вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"05" листопада 2025 р. Справа№ 925/480/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс» щодо розподілу судових витрат
за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 (повний текст складено 05.09.2025) про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Скінтей О.Ю.
у справі №925/480/24 ( суддя Скиба Г.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Агроторф»
про стягнення 606 527,23 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс» звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Агроторф» з вимогою про стягнення 606 527,23 грн, з них: 1591,83 грн 3% річних та 604 935,40 грн інфляційних втрат, нарахованих за неналежне і несвоєчасне виконання заочного рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.05.2010 у справі №2-2122/10, а також про відшкодування судових витрат.
Рішенням від 21.05.2024 позов задоволено повністю.
11.06.2024 на виконання рішення суду видано наказ.
04.08.2025 до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Скінтей О.Ю. з вимогами:
- визнати за період з 16.07.2024 до 01.08.2025 неправомірною бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №75543786 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 у справі №925/480/24, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №75543786 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 у справі №925/480/24 із врахуванням положень Закону України “Про виконавче провадження»;
- зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №75543786 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 у справі №925/480/24 із врахуванням норм та положень Закону України “Про виконавче провадження».
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі №925/480/24 відмовлено у задоволенні скарги позивача від 04.08.2025 на бездіяльність державного виконавця Першого ВДВС у м.Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції м.Київ у виконавчому провадженні №75543786 по виконанню наказу суду від 11.06.2024 у справі № 925/480/24.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі № 925/480/24 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі № 925/480/24 скасовано та ухвалено нову, якою скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено частково.
Зобов'язано державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №75543786 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 у справі №925/480/24 із врахуванням норм та положень Закону України “Про виконавче провадження». В решті вимог скарги відмовлено.
24.10.2025 на адресу суду через підсистему “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс» надійшла заява, в якій останній просить стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 500 грн, які понесені у зв'язку із розглядом справи №925/480/24 в Північному апеляційному господарському суді.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/480/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 28.10.2025 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс» про розподіл судових витрат у справі №925/480/24 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
31.10.2025 через систему «Електронний суд» від Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс» про розподіл судових витрат у справі №925/480/24, дійшла до наступних висновків.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У поданому відповідачем 1 клопотанні останній зазначає на пропуск позивачем строку на подачу доказів на підтвердження витрат правничої допомоги згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу стягувачем надано копію договору №05-09-2025/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05 вересня 2025 року та акт від 22 жовтня 2025 року здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), відповідно до яких адвокатом Грищенко О.М. надано ТОВ «Ніко-Тайс» правову допомогу щодо розроблення, підготовки тексту апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03 вересня 2025 року по справі №925/480/24, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи в суді апеляційної інстанції на загальну суму 10 500,00 грн.
Держаний виконавець просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу зазначаючи, що розмір заявлених витрат не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегія суддів, оцінивши наведені в акті здачі-приймання виконаних робіт від 22.10.2025 надані послуги враховує доводи державного виконавця, що за наявною у відкритому доступі інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" є безпосереднім учасником численних судових спорів (справи № 910/2053/20, № 908/314/18, № 925/790/17 (925/580/20), № 910/16833/21, № 922/3858/20, № 912/1616/21, № 920/882/23 (920/234/19), № 911/4670/13, № 14/161-09 та ін.) щодо визнання незаконними дій та актів державних і приватних виконавців, а стягнення витрат на адвокатські послуги є систематичним.
Така участь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у зазначених справах свідчить не лише про системність, але й про обізнаність представників заявника із наявною судовою практикою. Зазначена категорія справ не є складною та не потребує додаткового часу на ознайомлення з судовою практикою та підготовку відповідних процесуальних рішень.
У цьому контексті колегія суддів також враховує, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" відбувся у першому судовому засіданні, а позиція представника стягувача не відрізнялась від викладених у апеляційній скарзі доводів, що доводить відсутність додаткових витрат, пов'язаних із розглядом апеляційної скарги.
Наведене свідчить про необхідність зменшення заявленого розміру судових витрат, оскільки він не відповідає критерію розумності та реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних і співмірних із наданими послугами в суді апеляційної інстанції.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додаткових постановах від 23.01.2025 у справі № 20/156-09 та від 10.02.2025 у справі № 14/161-09, в яких також розглядались заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на професійну правничу допомогу.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідатиме процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 12.12.2024 у справі № 920/882/23(920/234/19), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).
Отже, дослідивши клопотання стягувача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Грищенком О. М. послуг ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що розумними та реальними витратами на професійну правничу допомогу слід вважати 2 000,00 грн.
Згідно зі статтею 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Отже, відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 921/357/20.
Водночас, оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.09.2025 у справі № 925/480/24 задоволено частково та скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу, понесені стягувачем у суді апеляційної інстанції, згідно приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України підлягають розподілу пропорційно.
Таким чином, з огляду на приписи ст. 129 ГПК України, з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» підлягає стягненню 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції. Решта витрат на правничу допомогу покладаються на стягувача.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (18018, місто Черкаси, проспект Хіміків, будинок 50; код ЄДРПОУ 34998129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872) 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.
3. В решті вимог заяви відмовити.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені Господарським процесуальним кодексом України порядку і строки.
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко