79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" жовтня 2025 р. Справа №909/457/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Панова І.Ю.,
Суддів Зварич О.В.,
Якімець Г.Г.,
Секретар судового засідання: Фарина Х.І.
за участю представників сторін:
від скаржника: Хітько В.М.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковель» б/н від 04.08.2025 (вх. №01-05/2403/25 від 05.08.2025)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2025
про заміну сторони виконавчого провадження
у справі №909/457/20 (суддя Малєєва О.В.)
за заявою Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 06.07.2025 (вх.№ 5929/25)
про заміну сторони виконавчого провадження у справі, в якій
позивач (стягувач) - Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз»
відповідач (боржник) - Державне підприємство “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів»
про стягнення заборгованості в сумі 72 430,78 грн,
Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.
До Господарського суду Івано-Франківської області Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" подало позов до Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок порушення зобов'язань за Договором № 35А760-2155-19 про реструктуризацію боргу від 15.03.2019 та графіку погашення заборгованості в сумі 62 498,57 грн, з якої: 54 879,03 грн - основного боргу, 4 824,31 грн - пені, 1 673,07 грн - 3% річних, 1 122,16 грн - інфляційні втрати та заборгованість за надання оператором ГРМ в січні 2020 послуг з розподілу природного газу на підставі умов Типового договору розподілу природного газу №094205Е9JVAP016, укладеного 01.01.2016 в сумі 9 932,21 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.08.2020 у справі №909/457/20 позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" до Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості в сумі 72 430,78 грн. задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" заборгованість, яка виникла внаслідок порушення зобов'язань за Договором № 35А760-2155-19 про реструктуризацію боргу від 15.03.2019 та графіку погашення заборгованості, а саме: 54 879,03 грн - основного боргу; 4 824,31 грн - пені, 1 603,00 грн - 3% річних, 1 122,16 грн - інфляційних втрат; заборгованість в сумі 9 932,21 грн за надання оператором ГРМ в січні 2020 року послуг з розподілу природного газу на підставі умов Типового договору розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205E9JVAP016 та 4 199,93 грн судового збору. В частині стягнення 3% річних в сумі 70,07 грн відмовлено.
В подальшому, Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся із заявою від 06.07.2025 (вх.№ 5929/25) про заміну боржника правонаступником. Відповідно до ст. 334 ГПК України просить замінити Державне підприємство "Івано-Франківський комбінат Хлібопродуктів" (далі - "Державне підприємство") його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель" (далі - "Товариство").
Заява обґрунтована тим, що Товариство стало власником єдиного майнового комплексу Державного підприємства на підставі договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, який був укладений з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях за результатами аукціону. Відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" Товариство набуло статусу правонаступника всіх майнових прав і обов'язків Державного підприємства (крім права постійного користування земельними ділянками).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2025 у справі №909/457/20 задоволено заяву Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 06.07.2025 (вх.№ 5929/25)про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено боржника - Державне підприємство “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Буковель».
Ухвала мотивована тим, що Товариство є правонаступником Державного підприємства, до якого перейшло все майно, а також всі права та обов'язки вказаної особи (крім права постійного користування земельною ділянкою), у зв'язку із цим суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вказаної заяви та заміни Державного підприємства як боржника його правонаступником - Товариством.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТзОВ “Буковель» оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 05.08.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2025р. у справі № 909/457/20 та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби про заміну боржника у виконавчому провадженні № 63549471 з ДП “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на його правонаступника - ТОВ “Буковель» та зобов'язати Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63549471.
Зазначає, що судом не взято до уваги абз. 14 п.7-4 р. V “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна», яким установлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану положення ст. 26 зазначеного закону, зокрема і положення абз. 5 ч. 2 у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом, не застосовуються.
На думку скаржника, кредитори за вимогами щодо простроченої заборгованості викупленого у процесі приватизації підприємства, крім кредиторів за вимогами заборгованості перед бюджетом, тимчасово на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця, який є правонаступником підприємства як єдиного майнового комплексу, що є об'єктом приватизації, виконання договору купівлі-продажу в частині викуплених зобов'язань підприємства та погашення простроченої кредиторської заборгованості такого підприємства. В своє обґрунтування покликається на правову позицію, викладену у постанові КГС ВС від 04.02.2025 у справі №916/3735/24.
Окрім того, скаржник звертає увагу на відсутність документального підтвердження включення спірної заборгованості до фінансової звітності державного підприємства; неможливість встановлення правової підстави переходу конкретного зобов'язання від державного підприємства до ТОВ “Буковель» в процедурі приватизації; порушення права ТОВ “Буковель» на захист від необґрунтованих вимог майнового характеру.
22.09.2025 від Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції надійшов відзив б/н від 22.09.2025 (вх. №01-04/7293/25) на апеляційну скаргу в яку заявник зазначає, що ТОВ “Буковель» придбало підприємство, як цілісний майновий комплекс, у розумінні ст. 191 Цивільного кодексу України та положень Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна».
Вказує, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального і матеріального права, зокрема ст. 75 ГПК України, ст. 28 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна», ст. 345 Цивільного кодексу України на підставі належних доказів, повного і всебічного встановлення всіх фактичних обставинах.
Окрім цього, зазначає, що в договорі купівлі-продажу об'єкта приватизації абз. 2 п.1.1 та п.3.1. передбачено, окрім іншого, перехід до ТОВ “Буковель» як до правонаступника ДП “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» боргів, пасивів, обов'язків згідно із фінансовою звітністю ДП “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», а абз. 14 пункту 7-4 розділу V Прикінцеві і перехідні положення Закону України №2269-VIII не передбачає зупинення на період дії режиму воєнного стану дії статті 28 вказаного закону, ст. 345 Цивільного кодексу України, відповідно ТОВ “Буковель» є правонаступником обов'язків, грошових зобов'язань, боргів перед кредиторами ДП “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів».
Щодо посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові від 04.02.2025 у справі №916/3735/24, то зазначає, що така не є релевантною справі, що розглядається. Також зазначає, що судом першої інстанції належним чином було повідомлено ТОВ “Буковель» про розгляд справи, однак, такий в судове засідання не з'явився, відзиву на заяву виконавця не подав
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Якімець Г.Г. та Зварич О.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковель» б/н від 04.08.2025 (вх. №01-05/2403/25 від 05.08.2025) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2025 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №909/457/20.
Ухвалою суду від 13.10.2025 призначено розгляд справи на 28.10.2025.
В судовому засіданні 28.10.2025 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Позивач та відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
Відповідно до рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.08.2020 з ДП "Івано-Франківський комбінат Хлібопродуктів" стягнуто на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" заборгованість, яка виникла внаслідок порушення зобов'язань за договором № 35А760-2155-19 про реструктуризацію боргу від 15.03.2019 та графіку погашення заборгованості, а саме: 54 879,03 грн - основного боргу, 4 824,31 грн - пені, 1 603,00 грн - 3% річних, 1 122,16 грн - інфляційних втрат; а також заборгованість в сумі 9 932,21 грн за надання оператором ГРМ в січні 2020 року послуг з розподілу природного газу на підставі умов Типового договору розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205E9JVAP016 та 4 199,93 грн судового збору.
На виконання вказаного рішення видано наказ від 22.09.2020.
Згідно з постановою від 11.11.2020 відкрито виконавче провадження № 63549471 з примусового виконання зазначеного наказу.
Виконавче провадження № 63549471 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 56493039 (постанова від 12.11.2020).
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель" за результатами аукціону 29.01.2024 був укладений Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства " Івано-Франківський комбінат Хлібопродуктів ".
За умовами цього Договору (п. 3.1) покупець, який придбав об'єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельними ділянками) і обов'язків Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат Хлібопродуктів" відповідно до умов договору та ст. 28 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня засвідчення акта приймання - передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками за наявності.
Акт приймання - передачі об'єкта приватизації підписано сторонами 27.09.2024.
01.10.2024 право власності на нерухоме майно, що входить до складу єдиного майнового комплексу, зареєстровано за ТОВ "Буковель" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Вказані обставини також встановлені, зокрема, в ухвалах суду від 10.04.2025 у справі № 909/148/18, від 28.05.2025 у справі № 909/182/21.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Частиною 2 статті 191 Цивільною кодексу України встановлено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно п. 13 ч. 1 ст.1 Закону України “Про приватизацію державного і комунальною майна», єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - це усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України “Про приватизацію державного і комунальною майна» (надалі - Закон №2269-VIII) особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
Отже, правонаступництво стосується саме осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто, стосується саме покупця (власника) об'єкта приватизації, який в порядку правонаступництва набуває майнових прав приватизованого підприємства.
При цьому передбачене цією нормою правонаступництво хоча і є частковим, оскільки, обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі.
У відповідності до положень абзацу 2 ст. 345 Цивільного кодексу України, у результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов'язки. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Згідно з частинами 1-3 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, з врахуванням наведеного, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що ТОВ “Буковель» придбало Державне підприємство як цілісний майновий комплекс, у розумінні статті 191 Цивільною кодексу України та Закону України “Про приватизацію державного і комунальною майна» і як новий власник стало правонаступником прав та обов'язків підприємства “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів».
Щодо тверджень скаржника, що судом першої інстанції не взято до уваги абз. 14 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII, яким зокрема, визначено, що на період дії режиму воєнного стану тимчасово зупинено положення абзаців другого-четвертого, п'ятого (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед боржником)…, частини другої статті 26 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна» і ці положення закону на період дії режиму воєнного стану не застосовуються, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Стаття 26 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна» має назву "Оформлення угод приватизації" і розміщена в розділі IV цього закону "Договірні відносини приватизації".
В частині другій цієї норми закону передбачено, що до договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін щодо:… - абзац 5 - погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства;…
Отже, названа норма закону передбачала при укладенні Фондом державного майна України чи його регіональним органом (продавець) із переможцем електронного аукціону (покупець) договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включати до нього, серед інших умов, і таку умову як погашення боргів із заробітної плати і перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства.
Ця норма не зобов'язувала в договорі купівлі-продажу вказувати конкретний розмір боргу підприємства і підставу його виникнення. Внесення змін до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна», і зокрема, доповнення його абзацом 14 пункту 7-4 розділу V Прикінцеві та перехідні положення передбачало не застосовувати і не включати на період дії режиму воєнного стану до умов договору купівлі-продажу зобов'язання щодо погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства - об'єкта приватизації. При цьому незастосування названої норми права не стосується передбачення зобов'язання щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом…»
Однак, договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» (код за ЄДРПОУ 05513715) між органом приватизації і ТОВ “Буковель» укладений 29.01.2024 під час дії абзацу 14 пункту 7-4 Розділу V Прикінцеві і перехідні положення Закону № 2269-VIII в аб.2 п.1.1. та п.3.1 цього договору передбачали, що до складу об'єкта приватизації входять усі види майна…борги, та інші…права, в тому рахунку активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства. Покупець (ТОВ “Буковель») є правонаступником усіх майнових прав (крім права користування земельною ділянкою) і обов'язків ДП “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» відповідно до умов цього договору та ст. 28 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна» з дня укладення і підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця.
Законодавство не передбачає, що умови договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, які суперечать абз. 14 пункту 7-4 Розділу V “Прикінцеві і перехідні положення Закону №2269-VIII» є нікчемними.
У положеннях статті 28 Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна» передбачено, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси є правонаступниками їх майнових прав (крім права користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
Згідно із статтею 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності. У разі придбання Єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов'язки.
Суд звертає увагу, що, виходячи зі змісту аб.2 п.1.1. та п.3.1 цього договору сторонами погоджено, що до складу об'єкта приватизації входять усі види майна (окрім того, що не підлягає приватизації і земельною ділянкою), борги та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства. Таким чином, правонаступник боржника на момент укладення договору повинен був розуміти наявність відповідної заборгованості, що підлягає сплаті за зобов'язаннями Державного підприємства “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів».
В договорі купівлі-продажу об'єкта приватизації (абз.2 п.1.1. та п.3.1) передбачено, окрім іншого, перехід до ТОВ “Буковель» як до правонаступника ДП “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» боргів, пасивів, обов'язків згідно із фінансовою звітністю ДП “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», а абз. 14 пункту 7-4 Розділу V Прикінцеві і перехідні положення Закону №2269-VIII не передбачає зупинення на період режиму воєнного стану дії статті 28 вказаного Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна», ст. 345 Цивільного кодексу України, то ТОВ “Буковель» є правонаступником обов'язків, грошових зобов'язань, боргів перед кредиторами ДП “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів».
Виходячи зі змісту поданої скарги, скаржник при посиланні на абзац 14 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна» одночасно наводить правову позицію викладену у постанові Касаційного господарського суду від 04.02.2025 у справі №916/3735/24 як таку, що сформована у подібних правовідносинах.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору та розгляду у справі №916/3735/24 стали підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство у вигляді спору про право між кредитором та боржником з приводу заявлених у цій справі грошових вимог через заперечення боржником його правонаступництва за грошовими вимогами кредитора до ДП "ТВК", придбаного боржником в процесі приватизації. В той же час, суди неодноразово звертали увагу на те, що провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб'єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.
Проте, в рамках даної справи №909/457/20 апеляційне провадження стосується правомірності винесення ухвали про заміну сторони в рамках виконавчого провадження. Відтак, справа №916/3735/24 не є релевантною до даних правовідносин.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що прострочена кредиторська заборгованість як юридичне явище та заборгованість, що підлягає стягненню відповідно до виконавчих документів не є тотожними за своїми рисами та сутністю. Так, простроченою кредиторською заборгованістю є грошове зобов'язання підприємства або особи перед кредитором, строк виконання якого минув, але боржник його не виконав. В той же час, заборгованість встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, має ряд інших ознак. Зокрема, виникає на підставі судового рішення (в тому числі рішення третейського суду, мирової угоди, затвердженої судом); юридичною підставою для примусового виконання є наявність відповідного виконавчого документа; існує ризик настання негативних майнових наслідків у вигляді арешту належного боржнику майна/коштів у випадку примусового виконання, документа; сума стягнення в такому випадку чітко визначена та оспорюватись не може.
В свою чергу прострочена кредиторська заборгованість може бути оспорюваною; виникає на підставі договору або іншого зобов'язання; за такою заборгованістю хоч і минув строк виконання, проте, ще немає судового рішення щодо її стягнення, у зв'язку з чим вона не може стягуватися примусового в рамках виконавчого провадження. Окрім того, юридичним наслідком виникнення такої заборгованості не може бути відкриття виконавчого провадження чи накладення арешту на майно/кошти.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна» до договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін щодо:… - абзац 5 - погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства;… Відтак, названа норма закону передбачала при укладенні Фондом державного майна України чи його регіональним органом (продавець) із переможцем електронного аукціону (покупець) договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включати до нього, серед інших умов, і таку умову як погашення боргів із заробітної плати і перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства. Ця норма не зобов'язувала в договорі купівлі-продажу вказувати конкретний розмір боргу підприємства і підставу його виникнення. З огляду на можливу значну кількість кредиторів, законодавство про приватизацію не передбачає зазначати в договорі купівлі-продажу конкретний розмір, конкретного кредитора, його грошових вимог, ні обов'язку з передачі звітності.
Таким чином, вищенаведене твердження спростовує твердження скаржника щодо обов'язкового зазначення переліку боргів державного підприємства, передачі звітності правонаступнику та інших дій з відображенням конкретного зобов'язання у складі ЄМК.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення вказаної заяви та заміни Державного підприємство як боржника його правонаступником - Товариством.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2025 у справі №909/457/20 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для її скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржників не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржниками.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковель» б/н від 04.08.2025 (вх. №01-05/2403/25 від 05.08.2025) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2025 у справі №909/457/20 - залишити без змін.
3. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 06.11.2025.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Якімець Г.Г.