28 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 922/1626/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Тарасова І.В.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» (вх.№1936Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 (ухвалу постановлено суддею Шарко Л.В. в приміщенні Господарського суду Харківської області 20.08.2025 о 12:50 год, повна ухвала складена 25.08.2025) у справі №922/1626/25
за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк», м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ФУЛ», м. Харків
про застосування наслідків нікчемності правочинів
У вересні 2022 року Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Фул», за участю третьої особи без самостійних вимог - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про застосування наслідків нікчемності правочинів шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61864566 від 26.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за відповідачем та проведенням державної реєстрації набутого права власності за позивачем на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху №95-129, 104а, 105а, 122а, І-ІХ, в літ. «А-5», загальною площею 948,8 кв м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. №39.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.05.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 закрито.
24.07.2025 Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою вх. №11 від 25.07.2025 про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Мегабанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ФУЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних, про застосування наслідків нікчемних правочинів задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 у справі №922/1626/25 у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Мегабанк» (вх.№11 від 25.07.2025 (н.в.о. справа №922/1626/22) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 за нововиявленими обставинами відмовлено повністю; рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 залишено в силі.
Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 у справі №922/1626/22; скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 у справі №922/1626/22 про відмову у задоволенні заяви АТ «Мегабанк» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та задовольнити заяву АТ «Мегабанк» про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування апеляційної скарги АТ «Мегабанк» зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України, звів аналіз до формального твердження, що рішення адміністративних судів не було підставою для ухвалення рішення від 21.09.2023. Проте, суди у справі №922/1626/22 посилалися на висновки адміністративних судів щодо незаконності рішення НБУ №261-рш/БТ, що вплинуло на оцінку доводів позивача. Таким чином, скасування цих судових рішень та прийняття нового рішення Верховного Суду від 24.06.2025 по справі №640/12723/22 відповідає ознакам нововиявленої обставини.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 поновлено Акціонерному товариству «Мегабанк» строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» (вх.№1936Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 у справі №922/1626/25, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 14.10.2025.
09.10.2025 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
13.10.2025 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли додаткові пояснення у справі, в яких третя особа просить поновити строк на надання письмових пояснень та задовольнити апеляційну скаргу позивача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.10.2025.
27.10.2025 від ТОВ «СКАЙ ФУЛ» надійшли додаткові пояснення по справі.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи, витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 у зв'язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. та судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Тарасова І.В.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб також підтримав апеляційну скаргу АТ «Мегабанк».
Представник відповідача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
АТ «Мегабанк» посилається на те, що підставою для звернення з позовом до суду з метою захисту порушених прав та інтересів банку, який перебуває у ліквідації, стало виявлення правочинів з ознаками нікчемності. Позивач зазначає, що кредитний договір №20-07в/2021/ГД-02/2021 від 26.11.2021, договір купівлі-продажу нерухомого майна №5973 від 26.21.2021 та іпотечний договір №20-07в/2021/ГД-02/2021-з від 26.11.2021 мають ознаки нікчемності, визначені п. 3 та 6 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема: банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. На думку позивача, в результаті укладення вказаних договорів відбулась не ринкова угода, а проведено нерівноцінний продаж ліквідного активу банку за кошти банку, які були надані в кредит на значний період часу (10 років), що може свідчити про надання особі, яка проводила таку купівлю, нічим не обумовлених переваг та здійснення банком реалізації власних майнових активів з метою отримання сумнівних доходів в довгостроковій перспективі. Ще однією ознакою надання переваг є дата початку виплати кредиту - через 5 місяців з моменту укладення кредитного договору. Тому, реалізація банком власного ліквідного майна з наданням відповідачу кредиту на його купівлю на строк 10 років є не лише ризиковою операцією, а і змусило банк формувати резерви під даний кредит. На переконання позивача, фактично відчуження майна банку за договором купівлі - продажу, призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами банку та як наслідок - прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022 рішення №261-рш/БТ «Про віднесення АТ «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних» та рішення від 21.07.2022 № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «МЕГАБАНК».
Ухвалюючи рішення від 21.09.2023, суд першої інстанції зазначив, зокрема, таке. Предметом доказування та оцінки у цій справі є наявність передбачених ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав вважати спірні договори нікчемними правочинами відповідно до ознак, зазначених у позовній заяві та в акті комісії. Для оцінки нікчемності договорів відповідно до п. 3 та 6 ч. 3 ст. 38 вказаного Закону слід встановити: чи укладені спірні правочини на умовах, які не є поточними ринковими умовами, чи укладені правочини на умовах, які передбачають надання переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Зі змісту укладених правочинів судом було встановлено, що продаж спірних нежитлових приміщень відповідно до договору купівлі-продажу від 26.11.2021 вчинено за суму 42657400 грн. З Акту №4 від 11.07.2022 вбачається, що балансова вартість нерухомості складає 40240000 грн; оціночна вартість за методикою Фонду станом на 01.11.2021 становить 34131800 грн; ринкова вартість об'єкту відповідно до звіту про оцінку від 15.11.2021 становить 57933000 грн. Проаналізувавши звіт про оцінку вартості №30/11/2021 та висновок про вартість об'єкту оцінки станом на 15.11.2021, суд встановив, що ринкова вартість без ПДВ нежитлових приміщень 3-го поверху № 95-:-129, 104а, 105а, 122а, І-:-ІХ в літ. «А-5», площею 948,8 кв.м., які розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Сумська, будинок № 39 складає 40272700 грн, тобто продаж вчинено за суму, що є вищою, ніж визначена суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість цього майна. Відповідно до умов кредитного договору №20-07в/2021/ГД-02/2021 від 26.11.2021 грошові кошти надаються позичальнику в розмірі 1490000,00 євро, строком повернення до 30.04.2031, позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити 4,8% річних. Дослідивши офіційну опубліковану Національним банком України грошово-кредитну та фінансову статистику за жовтень та листопад 2011 року, судом встановлено, що процентна ставка за кредитним договором №20-07в/2021/ГД-02/2021 від 26.11.2021 є вищою, ніж встановлена Національним банком України за вищевказаний період. Тобто, ТОВ «СКАЙ ФУЛ» отримав кредит під процентну ставку, яка відповідала вимогам НБУ (в момент отримання кредиту), та не містить умов, які є несправедливими до інших позичальників банку. Умовами іпотечного договору №20-07в/2021/ГД-02/2021-з від 26.11.2021 передбачено, що договором забезпечується обтяження будь-якого збільшення основного зобов'язання та процентів за ним; вказаний договір містить всі істотні умови, визначені Законом України «Про іпотеку» для такого виду правочину. Місцевий господарський суд звернув увагу на те, що викладений в акті №4 від 11.07.2022 позивачем висновок про те, що існуючи ознаки та обставини вчинення договорів вказують на те, що в результаті їх укладення фактично відбулась не ринкова угода, а проведено нерівноцінний продаж ліквідного активу банку за кошти банку, які були надані в кредит на значний період часу, що свідчить про надання особі, яка проводила таку купівлю, нічим не обумовлених переваг, - не підтверджується належними та допустимими доказами, натомість, - спростовується попередніми висновками суду про ринковість умов укладених правочинів. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач володів спірними приміщеннями більше 3 років. Відсутність інших покупців на майно та доказів заінтересованості інших осіб у його придбанні в матеріалах даної справи спростовує посилання позивача щодо надання переваг саме відповідачу у придбанні вищевказаного майна. При цьому, позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтувань, не доведено обставин, не зазначено фактів та не надано доказів того, що умови кредитного договору, укладеного між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «СКАЙ ФУЛ», передбачають надання відповідачу переваг (пільг), яких саме переваг/пільг, в порівнянні з ким/чим у ТОВ «СКАЙ ФУЛ» є переваги/пільги, а також не наведено причинно-наслідкового зв'язку, як укладення кредитного договору могло вплинути на визнання банку неплатоспроможним або спричинити неможливість виконання грошових зобов'язань перед іншими клієнтами банку. Відповідно до п. 3 договору продаж проводився за суму 42657400 грн; згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, ринкова вартість об'єкту оцінки становить 40232700 грн без ПДВ. Тобто, згідно наданих до суду доказів, сума продажу більша на 2424700 грн ніж ринкова вартість. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що скасування рішень про державну реєстрацію є самостійним способом захисту права та є відмінним від заявленої позивачем вимоги про застосування наслідків нікчемності правочинів, відмінним є і правове регулювання таких спорів, а тому вимога про застосування наслідків нікчемності правочинів шляхом скасування рішень про державну реєстрацію не відповідає положенням статті 216 ЦК України (враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №911/1232/21).
Як вже зазначалось, постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 залишено без змін; а ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.05.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 закрито.
Звертаючись з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, АТ «Мегабанк» посилається на те, що в ході розгляду справи №922/1626/22 встановлено, що її вирішення пов'язане з розглядом справи №640/12723/22. Зокрема, ухвалою суду першої інстанції від 24.11.2022 було зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №640/12723/22. Отже, на переконання позивача, ухвалюючи свої рішення суди виходили з того, що Окружний адміністративний суд міста Києва, рішення якого залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №640/12723/22, визнав протиправним та скасував рішення Правління Національного банку України від 02.06.2022 №261-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних». В свою чергу, 24.06.2025 постановою Верховного Суду у справі №640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ «Мегабанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 №261 - рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних» задоволено касаційну скаргу Національного банку України; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №640/12723/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено. На думку позивача, скасування рішення суду в адміністративній справі №640/12723/22, яке стало підставою для ухвалення рішення у господарській справі №922/1626/22, підпадає під умови п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України як нововиявлена обставина, оскільки: ця обставина існувала на час розгляду господарської справи, але не могла бути врахована судом через її відкладений характер (касаційна інстанція ще не ухвалила остаточного рішення); вона є істотною для правильного вирішення справи; її не було враховано при ухваленні рішення, яке наразі переглядається.
Приймаючи оскаржувану ухвалу від 20.08.2025 про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 за нововиявленими обставинами та залишення його в силі, місцевий господарський суд виходив з того, що наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №640/12723/22 не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки суд не обґрунтовував судове рішення, що переглядається скасованим судовим рішенням. За висновком суду першої інстанції, зазначені АТ «Мегабанк» у своїй заяві обставини, не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, апеляційний господарський суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 320 ГПК України).
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі №915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі №910/19793/14, від 25.08.2020 у справі №910/6052/16, від 07.10.2020 у справі №922/1026/19.
Окрім того, постановою Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а визначено правову позицію, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Звертаючись до категорії «істотності» колегія суддів зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/17258/17).
Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами колегія суддів також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Праведная проти Росії» від 18.11.2004).
У пункті 33 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39; у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).
Відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Колегія суддів також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14.04.2021 у справі №9901/819/18, згідно з яким: «…вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, які аналогічні положенням пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього».
Отже, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21, від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.
Як зазначалося, підставами для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 заявник зазначає п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України та скасування постановою Верховного Суду від 24.06.2025 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №640/12723/22.
Дійсно, у рішенні Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/1626/22 зазначено, що «не знайшло свого підтвердження посилання позивача, що відчуження майна банку за договором купівлі-продажу призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами банку та як наслідок до прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022 рішення №261-рш/БТ «Про віднесення АТ «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних» та рішення від 21.07.2022 № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «МЕГАБАНК». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 року по справі №640/12723/22 визнано протиправним та скасовано Рішення №261-рш/БТ Правління Національного банку України «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних». Постановою Шостого апеляційного адміністративного від 15.03.2023 року по справі №640/12723/22 Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022р. було залишено без змін.».
Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції Східний апеляційний господарський суд у постанові від 17.01.2024 у справі №922/1626/22 зазначив, зокрема, «що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 640/12723/22, визнано протиправним та скасовано рішення №261-рш/БТ Правління Національного банку України від 02 червня 2022 року «Про віднесення Акціонерного товариства «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних». Наведене вище свідчить про безпідставність доводів позивача, що відчуження майна банку за договором купівлі-продажу призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами банку та як наслідок до прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022 рішення №261-рш/БТ «Про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних» та рішення від 21.07.2022 № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Мегабанк»».
Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що посилання на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі № 640/12723/22 було здійснено господарськими судами лише в контексті оцінки наслідків укладення кредитного договору №20-07в/2021/ГД-02/2021 від 26.11.2021, договору купівлі-продажу нерухомого майна №5973 від 26.21.2021 та іпотечного договору № 20-07в/2021/ГД-02/2021-з від 26.11.2021, які за твердженням позивача, є нікчемними.
Однак, такі посилання не були єдиною та виключною підставою для ухвалення судового рішення у цій справі №922/1626/22 про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суд вважає слушними доводи відповідача, що посилання позивача на те, що відчуження майна банку за договором купівлі-продажу призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами банку та як наслідок до прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022 рішення №261-рш/БТ «Про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних» та рішення від 21.07.2022 № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Мегабанк», не заявлялися позивачем саме як підстава нікчемності правочинів, а наводилися як приклади фактичних наслідків їх вчинення.
Окрім того, судові рішення у цій справі №922/1626/22 не містять посилання на будь-які обставини чи факти, що були встановленні у справі №640/12723/22; обставини чи факти, що були встановленні у справі №640/12723/22 не були підставою, що підтверджувала чи спростовувала нікчемність правочинів; відповідно наслідком скасування судових рішень у справі №640/12723/22 не може бути інше за змістом вирішення даного спору.
Так, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 та постанова Верховного Суду від 24.06.2025 року у справі № 640/12723/22 (на прийняття якої посилається заявник як на нововиявлену обставину) не містять посилання на обставини нікчемності спірних правочинів, укладених АТ «Мегабанк» з відповідачем.
Зокрема, зі змісту наданої позивачем постанови Верховного Суду від 24.06.2025 року у справі №640/12723/22, вбачається що власник істотної участі АТ «Мегабанк» ОСОБА_1 оскаржував рішення Правління НБУ про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних з тієї підстави, що це рішення ґрунтується на скасованих результатах інспекційної перевірки. Додатковою підставою зазначав те, що Національний банк не врахував об'єктивні обставини дії воєнного стану, зокрема мораторій на виконання зобов'язань, та необґрунтовано відмовив у рефінансуванні і включенні інвестицій до капіталу банку, що призвело до створення умов для визнання його неплатоспроможним. Ураховуючи предмет та підстави позову, суди попередніх інстанцій (у справі №640/12723/22) мали перевірити, чи було рішення Правління НБУ від 02 червня 2022 року № 261-рш/БТ прийняте на законних підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, при цьому покладатися на кількісні, якісні оцінки та висновки, зроблені Національним банком, якщо не встановлять істотного порушення порядку прийняття рішення, очевидно помилкових відомостей, розбіжностей чи логічних суперечностей у оцінках/висновках або суперечності рішення меті заходу впливу.
Водночас колегія суддів зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі №922/1626/22 господарський суд, зокрема, виходив із того, що позивач не довів наявність ознак нікчемності договорів, які передбачені п. 3 та 6 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Предметом доказування та оцінки у справі №922/1626/22 була наявність передбачених статтею 38 вказаного Закону підстав вважати спірні договори нікчемними правочинами відповідно до ознак, зазначених у позовній заяві та в акті комісії. При цьому, суд першої інстанції (з яким погодився апеляційний господарський суд) у рішенні зазначив, що для оцінки нікчемності договорів відповідно до п. 3 та п. 6 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону слід встановити: чи укладені спірні правочини на умовах, які не є поточними ринковими умовами, чи укладені правочини на умовах, які передбачають надання переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Крім того, Верховний Суд закриваючи касаційне провадження у справі №922/1626/22 за касаційною скаргою АТ «Мегабанк» зазначив, зокрема, що відмовляючи у задоволені позову суди виходили з того, що:
- для оцінки нікчемності договорів відповідно до пунктів 3 та 6 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» слід встановити, зокрема, чи укладені спірні правочини на умовах, які не є поточними ринковими умовами, чи укладені правочини на умовах, які передбачають надання переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
- згідно зі звітом суб'єкта оціночної діяльності вартість нерухомого майна складає 40232700,00 грн. Продаж предмету договору купівлі-продажу відбувся за ціною 42657400,00 грн, що на 2424700,00 грн перевищує ринкову вартість нерухомого майна, балансову і оціночну вартість за методикою Фонду станом на 01.11.2021, а тому відсутні підстави вважати, що вартість майна занижена;
- процентна ставка за кредитом становить 4,8% річних, а згідно з офіційною кредитною та фінансовою статистикою НБУ середньозважена процентна ставка за кредитами, виданими нефінансовим корпораціям в євро в листопаді 2021 року складала 4,2%, тобто Товариство отримало кредит на ринкових умовах і відсутні підстави вважати, що у кредитному договорі передбачено процентну ставку, яка була б меншою, ніж звичайна;
- іпотечний договір містить усі істотні умови, визначені Законом України «Про іпотеку» для такого виду правочину (іпотекою передбачено забезпечення будь-якого збільшення за основним зобов'язанням, можливість задоволення основної заборгованості, процентів, комісій, неустойки, іншої заборгованості, застереження, яке є договором про задоволення вимог іпотекодержателя). Банк не довів, що прийнято менше забезпечення виконання зобов'язання, ніж вимагається від інших клієнтів;
- банк не надав належних та допустимих доказів, що кредитний договір, договір купівлі-продажу, іпотечний договір не відповідають поточним ринковим умовам або останні є такими, що передбачають надання клієнту переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку;
- позивач також не навів причинно-наслідкового зв'язку, як укладення кредитного договору могло вплинути на визнання банку неплатоспроможним або спричинити неможливість виконання грошових зобов'язань перед іншими клієнтами банку;
- жодних негативних наслідків в результаті укладання вищевказаних правочинів для позивача суди не встановили;
- умова кредитного договору щодо початку сплати процентів (через 5 місяців з моменту укладення договору) не може вважатись наданням переваг відповідачу, оскільки зазначена умова договору не є такою, що суперечить вимогам діючого законодавства;
- підстави нікчемності правочину, передбачені пунктами 3 та 6 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не підтвердились;
- скасування рішень про державну реєстрацію є самостійним способом захисту права та є відмінним від заявленої позивачем вимоги про застосування наслідків нікчемності правочинів, відмінним є і правове регулювання таких спорів, а тому вимога про застосування наслідків нікчемності правочинів шляхом скасування рішень про державну реєстрацію не відповідає положенням статті 216 ЦК України (враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №911/1232/21).
Отже, у справі №640/12723/22 сторонами доводилися та судами встановлено зовсім інші обставини, ніж у цій справі №922/1626/22.
Таким чином, хоча і має місце певна пов'язаність між вказаними справами №922/1626/22 та №640/12723/22, проте відсутній будь-який преюдиційний зв'язок між судовими рішеннями у них, що унеможливлює обґрунтування висновків судів по цій справі судовими рішеннями у справі №640/12723/22. А тому, постанова Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №640/12723/22 не впливає на законність та обґрунтованість рішень у цій справі.
Відтак, скасування Верховним Судом судових рішень у справі № 640/12723/22 не є обставинами, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судових рішень у справі №922/1626/22, зокрема, щодо відсутності ознак нікчемності правочинів, які визначені нормами пунктів 3 та 6 ч. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та відповідно відсутності підстав для застосування наслідків такої нікчемності цих правочинів.
Колегія суддів зауважує, що суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже, позивач не довів наявності необхідних умов для скасування судового рішення з підстав, визначених статтею 320 ГПК України, оскільки наведені ним обставини не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
При цьому, місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив посилання заявника щодо фінансової незрілості позичальника, ризиковості кредиту, надання переваг позичальнику, впливу форс-мажору та війни, процентної ставки та забезпеченню, причинно-наслідковому зв'язку із неплатоспроможністю банку в контексті того, що це не одна кредитна операція, оскільки ці обставини ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Отже позивач, використовуючи правовий механізм нововиявлених обставин, намагається домогтися повторного розгляду справи, при цьому фактично доводи банка зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів, оцінених судом, та встановлених обставин справи під час розгляду справи по суті.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до положень ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 у справі №922/1626/25 - без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 у справі №922/1626/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 05.11.2025.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя І.В. Тарасова