вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. Справа№ 910/4947/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 16.10.2025,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гузій Василя Івановича
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 (повний текст складено 18.07.2025)
у справі №910/4947/25 (суддя М.О. Лиськов)
за позовом Дніпровської окружної прокуратури міста Києва
в інтересах держави в особі 1) Київської міської ради;
2) Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
до Фізичної особи-підприємця Гузій Василя Івановича
про зобов'язання вчинити дії, -
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі, позивач-1) та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі, відповідач-2) подав до Господарського суду міста Києва позов до Фізичної особи-підприємця Гузій Василя Івановича (далі, відповідач або ФОП Гузій В.І.) про повернення Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації частини земельної ділянки площею 0,1188 га, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, буд. 21, привівши її у придатний для користування стан шляхом знесення здійсненого облаштування та обладнання (шлагбаум, приміщення охорони, пластикової будки, металевого паркану (огорожі), бетонних плит, гравію та асфальтового покриття земельної ділянки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП Гузій В.І. самовільно займає частину земельної ділянки площею 0,1188 га, яка входить в межі земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, наданої в постійне користування Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, що перешкоджає постійному землекористувачу використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25 позовні вимоги задоволено.
Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Гузія Василя Івановича повернути Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації частину земельної ділянки площею 0,1188 га, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, розташованої за адресою: місто Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, 21 привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення здійсненого облаштування та обладнання (шлагбауму, приміщення охорони, пластикової будки, металевого паркану (огорожі), бетонних плит, гравію та асфальтованого покриття земельної ділянки).
Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Гузій Василя Івановича на користь Київської міської прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду про задоволення позову мотивоване тим, що жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність у ФОП Гузій В.І. відповідного юридичного титулу для користування спірною земельною ділянкою суду не надано, а Договір від 01.12.2017 №ДНП-2017-12/21 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування за адресою: бульвар Перова (проспект Воскресенський), 21 у Дніпровському районі міста Києва , укладений між Комунальним підприємством та ФОП Гузієм В.І., розірвано в односторонньому порядку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 11.08.2025 через підсистему «Електронний суд» Фізична особа-підприємець Гузій Василь Іванович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до такого:
- судом першої інстанції не з'ясовано обставини, що мають значення для справи - не надано правову оцінку рішенням Київської міської ради від 12.12.2019 №323/7896 та від 31.08.2021 №2185/2226, обидва з яких є чинними, не співставлено вказані нормативно-правові акти за їхньою юридичною силою, не надано оцінку факту відсутності претензій щодо наявності облаштованого паркувального майданчику за адресою: м. Київ, Дніпровський район, бульв. Перова, 21, зі сторони Управління освіти Дніпровської РДА;
- судом порушено норми процесуального права з огляду на безпідставну відмову у зупиненні провадження до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/4942/25;
- неправильно застосовано норми матеріального права, а саме взагалі не враховано норми пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», норми Розділу XVII («Правила паркування транспортних засобів у м. Києві) Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051;
- неправильно застосовано загальні норми земельного законодавства України, згідно з якими володіння та користування земельною ділянкою має здійснюватися за наявності певного правового титулу, втім судом першої інстанції не враховано, що для організації та експлуатації місць для платного паркування транспортних засобів не вимагається відведення у встановленому законодавством порядку земельної ділянки та оформлення користування такою земельною ділянкою на правовому титулі оренди чи власності.
Отже, за доводами відповідача, рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25 є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню в апеляційному порядку із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах Київської міської ради, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії.
Відповідачем в апеляційній скарзі заявлено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що оскільки повний текст рішення складено та підписано 18.07.2025, а оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 21.07.2025, а тому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
04.09.2025 через підсистему «Електронний суд» керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд у задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Гузій Василя Івановича відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25 залишити без змін.
У відзиві прокурор наголосив на тому, що створенню відповідного майданчику для паркування транспортних засобів мало передувати формування земельної ділянки та вирішення питання її виділення для вказаних потреб, оскільки майданчик для паркування нерозривно пов'язаний саме із земельною ділянкою. Відведення для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів спеціальних земельних ділянок, які затверджуються переліком відповідного органу місцевого самоврядування, має здійснюватися з урахуванням норм земельного законодавства щодо порядку формування земельної ділянки та використання її відповідно до цільового призначення. Вказане також знайшло своє відображення в постанові Верховного Суду у справі №520/12022/17 від 11.09.2020.
Власник земельної ділянки - Київська міська рада розпорядився земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, надавши її рішенням від 12.12.2019 №323/7896 Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в постійне користування для експлуатації та обслуговування будівлі закладу освіти по проспекту Воскресенському, 21 у Дніпровському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.
У свою чергу ФОП Гузієм В.І. здійснюється самовільне (без правовстановлюючих документів) використання частини земельної ділянки за адресою: місто Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, 21, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001. При цьому Договір №ДНП-2017-12/21 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування за адресою: бульвар Перова (проспект Воскресенський), 21 у Дніпровському районі міста Києва, укладений між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» та ФОП Гузієм В.І., розірвано в односторонньому порядку у квітні 2024 року, а тому в останнього виник обов'язок звільнити «Фіксовані місця для паркування» (пункт 6.10. Договору), який він не виконав.
При цьому прокурор звертає увагу на те, що як на час прийняття рішення №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», так і на час укладення договору від 01.12.2017 №ДНП-2017-12/21 було прийнято розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) від 10.12.2010 №1112 та в подальшому розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.10.2011 №449, якими будівлю, розміщену на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001 за адресою: бульв. Перова (просп. Воскресенський), 21 на праві господарського відання передано Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та закріплено за середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №180 м. Києва.
За доводами прокурора розташування пакувального майданчика на спірній земельній ділянці порушує вимоги Закону України «Про освіту».
29.09.2025 через підсистему «Електронний суд» представник Фізичної особи-підприємця Гузій Василь Іванович подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі №910/4947/25, в яких повідомив суд, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі №910/4247/25 апеляційну скаргу ФОП Гузій В.І. задоволено та скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі №910/4247/25 із прийняттям нового рішення про задоволення позову ФОП Гузій В.І. про визнання недійсним одностороннього правочину про дострокове розірвання договору від 01.12.2017 №ДНП-2017-12/21. Отже, відповідач має достатні правові підстави для здійснення організації та експлуатації паркувального майданчика за спірною адресою.
15.10.2025 від прокуратури через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких прокурор наголосив на тому, що ФОП Гузієм В.І. здійснюється самовільне використання частини земельної ділянки за адресою: місто Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, 21, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, наданої в постійне користування Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, що перешкоджає постійному землекористувачу використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
Позивачі письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гузій Василя Івановича на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4947/25; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
21.08.2025 матеріали справи №910/4947/25 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 поновлено Фізичній особі-підприємцю Гузій Василю Івановичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гузій Василя Івановича на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25 на час апеляційного оскарження, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 30.09.2025.
У судове засідання, призначене на 30.09.2025, з'явилися представники Київської міської прокуратури та Київської міської ради.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Гузій Василя Івановича на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25 відкладено на 16.10.2025.
За результатами проведеного 16.10.2025 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 16.10.2025 з'явилися представники прокуратури, позивача-1 та відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
Представники прокуратури та позивача-1 у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
За змістом інформації Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.02.2024 №103/45-298 за адресою: м. Київ, просп. Воскресенський, 21 розташовується будівля, яка належить на праві господарського відання Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та закріплена за середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 180 м. Києва.
Так, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» (п. 13 Додатку 4 до Розпорядження) (том 1, а.с. 34-37) та розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.10.2011 №449 «Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» (п. 13 Додатку 1 до Розпорядження)
(том 1, а.с. 37 зворот - а.с. 49) будівлю за адресою: проспект Воскресенський, 21 на праві господарського відання передано Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та закріплено за середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №180 м. Києва.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а.с. 20), 09.10.2020 здійснено державну реєстрацію права власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на нежитлові будівлі (літ. «А», «Б», «В») загальною площею 3433, 9 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, 21, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2248319380000.
У зв'язку із закріпленням вищезгаданого майна за Управлінням освіти, рішенням Київської міської ради від 12.12.2019 №323/7896 (том 1, а.с. 21) Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надано в постійне користування земельну ділянку площею 3,6342 га з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001 для експлуатації та обслуговування будівлі закладу освіти по проспекту Воскресенському, 21 у Дніпровському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.
За даними Державного земельного кадастру цільове призначення вказаної земельної ділянки: 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, вид використання: для експлуатації та обслуговування навчального закладу.
Згідно з витягом із Державного земельного кадастру та інформації Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області від 15.03.2024 №10-10-0.222-2703/2-24 (том 1, а.с. 76) державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві 03.01.2018 на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої ТОВ «ЗЕМСПЕЦПРОЕКТ ГРУП» (том 1, а.с. 77-96), зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, яка розташована: м. Київ, Дніпровський район, бульвар Перова, 21, площею 3,6342 га; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для експлуатації та обслуговування навчального закладу; цільове призначення - « 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти».
27.10.2021 за Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації здійснено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001.
Водночас, відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та з метою створення достатньої кількості місць для паркування транспортних засобів, приведення у відповідність паркувальної інфраструктури міста 23.06.2011 Київською міською радою прийнято рішення №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», згідно якого за Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» закріплено спеціально обладнаний майданчик для паркування за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський (колишня назва - бульвар Перова), 21 на 36 паркомісць (загальна площа земельної ділянки 900 кв.м.).
Так, пунктом 3 розділу «Дніпровський р-н» таблиці 1 до додатку 5 рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» закріплено за Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» земельну ділянку за адресою: м. Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, 21 площею 900 кв.м. для розміщення паркувального майданчика на 36 машиномісць. Наразі вказане рішення чинне в редакції рішення Київської міської ради №2185/2226 від 31.08.2021.
Проте, після направлення Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва листів про встановлені порушення чинного законодавства у зв'язку з включенням частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001 до переліку паркувальних майданчиків, КП «Київтранспарксервіс» та Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомили, що ними вживаються заходи щодо внесення змін до таблиці 1 до додатка №5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», яким передбачено вилучення адреси бульв. Перова, 21.
Так, листами від 16.12.2024 та 27.12.2024 (том 1, а.с. 150) Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» повідомило, що 08.11.2024 звернулось до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з пропозицією щодо виключення паркувального майданчика із назвою: м. Київ, Дніпровський р-н, б-р. Перова, 21 з переліку майданчиків, закріплених за Підприємством, та наданням проекту відповідного Рішення.
Згідно з інформацією Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.11.2024 №053-9495 вказаний проєкт рішення найближчим часом буде направлено до Київської міської ради для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до інформації Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.01.2025 №053-640 (том 1, а.с. 165-166) проєкт рішення «Про внесення змін до таблиці №1 додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» щодо виключення паркувального майданчика із назвою: м. Київ, Дніпровський р-н, б-р. Перова, 21 з переліку майданчиків, закріплених за Підприємством наразі проходить процедуру погодження.
Водночас, 01.12.2017 між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Гузієм В.І. укладено Договір №ДНП-2017-12/21 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування за адресою: бульвар Перова (проспект Воскресенський), 21 у Дніпровському районі міста Києва (далі, Договір; том 1, а.с. 56 зворот - 58).
Відповідно до умов Договору Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (Сторона-1) надано Фізичній особі - підприємцю Гузію Василю Івановичу (Сторона-2) право на експлуатацію фіксованих місць паркування за адресою: бульвар Перова, 21 (проспект Воскресенський) у Дніпровському районі міста Києва в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 27 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальні місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Згідно з пунктом 1.3. Договору «фіксовані місця для паркування» вважаються переданими в експлуатацію Стороні-2 з моменту набрання чинності Договору.
«Фіксовані місця для паркування» вважатимуться повернутими Стороні-1 з експлуатації через 30 календарних днів з дати закінчення строку дії, припинення (розірвання) Договору (пункт 1.4. Договору).
Пунктом 2.2.9. Договору встановлено, що Сторона-2 зобов'язана звільнити «Фіксовані місця для паркування» після припинення дії Договору в порядку та строки, передбачені Договором.
Цей договір набирає чинності з 01 січня 2018 року і діє до 31 грудня 2020 року з моменту його підписання сторонами. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на той самий строк (пункти 6.1., 6.3. Договору).
Пунктом 6.10. Договору встановлено, що після припинення дії або розірвання Договору (окрім випадку втрати Стороною-1 права експлуатації «Фіксованих місць для паркування») Сторона-2 зобов'язана протягом 15 календарних днів звільнити «Фіксовані місця для паркування».
У подальшому між сторонами укладено додаткові угоди 1-8 до договору від 01.12.2017 № ДНП-2017-12/21 (том 1, а.с. 59-67).
Згідно умов додаткової угоди №5 від 28.12.2020 до Договору пункт 2.2.2. - щодо здійснення облаштування та обладнання паркувального майданчика викладено в наступній редакції: «За власні кошти здійснює облаштування та обладнання паркувального майданчика згідно з Правилами паркування у відповідності до схеми ОДР, в тому числі: - облаштування дорожнього покриття території паркувального майданчика та під'їзних шляхів асфальтовою крихтою (протягом 90 днів з дня підписання цієї Додаткової угоди) або інше тверде покриття (протягом 180 днів з дня підписання цієї додаткової угоди); - облаштування в'їзної-виїзної групи паркувального майданчика, відповідно до схеми ОДР, що включає: пункт охорони, шлагбаум протягом 90 днів з дня підписання цієї додаткової угоди».
Додатковою угодою №6 від 30.12.2020 до Договору викладено пункт 6.1. в наступній редакції: « 6.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01 січня 2018 року і діє до 31 грудня 2025 року».
Також додатковою угодою №8 від 10.10.2023 до Договору пункт 6.6 Договору викладено в новій редакції: «Про дострокове розірвання Договору відповідно до п. 6.5. цього Договору, Сторона-1 надсилає Стороні-2 письмове повідомлення про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку. В такому випадку датою розірвання цього Договору є дата, вказана Стороною-1 у вищевказаному письмовому повідомленні».
Наявність паркувального майданчика ФОП Гузія В.І. на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001 за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський (колишня назва - бульвар Перова), 21 підтверджується листом Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №180 м. Києва від 15.04.2024 № 01-19/49 (том 1, а.с. 107-118). Вказаною відповіддю надано фотознімки, на яких відображено облаштування та обладнання вказаного паркувального майданчика, а саме: облаштування дорожнього покриття території паркувального майданчика та під'їзних шляхів, облаштування паркану, в'їзної-виїзної групи паркувального майданчика, що включає: пункт охорони, шлагбаум.
На запит Дніпровської окружної прокуратури м. Києва листом від 01.05.2024 №053/05-1747 КП «Київтранспарксервіс» (том 1, а.с. 121) повідомлено, що у зв'язку з передачею вказаної земельної ділянки у постійне користування управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, та, відповідно втратою підприємством права передачі паркувального майданчика в експлуатацію КП «Київтранспарксервіс» листом від 11.04.2024 № 053/05-1424 повідомило ФОП Гузія В.І. про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку (том 1, а.с. 122-123).
На вказаний лист ФОП Гузієм В.І. 23.04.2024 надано відповідь (том 1, а.с. 125), згідно якої у повідомленні КП «Київтранспарксервіс» від 11.04.2024 відсутні будь-які підстави для розірвання договору, передбачені п. 6.5 Договору, таке повідомлення вважає незаконним та таким, що не відповідає виконанню.
24.04.2024 листом за №053/05-1629 КП «Київтранспарксервіс» (том 1, а.с. 123 зворот - а.с. 124) повторно повідомлено ФОП Гузія В.І. про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку з 01.04.2024. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0503851933311 вказаний лист ФОП Гузієм В.І. отримано 29.04.2024.
На запит Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 16.12.2024 КП «Київтранспарксервіс» надіслано інформацію від 27.12.2024 №053/05-5664 (том 1, а.с. 150), в якій вказано, що Договір №ДНП-2017-12/21 від 01.12.2017 розірвано в односторонньому порядку, про що повідомлено ФОП Гузія В.І., останній не звертався з цих підстав до суду із позовною заявою щодо визнання правочину недійсним.
Крім того, в інформації зазначено, що на сьогодні КП "Київтранспарксервіс" не здійснює господарську діяльність на паркувальному майданчику із назвою: м. Київ, Дніпровський р-н, б-р. Перова, 21 у зв'язку із переданням рішенням Київської міської ради від 12.12.2019 № 323/7896 земельної ділянки, на якій розташований майданчик, у постійне користування Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. За інформацією Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.12.2024 № 103/44-3788 представниками управління освіти здійснено обстеження території СЗШ № 180 за адресою: проспект Воскресенський, 21.
Згідно з актом обстеження території за адресою: проспект Воскресенський, 21 (СЗШ № 180) від 20.12.2024 (том 1, а.с. 158), на момент обстеження на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001 знаходиться паркувальний майданчик, який огороджений парканом із сітки рабиці.
На паркувальному майданчику знаходяться транспортні засоби (автомобілі). Крім того, Управлінням освіти направлено лист від 09.01.2025 №103/44-66 (том 1, а.с. 171) до КП «Київтранспарксервіс» та лист від 08.01.2025 №103/44-54 (том 1, а.с. 172) до ФОП Гузія В.І. з вимогою терміново здійснити заходи щодо вивільнення території земельної ділянки, яка відноситься до СЗШ №180 від паркувального майданчика.
Також, листом від 13.01.2025 №103/44-88 (том 1, а.с. 170) повідомлено, що представниками управління освіти здійснено повторне обстеження вищезазначеної території СЗШ № 180. Відповідно до акту обстеження території від 09.01.2025 за адресою проспект Воскресенський, 21 (СЗШ № 180), розташований паркувальний майданчик, який огороджується парканом із сітки рабиці. На паркувальному майданчику знаходяться транспортні засоби (автомобілі). Щодо інформації чи звільнено ФОП Гузієм В.І. частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001 за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, 21 від здійсненого облаштування та обладнання паркувального майданчика, приведення її у придатний для використання стан, Управлінням освіти повідомлено, що ФОП Гузій В.І. продовжує використовувати частину незаконно займаної території земельної ділянки СЗШ № 180 для надання послуг паркування транспортних засобів.
За інформацією КП «Київтранспарксервіс» від 10.01.2025 №053/05-242 (том 1, а.с. 176) відповідно до умов Договору від 01.12.2017 № ДНП-2017-12/21 контрагент самостійно здійснює облаштування та обладнання майданчика для паркування згідно з Правилами паркування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1342 (дорожніми знаками, дорожньою розміткою, шлагбаумом, приміщенням для охорони, огорожею, тощо) у відповідності до схеми організації дорожнього руху. До вказаної відповіді КП «Київтранспарксервіс» надано фото облаштованого паркувального майданчика з назвою: м. Київ, Дніпровський район, бульв. Перова, 21, а також акт обстеження майданчика для паркування від 24.12.2024.
Так, згідно з актом обстеження майданчика для паркування від 24.12.2024 (том 1, а.с. 178 зворот), складеного КП «Київпарктранссервіс», за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, бул. Перова (просп. Воскресенський), 21 на в'їзді розташовано шлагбаум, пункт охорони, огорожу по периметру, покриття гравій. На момент огляду припарковано 18 транспортних засобів. В охорони відсутні дозвільні документи.
Відповідно до інформації Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.01.2025 №053-640 (том 1, а.с. 165-166) КП «Київтранспарксервіс» додатково направлено лист до ФОП Гузія В.І. від 09.01.2025 №053/05-195 щодо підтвердження інформації про припинення експлуатації та звільнення паркувального майданчику за адресою: м.Київ, Дніпровський район, бульв. Перова, 21, на підставі Договору з КП «Київтранспарксервіс» від 01.12.2017 №ДНП-2017-12/21.
КП «Київтранспарксервіс» також направлено до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 09.01.2025 №053/05-194 (том 1, а.с. 184 зворот - 185) та лист до Департаменту територіального контролю міста Києва від 09.01.2025 № 053/05-196 (том 1, а.с. 177) щодо вжиття відповідних заходів реагування.
Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві 15.01.2025 внесено відомості за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000043.
Крім того, 22.01.2025 Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлено (том 1, а.с. 165-166), що відповідно до інформації, наданої Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.01.2025 №064-515 головним спеціалістом-інспектором з благоустрою управління (інспекції) контролю за благоустроєм Департаменту територіального контролю міста Києва проведено виїзне обстеження та внесено приписи №202415677, №202415678, №202415679 на усунення порушень Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051.
06.03.2025 відділом дізнання Дніпровського УП ГУНП у м.Києві проведено за участі представника Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, спеціалістів КП «Київський інститут земельних відносин», державного інспектора з контролю за використанням та охороною земельних ресурсів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради огляд місцевості, а саме: частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, просп. Воскресенський, 21, що підтверджується протоколом огляді від 06.03.2025 (том 1, а.с. 200-203).
Під час проведення огляду, встановлено, що вказана частина земельної ділянки огороджена металевим парканом сірого кольору, вхід до ділянки здійснюється через металеві ворота, при вході за вхідними воротами розміщується шлагбаум, з лівої сторони від входу розміщується приміщення охорони розміром 2х2 м, синього кольору, вхід до якого здійснюється через металеві двері, вздовж периметру земельної ділянки, розмір якої складає 0,1250 га, розміщується металевий паркан чорного кольору, на відстані 5 м від приміщення охорони розміщено пластикову будку розміром 1,212 м, висотою 190 см, по всьому периметру огородженої земельної ділянки розміром 0,1250 га розміщено бетонні плити, покриття земельної ділянки асфальтоване. На момент огляду на паркувальному майданчику знаходився 21 автомобіль.
За результатом участі в огляді від 06.03.2025 спеціалістами КП «Київський інститут земельних відносин» складено технічний звіт щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною - матеріали топографо-геодезичних та вишукувальних робіт земельної ділянки за адресою: бульвар Перова (проп. Воскресенський), 21 у Дніпровському районі міста Києва (том 1, а.с. 204-206).
Так, технічний звіт складений на звернення Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві №60114-2025 від 20.02.2025 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні №12025105040000043 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України та листа Департаменту земельних ресурсів №057-2684 від 28.02.2025.
У ході виконання робіт оглянуто вказану у листі Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві №60114-2025 від 20.02.2025 територію, яка детально обстежена, всі межі закоординовані за допомогою геодезичного обладнання інструментальним методом в місцевій системі координат м. Києва (ідентифікатор МСК-80), яка є похідною від Державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 для визначення фактичної площі, яку вона займає.
Після оброблення зібраної інформації складено збірний кадастровий план, план меж обстежуваної території, абрис території обстеження, нанесена межа обстежуваної території на аерофотознімок, вирахувана загальна площа обстеженої території аналітичним способом і складає: 0,1878 га. Частина території, яку фактично займає майданчик для паркування, площею 0,1188 га, земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001 загальною площею 3,6342 га огороджена металевим парканом та влаштовано місця стоянки приватних автомобілів.
Для проведення в натурі (на місцевості) топографо-геодезичного знімання вказаної земельної ділянки, координування геопросторових об'єктів і контурів місцевості та вирахування площі, спеціалістом, сертифікованим інженером-геодезистом виконано комплекс заходів із застосуванням технологій RTK - спостережень з використанням двочастотного високоточного GPS - приймача Trimble R8s №5745R00131 (призначеного для визначення місцеположення географічних об'єктів за сигналом супутникових радіонавігаційних систем) фірми «Trimble Navigation Ltd» СІЛА (Свідоцтво про повірку №23-21/000176 від 09.09.2024) та постійно діючої мережі референтних GNSS-станцій спостережень глобальних навігаційних супутникових систем від КП «КІЗВ» геодезичної мережі спеціального призначення «KyivPOS», призначеної для забезпечення топографо-геодезичної, кадастрової та містобудівної діяльності, інженерно-геодезичних вишукувань об'єктів будівництва, формування інженерної та транспортної інфраструктури.
Результатом обстеження території є матеріали топографо-геодезичних вишукувань (збірний кадастровий план, план меж обстеженої території, абрис території обстеження, нанесена межа обстежуваної території земельної ділянки на аерофотознімок, каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки), які додано до технічного звіту.
Отже, як зазначає прокурор, паркувальний майданчик розташовано на частині земельної ділянки розміром 0,1188 га, яка входить в межі земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор зазначає, що ФОП Гузій В.І. самовільно займає частину земельної ділянки площею 0,1188 га, яка входить в межі земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, оскільки ним не виконано умови пункту 6.10. Договору №ДНП-2017-12/21 від 01.12.2017 щодо звільнення «Фіксованих місць для паркування» після розірвання цього договору в односторонньому порядку КП «Київтранспарксервіс» у квітні 2024 року.
Крім того, прокурор наголошує, що відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 05.02.2025 №057-1458 (том 1, а.с. 189-190) відповідно до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, через приймальню Київради з земельних питань від фізичних чи юридичних осіб заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:015:0001) та клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення частини вказаної земельної ділянки до Департаменту не надходили. За поданням Департаменту Київська міська рада не приймала рішень щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:015:0001), припинення права користування частиною вказаної земельної ділянки та передачі її будь-якій фізичній чи юридичній особі у власність чи користування.
Зазначене, на думку прокурора, також підтверджує факт самовільного зайняття та використання ФОП Гузієм В.І. частини земельної ділянки за адресою: місто Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, 21, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, наданої в постійне користування Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, що перешкоджає постійному землекористувачу використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
Враховуючи наведене, прокурор у позові просить суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця Гузія Василя Івановича повернути Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації частину земельної ділянки площею 0,1188 га, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, розташованої за адресою: місто Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, 21, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення здійсненого облаштування та обладнання (шлагбауму, приміщення охорони, пластикової будки, металевого паркану (огорожі), бетонних плит, гравію та асфальтованого покриття земельної ділянки).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Київської міської ради та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.
Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У даній справі прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в тому, що усупереч встановленому законодавством порядку здійснюється користування частиною земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без правовстановлюючих документів, що порушує економічні інтереси держави, а також інтереси землекористувача та власника землі на користування та розпорядження нею. Прокурор вказує на те, що законне використання цих земель беззаперечно носить суспільний та державний інтерес, а порушення вимог законодавства щодо використання земельної ділянки такому інтересу не відповідає та його порушує. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення потреби у відновленні законності при вирішення суспільно значимого питання - звільнення земельної ділянки територіальної громади міста Києва, користування якою здійснюється в порушення чинного законодавства.
За положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор визначив позивачем Київську міську раду (власника землі) та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (постійного землекористувача).
Згідно з частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Таким чином, реалізація правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, у тому числі земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, належить органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Київська міська рада (власник землі).
Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації є постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:00, частину якої, як вказує прокурор, самовільно займає відповідач.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про охорону земель» до повноважень Київської міської ради у галузі охорони земель належить, зокрема, організація і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада. Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід'ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Із доданих до позовної заяви листів (зокрема, від 26.01.2024 № 50-622вих-24, від 22.02.2024 №50-1417вих-24, від 23.02.2024 №50-1463вих-24, від 28.03.2024 №50-2472вих-24, від 31.10.2024 вих.№50-7896ВИХ-24, від 31.10.2024 вих.№50-7899ВИХ-23, від 16.12.2024 вих. №50-9007ВИХ-24, від 02.01.2025 №50-24вих-25) вбачається, що прокурор повідомляв Київську міську раду та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про обставини незаконного, на думку прокуратури, використання ФОП Гузій В.А. частини земельної ділянки, що входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:00, однак, Київською міською радою та Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації повноважень щодо захисту інтересів держави шляхом подання до суду позову не вжито, що стало підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред'явлення відповідного позову.
Із урахуванням наведеного, прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі визначених ним позивачів.
Заперечень із цього приводу відповідачем під час апеляційного перегляду справи не висловлювалось.
Щодо суті заявлених позовних вимог.
Предметом позовних вимог у даній справі є вимога прокуратури до відповідача про повернення Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації частини земельної ділянки площею 0,1188 га, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, буд. 21, привівши її у придатний для користування стан шляхом знесення здійсненого облаштування та обладнання (шлагбаум, приміщення охорони, пластикової будки, металевого паркану (огорожі), бетонних плит, гравію та асфальтового покриття земельної ділянки).
Підставою позову є самовільне (без правовстановлюючих документів та за відсутності чинного Договору) зайняття відповідачем частини земельної ділянки площею 0,1188 га, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, буд. 21 та наданої позивачем-1 в постійне користування позивачу-2 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.
За змістом статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).
Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 Земельного кодексу України).
Згідно зі статтею 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Колегією суддів встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, площею 3,6342 га, розташована за адресою: місто Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, 21, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 03.01.2018. Цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування навчального закладу.
Зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001 є комунальною власністю територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, право комунальної власності зареєстровано в установленому порядку 25.04.2018.
Пунктами 24, 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
За змістом статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 126 Земельного кодексу України).
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність в особи, яка її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Разом із тим необхідно враховувати, що саме по собі встановлення і факту користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, яка використовує земельну ділянку, наявність в особи права на отримання земельної ділянки у власність чи у користування, вжиття нею заходів для оформлення права на земельну ділянку тощо.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Так, судом установлено, що рішенням Київської міської ради №323/7896 від 12.12.2019 надано управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, за умови виконання пункту 2 цього рішення, в постійне користування земельну ділянку площею 3,6342 га (кадастровий номер 8000000000:66:015:0001) для експлуатації та обслуговування закладу освіти на бульв. Перова, 21 у Дніпровському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку із закріпленням майна за управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації відповідно до розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.10.2011 №449 «Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 03.02, заява ДЦ від 06.06.2018 №50115-002954316-031-03, справа А-25151).
Згідно з пунктом 2.2. рішення Київської міської ради №323/7896 від 12.12.2019 Управлінню освіти слід вжити заходів щодо державної реєстрації права користування у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001 зареєстровано за Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 27.10.2021, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №282503278 від 02.11.2021.
Водночас, відповідно до пунктів 44, 56-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 були затверджені Правила благоустрою міста Києва.
Розділ ХVII Правил благоустрою міста Києва регулює «Правила паркування транспортних засобів у м. Києві».
За змістом пункту 17.3.1. Правил благоустрою міста Києва експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з оператором відповідні договори.
За змістом пункту 17.2. Правил благоустрою міста Києва оператор (уповноважена організація) - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що визначено органом місцевого самоврядування для здійснення організації та експлуатації місць платного паркування транспортних засобів згідно з діючим порядком.
Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві» Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» визнано єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.
Пунктом 17.3.2. Правил благоустрою міста Києва передбачено, що особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. На таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць, що полягає у запровадженні інноваційних технологій (сучасних систем паркування), нанесенні дорожньої розмітки, встановленні відповідних дорожніх знаків, огорожі та інших елементів благоустрою, у порядку, визначеному цими Правилами. Допускається відсутність дорожньої розмітки в залежності від погодних умов, бруду тощо при наявності установлених відповідних за змістом дорожніх знаків, що позначають межі та спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку.
Згідно з пунктом 17.3.4. Правил благоустрою міста Києва перелік майданчиків для платного паркування транспортних засобів доводиться до відома учасників дорожнього руху через місцеві засоби масової інформації, а конкретні місця для паркування автотранспортних засобів позначаються шляхом встановлення дорожніх знаків і нанесення дорожньої розмітки згідно з Правилами дорожнього руху та визначаються розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві» (таблиця №1 Додатку 5) затверджено перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за КП «Київтранспарксервіс».
Згідно з указаним переліком (таблиця №1 Додатку 5) за КП «Київтранспарксервіс» закріплено паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Дніпровський район, бульв. Перова, 21, із зазначенням відповідної кількості машиномісць (30), адреси розташування паркувального майданчику та площі земельної ділянки (750 кв.м.).
У подальшому рішенням Київської міської ради №2185/2226 від 31.08.2021 внесено зміни до рішення Київської міської ради №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» та викладено таблицю №1 до додатка 5 цього рішення в новій редакції, яка містить відомості про перелік паркувальних майданчиків, закріплених за КП «Київтранспарксервіс», куди, серед іншого, також включена земельна ділянка за адресою м. Київ, бульв. Перова, 21 (кількість машиномісць (36), площа земельної ділянки 900 кв.м., з яких 414 кв.м. відведено для паркування, 46,0 кв.м. - для безоплатного паркування).
Як рішення Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591, так і рішення Київської міської ради №2185/2226 від 31.08.2021 є чинними, у судовому порядку незаконними (у тому числі з підстав порушення законодавства про освіту при їх прийнятті) не визнавались.
При цьому рішенням Київської міської ради №2185/2226 від 31.08.2021 підтверджено повноваження КП «Київтранспарксервіс» як оператора паркувального майданчика на бульварі Перова, 21.
Доказів на підтвердження того, що Київською міською радою внесені зміни до таблиці 1 до додатка №5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» шляхом виключення паркувального майданчика із назвою: м. Київ, Дніпровський р-н, б-р. Перова, 21 з переліку майданчиків, закріплених за Підприємством, матеріали справи не містять, а згідно з інформацією Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.11.2024 №053-9495 вказаний проєкт рішення буде направлено до Київської міської ради для прийняття відповідного рішення.
Рішення Київської міської ради №323/7896 від 12.12.2019 про надання земельної ділянки у постійне користування позивачу-2 також не містить положень про внесення змін до таблиці 1 до додатка №5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629.
Тобто, як вірно зазначає скаржник, наразі існує кілька чинних рішень Київської міської ради, які стосуються спірної земельної ділянки (її частини).
У свою чергу, рішення КМР, яким частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, яка у подальшому була передана у постійне користування позивачу-2, включено до переліку паркувальних майданчиків, закріплених за КП «Київтранспарксервіс», було прийняте раніше - 23.06.2011 (з подальшими змінами у серпні 2021 року), а тому прийняття у подальшому рішення від 12.12.2019 свідчить про недотримання Радою принципу належного урядування, проголошеного Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях (зокрема, у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04), у справі «Беєлер проти Італії» (заява №33202/96), у справі «Онер'їлдіз проти Туреччини» (заява №48939/99), у справі «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (заява №21151/04), у справі «Москаль проти Польщі» (заява №10373/05), оскільки надаючи у постійне користування позивачу-2 земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001 позивач-1 не привів свої попередні рішення (щодо віднесення частини вказаної земельної ділянку до переліку паркувальних майданчиків) у відповідність один з одним.
Відповідач, у свою чергу, який уклав з оператором паркувального майданчика на бульварі Перова, 21 у м. Києві, Договір від 01.12.2017, та набув на його підставі майнове право на організацію та експлуатацію 27 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, не повинен нести тягар відповідальності за допущені органом місцевого самоврядування помилки.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд погодився з доводами позову прокурора та, враховуючи правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №520/12022/17 від 11.09.2020, дійшов висновку, що відведення для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів спеціальних земельних ділянок, які затверджуються переліком відповідного органу місцевого самоврядування, має здійснюватися з урахуванням норм земельного законодавства щодо порядку формування земельної ділянки та використання її відповідно до цільового призначення, однак такого порядку дотримано не було.
Із цього приводу колегія суддів зазначає, що як вбачається зі змісту пунктів 17.2., 17.3.1., 17.3.2. Правил благоустрою міста Києва, для здійснення організації та експлуатації місць платного паркування транспортних засобів відповідній організації достатньо мати статус оператора.
Уже згаданим пунктом 17.3.2. Правил благоустрою міста Києва передбачено, що особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів» майданчики для паркування віднесені до об'єктів благоустрою, якими відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є території, тобто сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту. Правила паркування транспортних засобів передбачають обов'язковість обладнання майданчика для паркування відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, з обов'язковою відповідністю їх нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів.
Пункт 14.1.104 статті 14 Податкового кодексу України під терміном «майданчик для платного паркування» визначає його як площу території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів.
Відповідно до пункту 268-1-.1.2. статті 268.1. Податкового кодексу України перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради про встановлення збору.
Згідно з пунктом 24 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342, оператор зобов'язаний використовувати майданчик для паркування за призначенням.
Виходячи із системного аналізу наведених положень, землі, визначені як місця для паркування, наділені особливою специфікою їх правового режиму, що, зокрема, виражається у відсутності необхідності у розробленні проектів їх відведення. Така спрощена процедура їх використання пов'язана з тими обставинами, що надання водієві місця для паркування автомобіля не є користуванням земельною ділянкою в розумінні норм Земельного кодексу України.
З урахуванням наведеного, законодавство не ставить перед оператором обов'язку відводити у встановленому законодавством порядку земельну ділянку під організацію паркувального майданчика та оформляти користування відповідною земельною ділянкою на правовому титулі оренди чи власності.
Відповідно, укладення оператором із контрагентами договорів про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування також не повинно відбуватися в порядку передання земельної ділянки у користування відповідно до положень земельного законодавства.
Посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 11.09.2020 у справі №520/12022/17, є необґрунтованими та такими, що не можуть бути покладені в основу правової оцінки спірних правовідносин у цій справі.
Так, у зазначеній справі предметом судового розгляду було оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів. Отже, правовий аналіз у цій постанові стосувався дотримання вимог земельного законодавства щодо порядку формування земельних ділянок для розміщення та подальшого функціонування паркувального майданчика, а не порядку набуття речових прав іншою особою (у даному випадку ФОП Гузій В.І. на підставі Договору з оператором) щодо користування вже сформованим паркувальним майданчиком.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Так, 01.12.2017 (тобто ще до прийняття Радою рішення про надання землі у постійне користування позивачу-2) між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» та Фізичною особою-підприємцем Гузій В.І. укладено Договір №ДНП-2017-12/21 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування транспортних засобів (далі, Договір), за умовами пунктів 1.1.-1.2. якого КП «Київтранспарксервіс» передано позивачу право на організацію та експлуатацію загалом тридцяти місць для паркування автомобілів (27 місць платного паркування та 3 - безкоштовного) у місті Києві по бульвару Перова, 21, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.
Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:015:0001, переданої в постійне користування позивачем-1 позивачу-2 у 2019 році, співпадає з розміщенням паркувального майданчика, який закріплено за КП «Київтранспарксервіс» за адресою: м. Київ, Дніпровський район, бульвар Перова, 21, і який був переданий Фізичній особі-підприємцю Гузію В.І. для експлуатації, утримання та обслуговування за Договором. зазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
Із урахуванням того, що предметом користування за вказаним Договором є місця для паркування як майно, і таке користування носить строковий та оплатний характер, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму.
Висновки щодо правової природи подібних договорів як договорів найму сформульовані у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі №910/1248/23, відповідна правова позиція була послідовно відтворена у постановах Верховного Суду від 15.04.2025 у справі №910/7116/24 та від 13.05.2025 у справі №910/7747/24.
Згідно з пунктом 1.3. Договору місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію позивачу з моменту набрання чинності Договору.
Відповідно до умови пункту 6.1. (у редакції додаткової угоди №6 від 30.12.2020) Договір діє з 01.01.2018 до 31.12.2025.
Пунктом 6.5. Договору, в редакції Додаткової угоди №8 від 10.10.2023, передбачено право Відповідача на розірвання договору в односторонньому порядку.
Пункт 6.6. Договору передбачає, що про дострокове розірвання Договору відповідно до пункту 6.1. цього Договору, Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» надсилає Фізичній особі-підприємцю Гузій В.І. письмове повідомлення про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку. У такому випадку датою розірвання цього договору є дата, вказана Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» у зазначеному письмовому повідомленні.
Як зазначає прокурор, листами №053/05-1424 від 11.04.2024 та №053/05-1629 від 24.04.2024 КП «Київтранспарксервіс» повідомлено ФОП Гузій В.І. про дострокове розірвання Договору з 01.04.2024 у зв'язку з передачею вказаної у договорі земельної ділянки у користування Управління освіти та, відповідно, втратою підприємством права передачі паркувального майданчика в експлуатацію КП «Київтранспарксервіс».
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з пунктом 2.2.9. Договору ФОП Гузій В.І. зобов'язаний звільнити «Фіксовані місця для паркування» після припинення дії Договору в порядку та строки, передбачені Договором.
«Фіксовані місця для паркування» вважатимуться повернутими КП «Київтранспарксервіс» з експлуатації через 30 календарних днів з дати закінчення строку дії, припинення (розірвання) Договору (пункт 1.4. Договору).
Таким чином, як зазначає прокурор, Договір №ДНП-2017-12/21 від 01.12.2017 з 01.04.2024 розірвано в односторонньому порядку та у ФОП Гузій В.І. виник обов'язок звільнити «Фіксовані місця для паркування», однак такий обов'язок ним не виконано і ФОП Гузій В.І. продовжує використовувати частину незаконно займаної території земельної ділянки для надання послуг паркування транспортних засобів. Зазначене, на переконання прокурора, свідчить про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.
Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, врахував, що Договір між Комунальним підприємством та ФОП Гузій В.І. розірвано в односторонньому порядку й доказів протилежного матеріали справи не містять.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2025 відповідачем до суду першої інстанції було подане клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/4247/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Гузій В.І. до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про визнання одностороннього правочину про дострокове розірвання Договору від 01.12.2027 №ДНП-2017-12/21 недійсним.
Місцевий господарський суд протокольною ухвалою від 14.05.2025 відмовив у задоволенні зазначеного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, однак мотивів такої відмови у рішенні суду не зазначив.
Колегія суддів наголошує, що положеннями пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:
- як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;
- чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду відповідної справи до вирішення справи іншим судом слід розуміти неможливість для даного господарського спору самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Колегія суддів зазначає, що встановлення факту законності одностороннього розірвання Договору має значення для вирішення даного спору, оскільки однією із підстав позову прокурором визначено те, що відповідач безпідставно не повернув земельну ділянку після припинення дії Договору у зв'язку з його одностороннім розірванням.
Предметом доказування у справі №910/4247/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Гузій В.І. до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» є наявність або відсутність законодавчо визначених підстав для визнання недійсним одностороннього правочину про дострокове розірвання Договору від 01.12.2027 №ДНП-2017-12/21, викладеного у листах №053/05-1424 від 11.04.2024 та №053/05-1629 від 24.04.2024.
Отже, оскільки однією з підстав заявлених позовних вимог у справі №910/4947/25 прокурор у позові визначив невиконання відповідачем обов'язку зі звільнення та повернення «Фіксованих місць для паркування», переданих йому за Договором, у зв'язку з його одностороннім розірванням, то оцінка судом спірного одностороннього правочину (як прямого предмету спору в окремій справі) з висновком про це у резолютивній частині судового рішення у справі №910/4247/25, безпосередньо впливає на вирішення справи №910/4947/25.
У зв'язку з цим, на переконання колегії суддів, Господарський суд міста Києва безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання від 12.05.2025 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/4247/25.
Наразі судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі №910/4247/25 задоволено апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гузія Василя Івановича на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі №910/4247/25, рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі №910/4247/25 про відмову у задоволенні позову скасовано та прийнято у справі №910/4247/25 нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про дострокове розірвання договору від 01.12.2017 №ДНП-2017-12/21 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування транспортних засобів, викладений в листах №053/05-1424 від 11.04.2024 та №053/05-1629 від 24.04.2024.
Судом апеляційної інстанції у межах справи №910/4247/25 установлено, що посилання відповідача на втрату ним права користування земельною ділянкою та у зв'язку з цим припинення права позивача на експлуатацію паркувального майданчика є безпідставними, оскільки вони спростовуються змістом рішення Київської міської ради від 31.08.2021 №2185/2226 про закріплення паркувального майданчика за КП «Київтранспарксервіс».
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, преюдиційними і такими, що не підлягають повторному доведенню під час розгляду даної справи, є обставини недійсності одностороннього правочину Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про дострокове розірвання договору від 01.12.2017 №ДНП-2017-12/21 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування транспортних засобів, викладений в листах №053/05-1424 від 11.04.2024 та №053/05-1629 від 24.04.2024, встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі №910/4247/25.
З огляду на це, відповідач має достатні правові підстави для здійснення організації та експлуатації паркувального майданчика за адресою: м. Київ, бульв. Перова, 21 на підставі Договору від 01.12.2017 №ДНП-2017-12/21, оскільки такий Договір не був розірваним на підставі наведених листів КП «Київтранспарксервіс» й, відповідно, помилковими є посилання прокурора на те, що у відповідача виник обов'язок повернути об'єкт найму КП «Київтранспарксервіс».
Також колегія суддів наголошує, що згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір від 01.12.2017 №ДНП-2017-12/21 є чинним, у судовому порядку недійсним не визнавався.
Строк дії даного Договору згідно з умовами пункту 6.1. останнього (у редакції додаткової угоди №6 від 30.12.2020) з 01.01.2018 до 31.12.2025.
Отже, безпідставна та немотивована відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі призвела до помилкових висновків суду про визнання факту одностороннього розірвання Договору та, як наслідок, про порушення відповідачем обов'язку з повернення об'єкту найму й, відповідно, самовільного її зайняття відповідачем.
Таким чином, оскільки для організації та експлуатації паркувального майданчика не вимагається відведення у встановленому земельним законодавством порядку земельної ділянки та оформлення користування такою земельною ділянкою на правовому титулі оренди чи власності, існують чинні рішення Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 та №2185/2226 від 31.08.2021, якими паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Дніпровський район, бульвар Перова, 21 закріплено за КП «Київтранспарксервіс» як оператором, а Договір від 01.12.2017 №ДНП-2017-12/21, укладений між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Гузій В.І., не можна вважати розірваним в односторонньому порядку КП «Київтранспарксервіс» з огляду на обставини, встановлені у межах справи №910/4247/25, колегія суддів доходить висновку, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено суду факту самовільного (без правовстановлюючого документа та за відсутності договору) зайняття ФОП Гузій В.І. частини земельної ділянки площею 0,1188 га, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський (колишня назва - бульвар Перова), буд. 21 .
У зв'язку з наведеним позовні вимоги прокурора про повернення Управлінню освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації частини земельної ділянки площею 0,1188 га, яка входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:015:0001, розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, проспект Воскресенський, буд. 21, привівши її у придатний для користування стан шляхом знесення здійсненого облаштування та обладнання (шлагбаум, приміщення охорони, пластикової будки, металевого паркану (огорожі), бетонних плит, гравію та асфальтового покриття земельної ділянки), задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене у сукупності, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у позові слід відмовити у повному обсязі.
Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гузія Василя Івановича такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розподіл судового збору здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гузія Василя Івановича на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/4947/25 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути з Дніпровської окружної прокуратури міста Києва (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 14а, код ЄДРПОУ 0291001924) на користь Фізичної особи-підприємця Гузія Василя Івановича ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн 00 коп. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва згідно з вимогами процесуального законодавства.
Матеріали справи №910/4947/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 06.11.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко