вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" листопада 2025 р. Справа№ 927/759/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
без повідомлення (виклику) сторін,
розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техавіаком» про внесення виправлень в описовій частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 (вх. №09.1-11/4313/25 від 03.11.2025)
за результатами апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техавіаком» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2025 про повернення зустрічного позову (суддя Шморгун В.В.)
у справі №927/759/25
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техавіаком»
про стягнення коштів,
24.07.2025 Міністерство оборони України звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техавіаком» про стягнення з відповідача 152 170 427,22 грн, з яких 60 160 361,15 грн пені, 25 290 572,64 грн штрафу та 66 719 493,43 грн процентів за користування коштами попередньої оплати, яка надавалася відповідачу на підставі державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення від 18.12.2023 № 220/11/1/23/198.
19.09.2025 відповідач через підсистему “Електронний суд» подав до суду зустрічний позов, у якому просив розтлумачити зміст державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення від 18.12.2023 № 220/11/1/23/198. Також заявник просив визнати поважними причини пропуску строку на подання зустрічного позову та поновити зазначений строк.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2025 у справі №927/759/25, серед іншого, відмовлено відповідачу у поновленні строку на подання зустрічної позовної заяви та повернуто йому зустрічну позовну заяву на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Не погоджуючись з цією ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, оскаржувану ухвалу про повернення зустрічного позову відповідачу залишено без змін.
31.10.2025 справу направлено до суду першої інстанції.
03.11.2025 через систему “Електронний суд» відповідач подав до суду апеляційної інстанції заяву про внесення виправлень в описовій частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 у справі №927/759/25.
Заява мотивована тим, що судом помилково зазначено: “строк на апеляційне оскарження» замість: “строк на подання зустрічного позову». З урахуванням цієї помилки відповідач вважає, що у нього нібито виникли об'єктивні перешкоди для подальшого обґрунтування відповідачем підстав касаційного оскарження постанови суду, а тому він просить виправити вказану описку та замість “строк на апеляційне оскарження» зазначити “строк на подання зустрічного позову».
Розглянувши заяву відповідача про внесення виправлень в описовій частині постанови, судова колегія зазначає таке.
Стаття 243 ГПК визначає порядок виправлення описок та арифметичних помилок, допущених в рішенні чи ухвалі суду, що може здійснюватися судом з власної ініціативи або за заявою учасників справи шляхом винесення ухвали.
Вирішуючи питання про виправлення описок/арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: помилкове розташування розділових знаків, вживання відмінків слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.05.2020 у справі №904/10956/16 зроблено висновок щодо змісту ст.243 ГПК, зокрема правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.
В цій Верховний Суд виснував, що описки, на наявність яких посилалися заявники, не мають суттєвого впливу на зміст судового рішення та його виконання, не стосуються резолютивних частин судових рішень.
У справі, що розглядається №927/759/25, із поданої відповідачем заяви не вбачається, яким чином внесення виправлення в описову частину постанови суду апеляційної інстанції від 29.10.2025 матиме вплив на зміст цього судового рішення та у чому полягає істотний характер такої описки.
Разом з тим, колегія вважає за необхідне зазначити, що предметом розгляду цієї справи № 927/759/25 є стягнення Міністерством оборони України з відповідача 152 170 427,22 грн, з яких 60 160 361,15 грн пені, 25 290 572,64 грн штрафу та 66 719 493,43 грн процентів за користування коштами попередньої оплати, яка надавалася відповідачу на підставі державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення від 18.12.2023 № 220/11/1/23/198.
В умовах воєнного стану судовий розгляд справи повинен бути оперативним та чітко відповідати вимогам процесуального закону. Водночас справа 927/759/25 не розглянута з липня 2025 року, тобто у строк, передбачений ст. 195 ГПК України.
Про зазначену обставину заявник, вочевидь не може не бути обізнаним.
Колегія вважає, що цю заяву подано відповідачем з метою затягування розгляду справи.
З цього приводу колегія зазначає таке.
Згідно з пп.17.9 п.17 розд.XI "Перехідні положення" ГПК України якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз'яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу з суду нижчої інстанції протягом п'яти днів із дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня із дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів із дня надходження справи до суду, який має її розглядати.
Враховуючи вищезазначений припис пп.17.9 п.17 розд.XI "Перехідні положення" ГПК України для вирішення питання про виправлення описок, про які зазначають заявники, суд апеляційної інстанції зобов'язаний витребувати матеріали справи з судів нижчих інстанцій, що, у свою чергу, призведе до зупинення розгляду справи та, відповідно, ще більшого затягування строків її розгляду, який (розгляд) триває з липня 2025 року, і у якій (справі), станом на цей час судом першої інстанції не ухвалено рішення по суті спору.
В контексті викладеного, колегія враховує, що суд першої інстанції призначив справу до розгляду на 23.10.2025 та у зв'язку з необхідністю направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду ухвали про повернення зустрічного позову судове засідання не відбулось.
Після повернення справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду справу направлено до суду першої інстанції 31.10.2025, відповідач, 03.11.2025 через систему “Електронний суд», подав до суду апеляційної інстанції заяву про внесення виправлень в описовій частині постанови, які не мають ніякого істотного значення.
У зв'язку з поданням відповідачем заяви про виправлення описки в описовій частині цієї постанови, суд зобов'язаний витребувати матеріали справи з судів нижчих інстанцій, що, у свою чергу, призведе до зупинення розгляду справи та, відповідно, ще більшого затягування строків її розгляду.
Про зазначену обставину заявник також, вочевидь не може не бути обізнаним.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. (ст. 2 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 5 частини п'ятої статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Колегія звертає увагу, що процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду, адже правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія наголошує, що господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на ролі національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", заява №16652/04). Запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", заява №26976/06).
У справі "Zambrano v. France" (заява №41994/21), 21.09.2021 Європейський суд з прав людини визнав подання численних скарг частиною спланованої кампанії, яка була спрямована на перевантаження Суду та підрив його ефективності. Було зрозуміло, що переслідувана ціль полягала не в тому, щоб виграти ці справи, а, навпаки, щоб викликати "перевантаження та відставання" в Суді, "паралізувати його роботу", "створити відносини влади" з метою "вести перемовини" з Судом, погрожуючи його роботі, та "вивести зі строю систему", в якій Суд відігравав ключову роль. В результаті Суд відхилив заяви з огляду зловживання правом на звернення.
У справі що розглядається, враховуючи (1) право учасників справи на подання заяви про виправлення описки у судовому рішенні, (2) зазначені вище конкретні дії учасників у цій справі, (3) правові позиції Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, задля забезпечення належного балансу між належною реалізацією процесуальних прав учасників у справі та метою і завданням господарського судочинства, колегія суддів доходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техавіаком» надає своїм діям певну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право, зокрема щодо необхідності сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Відтак, подання заяви про виправлення описки є нічим іншим як спробою затягнути розгляд судової справи №927/759/25, матеріали якої знаходяться в суді першої інстанції, внаслідок чого будуть порушені завдання та основні засади господарського судочинства.
Статтею 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. (п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
На підставі викладеного, колегія дійшла висновку, що подання Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техавіаком» заяви про внесення виправлень в описовій частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 у справі №927/759/25, спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом. Описка, на наявність якої посилається відповідач, не стосується резолютивної частини постанови, не матиме суттєвого впливу на зміст цієї постанови, не спотворює її зміст, не впливає на її виконання, а отже не має істотного характеру.
В цьому контексті колегія також враховує, що відповідач неодноразово вчиняє дії спрямовані на свідоме та безпідставне затягування судового процесу. Зокрема, 03.11.2025 відповідач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому посилався на те, що для правильного вирішення спору необхідно розглянути його вимоги щодо тлумачення спірних підпунктів Контракту, які, на думку відповідача, суд апеляційної інстанції не перевірив та ухвалив рішення без цих пояснень відповідача про наявність вимог щодо тлумачення спірних підпунктів Контакту. Разом з цим, відповідач не міг не бути обізнаним з тим, що на стадії вирішення апеляційним судом питання щодо повернення зустрічного позову з підстав порушення строку його подання справа по суті не розглядається, а отже відсутні підстави надавати оцінку посиланням відповідача щодо тлумачення умов Контракту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України, колегія суддів визнає зловживанням процесуальними правами дії Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техавіаком», пов'язаними з поданням заяви про внесення виправлень в описовій частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 у справі №927/759/25, які очевидно спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, що суперечать завданню господарського судочинства.
На підставі вимог ч. 3 ст. 43 ГПК України колегія постановляє повернути заявнику зазначену заяву.
Керуючись статтями 43, 131, 234, 235, 243, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Визнати зловживанням процесуальними правами подання Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техавіаком» заяви б/н від 03.11.2025 про внесення виправлень в описовій частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 у справі №927/759/25 (вх. №09.1-11/4313/25 від 03.11.2025).
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техавіаком» про внесення виправлень в описовій частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 у справі №927/759/25 (вх. №09.1-11/4313/25 від 03.11.2025) повернути заявнику.
Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова