ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" листопада 2025 р. Справа № 906/1014/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Олексюк Г.Є.
судді Петухов М.Г.
судді Мельник О.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши в судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" про зупинення провадження у справі
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2025 у справі № 906/1014/24 (суддя Соловей Л.А.)
за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Глибочицький"
про усунення перешкод в користуванні майном (гідроспорудами) шляхом скасування державної реєстрації права власності на них
за участю представників сторін:
прокурор - Рункевич І.В.;
позивача - не з'явився;
відповідача - Давиденко В.В.;
третьої особи - не з'явився;
Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - позивач, Сільська Рада) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" (далі - відповідач, ТОВ "Сатурн-Агрос"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Глибочицький" (далі - третя особа, СВК "Глибочицький"), в якому просить суд:
- усунути перешкоди у користуванні Глибочицькій сільській раді об'єктом нерухомого майна - гідротехнічною спорудою № 2, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Глибочиця (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 851996218220), шляхом скасування державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна (номер відомостей про речове право: 42057861) з одночасним припиненням права власності ТОВ "Сатурн-Агрос";
- усунути перешкоди у користуванні Глибочицькій сільській раді об'єктом нерухомого майна - гідротехнічною спорудою № 3, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Глибочиця (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 852024218220), шляхом скасування державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна (номер відомостей про речове право: 42057595) з одночасним припиненням права власності ТОВ "Сатурн-Агрос".
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірні гідротехнічні споруди в силу положень статей 181-187 ЦК України нерозривно пов'язані з водним об'єктом, є приналежною річчю водойми, тобто головної речі, та з огляду на специфіку водних ресурсів не можуть бути відокремлені від водного об'єкта, а отже, не можуть бути окремими об'єктами права власності. З огляду на викладене, перебування спірних гідротехнічних споруд у приватній власності суперечить вимогам діючого законодавства, а тому прокурором заявлено негаторний позов про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.08.2025 позов задоволено.
Суд першої інстанції зазначив, що гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що право власності позивача підлягає захисту шляхом задоволення спрямованої до відповідача негаторної позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно.
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Сатурн-Агрос" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2025 у справі № 906/1014/24, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Доводи апеляційної скарги зводяться, зокрема, до того, що спірні гідротехнічні споруди не є приналежною річчю земельної ділянки, а є окремим об'єктом нерухомого майна. Прокурором обрано неефективний спосіб захисту заявленням негаторної позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу правовим статусом спірний гідротехнічних споруд саме як об'єкта нерухомого майна та посилається на постанову Касаційного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 300/3657/22.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.
Листом від 25.08.2025 з Господарського суду Житомирської області витребувано матеріали справи.
02.09.2025 матеріали справи надійшли до суду.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сатурн-Агрос" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2025 у справі № 906/1014/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.11.2025 о 15:30 год.
ТОВ "Сатурн-Агрос" надіслало до суду клопотання, в якому просить зупинити провадження у справі № 906/1014/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібний правовідносинах у справі № 915/268/24. Дане клопотання мотивоване подібність правовідносин у справі № 906/1014/24 та справі № 915/268/24.
Житомирська окружна прокуратура надіслала до суду заперечення щодо клопотання про зупинення провадження у справі № 906/1014/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібний правовідносинах у справі № 915/268/24. Прокуратура зазначає, що фактичні обставини у справах № 915/268/24 та № 906/1014/25 не є подібними. У справі № 915/268/24 особа набула право власності на спірну гідротехнічну споруду за результатами електронного аукціону та на підставі укладеного з органом місцевого самоврядування договору купівлі-продажу, а у справі № 906/1014/25 юридична особа набула право власності на спірну гідротехнічну споруду без жодного належного документу, що підтверджував виникнення у неї права власності на гідроспоруду. У справі № 915/268/24 (ухвала суду від 09.09.2025) викладено правову позицію щодо неможливості державної реєстрації речових прав та їх обтяження на гідротехнічні споруди. Також заявник вказує, що обраний прокурором спосіб захисту порушених інтересів держави (негаторний спосіб) відповідає вимога чинного законодавства України та повністю узгоджується з позиціями Верховного Суду у розгляді справ такої ж категорії.
В судовому засіданні 05.11.2025 представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, просить його задоволити.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти зупинення провадження у справі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та заперечення прокурора, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 915/268/24 за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до Синюхино-Брідської сільської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути гідротехнічну споруду.
Передаючи справу № 915/268/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд, як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.
Відтак, Касаційний господарський суд вважає, що вирішення саме Великою Палатою Верховного Суду у справі № 915/268/24 питання статусу гідротехнічних споруд та визначення способу належного та ефективного судового захисту у такій категорії спорів матиме істотне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29.10.2025 прийнято до розгляду справу №915/268/24.
При цьому суд в ухвалі від 09.09.2025 та в ухвалі 29.10.2025 послався на те, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень на розгляді місцевих судів наразі знаходяться десятки ініційованих прокурорами проваджень, предметом дослідження в яких є правова природа гідротехнічних споруд та вибуття з володіння держави або територіальної громади такого майна, зокрема в процесі приватизації (приміром справи: № 906/744/25, № 906/744/25, № 921/344/25, № 902/1146/24, № 918/190/25, № 906/465/25, № 906/952/25, № 914/515/25, №925/674/21(925/920/25), № 914/1898/25, № 916/5379/23, № 916/1796/25, № 902/415/25, №906/1014/24, № 916/1327/25, № 903/36/25, № 902/680/24, № 908/755/25, № 903/61/25). Значна кількість цих проваджень перебуває і в судах апеляційної інстанції (приміром справи: №918/607/24, № 910/8986/25, № 916/579/25, № 918/1256/24, № 911/1913/23, № 918/1049/24, №916/91/24, № 916/4134/24, № 918/190/25, № 911/46/23). При цьому, подібні спори виникають в цивільній юрисдикції, позаяк набувачами гідротехнічних споруд часто є фізичні особи (приміром справи: № 2ц-900/10, № 556/37/24, № 930/65/24, № 534/1662/23, № 368/1863/23, № 564/2369/24, № 556/37/24, № 930/65/24, № 707/2873/20, № 677/1777/21, № 328/19/20, № 362/209/25). Крім цього, у практиці адміністративної юрисдикції розглядаються спори щодо правомірності реєстрації гідротехнічних спору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інші (приміром справи: № 420/24464/25, № 420/23359/24, № 240/10087/25, № 520/15307/25, № 160/13166/24). Наведений у цій ухвали перелік судових рішень різних юрисдикцій переконливо свідчить про наявність кількісного показника, необхідного для вирішення виключної правової проблеми.
Зі змісту вже ухвалених рішень у подібних справах вбачається, що суди касаційних інстанцій по різному вирішують спірне питання, а саме щодо правого статуту гідротехнічних споруд (дамби та інших) та визначення належного та ефективного способу захисту у спорах, предметом яких є гідротехнічні споруди.
Колегія суддів у справі № 906/1014/24 вказує, що в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірні гідротехнічні споруди в силу положень статей 181-187 ЦК України нерозривно пов'язані з водним об'єктом, є приналежною річчю водойми, тобто головної речі, та з огляду на специфіку водних ресурсів не можуть бути відокремлені від водного об'єкта, а отже, не можуть бути окремими об'єктами права власності. А відтак, перебування спірних гідротехнічних споруд у приватній власності суперечить вимогам діючого законодавства, а тому прокурором заявлено негаторний позов про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що правовий висновок за результатами розгляду справи № 915/268/24 щодо питання статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту у такій категорії спорів, може вплинути на висновки суду у справі № 906/1014/24.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України та ч. 6 ст. 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів", при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Колегія суддів зауважує, що однакове застосування закону забезпечує його загальнообов'язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Із метою забезпечення єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, апеляційний господарський суд вважає необхідним зупинити провадження у справі № 906/1014/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24.
Колегія суддів також зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
Суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/109447/17.
Керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, суд
1. Зупинити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2025 у справі № 906/1014/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 915/268/24.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.