"04" листопада 2025 р. Справа №907/551/14 (907/943/21)
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О.С.
за участю секретаря судового засідання - ТЕЛИНЬКО Я.П.
від скаржника - Жуган І.О. (в порядку саморедставництва);
від відповідача 3 - Юрчак В.В. (адвокат).
розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України (вх.ЗАГС №01 05/1091/25 від 10.04.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 (суддя Андрейчук Л.В.)
у справі №907/551/14 (907/943/21)
за позовом Фонду державного майна України, м. Київ
до відповідача-1 ОСОБА_1 , Закарпатська область, м. Мукачево Закарпатської області
до відповідача-2 ОСОБА_2 , с. Онок
Виноградівського району Закарпатської області
до відповідача-3 фізичної особи-підприємця Бурина Василя Віталійовича, м.Ужгород
за участю третьої особи-1, що не заявляє
самостійних вимог щодо предмета
спору на стороні позивача - Державного підприємства "Червона Зірка", с. Кібляри Ужгородського району Закарпатської області
за участю третьої особи-2, що не заявляє
самостійних вимог щодо предмета
спору на стороні відповідача- 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Універсальна Біржа» , м. Полтава
за участю третьої особи-3, що не заявляє
самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні відповідачів-2 і 3: Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна Універсальна Біржа», Закарпатська область, м. Ужгород
за участю третьої особи-4, що не заявляє
самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні відповідачів-1, 2, 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вер-Тас", м.Харків
про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону), визнання недійсними протоколів електронних аукціонів, визнання недійсними договорів купівлі- продажу майна, витребування майна (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог)
в межах справи №907/551/14
за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області, м.Ужгород
до Державного підприємства "Червона Зірка", с.Кібляри Ужгородського району Закарпатської області
про визнання банкрутом
Суть спору.
В провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/551/14 про банкрутство ДП «Червона Зірка» на стадії ліквідаційної процедури.
В межах справи про банкрутство Міністерство економіки України, правонаступником якого у спірних відносинах став Фонд державного майна України звернулися із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця Бурина Василя Віталійовича, треті особи: Державне підприємство «Червона Зірка», ТОВ «Українська Універсальна Біржа», ТОВ «Центральна Універсальна Біржа», ТОВ «Вер-Тас» про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ДП «Червона Зірка», проведених 21.07.2021 та 22.06.2021; визнання недійсними протоколів зазначених електронних аукціонів; визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна ДП «Червона Зірка», укладених ліквідатором банкрута з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФОП Бурин В.В.; повернення нерухомого майна ДП «Червона Зірка» шляхом витребування такого із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФОП Бурин В.В.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ліквідатор ДП «Червона зірка» порушив вимоги ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та ст. 61, 62 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), оскільки без погодження з Міністерством економіки України затвердив перелік ліквідаційної маси, незаконно реалізував державне майно та здійснив його продаж за заниженою вартістю без рецензії на звіт про оцінку, що суперечить вимогам законодавства про оцінку майна. Внаслідок таких протиправних дій ліквідатора державі заподіяно збитки.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 19.03.2025 у задоволенні позову відмовив, судові витрати поклав на позивача.
Рішення суду мотивоване тим, ліквідатор ДП «Червона зірка» не порушив вимог ст. 61- 62 КУзПБ та ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», оскільки на момент виникнення спірних правовідносин не існувало заборони на відчуження частини ліквідаційної маси без погодження з органом управління державним майном. Рецензування звіту про оцінку не є обов'язковою процедурою, його відсутність не свідчить про незаконність оцінки і не є підставою для визнання аукціонів недійсними.
Суд встановив, що оцінку проведено належно, заперечень від учасників чи кредиторів не надходило, а відповідачі набули майно добросовісно під час ліквідаційної процедури. Позивач не довів наявності підстав, передбачених ст. 388 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), для витребування майна, тому відмовив у задоволенні позову.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі № 907/551/14 (907/943/21), у якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі скаржник покликається на такі обставини:
- відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється не лише цим кодексом, а й іншими законами, зокрема Законом України “Про управління об'єктами державної власності» в редакції від 15.01.2021, яка була чинною під час електронних аукціонів 22.06.2021 та 21.07.2021, однак суд першої інстанції цього не врахував;
- ч. 18 ст. 11 Закону “Про управління об'єктами державної власності» передбачає обов'язкове погодження переліку ліквідаційної маси з органом управління, а неподача його ліквідатором є істотним порушенням;
- відповідно до ч. 2 ст. 12 КУзПБ ліквідатор зобов'язаний забезпечити повноту дій щодо виявлення активів боржника та захисту його майна. Невиконання рецензування звіту про оцінку призвело, на думку скаржника, до заниження початкової ціни державного майна;
- апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково застосував ст. 387- 388 ЦК України, розглянувши вимогу про повернення майна як витребування у добросовісного набувача, тоді як вона пов'язана з недійсністю договорів купівлі-продажу за результатами аукціону і мала розглядатися як наслідок недійсності правочинів за ст. 216 ЦК України, при цьому суд не врахував принцип jura novit curia («суд знає закон»).
Фонд державного майна України не погоджується з ухваленим судом першої інстанції рішенням та вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, а відтак підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.
ФОП Бурин Василь Віталійович (віповідач-3) 30.05.2025 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Покликається на такі обставини:
- чинний КУзПБ не встановлює обов'язку ліквідатора погоджувати перелік ліквідаційної маси з органом управління майном, на відміну від скасованої ч. 12 ст. 96 Закону. Тому посилання апелянта на ч. 18 ст. 11 Закону «Про управління об'єктами державної власності» є неналежним, оскільки ці норми не обмежують продаж майна банкрута;
- рецензування звіту про оцінку майна є додатковою процедурою, яка проводиться за ініціативою, зокрема, учасників аукціонів у разі, якщо існують певні сумніви у достовірності та законності проведеної оцінки;
- апелянт не наводить положень чинного законодавства на підтвердження того, що така рецензія повинна була бути виконаною в обов?язоковому порядку при реалізації майна банкрута;
- позовні вимоги стосувалися витребування майна і суд першої інстанції правильно визнав відповідачів добросовісними набувачами, відхиливши позов. Навіть якщо вимога розглядалася як реституція, вона є похідною від віндикації і без підстав для визнання правочинів недійсними не підлягає задоволенню.
Інших клопотань та заяв, у порядку ст. 207 ГПК України, учасниками у справі заявлено не було.
04.09.2025 в судовому засіданні взяли участь представники скаржника та відповідача 3, які надали пояснення по суті апеляційної скарги. Представники інших учасників у справі в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи зазначене, а також те, що явка представників учасників у справі в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи, які не з'явилися.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи.
03.07.2014 стосовно ДП «Червона зірка» відкрито провадження у справі про банкрутство. Постановою Господарського суду Закарпатської області від 20.03.2019 ДП «Червона зірка» визнано банкрутом й відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ДП «Червона зірка» призначено арбітражного керуючого Дідича М.А.
У 2019 році Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до ліквідатора ДП «Червона зірка» щодо документів стосовно виявленого майна підприємства-банкрута. Ліквідатор ДП «Червона зірка» двома листами надав відповідь стосовно запитуваної інформації.
Так, 15.10.2019 ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України із листом за вих. №02-15/63 в якому на виконання вимог викладених у листі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.10.2019 №37-21-13/18993 надав перелік документів стосовно ДП «Червона зірка», а саме: 1) статут ДП «Червона зірка»; 2) інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ДП «Червона зірка»; 3) перелік нерухомого майна ДП «Червона зірка», встановленого інвентаризацією; 4) бухгалтерський баланс форми №1 станом на 01.07.2012; 5) державні акти на право постійного користування землею серії ЗК012-0052 та ЗК012-0051 відповідно.
Додатково ліквідатор зазначив, що всі інші документи які Міністерство аграрної політики та продовольства України запитувало у своєму листі від 04.10.2019 у ліквідатора відсутні, попереднім керівництвом йому не передавалися.
19.11.2020 ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України із листом за вих. №02-15/62 в якому в зв'язку із підготовкою до продажу майна підприємства-банкрута просив надати інформацію стосовно активів ДП «Червона зірка», які задокументовано в міністерстві.
На початку 2021 року ліквідатор ДП «Червона зірка» своїми листами розпочав скликати засідання комітету кредиторів, на яких пропонував вирішувати питання стосовно надання згоди на продаж трьох об'єктів нерухомості (центральна контора; комплекс заправок; цех плодово-ягідної переробки). Вказані листи ліквідатор ДП «Червона зірка» надсилав також і позивачеві.
05.01.2021 ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України із листом за вих. №02-15/02 в якому повідомив про проведення засідання комітету кредиторів 12.01.2021 о 14 год. за визначеною адресою, де на порядок денний виноситиметься питання про продаж майна банкрута. Також ліквідатор ДП «Червона зірка» повідомив, що на продаж планується виставити наступні об'єкти нерухомості: 1) центральна контора, стартова ціна 587 800,00 грн, крок аукціону 6 000,00 грн; 2) заправка ПММ, стартова ціна 33 100,00 грн, крок аукціону 350 грн; 3) комплекс, цех плодово-ягідної переробки, стартова ціна 959 000,00 грн, крок аукціону 10 000,00 грн. Окремо ліквідатор зазначив, що стартова (початкова) ціна визначена відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
08.02.2021 ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до позивача із листом за вих. №02-15/11 в якому повідомив про проведення засідання комітету кредиторів 17.02.2021 о 14 год за визначеною адресою. На порядок денний виносилось питання повторного проведення аукціону та продаж майна згаданого у попередньому листі за вих. №02-15/02 від 05.01.2021 вже за зниженою стартовою ціною та кроку аукціону: 1) центральна контора, стартова ціна 470 240,00 грн, крок аукціону 4 800,00 грн; 2) заправка ПММ, стартова ціна 26 480,00 грн, крок аукціону 270 грн; 3) комплекс, цех плодово-ягідної переробки, стартова ціна 767 200,00 грн, крок аукціону 7 700,00 грн.
У відповідь на цей лист 16.02.2021 позивач надіслав ліквідатору ДП «Червона зірка» лист за вих. № 2152-11/9939-07, в якому позивач зазначив, що перелік ліквідаційної маси банкрута на погодження до Мінекономіки не надходив, й наголошував, що винесення ліквідатором на розгляд комітету кредиторів питання продажу майна банкрута без погодження уповноваженим органом управління переліку ліквідаційної маси може призвести до незаконного відчуження державного майна. У зв'язку з цим позивач просив терміново надати Мінекономіки пакет документів щодо погодження переліку ліквідаційної маси, а саме копії:
- установчих документів банкрута;
- постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора банкрута;
- реєстру вимог кредиторів (з даними про розміри погашених вимог кредиторів) та ухвали господарського суду про визнання вимог кредиторів;
- протоколу зборів про утворення комітету кредиторів з визначенням його кількісного складу та повноважень;
- переліку майна, яке обліковувалося на балансі банкрута, але не включено до переліку ліквідаційної маси (із зазначенням назви, залишкової вартості, інвентарного номера, адреси та підстав не включення до складу ліквідаційної маси (разом з відповідними підтверджуючими документами);
- матеріалів інвентаризації активів та зобов'язань банкрута (протоколи, акти, описи, відомості про результати інвентаризації), проведеної у порядку, визначеному законодавством з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
- балансу банкрута, складений за результатами інвентаризації на останню звітну дату;
- відомостей про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, яке включено до переліку ліквідаційної маси (разом з відповідними підтвердними документами).
Окремо у цьому листі позивач, посилаючись на встановлені карантинні обмеження пропонував провести збори кредиторів підприємства-боржника за участі представників Мінекономіки в режимі відеоконференції.
На виконання вимог згаданого листа Мінекономіки ліквідатор ДП «Червона зірка» надіслав лист №02-15/14 від 19.02.2021 в якому долучив: 1) копію статуту ДП «Червона зірка»; 2) копію постанови Господарського суду Закарпатської області; 3) копію реєстру вимог кредиторів; 4) копію протоколу зборів кредиторів; 5) копію переліку майна, не включеного в ліквідаційну масу; 6) копію балансу; 7) інформаційну довідку.
У цьому ж листі ліквідатор ДП «Червона зірка» повідомив, що при порушенні справи № 907/551/14 про банкрутство ДП «Червона зірка» та переходу до наступних процедур керівництвом підприємства не було передано арбітражному керуючому жодного правоустановчого та бухгалтерського документа та про те, проведеною інвентаризацією було виявлено наявність п'ятнадцять об'єктів нерухомості, які знаходяться в дуже занедбаному стані. Із вказаних п'ятнадцяти об'єктів в Реєстр прав власності внесено лише шість об'єктів.
Як стверджує позивач, своїм листом за вих. №2152-11/17601-07 від 22.03.2021 він надав зауваження до переліку ліквідаційної маси майна ДП «Червона зірка».
08.07.2021 ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до позивача із листом за вих. №02-15/37 в якому направив умови продажу майна ДП «Червона зірка», й повідомив, що 13.07.2021 о 12 год за визначеною адресою планується провести засідання комітету кредиторів. У цьому листі ліквідатор також повідомив, що на продаж (другий повторний аукціон) планується виставити такі два об'єкти нерухомості: 1) центральна контора, з можливістю зниження початкової ціни, стартова ціна 352 680,00 грн, крок аукціону 3 600 грн; 2) комплекс, цех плодово-ягідної переробки, з можливістю зниження початкової ціни, стартова ціна 569 650 грн; крок аукціону 5 700 грн.
З листа Мінекономіки за вих. №2152-11/41364-07 від 13.08.2021 вбачається, що ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до позивача із листом за вих. №02-15/49 від 06.08.2021, у якому повідомив про проведення засідання комітету кредиторів ДП «Червона зірка» 12.08.2021. Стосовно цього листа позивач надав відповідь у якій посилаючись на епідеміологічну ситуацію в Україні просив провести засідання кредиторів в режимі відеоконференції.
В період з грудня 2020 року по липень 2021 року ліквідатор ДП «Червона зірка» організував проведення оцінки трьох об'єктів нерухомого майна підприємства-банкрута, а також його подальший продаж на аукціоні.
Так, 10.12.2020 ТОВ «Бізнес Консалтинг» в особі оцінювача Кобаки Георгія Андрійовича (сертифікат ФДМУ, УТО, МЦПІМ №1047 від 11.04.1998) за замовленням ліквідатора ДП «Червона зірка» здійснило оцінку вартості нерухомого майна ДП «Червона зірка», яке планувалося винести на продаж, про що було складено наступні висновки про оцінку вартості майна:
1. Оцінка об'єкту «комплекс, цех плодово-ягідної переробки» (цех переробки сировини, адміністративна будівля (консервний цех), навіс, купажний цех, вартова (сторожова будка), вага літ «д», башта Рожновського, ворота з хвірткою №1,2,6, огорожа №3, 4, 5), що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Кібляри, вул. Без назви, буд. 84. Ринкова вартість майна станом на 10.12.2020 становила 958 960,00 грн.
2. Оцінка об'єкту «адміністративно виробничий комплекс» (адміністративний будинок, гараж з навісом, кузня, склад з навісом, прохідна, майстерня з гаражем та навісом, вбиральня, огорожа), що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Лінці, вул. Без назви, буд. 253. Ринкова вартість майна станом на 10.12.2020 становила 587 779 грн.
3. Оцінка об'єкту «комплекс АЗС» (маслосклад, операторська, насосна, резервуари пального, паливні-колонки, паливні колонки, ворота №1, огорожа №2, естакада І, пожежний резервуар ІІ) що знаходиться за адресою Ужгородський район, с. Лінці, вул. Без назви, буд. 253б. Ринкова вартість майна станом на 10.12.2020 становила 33 075 грн.
17.02.2021 відбулося засідання комітету кредиторів боржника ДП «Червона зірка», оформлені відповідним протоколом. На засіданні були присутні представники двох кредиторів із загальною кількістю голосів 1 623, що становить більше ніж 2/3 від усіх голосів кредиторів. На засіданні ліквідатор повідомив, що: 1) аукціони, призначені на 04 та 05 лютого 2021 року не відбулися через відсутність учасників, через що ліквідатор в силу ст. 79 КУзПБ зобов'язаний оголосити про повторний аукціон; 2) умови продажу членам кредиторів були надіслані листом за вих. №02-15/11 від 08.02.2021; 3) Мінекономіки повідомлено про проведення засідання комітету кредиторів, однак прохання міністерства про проведення засідання в режимі відеоконференції неможливо задовольнити, оскільки відсутні технічні засоби по забезпеченню належної ідентифікації та перевірки повноважень. З огляду на це, ліквідатор запропонував виставити на продаж майно підприємства-банкрута, за стартовою ціною та умовою кроку аукціона, які вже згадані судом при дослідженні змісту листа ліквідатора за вих. №02-15/11 від 08.02.2021.
Представник кредитора ГУ ДПС у Закарпатській області підтримав пропозицію ліквідатора, зазначив, що умови продажу є прийнятними та є доцільним надати згоду на продаж майна на запропонованих умовах. З приводу цього питання «за» проголосувало 1 623 голосів комітету кредиторів, було вирішено надати згоду на продаж майна підприємства-банкрута, а саме: 1) повторний аукціон з продажу майна центральна контора, стартова ціна 470 240,00 грн, крок аукціону 4 800,00 грн; 2) повторний аукціон з продажу майна заправка ПММ, стартова ціна 26 480,00 грн, крок аукціону 270 грн; 3) повторний аукціон з продажу майна комплекс, цех плодово-ягідної переробки, стартова ціна 767 200,00 грн, крок аукціону 7 700,00 грн.
22.06.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута ДП «Червона зірка», а саме об'єктів нерухомості: маслосклад, операторська, насосна, резервуари пального, паливні-колонки, паливні колонки, ворота №1, огорожа №2, естакада І, пожежний резервуар ІІ «комплекс АЗС» (заправка ПММ), що оформлений протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-06-11-000033-2 (реєстраційний номер лоту 00413831112).
Згідно із вказаного протоколу переможцем торгів став відповідач-3 із найвищою ціновою пропозицією 34 100,00 грн. На виконання цього протоколу між продавцем ДП «Червона зірка», покупцем ФОП Бурином В.В. та оператором авторизованого електронного майданчика через який надано найвищу цінову пропозицію ТОВ «Центральна універсальна біржа» було укладено акт про придбання майна на аукціоні від 09.07.2021. Згідно з цього акту 05.07.2021 покупець повністю сплатив 32 986,50 грн, що з урахуванням сплаченого гарантійного внеску в сумі 1 113,50 складає повну ціну майна придбаного на аукціоні. Зазначене підтверджується й квитанцією за кодом 5833-1495-0580-2400 на суму 32 986,50 грн.
13.07.2021 відбулося засідання комітету кредиторів боржника ДП «Червона зірка», оформлені відповідним протоколом. На засіданні були присутні представники двох кредиторів із загальною кількістю голосів 1 623, що становить більше ніж 2/3 від усіх голосів кредиторів. На засіданні ліквідатор повідомив що: 1) повторні аукціони, призначені на 22.06.2021 не відбулися через відсутність учасників, через що ліквідатор в силу ст. 79 КУзПБ зобов'язаний оголосити про повторний аукціон. Оскільки це другий повторний аукціон, початковою ціною згідно ст. 79 КУзПБ є зменшена на 25 % початкова ціна повторного аукціону. Другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової ціни; 2) умови продажу членам кредиторів були надіслані листом за вих. №02-15/37 від 08.07.2021; 3) Мінекономіки повідомлено про проведення засідання комітету кредиторів.
З огляду на це, ліквідатор запропонував виставити на продаж майно підприємства-банкрута, за стартовою ціною та умовою кроку аукціона, які вже згадані судом при дослідженні вище змісту листа ліквідатора за вих. №02-15/37 від 08.07.2021. Представник кредитора ГУ ДПС у Закарпатській області підтримав пропозицію ліквідатора, зазначив, що умови продажу є прийнятними та є доцільним надати згоду на продаж майна на запропонованих умовах. З приводу цього питання «за» проголосувало 1 623 голосів комітету кредиторів, було вирішено надати згоду на продаж майна підприємства-банкрута, а саме: 1) другий повторний аукціон з продажу майна центральна контора, з можливістю зниження початкової ціни, стартова ціна 352 680,00 грн, крок аукціону 3 600 грн; 2) другий повторний аукціон з продажу майна комплекс, цех плодово-ягідної переробки, з можливістю зниження початкової ціни, стартова ціна 569 650 грн; крок аукціону 5 700 грн.
21.07.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута ДП «Червона зірка», а саме об'єктів нерухомості: адміністративний будинок, гараж з навісом, кузня, склад з навісом, прохідна, майстерня з гаражем та навісом, вбиральня, огорожа «комплекс, цех плодово-ягідної переробки», що оформлений протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-13-000045-1 (реєстраційний номер лоту 00413831115).
Згідно із вказаного протоколу, переможцем торгів стала відповідач-1 із ціновою пропозицією 138 096,00 грн. На виконання цього протоколу між продавцем ДП «Червона зірка» та покупцем ОСОБА_1 було укладено акт про придбання майна на аукціоні від 03.08.2021. Згідно з цього акту 29.07.2021 покупець сплатив 86 079,84 грн, що з урахуванням сплаченого гарантійного внеску в сумі 52 016,16 грн, складає повну ціну 138 096,00 грн. Зазначене підтверджується й квитанцією про вхідний платіж №38028378-2.
21.07.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута ДП «Червона зірка», а саме: об'єктів нерухомості: цех переробки сировини, адміністративна будівля (консервний цех), навіс, купажний цех, вартова (сторожова будка), вага літ «д», башта Рожновського, ворота з хвірткою №1,2,6, огорожа №3, 4, 5 «адміністративно виробничий комплекс», що оформлений протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-13-000056-3 (реєстраційний номер лоту 00413831114).
Згідно із вказаного протоколу, переможцем торгів став відповідач-2 із ціновою пропозицією 201 000,00 грн.
У вересні 2021 року позивач дізнався про реалізацію державного майна на аукціонах й в листопаді 2021 року звернувся до Господарського суду Закарпатської області із зазначеним позовом.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 60 КУзПБ одночасно із відкриттям ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим кодексом.
Частиною 1 ст. 63 КУзПБ встановлено, що після проведення інвентаризації та отримання відповідної згоди на відчуження майна ліквідатор здійснює реалізацію майна банкрута шляхом проведення аукціону. Порядок організації та проведення аукціону з продажу майна банкрута детально регламентовано положеннями розділу V КУзПБ та Порядком організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 865 (далі - Порядок № 865).
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 68 КУзПБ продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим кодексом.
Відповідно до ст. 75 КУзПБ арбітражний керуючий визначає умови продажу майна за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором щодо майна, яке є предметом забезпечення. До обов'язкових умов продажу належать: склад майна (лот), початкова ціна та крок аукціону.
Арбітражний керуючий зобов'язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. За результатами засідання комітету кредиторів, комітет кредиторів може прийняти рішення про: 1) надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах; 2) надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу; 3) відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин.
Частиною 1 ст. 70 КУзПБ передбачено, що в подальшому замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього кодексу.
Згідно зі ст. 78 КУзПБ аукціон проводиться за загальним правилом, а переможцем визнається учасник, який на момент його закінчення запропонував найвищу ціну.
Відповідно до п. 73 Порядку №865 аукціон передбачає поетапне підвищення цінових пропозицій учасників протягом трьох раундів за встановленими правилами.
Згідно з положеннями ст. 80 КУзПБ повторний аукціон може проводитися з можливістю зниження початкової вартості за згодою забезпеченого кредитора або комітету кредиторів, які можуть встановити граничну ціну зниження.
Другий повторний аукціон також проводиться з можливістю зниження початкової ціни.
Згідно з п. 74 Порядку №865 аукціон розпочинається з автоматичного покрокового зниження початкової ціни лота, яке учасник може зупинити, подавши ставку.
Після зупинки автоматичного зниження інші учасники можуть подати закриті цінові пропозиції, а учасник, який зробив ставку, - підвищити її у встановлений порядком період.
Якщо закритих пропозицій від інших учасників немає, ставка визнається переможною.
Після визначення переможця електронна торгова система формує протокол, який надсилається учасникам та замовнику аукціону (ч. 1 ст. 83 КУзПБ).
Майно або майнове право передається покупцю після повної сплати, про що складається акт про придбання (ч. 1 ст. 87 КУзПБ).
Статею 73 КУзПБ встановлено, що правочин щодо продажу майна на аукціоні, проведеному з порушенням порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або іншої заінтересованої особи.
Отже, торги у формі аукціону у справі про банкрутство є передбаченою законодавством процедурою послідовністю дій учасників для продажу майна боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Аналіз положень законодавства свідчить, що реалізація майна боржника у справі про банкрутство шляхом проведення аукціону має на меті продаж майна та перехід права власності до переможця торгів. Завершальною стадією є укладення договору купівлі-продажу між власником майна (замовником аукціону) та переможцем.
Враховуючи правову природу продажу майна з аукціону, результати торгів можуть бути визнані недійсними за правилами, що регулюють недійсність правочинів, у тому числі на підставі норм цивільного законодавства.
Порушення встановленого порядку підготовки, проведення чи оформлення результатів аукціону є підставою для визнання його результатів та укладеного договору купівлі-продажу недійсними.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19.
Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, суд має встановити факт порушення порядку їх проведення, вплив таких порушень на результати торгів та наявність порушення прав осіб, які їх оспорюють. Порушення встановлених законодавством правил підготовки, проведення чи оформлення результатів аукціону може бути підставою для визнання його результатів і укладеного правочину недійсними лише у випадку, якщо такі порушення є істотними, тобто вплинули або могли вплинути на результати торгів, перешкодивши продажу майна за найвищою ціною (ст. 73 КУзПБ, правові висновки Верховного Суду у справах №911/494/17, №910/16955/17, №920/1316/14, №11/19, №5023/4363/12).
Апелянт зазначає, що КУзПБ не є єдиним нормативно-правовим актом, який регулює провадження у справах про банкрутство, та наголошує, що відповідно до ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» переліки ліквідаційних мас державних підприємств підлягають погодженню із суб'єктами управління.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 11, 34 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», уповноважені органи управління у межах покладених на них завдань: 11) ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; 34) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій з корпоративними правами держави, що перебувають у їх управлінні.
З урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у цій справі від 23.05.2024 та положень Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 №1101-р, до 06.12.2022 уповноваженим органом управління виступало Міністерство економіки України, а згодом такі повноваження були передані Фонду державного майна України.
Згідно з ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» мирові угоди, плани санації та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50% їх статутного капіталу погоджуються з суб'єктом управління об'єктами державної власності, Фондом державного майна України (стосовно господарської організації, яка перебуває у процесі приватизації).
Згідно з положеннями ч. 12 ст. 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» плани санації, мирові угоди та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності управляти державним майном. У разі відсутності такого погодження план перевищує 50%, підлягають погодженню з органом, уповноваженим санації та мирова угода затвердженню господарським судом не підлягають, а включене до переліку ліквідаційної маси майно банкрута не може бути реалізованим.
З матеріалів справи вбачається, що ліквідаційна процедура розпочалася 20.03.2019, на той момент чинним був Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що з 21.10.2019, після набрання чинності КУзПБ, подальше провадження у справах про банкрутство державних підприємств здійснюється виключно відповідно до положень цього кодексу (п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ), за винятком справ, які на момент введення його в дію перебували на стадії санації. Про це також постановлено ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2020.
Суд встановив, що оспорювані торги відбулися 22 червня та 21 липня 2021 року.
Стаття 96 КУзПБ визначає особливості банкрутства державних підприємств та тих, у статутному капіталі яких держава має понад 50 %, зокрема обов'язок суду залучати представників уповноваженого органу та повідомляти їх про відкриття провадження.
Чинне законодавство не передбачає обов'язку ліквідатора погоджувати перелік ліквідаційної маси державного підприємства з уповноваженим органом, на відміну від ч. 12 ст. 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлювала обов'язкове погодження, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Суд першої інстанції правильно встановив, що чинне законодавство не передбачає обов'язку погоджувати ліквідаційну масу державного боржника до початку продажу його майна. Доводи апеляційної скарги, які посилаються на норми інших законодавчих актів, не спростовують цього висновку та не містять підстав для визнання проведеної ліквідаційної процедури і дій ліквідатора неправомірними.
Скаржник вказує, що КУзПБ передбачає визначену послідовність дій ліквідатора під час ліквідаційної процедури та реалізації майна, зокрема, що рецензування звіту або акта оцінки майна є обов'язковим у разі, якщо така оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади чи місцевого самоврядування, відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Однак, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, обов'язковість рецензування передбачена лише у випадках, коли оцінка погоджується або затверджується органом державної влади чи місцевого самоврядування. У цій справі оцінка вартості майна проводилася за замовленням ліквідатора та була погоджена на засіданні комітету кредиторів - відповідно до вимог ст. 75 КУзПБ.
Так, ч. 7 ст. 75 КУзПБ визначає, що у разі, якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів чи протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов'язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом.
Статею?9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Національний стандарт № 1 визначає, що рецензування є додатковою процедурою, яка здійснюється лише на вимогу заінтересованої особи або за власною ініціативою. Жоден з учасників аукціону, у тому числі і кредитори, не вимагали проведення рецензії та не оскаржували достовірність оцінки.
Крім того, апелянт не надав жодного доказу, який би свідчив, що визначена оцінювачем вартість майна була заниженою або суперечила нормативним актам.
Отже, відсутність рецензії не є порушенням і не може бути підставою для визнання аукціону недійсним.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково розглянув позовну вимогу про повернення майна ДП «Червона Зірка» за правилами ст.ст. 387, 388 ЦК України, оскільки позивач прямо не посилався на ці норми.
Однак колегія суддів не приймає такі доводи з огляду на наступне.
Суд, відповідно до принципу «jura novit curia» («суд знає закони»), зобов'язаний самостійно надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам, визначити, які норми права підлягають застосуванню, і не зв'язаний юридичною кваліфікацією, наданою сторонами.
Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду (постанова від 15.09.2021 у справі №372/2583/18), некоректне формулювання вимог позову не може бути перешкодою для ефективного захисту порушеного права. Суд зобов'язаний з'ясувати правову природу заявленої вимоги, виходячи зі змісту позову, а не формального найменування.
Як встановлено судом першої інстанції, зі змісту позовної заяви ДП «Червона Зірка» вбачається, що вимога про «повернення нерухомого майна» фактично є вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто віндикаційною. Тому суд першої інстанції обґрунтовано розглянув спір у межах положень статей 387, 388 ЦК України.
Матеріалами справи встановлено, що спірне майно було реалізовано під час ліквідаційної процедури банкрута ДП «Червона Зірка» на електронних аукціонах, за результатами яких із переможцями (відповідачами) укладено акти про придбання майна.
Таким чином, відповідачі придбали спірне майно за відплатними договорами, в межах законної процедури продажу ліквідаційної маси, що свідчить про їх добросовісність як набувачів.
Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише у виключних випадках - якщо майно було викрадене, загублене або вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом. Натомість апелянт не вказав та не довів жодної з цих підстав.
Водночас матеріали справи свідчать, що вибуття спірного майна відбулося в межах процедури ліквідації, на підставі рішення комітету кредиторів, тобто з волі та у межах правомірної діяльності ліквідатора.
Доводи апелянта про можливі порушення ліквідатором під час підготовки або проведення аукціону не можуть бути підставою для витребування майна від добросовісних набувачів, оскільки відповідачі не знали і не могли знати про такі порушення. Це відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постановах від 22.06.2021 у справі №200/606/18 та від 06.07.2022 у справі №914/2618/16.
Навіть, якщо б вимогу позивача розцінювати як реституційну відповідно до ст. 216 ЦК України (повернення майна внаслідок недійсності правочину), вона є похідною від вимоги про визнання правочину недійсним. Оскільки рішенням суду першої інстанції встановлено відсутність підстав для визнання укладених правочинів недійсними, вимога про повернення майна (реституція) не може бути задоволена.
Таким чином, незалежно від кваліфікації заявленої вимоги, як віндикаційної чи реституційної - підстав для її задоволення не існує.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що надала відповіді на усі істотні доводи сторін, які мають значення при прийнятті судового рішення у цій справі.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі № 907/551/14 (907/943/21) - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК