03 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/2261/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Попков Д.О.
за участю секретаря судового засідання Семченко Ю.О.,
від апелянта (заявник): Марцонь Д.Г.- представник;
від Боржника: не з'явився;
арбітражна керуюча : Тищенко О.І. (приєдналась в процесі розгляду справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.09.2025 р. у справі № 922/2261/25
за заявою Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4"
про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "С-ИНВЕСТ"
У липні 2025 року до господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного підприємства охоронне агентство «Р-4» (далі- Заявник, Кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «С-ИНВЕСТ» (далі- Боржник) в якій заявник просив суд:
-відкрити провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «С-ИНВЕСТ»;
-визнати вимоги кредитора ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОХОРОННЕ АГЕНСТВО «Р-4» в розмірі: 661 341,89 грн., в тому числі 661 341,89 грн. основного боргу;
-визнати вимоги кредитора ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОХОРОННЕ АГЕНСТВО «Р-4» зі сплати судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство 24 224,00 грн;
-визнати вимоги кредитора ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОХОРОННЕ АГЕНСТВО «Р-4» зі сплати авансування основної винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень розпорядника майна в сумі 72 000,00 грн;
-призначити розпорядником майна у справі про банкрутство ТОВ «С-ИНВЕСТ» арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну (свідоцтво №318 від 28.02.20213).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2025 у справі №922/2261/25, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «С-ИНВЕСТ»; визнано розмір грошових вимог ініціюючого кредитора - Приватного підприємства охоронне агентство «Р-4» в розмірі 503 343,76 грн заборгованості, 24 224,00 грн витрат по сплаті судового збору та 72 000,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражного керуючого; відхилено вимоги Приватного підприємства охоронне агентство «Р-4» в розмірі 2 270,00 грн; вимоги Приватного підприємства охоронне агентство «Р-4» в розмірі 155 728,13 грн залишено без розгляду.
Ухвала суду в частині залишення вимог без розгляду мотивована відсутністю в матеріалах заяви обґрунтованого розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, що унеможливлює проведення судом перевірки правомірності нарахування відповідних сум,
Кредитор із вказаним висновком суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 22 вересня 2025 року у справі № 922/2261/25 в частині залишення без розгляду вимог в розмірі 155728,13 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги ініціюючого кредитора ПП “Охоронне агентство “Р-4» в розмірі 155728,13 грн, які складаються з нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.
Зокрема, скаржник вважав, що суд першої інстанції при розгляді даного питання не з'ясував обставин, що мають значення для справи, оскільки саме у зв'язку із несвоєчасною оплатою Боржником вартості наданих охоронних послуг, Кредитором було правомірно нараховано на суму основної заборгованості 3% річних та інфляційні витрати на загальну суму 155 728,13грн.
На думку скаржника, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, передбачені ст. 86 ГПК України та статті 39 КУзПБ, оскільки не перевірив належним чином та не оцінив обґрунтованість нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, незважаючи на наведений детальний розрахунок цих заявлених вимог із зазначенням, зокрема, періодів прострочення та розміру заборгованості за кожен період.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 03.11.25р. о 13:15.
Боржник у поданому відзиві погоджувався з вимогами апеляційної скарги, визнаючи заявлені Кредитором вимоги у повному обсязі та вважав помилковим висновок суду першої інстанції про їх недоведеність.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 03.11.2025року представник апелянта (заявника) підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу суду першої
інстанції .
Арбітражна керуюча приєдналась до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови.
Інші учасники справи не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності, оскільки вони не скористались правом участі в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.
Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17.
Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ щодо порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, у відповідності до наведених вище норм, має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Як зазначено вище, предметом апеляційного розгляду, в цьому випадку, є правомірність залишення без розгляду грошових вимог ПП “Охоронне агентство “Р-4» в розмірі 155728,13 грн., які складаються з нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, що обґрунтовано судом відсутністю повного, обґрунтованого та зрозумілого розрахунку цих вимог із зазначенням строку виникнення у боржника обов'язку сплатити кредитору кошти, строків виникнення права у нового кредитора на отримання цих коштів, періодів прострочення та розміру заборгованості за кожен період.
Разом з тим, поза увагою господарського суду залишились положення частини 6 ст.45 КУзПБ, в якій зазначено, що за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість боржника, визнати або відхилити грошові вимоги, але не залишати їх без розгляду.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не було дотримано приписів чинного законодавства при розгляді кредиторських вимог Приватного підприємства охоронне агентство «Р-4», оскільки такий висновок суду не ґрунтується на нормах процесуального закону та є помилковим.
Згідно ч.3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного підприємства охоронне агентство «Р-4» на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.09.2025 р. у справі № 922/2261/25 слід задовольнити частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 22.09.2025 у справі № 922/2261/25 скасувати в частині залишення без розгляду вимог Приватного підприємства охоронне агентство «Р-4» в розмірі 155728,13 грн., направивши дану справу для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати з розгляду апеляційної скарги відносяться на Заявника.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.09.2025 р. у справі № 922/2261/25 задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.09.2025 у справі № 922/2261/25 скасувати в частині залишення без розгляду вимог Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" в розмірі 155728,13 грн.
Справу № 922/2261/25 направити для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано 05.11.2025.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Д.О. Попков