вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"03" листопада 2025 р. Справа№ 925/362/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Скрипки І.М.
перевіривши заяву Приватного підприємства "Хацьки-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/362/25
за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Хацьки-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025
у справі № 925/362/25 (суддя Зоя Зарічанська)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл"
до Приватного підприємства "Хацьки-Агро"
про стягнення 389 593,94 грн
У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебувала справа №925/362/25 за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Хацьки-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.06.2025.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хацьки-Агро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25 вирішено задовольнити. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25 скасовано в частині стягнення 100 000,00 грн упущеної вигоди, а також витрат на сплату судового збору у сумі 1 604,78 грн. В цій частині прийнято нове рішення про відмову у позові та про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України. Стягнуто з Приватного підприємства "Хацьки-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" витрати на сплату судового збору за подачу позову у сумі 104,78 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" на користь Приватного підприємства "Хацьки-Агро" 3 633,60 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 вирішено апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хацьки-Агро" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.06.2025 у справі № 925/362/25 залишити без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.06.2025 у справі № 925/362/25 залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.06.2025 у справі № 925/362/25 залишено без змін.
18.09.2025 через систему "Електронний суд" від Приватного підприємства "Хацьки-Агро" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/362/25, у якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" на користь Приватного підприємства "Хацьки-Агро" 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу та 3 160,63 грн витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства "Хацьки-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/362/25. Розгляд заяви Приватного підприємства "Хацьки-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/362/25 ухвалено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників процесу. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" право подати до суду апеляційної інстанції пояснення та заперечення щодо заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/362/25 в письмовій формі протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Позивач даним правом не скористався, до суду заперечення на ухвалення додаткового рішення у справі № 925/362/25 не подав.
Розглянувши заяву Приватного підприємства "Хацьки-Агро" і додані до неї документи, матеріали справи, колегія судів дійшла висновку про прийняття додаткової постанови, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учаснків справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що витрати на професійну правничу (правову) допомогу у зв'язку із судовим розглядом даної справи скаржник очікує понести у розмірі 10 000,00 грн.
Як вже було зазначено вище, 18.09.2025 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про прийняття додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду в суді апеляційної інстанції, та витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника відповідача.
Дана заява про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Відповідно до статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (Постанови ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не було подано заперечення на заяву Приватного підприємства "Хацьки-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/362/25.
Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статтей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 911/3156/19, від 09.02.2021 у справі № 910/15201/17, від 03.03.2021 у справі № 912/354/20.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
Колегією суддів встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу відповідач надав: Акт № 3 від 18.09.2025 наданих послуг (детальний опис робіт) до Договору про надання правової допомоги № 130-05, рахунок на оплату № 758 від 18.09.2025, платіжну інструкцію від 18.08.2025 № 23.
Дослідивши матеріали справи, суд установив, що 18.05.2022 ПП "Хацьки-Агро" (Клієнт) та Адвокатське об'єднання "Право, бізнес і фінанси" (Об'єднання) підписали Договір про надання правової допомоги № 130-05. (далі - Договір)
Відповідно до пункту 1 Договору - Клієнт доручає, а Об'єднання бере на себе зобов'язання всіма законними методами та способами надавати Клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов'язані або можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів Клієнта в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. (п. 1.1. Договору)
З метою здійснення захисту Клієнта та представництва його інтересів, Об'єднання доручає здійснення усіх необхідних дій, пов'язаних з виконанням цього Договору, адвокатам Накоп'юку Ярославу Володимировичу та Драченку Владиславу Вікторовичу (далі - Адвокат). (п. 1.2. Договору)
Відповідно до п. 2.2. Договору Адвокат бере на себе виконання, наступних дій з надання правової допомоги, зокрема, представництво інтересів Клієнта в судових органах усіх рівнів.
Згідно з п. 2.3. Договору, для захисту прав та законних інтересів Клієнта Адвокат має права, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати та підписувати від імені Клієнта заяви, у тому числі позовні, вести від його імені господарські справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом відповідачу, а також виконувати всі інші дії, що пов'язані з виконанням даного Договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України.
За п. 3.1. Договору, Клієнт як особа, права і свободи якої захищає Адвокат, або яка звернулася за захистом інтересів родичів та близьких осіб, або котрій Адвокат безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених законом, зобов'язується, серед іншого, своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені Договором гонорар Адвоката (основний та додатковий) та фактичні витрати, пов'язані з виконанням Адвокатом Договору.
Отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п. 4.1. Договору).
При визначенні розміру гонорару враховується:
- обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення;
- ступінь складності правових питань, що стосуються доручення;
- вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;
- необхідність виїзду у відрядження;
- важливість доручення з точки зору інтересів Клієнта;
- особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення;
- характер і тривалість професійних відносин Адвоката з Клієнтом;
- професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвоката (п. 4.2. Договору).
Вартість однієї години роботи Адвоката складає 1 000,00 гривень (п. 4.3. Договору).
Вартість представництва інтересів Клієнта у суді за одна судове засідання складає 2 000,00 гривень - у суді, який територіально розташований у межах міста Києва (п. 4.4. Договору).
Згідно з частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів зазначає, що для оплати послуг, визначених договором про надання правової допомоги, вони мають бути фактично наданими, що вбачається зі змісту договору та положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Також надані послуги мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність наданих послуг, які є підставою для їх оплати.
Таким чином, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.
Зі змісту наданого заявником Акту приймання-передавання наданих послуг №3 від 18.09.2025 вбачається, що адвокатським об'єднанням надано клієнту наступну допомогу:
1. Надання консультації Клієнту із питань практичного застосування норм господарсько-процесуального законодавства судами апеляційної інстанції - 30.06.2025 - 30 хвилин.
2. Ознайомлення з рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 написання та подача апеляційної скарги на нього - 02.07.2025- 200 хвили.
3. Ознайомлення з додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.06.2025 написання та подача апеляційної скарги на нього - 17.07.2025- 100 хвили.
4. Ознайомлення з апеляційною скаргою ТОВ "Гудгрейноіл" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.06.2025. Написання та подача відзиву на апеляційну скаргу - 23.07.2025 - 150 хвилин.
5. Представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях у справі № 925/362/25 - 20.08.2025, 17.09.2025 - 4 000,00 грн.
Витрачено часу: 07 годин 40 хвилин.
Вартість засідань: 4 000,00 грн.
Відповідно до пункту 2 Акта, вартість послуг в пункті 1 цього Акту становить 10 000,00 грн.
Цим актом Сторони підтверджують, що відповідно до основного Договору про надання правової допомоги № 130-05 від 18 травня 2022 роботу виконано (надано послуги) повністю, жодних претензій та зауважень щодо надання правничої допомоги у сторін немає. (п. 3 Акта)
18.09.2025 Об'єднання виставило ПП "Хацьки-Агро" рахунок на оплату № 758 на підставі Договору про надання правової допомоги від 18 травня 2022 року № 130-05 про оплату гонорару адвоката згідно Акту наданих послуг № 3 від 18.09.2025 згідно Договору про надання правової допомоги № 130-05 від 18.05.2022 у сумі без ПДВ - 10 000,00 грн., та 3160,63 - за компенсацію вартості пального при наданні юридичних послуг у справі № 925/362/25.
18.09.2025 ПП "Хацьки-Агро" перерахувало АО "Право, бізнес і фінанси" 13 160,63 грн із зазначенням призначення платежу: "Згідно рах.№758 від 18.09.2025року", що підтверджується платіжною інструкцією № 23.
Також в матеріалах справи наявний ордер від 01.05.2025 серія СА № 1120714 на надання правничої допомоги ПП "Хацьки-Агро" на підставі договору про надання правничої допомоги № 130-05 від 18 травня 2022 року у Північному апеляційному господарському суді адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем, виданий адвокатським об'єднанням "Адвокатське об'єднання "Право, бізнес і фінанси".
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.
Колегія суддів звертає увагу, що позиція відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції та під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції була однакова, а адвокат Драченко В.В., який здійснював захист прав відповідача в суді апеляційної інстанції, також представляв інтереси відповідача в суді першої інстанції, зокрема поданий відзив на позовну заяву підписано адвокатом Драченком В.В (т.1, с. 120).
Вказане свідчить, що адвокат Драченко В.В. знайомий з матеріалами справи те не потребує вивчення додаткових матеріалів для здійснення належного захисту прав відповідача в суді апеляційної інстанції.
Отже виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність даної справи, а також те, що інтереси відповідача представляє один адвокат, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10 000, 00 грн не є пропорційними до предмета спору, не відповідають критерію реальності таких витрат, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених відповідачем до стягнення витрат до 7 000, 00 грн.
Отже, відповідно до вимог статтей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду та критерії "необхідності і обґрунтованості", з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 7 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Щодо додаткових витрат, зокрема витрат на пальне у зв'язку із явкою до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4.2. Договору № 130-05 від 18.05.2022 встановлено, що при визначенні розміру гонорару враховується необхідність виїзду у відрядження.
Пунктом 4.4. Договору передбачено, що вартість представництва інтересів Клієнта у суді за одне судове засідання складає:
• 1 000,00 гривень - у суді, який територіально розташований у межах міста Черкаси;
• 1 500,00 гривень - у суді, який територіально розташований у межах Черкаської області;
• 2 000,00 гривень - у суді, який територіально розташований у межах міста Кисва;
• 1 500,00 гривень та компенсація вартості витрат на прибуття - у суді, який не передбачений цим пунктом.
В даному випадку, вартість представництва інтересів клієнта у суді за одне судове засідання, складає 2 000,00 грн у суді який територіально розташований в межах міста Києва, і компенсації витрат на прибуття до суду не передбачено.
Отже, суд приходить до висновку, що додаткові витрати в сумі 3 160,63 грн не підтверджені належними доказами і не підлягають розподілу.
За приписами ч. 1ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції до 7000, 00 грн.
З 27.10.2025-31.10.2025 головуючий суддя Хрипун О.О. перебував у відпустці, тому вирішення процесуальних питань щодо заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється після виходу головуючого судді Хрипуна О.О. з відпустки.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Приватного підприємства "Хацьки-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/362/25 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" (ідентифікаційний код 39685847, вул. Юрія Бутусова, буд. 22В, м. Кропивницький, 25030) на користь Приватного підприємства "Хацьки-Агро" (ідентифікаційний код 33409070, вул. Ватутіна, 1, с. Хацьки, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19634) 7 000,00 (сім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Черкаської області.
4. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/362/25.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Ю.Б. Михальська
І.М. Скрипка