ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
04 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1345/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт": Мокан О.О.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі": Храпицька М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі"
про ухвалення додаткового рішення
з розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2025 року, суддя в І інстанції Ільєва Л.М., повний текст якого складено 11.06.2025, в м. Миколаєві
у справі №915/1345/24
за позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі"
про стягнення 11 746 113,33 грн
В лютому 2025 року Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі" про стягнення 11 746 113,33 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2025 у справі №915/1345/24 у задоволенні позову - відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2025 у справі №915/1345/24 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2025 у справі №915/1345/24 залишено без змін.
17.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі", в якому останній просить ухвалити додаткове рішення у справі №915/1345/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 126 300 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення на 04.11.2025 об 10:45.
В судовому засіданні 04.11.2025 брали участь представники сторін.
Обговоривши доводи та вимоги заяви про ухвалення додаткової постанови, судова колегія вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Судом встановлено, що у першій заяві по суті - відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що орієнтована сума судових витрат на послуги професійної правничої допомоги, які понесло ТОВ «МАРКОНІ» і які очікує понести в зв'язку із розглядом апеляційної скарги у справі № 915/1345/24, становить 125700,00 гривень (сто двадцять п'ять тисяч сімсот гривень, 00 коп.).
Остаточний розрахунок та докази понесених витрат ТОВ «МАРКОНІ» у зв'язку з розглядом даної справи будуть подані до суду в строк, передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України. Наразі Відповідач з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат.
У відзиві також зазначено, що відповідно до п. 4 Додаткової угоди №16 від 23 липня 2025 року до Договору від 19 січня 2023 року, Замовник зобов'язується здійснити оплату за послуги, визначені в пп. 2.1-2.3 п. 2 цієї Додаткової угоди, в розмірі 100% (сто відсотків) від суми, вказаної в п. 3 цієї Додаткової угоди, протягом трьох днів з моменту отримання рахунку. На даний момент Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ» ще не виставлений рахунок на оплату за послуги з представництва інтересів Замовника (Відповідача) в Південно-західному апеляційному господарському суді в рамках спору з ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» у справі №915/1345/24. Також Сторонами наразі не складений Акт надання послуг, оскільки станом на день подання цього відзиву на апеляційну скаргу послуги з представництва інтересів ТОВ «МАРКОНІ» в Південно-західному апеляційному господарському суді не надані в повному обсязі, розгляд справи №915/1345/24 продовжується, а судове засідання призначене на 14.10.2025 року. ТОВ «МАРКОНІ» з об'єктивних причин не має можливості надати всі докази, що підтверджують розмір понесених витрат на правничу допомогу, до прийняття Південно-західним апеляційним господарським судом постанови у цій справі. Водночас, зазначені вище документи є важливими доказами на підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості, що підлягає сплаті Відповідачем. З аналогічних причин детальний опис робіт за Договором від 19 січня 2023 року та Додатковою угодою №16 від 23 липня 2025 року до нього не може бути складений до закінчення судових дебатів у справі. Він буде поданий суду після прийняття постанови за результатами розгляду апеляційної скарги разом із іншими доказами, що підтверджують розмір понесених витрат на правничу допомогу.
14.10.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою в задоволені апеляційної скарги відмовив в повному обсязі, а рішення суду - залишив без змін.
17.10.2025 відповідач звернувся до апеляційного господарського суду із відповідною заявою та подав докази з дотримання вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав до суду: копії договору про надання правової допомоги від 19 січня 2023 року та додаткової угоди №16 від 23 липня 2025 року, рахунок на оплату №25 за надання послуг з представництва інтересів Замовника в Південно-західному апеляційному господарському суді, Детальний опис робіт та Акт надання послуг.
Представництво ТОВ «МАРКОНІ» в даній справі у суді здійснюється Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ» на підставі Договору про надання правової допомоги від 19.01.2023 року (далі - Договір від 19 січня 2023 року).
У відповідності до п. п. 1, 2.1 - 2.3. Додаткової угоди №16 від 23 липня 2025 року до даного Договору, послуги, що надаються за цим Договором, включають в себе надання Замовнику правової допомоги з представництва інтересів Замовника в Південно-західному апеляційному господарському суді в рамках спору з ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» у справі №915/1345/24, а саме: аналіз рішення суду першої інстанції у справі №915/1345/24, апеляційної скарги ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» та інших документів, поданих ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ»; підготовку та подачу відзиву на апеляційну скаргу; супровід справи в суді апеляційної інстанції (підготовку та подачу пояснень, заперечень, клопотань та інших процесуальних документів (за необхідності), участь у судових засіданнях).
Пунктом 3 Додаткової угоди №16 від 23 липня 2025 року до Договору від 19 січня 2023 року визначена вартість правничої допомоги, яка надається Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ».
Так, за надання послуг, що включають в себе аналіз рішення суду першої інстанції у справі №915/1345/24, апеляційної скарги ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» та інших документів, поданих ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ»; підготовку та подачу відзиву на апеляційну скаргу; супровід справи в суді апеляційної інстанції (підготовку та подачу пояснень, заперечень, клопотань та інших процесуальних документів (за необхідності), участь у судових засіданнях) Замовник зобов'язується сплатити Адвокатському об'єднанню плату в еквіваленті 3000 (три тисячі) доларів США у гривнях за курсом продажу долару США, встановленим ПАТ «ПУМБ» на дату виставлення рахунку Адвокатського об'єднання.
14 жовтня 2025 року Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ» виставлено ТОВ «МАРКОНІ» рахунок на оплату №25 за надання послуг з представництва інтересів Замовника в Південно-західному апеляційному господарському суді в рамках спору з ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» у справі №915/1345/24 на суму 126 300 (сто двадцять шість тисяч триста) гривень 00 коп (курс продажу долару США, встановлений ПАТ «ПУМБ» на дату виставлення рахунку, становить 1 долар США = 42,10 грн).
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №16 від 23 липня 2025 року до Договору від 19 січня 2023 року, Замовник зобов'язується здійснити оплату за послуги, визначені в пп. 2.1-2.3 п. 2 цієї Додаткової угоди, в розмірі 100% (сто відсотків) від суми, вказаної в п. 3 цієї Додаткової угоди, протягом трьох днів з моменту отримання рахунку.
Виставлений рахунок наразі ще не оплачений ТОВ «МАРКОНІ».
Також Сторонами підписаний Акт надання послуг № АО-01/10 від 14 жовтня 2025 року.
Згідно детального опису, під час здійснення представництва інтересів Відповідача в Південно-західному апеляційному господарському суді в рамках спору з ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» у справі №915/1345/24 Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ» були надані ТОВ «МАРКОНІ» наступні послуги:
- аналіз рішення суду першої інстанції у справі №915/1345/24;
- аналіз апеляційної скарги ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ»;
- дослідження актуальної судової практики в подібних правовідносинах;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу;
- участь у судовому засіданні, яке відбулося 14.10.2025 року
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.12.2024 №916/5139/23 Верховний Суд зауважив, що вирішуючи заяву учасника справи про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд має обов'язок, з урахуванням обставин і складності справи, дослідити на оцінити всі подані заявником докази на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації, а також визначити необхідний фактичний обсяг наданої правової допомоги, у тому числі і з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, ураховуючи критерії, зазначені у статтях 126, 129 ГПК України. За результатами чого, і надати обґрунтований висновок про наявність / відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розміру.
Так, критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22).
Подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи (пункт 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23).
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Таким чином, проаналізувавши надані Товариством докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу на предмет їх відповідності критеріям визначення розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи наявність договору, додаткових угод до нього, їх зміст, права та обов'язки за ними, порядку обчислення таких послуг, рахунок на оплату №25 за надання послуг з представництва інтересів Замовника в Південно-західному апеляційному господарському суді, Детальний опис робіт, Акт надання послуг, а також визначення розміру гонорару, у контексті статті 86 ГПК України з точки зору статей 73, 75-77 ГПК України, які підтверджують факт представлення інтересів відповідача адвокатом Храпицькою М.О. як у суді першої інстанції так і на стадії апеляційного оскарження рішення, судова колегія вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу фактично виконаної адвокатом робіт (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи, отже, відповідачем доведено факт понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас апеляційний суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За наслідками здійсненої оцінки розміру витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатами робіт, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
Суд зауважує увагу на тому, що заявник хоча і посилається на погодження фіксованої суми винагороди адвоката за надані послуги у суді першої інстанції, втім, на переконання колегії суддів, наданий стороною перелік виконаних робіт представником позивача підлягає оцінці на предмет дотримання критеріїв їх співмірності та обґрунтованості.
Проаналізувавши опис наданих відповідачу адвокатом послуг, а також подані документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) в судах на загальну суму 126 300 грн не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт та ступеню складності справи.
Розгляд справи у суді апеляційної інстанції відбувся за одне судове засідання.
Як вбачається із матеріалів справи, правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями.
Судова колегія зазначає, що із заяв по суті в суді апеляційної інстанції було подано один документ - відзив на апеляційну скаргу.
Зміст відзиву на апеляційну скаргу є аналогічним із змістом із відзивом, наданим відповідачем в суді першої інстанції, тобто доводи відповідача не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування.
Суд зауважує увагу на тому, що відповідач хоча і посилається на погодження фіксованої суми винагороди адвоката за надані послуги, втім, на переконання колегії суддів, наданий стороною перелік виконаних робіт представником відповідача підлягає оцінці на предмет дотримання критеріїв їх співмірності та обґрунтованості.
Аналізуючи надані адвокатом відповідача послуги, колегія суддів зазначає, що виокремлення адвокатом таких послуг як «аналіз рішення суду першої інстанції у справі №915/1345/24, аналіз апеляційної скарги ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ», дослідження актуальної судової практики в подібних правовідносинах та підготовка відзиву на апеляційну скаргу» фактично дублюють одна одну послугу та не утворюють самостійного правового результату, який би міг обґрунтовувати їх окрему оплату.
Всі перелічені адвокатом в детальному описі роботи, при цьому без визначення скільки було витрачено загалом годин є необґрунтованими, не відповідають критерію необхідності та дійсності, адже всі вище перелічені послуги охоплюються послугою із підготовки та подання відзиву.
Подібний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду у постанові від 08.04.2021 року у справі № 922/2321/20.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Храпицька М.О. в якості представника відповідача брала участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції та ходу розгляду справи презюмується, у зв'язку з чим підготовка та подання відзиву не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи.
Правова позиція позивача також залишилась незмінною, у зв'язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне викладення вказаної інформації у вищенаведеному документі, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішенні місцевого господарського суду.
При цьому, судова колегія зазначає, що сам по собі акт наданий послуг та наведений в ньому детальний опис робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У договорі про надання правничої допомоги клієнт та адвокат вправі визначити розмір винагороди адвоката за надання клієнту юридичних послуг на власний розсуд. Проте, ці витрати не повинні бути непомірним тягарем для іншого учасника справи, який не є стороною цього договору.
Колегія суддів зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
На переконання судової колегії, сума витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції, становить 15 000 грн, як такі, що відповідають критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі" про стягнення витрат на правничу допомогу такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.
Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі" про ухвалення додаткового рішення у справі №915/1345/24 - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14; e-mail: dp.mmtp@gmail.com; код ЄДРПОУ 01125608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі" (54020, м. Миколаїв, вул. Громадянський узвіз, 1; e-mail: office@marconi.com.ua; код ЄДРПОУ 31883013) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч гривень) грн.
В решті заяви відмовити.
Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.11.2025.
Головуючий суддя: А.І. Ярош
Судді: Н.М. Принцевська
Я.Ф. Савицький