про порушення, № пункту Кодексу ГРС та вид порушення):
« 12. Розділ XI Глава 2. П. 3.1. - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;
13. Розділ XI Глава 2. П. 3.2 - фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно. Детально вказати вид, обставини і суть порушення: «робота комерційного ВОГ в позаштатному режимі, а саме: відмова датчику (тиску) расхода».
02.01.2025 Комісією з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРМ було ухвалене рішення, оформлене протоколом №002916/2 від 02.01.2025 про задоволення Акта про порушення №002916 від 04.11.2024, який складений стосовно Приватного акціонерного товариства «Зміївська овочева фабрика», та про донарахування обсягу природного газу на суму 107834,47 грн.
Позивач, звертаючись з вказаним позовом до суду вважає, що спірне рішення, оформлене протоколом №002916/2 від 02.01.2025 про задоволення Акта про порушення № 002916 від 04.11.2024, який складений стосовно Приватного акціонерного товариства «Зміївська овочева фабрика», та про донарахування обсягу природного газу на суму 107834,47 грн є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки виключно на підставі звіту обчислювача чи коректора Оператор ГРМ має встановлювати час тривалості аварійного/діагностичного повідомлення. Відсутність зареєстрованих та зафіксованих у звітах обчислювача чи коректора об'єму газу повідомлень про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність) виключає право проведення Оператором ГРМ перерахунків об'єму розподіленого (спожитого) природного газу. Наголошує, що Акт про порушення № 002916 від 04.11.2024 не відповідає вимогам додатку 21 до Кодексу ГРМ, оскільки в ньому відсутні дані щодо кількості та тривалості збоїв, відсутні реквізити звіту коректора. Вказує, що відповідно до Акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2024, підписаного представниками Оператора ГРМ Харківська філія ТОВ «ГРМУ» та Споживача - ПРАТ «Зміївська овочева фабрика по об'єктах Споживача та приладах обліку за період жовтень 2024 року загальний фактичний об'єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу склав 0,00 м.куб., що вказує на відсутній розподіл (споживання) природного газу за жовтень 2024 року та у цілому суперечить донарахуванню обсягу природного газу.
У свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову стверджує про законність дій Оператора ГРМ, належність оформлення актів та правомірність донарахувань, обгрунтовуючи це тим, що Кодекс ГРС не містить положень, якими зобов'язує вносити в акт про порушення відомості щодо кількості збоїв у роботі комерційного ВОГ, періоду та їх тривалості. При цьому наголошує, що відомості із звіту коректору (окремо від звіту лічильника) не можуть бути надані, так як даний тип лічильників газу не має окремого коректора, який збирає та накопичує відповідні дані розподіленого газу; у комплексі (або комплексному) ЗВТ відсутній коректор як окрема складова, коректор є вбудованим у конструкцію ЗВТ та не має окремого накопичувача даних, з якого може бути здійснено зняття інформації.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та визнав протиправним та скасував рішення Комісії з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРМ від 02.01.2025 (протокол № 002916/2 від 02.01.2025) про задоволення Акта про порушення № 002916 від 04.11.2024, який складений стосовно Приватного акціонерного товариства «Зміївська овочева фабрика», та про донарахування обсягу природного газу на суму 107834,47 грн, що стало підставою для звернення відповідача до апеляційного суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом розгляду у справі №922/1585/25 є визнання протиправним і скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем від 02.01.2025 (протокол №002916/2), яким було задоволено акт про порушення №002916 від 04.11.2024 та здійснено донарахування споживачу - ПрАТ «Зміївська овочева фабрика» - обсягу природного газу та його вартості у сумі 107 834,47 грн.
Натомість предметом апеляційного розгляду у цій справі є перевірка законності та обґрунтованості рішення Господарського суду Харківської області, яким позов ПрАТ «Зміївська овочева фабрика» було задоволено, а рішення Комісії оператора ГРМ скасовано. Тобто апеляційна інстанція має оцінити, чи правильно суд першої інстанції застосував норми Кодексу газорозподільних систем, повно дослідив усі докази у справі, а також чи обґрунтовано визнав акт про порушення та рішення комісії незаконними через відсутність доказів позаштатного режиму роботи вузла обліку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону України «Про ринок природного газу», яким визначені правові засади функціонування ринку природного газу України: газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам; оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб; кодекс газорозподільних систем - правила експлуатації та доступу до газорозподільної системи, що затверджуються Регулятором; Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (Кодекс ГРМ) та постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу.
Відповідно до п. 2 та абз. 1 п. 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, зазначений Кодекс визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем; дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем (Оператор ГРМ), замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів, об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
Споживачі для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт (абз. 2 п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
За змістом п. 4 глави 1 розділу I та п.п. 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст.633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).
Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач - Приватне акціонерне товариство «Зміївська овочева фабрика» підписав заяву-приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу 200104ВH-0154-23 від 01.07.2023.
Таким чином, з огляду на положення п. 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, позивач приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, в редакції, що діяла станом на 01.07.2023, а відтак, між відповідачем, як Оператором ГРМ, з одного боку, та позивачем, як Споживачем, з іншого боку, був укладений публічний договір розподілу природного газу (далі по тексу - Договір), який відповідно до положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання обома сторонами.
Згідно з п. 2.1 зазначеного Договору Оператор ГРМ зобов'язаний надавати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язаний прийняти зазначені послуги та сплатити їх вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем (Кодекс ГРМ) та цим Договором.
При здійсненні обліку спожитого природного газу Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі ГРМ. У разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРМ при обліку спожитого природного газу Споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об'єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу ГРМ (абз. 2, 3 п. 5.3 Договору).
За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку (абз. 5 п. 5.6 Договору).
Відповідно до пп. 4 п. 7.2 Договору, Оператор ГРМ має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), встановленого на об'єкті Споживача, в порядку, визначеному Кодексом ГРМ.
Згідно з п. 11.4 Договору в разі недосягнення між Споживачем та Оператором ГРМ згоди спірні питання за цим Договором вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством, у тому числі в судовому порядку.
Відповідно до п. 2 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ для визначення об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ приймаються дані комерційного вузла обліку споживача.
Приладовий облік природного газу в точці вимірювання може складатися, зокрема з комерційного ВОГ з використанням лічильника газу в комплекті з вбудованим чи окремим коректором або обчислювачем об'єму газу (п. 1 глави 2 розділу X Кодексу ГРМ).
Згідно з п. 2 глави 2 розділу X Кодексу ГРМ до складу комерційного ВОГ на базі лічильника газу в комплекті з вбудованим чи окремим коректором або обчислювачем об'єму газу входять: лічильник газу; коректор або обчислювач об'єму газу; датчик тиску та/або температури газу; фільтр газу; потоковипрямляч (за необхідності); вимірювальний трубопровід з прямими ділянками та місцевими опорами, розташованими безпосередньо до і після лічильника газу; обвідний газопровід (за необхідності); вимикаючі засувки на вході та на виході з комерційного ВОГ; автоматизовані пристрої передачі результатів вимірювання вузла обліку, лінії зв'язку між складовими комплексу та допоміжні пристрої до ліній зв'язку; захисні шафи комерційного ВОГ та/або його елементів.
Відповідно до пунктів 1,2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ власник комерційного ВОГ (вузол обліку газу) або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ- засіб вимірювальної техніки), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема - контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.
Пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки. Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.
Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
За змістом пункту 1 глави 1 розділу XІ Кодексу ГРС норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованої діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу. Випадки, які потребують перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу споживачу, що має договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, без наявності акта про порушення, визначені в розділах IX, X цього Кодексу.
У главі 2 розділу XI Кодексу ГРМ визначено види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, до яких належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Як було вже зазначено вище, 04.11.2024 представниками відповідача було здійснено обстеження комерційного вузла обліку газу, про що складено та підписано Акт №606 обстеження комерційного вузла обліку газу від 04.11.2024 о 13 год. 30 хв. За результатом зазначеного обстеження представником Відповідача зазначено: «У зв'язку з фіксацією коректором роботи комерційного ВОГ в позаштатному режимі, а саме отказ датчика расхода газу було проведено обстеження комерційного ВОГ, було складено акт про порушення №002916 від 04.11.2024».
Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 908/386/19 зазначив: «виходячи з системного аналізу пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, колегія суддів зазначає, що зміст визначення «позаштатний режим роботи» характеризується переліком ознак, які самостійно або в своїй сукупності створюють його юридичне наповнення. Водночас, хоча зазначений перелік і не є вичерпним, однак, з, огляду на правову природу відносин з газопостачання та правовий статус його суб'єктів, наявність зазначених ознак підлягає доведенню саме оператором ГРМ насамперед шляхом їх фіксації у відповідному акті».
Відповідно до положень глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ, до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать: 1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; 2) фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об'єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.
За приписами глави 5 розділу ХІ Кодексу у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 21 до цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27.06.2025 у справі №918/193/22, у якій суд дійшов висновку, та зазначив, що з аналізу пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС вбачається, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 розділу XI Кодексу ГРС, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, встановленою в додатку 21 до цього Кодексу, в якому має зазначатися не тільки вид порушення, а й детально вказуватися який саме, а також обставини і суть такого порушення.
Додатком 21 до Кодексу ГРМ є акт про порушення, в якому зазначається: найменування оператора ГРМ та його структурного підрозділу; місце складання; дата складання; номер акту; ким та за участю кого складений; назва, опис, місцезнаходження об'єкта та встановлені порушення з детально вказаним видом, обставинами і змістом порушення; показання лічильника (ЗВТ); відмітка про усунення порушення; заходи щодо відновлення роботи ВОГ, усунення під єднання, відключення, пломбування тощо; заходи з ліквідації виявлених порушень і термін їх виконання; інша необхідна інформація та вимоги; додатки; дата, місце розгляду акту комісією оператора ГРМ, їх контактний телефон; відомості про осіб, які склали акт та ознайомились з ним; зауваження споживача (його представника) до акта; підписи представників оператора ГРМ та споживача або його представника.
Судами встановлено, що в Акті про порушення №002916 від 04.11.2024 шляхом проставляння відмітки в графі про вид порушення відповідно до Кодексу ГРМ зазначено про встановлення на об'єкті позивача порушення, передбаченого підпунктом 2 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ «фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно» та порушення, передбачене підпунктом 2 пункту 3 глави 1 розділу XI Кодексу ГРМ «пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно», тобто наведено загальну інформацію без зазначення кількості збоїв у роботі комерційного ВОГ, періоду, коли вони відмічались та їх тривалості тощо, та не вказано реквізитів чи будь-яких інших відомостей щодо звіту коректора чи обчислювача, з яких ці порушення були виявлені, що у свою чергу є порушенням наведених у додатку 21 до Кодексу ГРМ вимог.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що акт про порушення №002916 від 04.11.2024 складено з порушенням вимог Кодексу газорозподільних систем, оскільки він не містить належного та детального опису встановлених порушень, не конкретизує період, кількість та тривалість збоїв у роботі вузла обліку, не містить посилань на відповідні технічні дані чи звіти коректора/обчислювача, з яких такі збої були встановлені, а натомість обмежується загальними формулюваннями без фактичного підтвердження позаштатного режиму роботи. Відсутність таких відомостей свідчить про формальний характер складання акта та унеможливлює встановлення фактичних підстав для донарахування споживачу обсягу природного газу, що прямо суперечить змістовним вимогам Кодексу ГРМ і додатка 21 до нього.
Натомість у спірному акті відповідач обмежився лише загальними формулюваннями щодо «фіксації збоїв у роботі комерційного вузла обліку» та «позаштатного режиму роботи лічильника», не навівши жодних фактичних даних, які б підтверджували, коли саме, скільки разів і протягом якого часу відбувалися такі збої. Відсутність цих відомостей, а також невказання джерела їх фіксації (звітів коректора чи обчислювача), свідчить про порушення форми та змісту акта, визначених додатком 21 до Кодексу ГРМ.
Означене повністю спростовує позицію апелянта, що в акті про порушення зазначено всі необхідні реквізити.
Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано визнав, що такий акт не може вважатися належним доказом порушення, оскільки складений формально, без дотримання вимог до його змісту та без підтвердження фактичних даних, на підставі яких зроблено висновок про некоректну роботу вузла обліку.
Також судами встановлено, що коректор об'єму газу є вбудованим у лічильник газу (КВТ 101 G 1600 заводський номер № 00713) позивача, у зв'язку з чим він не має окремого (індивідуального) заводського номеру. Вказані обставини підтверджуються Паспортом на комплекс вимірювальний КВТ-1 заводський №00713 (а.с.87-92).
У свою чергу апелянт стверджує, що оскільки лічильник природного газу КВТ 101 G 1600 заводський номер №00713 не має коректора як окремої складової від'єднуваної частини, яка має власний ідентифікаційний номер, з цих обставин неможливо зазначити його ідентифікаційні дані, як і неможливо надати відомості із звіту коректору (окремо від звіту лічильника).
Відповідно до оскаржуваного рішення Комісії з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРМ від 02.01.2025 (протокол № 002916/2 від 02.01.2025) про задоволення Акта про порушення № 002916 від 04.11.2024, Акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості (для споживачів, що не є побутовими), відповідачем здійснено перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу на підставі п. 5 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРС.
Підставою для донарахування об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до цього п. 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ (не пов'язане з виявленням Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об'єму газу, або пошкодженням датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об'єму газу) є виявлена Оператором ГРМ несправність датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об'єму газу, що сталася внаслідок їх позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, зокрема, у таких випадках:
1) визнання непридатним до застосування за результатами періодичної, позачергової, експертної повірки або за результатами перевірки технічного стану комерційного ВОГ;
2) робота поза межами вимірювання або в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об'єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність).
При цьому пункт 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ не містить особливого правового регулювання підстав для проведення донарахувань природного газу в залежності від конструкції лічильника. Тобто конструкція лічильника (комерційний ВОГ з використанням лічильника газу в комплекті з вбудованим чи окремим коректором або обчислювачем об'єму газу) не впливає на підстави та порядок перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ.
Ідентифікуючою ознакою коректора, вбудованого в газовий лічильник, є наявність сертифікованого електронного блоку обробки даних, який здійснює перерахунок об'єму газу до стандартних умов (температури і, за потреби, тиску).
Отже, першоджерелом виявлення порушення є не акт про порушення, а відповідний звіт (роздруківка) лічильника, який містить технічні дані про періоди та характер порушень.
З наведених обставин суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку, що доводи відповідача про неможливість надання звіту коректора у зв'язку з особливістю конструкції лічильника є безпідставними та не звільняють оператора ГРМ від обов'язку належного документального підтвердження підстав для донарахування обсягів природного газу.
Суд правильно зазначив, що пункт 5 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем не робить жодного розмежування між лічильниками з окремим або вбудованим коректором. В обох випадках визначальним є наявність зареєстрованих і зафіксованих у звітах обчислювача чи коректора даних про аварійні або діагностичні ситуації, які свідчать про позаштатний режим роботи вузла обліку. Саме такі звіти, а не акт про порушення - є первинним технічним джерелом, що підтверджує факт несправності приладу.
Оскільки в акті про порушення №002916 від 04.11.2024 відсутні будь-які посилання на конкретні звіти, їх реквізити, а також дані про час, кількість і характер збоїв, суд дійшов висновку, що акт складено формально, без фактичного підтвердження наявності позаштатного режиму. За таких умов неможливо достовірно визначити, на яких саме підставах оператор ГРМ здійснив донарахування обсягів природного газу у розмірі 107 834,47 грн.
Отже, суд обґрунтовано визнав, що рішення комісії оператора ГРМ, ухвалене на підставі такого акта, не відповідає вимогам пункту 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ, є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки прийняте без належних і допустимих доказів на підтвердження факту позаштатної роботи вузла обліку.
Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи наявні звіти з лічильника, отримані безпосередньо з приладу КВТ-1.01, які підтверджують фіксацію коректором позаштатного режиму роботи.
Однак такі доводи апелянта про належність і достатність наданих роздруківок із приладу КВТ-1.01 як доказів позаштатного режиму роботи суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставними.
По-перше, сам факт того, що лічильник має вбудований коректор, не звільняє оператора ГРМ від обов'язку належного документального оформлення даних, отриманих із приладу. Пункт 5 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем прямо передбачає, що підставою для проведення донарахування є наявність зареєстрованих і зафіксованих у звітах обчислювача чи коректора повідомлень про наявні аварійні або діагностичні ситуації. Тобто документ, який підтверджує факт позаштатної роботи вузла обліку, повинен містити чітко ідентифіковані дані - дату, час, тривалість і характер зафіксованих збоїв, а також походження цих даних (номер приладу, тип, сертифікація, дата зняття інформації).
По-друге, надані апелянтом роздруківки не містять жодних реквізитів, які б дозволили перевірити їх автентичність: вони не засвідчені підписами відповідальних осіб, не містять печаток оператора, не мають відміток про джерело зчитування даних і час їх формування. За змістом статей 76- 77 ГПК України такі документи не можуть вважатися належними і допустимими доказами, оскільки їх походження та достовірність не підтверджено.
По-третє, Кодекс ГРМ не передбачає жодних винятків чи спрощень для приладів із вбудованим коректором. Навпаки, пункт 5 глави 4 розділу XI застосовується однаково до всіх типів вузлів обліку, незалежно від конструкції. Таким чином, аргумент про «неможливість вказати реквізити коректора» є хибним і не звільняє оператора від доказування факту фіксації аварійних повідомлень.
Крім того, навіть якщо припустити, що технічна інформація була отримана з пам'яті приладу, оператор повинен був засвідчити її походження належним чином - наприклад, складанням відповідного акта огляду вузла обліку, підписаного обома сторонами, або долученням офіційного звіту з приладу, підтвердженого метрологічною службою. У даному випадку таких документів у матеріалах справи немає.
Отже, відсутність будь-якого підтвердження, що наведені роздруківки справді походять із конкретного приладу, а також відсутність даних про час і характер фіксованих збоїв, свідчить про те, що вони не можуть бути визнані належними доказами. Відповідно, суд першої інстанції обґрунтовано відкинув ці матеріали та дійшов правильного висновку, що факт позаштатного режиму роботи вузла обліку не доведений, а донарахування здійснено без правових і технічних підстав.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував пункт 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ, адже цей пункт не вимагає наявності окремого звіту для підтвердження несправності датчика, а лише факт реєстрації позаштатного режиму, який може бути підтверджений даними з приладу. Саме ці дані, за твердженням оператора, і були підставою для складання акта.
Позиція апелянта не спростовує ключової вимоги п. 5 гл. 4 розд. XI Кодексу ГРМ. Норма передбачає дві самостійні підстави для перерахунку: або прилад (його складова) визнаний непридатним за результатами повірки/перевірки, або робота в позаштатному режимі «зареєстрована та зафіксована у звітах обчислювача чи коректора». Отже, «факт реєстрації» не існує абстрактно - він має бути матеріалізований у звіті (роздруківці/файлі) з ідентифікацією приладу, датою/часом події, її тривалістю та типом повідомлення. Якщо коректор вбудований і «окремого звіту» немає, це не скасовує вимогу: дані все одно повинні бути представлені як звіт приладу з належними реквізитами, а акт про порушення за додатком 21 має прямо послатися на цей звіт і викласти деталі (коли, скільки і як довго тривали збої, які саме події зафіксовано).
У матеріалах справи таких належно оформлених і ідентифікованих звітів немає. Надані оператором «роздруківки» не засвідчені, не містять відомостей про джерело зчитування та час формування, не дають можливості перевірити автентичність і тому не відповідають вимогам допустимості доказів. Ба більше, сам акт від 04.11.2024 не містить ані реквізитів звіту, ані опису періоду/тривалості збоїв, що суперечить змістовним вимогам додатка 21. Без цих даних неможливо встановити, чи впливав позаштатний режим на облік і за який саме період допустимий перерахунок.
Тому твердження апелянта, що «норма не вимагає окремого звіту», є підміною понять: Кодекс вимагає не «окремого пристрою», а звітності як документальної форми фіксації події. Незалежно від конструкції ВОГ оператор мав надати належний звіт з ідентифікуючими ознаками та відобразити його в акті. Відсутність таких даних означає недоведеність підстав для донарахування, а висновок суду першої інстанції про незаконність рішення комісії є правильним.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував приписи пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ, який зобов'язує власника об'єкта - споживача повідомляти оператора про будь-який позаштатний режим. Водночас, позивач не надав доказів, що він виконував цей обов'язок, хоча саме на його об'єкті було зафіксовано відмову датчика. Таким чином, за доводами апелянта, суд безпідставно поклав вину за технічну несправність на оператора, тоді як споживач також зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан вузла обліку.
Колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника і зазначає, що вказана норма дійсно покладає на споживача обов'язок повідомляти оператора газорозподільної системи про будь-які прояви позаштатного режиму роботи вузла обліку. Проте її зміст не звільняє оператора ГРМ від обов'язку самостійно виявляти, фіксувати та доводити факт позаштатного режиму та його технічні параметри. Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 908/386/19 роз'яснив, що наявність ознак позаштатного режиму має доводитися саме оператором ГРМ шляхом їх фіксації у відповідному акті.
Отже, навіть якщо споживач не повідомив оператора про можливі відхилення у роботі лічильника, це не створює презумпції його вини та не позбавляє оператора обов'язку надати належні технічні докази позаштатної роботи, зокрема, звіти коректора чи обчислювача, що підтверджують конкретні події, їх час, тривалість та характер. Відсутність таких даних означає, що факт порушення не доведено.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що обов'язок споживача повідомляти про позаштатний режим не підміняє і не замінює обов'язку оператора ГРМ документально підтвердити технічну несправність, а тому покладати вину на позивача лише через відсутність повідомлення є неправомірним. Відповідальність за доведення факту позаштатного режиму і його впливу на облік газу залишається на операторі ГРМ.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи, надав належну оцінку всім поданим доказам і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема положення п. 5 глави 4 та п. 6 глави 6 розділу X, а також глав 3 і 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем.
Апеляційним судом встановлено, що:
- акт про порушення №002916 від 04.11.2024 складено з порушенням вимог Кодексу ГРМ, оскільки не містить конкретних даних, які б підтверджували факт позаштатного режиму роботи вузла обліку (час, тривалість, характер збоїв, реквізити звіту коректора);
- надані оператором ГРМ роздруківки з приладу не можуть бути визнані належними доказами, оскільки не містять ідентифікаційних ознак, не засвідчені та не підтверджують достовірність зафіксованих подій;
- посилання апелянта на неможливість надання звіту через конструктивні особливості лічильника є безпідставним, адже Кодекс ГРМ не передбачає винятків щодо способу фіксації даних залежно від типу приладу;
- обов'язок споживача повідомляти про позаштатний режим (п. 6 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ) не звільняє оператора від обов'язку самостійно фіксувати, документально підтверджувати та доводити факт позаштатного режиму і його вплив на облік газу.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, що рішення комісії оператора ГРМ про донарахування 107 834,47 грн прийняте без належних доказів, у порушення вимог Кодексу ГРМ, та є необґрунтованим, а тому було правомірно скасоване. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам законності та обґрунтованості, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України». Доводи апелянта не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 у справі №922/1585/25 має бути залишене без змін.
Керуючись статтями 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 у справі №922/1585/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 06.11.2025.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян