ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
05 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4494/15
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Принцевської Н.М.,
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ» - Бондаренко Т.А. про відвід суддів: Савицького Я.Ф., Діброви Г.І., Принцевської Н.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області
від 10 липня 2025 року (повний текст складено 11.07.2025)
у справі № 916/4494/15
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009" (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ"),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про визнання чинним договору оренди
На розгляді Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Саіицького Я.Ф., суддів - Діброви Г.І., Принцевської Н.М. перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15 про відмову у роз'яснення рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у даній справі, яким було задоволено у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом:
- визнання договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009", поновленим на строк і умовах, передбачених договором оренди від 20.09.2005 року, з дати набрання судовим рішенням законної сили;
- зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області здійснити передачу майна на підставі акту прийому-передачі згідно вищевказаному договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005.
Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено на 05.11.2025 о 14:15 год.
У судовому засіданні ухвалою суду від 05.11.2025 було оголошено перерву до 19.11.2025 о 10:45 год.
Разом з тим, 05.11.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ» - Бондаренко Т.А. подала до суду заяви про відвід суддів: Савицького Я.Ф., Діброви Г.І., Принцевської Н.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15.
Заява про відвід мотивована виникненням у ТОВ «Морський клуб ТЦФ» сумнівів щодо об'єктивності, безсторонності і неупередженості головуючого судді Савицького Я.Ф. та суддів-членів колегії - Діброви Г.І. і Принцевської Н.М. при розгляді справи №916/4494/15, оскільки:
- суддя Савицький Я.Ф. брав участь при розгляді справи №916/542/18, яка пов'язана з цією справою - №916/4494/15 та стосувалась правовідносин між тими ж учасниками, що виникли також на підставі договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005;
- судді Діброва Г.І. та Принцевська Н.М. були залучені у якості 3-х осіб до участі у справу №420/1247/20, яка розглядалась Одеським окружним адміністративним судом, за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Морської клуб ТЦФ», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Південно-західного апеляційного господарського суду, суддів: Ярош Алли Іванівни, судді Діброви Галини Іванівни, судді Принцевської Наталі Миколаївни, про визнання протиправним невжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зобов'язання вжити заходів загального характеру для припинення порушення прав, стягнення моральної шкоди, зобов'язання виставити солідарні регресивні вимоги
Вказане, на переконання, заявника, створює інституційний та персональний конфлікт інтересів.
Розглянувши вказану заяву, проаналізувавши норми чинного процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість та безпідставність, вихродячи з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною 4 зазначеної норми незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
Вказані у заяві про відвід обставини щодо наявності підстав для відводу головуючому судді Савицькому Я.Ф., які полягають у тому, що останній брав участь в якості судді-члена колегії при розгляді іншої справи між тими ж сторонами, що і у справі №916/4494/15, свідчать лише про незгоду заявника з діями судової колегії під час розгляду саме справи №916/542/18.
Проте, судова колегія зауважує, що вищенаведені доводи заявника стосуються процесуальних рішень суду в іншій справі, що не є підставою для відводу судду / колегії суддів з огляду на положення ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Наведені ж представником ТОВ «Морський клуб ТЦФ» доводи (відносно справи №916/542/18) носять суб'єктивний характер й засновані на його особистих припущеннях, на підтвердження яких, при цьому, не подано жодних доказів.
Враховуючи наведене, доводи викладені у заяві про відвід відносно судді Савицького Я.Ф. мають суб'єктивний для заявника характер, є незгодою з процесуальними діями визначеного судді та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності останніх у даній справі - №916/4494/15, а відтак вказаний відвід є необґрунтованим.
Щодо наведених підстав для відводу суддям Дібровій Г.І. та Принцевській Н.М., то судова колегія враховує позицію Європейськиго суду з прав людини, який зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).
Крім того, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Морель проти Франції», пункти 45-50; “Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; “Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; “Мікалефф проти Мальти», пункт 96).
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Отже, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Апеляційна колегія враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.04.2023 у справі №922/4278/21, відповідно до якої істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
У даному випадку апеляційна колегія виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а Товариством з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ» не надано жодних доказів, які б підтверджували, що судді-члені колегії: Діброва Г.І., Принцевська Н.М., як і головуючий суддя Савицький Я.Ф., прямо чи опосередковано заінтересовані у результаті розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі № 916/4494/15.
Зі змісту поданої заяви неможливо встановити конкретні обставини, що можуть бути підставою для відводу у даній справі суддям-членам колегії: Діброві Г.І., Принцевській Н.М., з урахуванням того, що участь останніх в якості третіх осіб в адміністративній справі за позовом апелянта у даній господарській справі не є, у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України, підставою для відводу таких судей.
Як вже зазначалось вище, доводи заявника засновані на його особистих припущеннях, проте, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід зазначених судей.
Обґрунтованих обставин, які б підтверджували недотримання суддями: Савицьким Я.Ф., Дібровою Г.І. Принцевською Н.М. об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду апеляційної скарги у справі №916/4494/15, представник ТОВ «Морський клуб ТЦФ» не наводить. Викладені заявником доводи жодним чином не вказують на особисту небезсторонність суддів: Савицького Я.Ф., Діброви Г.І., Принцевської Н.М., упереджене ставлення чи особисту прихильність до того чи іншого учасника справи №916/4494/15.
Інших обставин, які б свідчили про те, що судді: Савицький Я.Ф., Діброва Г.І., Принцевська Н.М. прямо чи побічно заінтересовані у розгляді апеляційної скарги у справі №916/4494/15 та про існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності колегії суддів не встановлено.
З огляду на вищевикладене, судова колегія доходить висновку про відсутність підстав для відводу суддів Південно-західного апеляційного господарського суду: Савицького Я.Ф. (головуючий суддя), Діброви Г. І (член колегії), Принцевської Н.М. (член колегії) від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі № 916/4494/15.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч.ч. 1-3, 7, 8, 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи положення процесуального законодавства та з огляду на те, що апеляційний суд вважає подану заяву необґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку, що справа №916/4494/15 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України судді, який має вирішити питання про відвід головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів-членів колегії: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. в апеляційному провадженні у справі №916/4494/15, заявлений представником ТОВ «Морський клуб ТЦФ» - Бондаренко Т.А.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234-236 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Визнати необґрунтованим заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ» - Бондаренко Т.А. відвід головуючому судді Савицькому Я.Ф., суддям-членам колегії: Діброві Г.І., Принцевській Н.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі № 916/4494/15.
2. Матеріали справи №916/4494/15 передати на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заявленого відводу в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська