Провадження № 33/821/310/25 Справа № 703/5955/24 Категорія: ст. 124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
31 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі потерпілого ОСОБА_1 , його представника - адвоката Демиденка В.А., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , його захисника Черненка С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 703/5955/24 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2025 року, якою щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , присяжного Смілянського міськрайонного суду Черкаської області,
закрито провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №163430, 31.10.2024 року о 19 годині 20 хвилин в с. Плоске Черкаського району Черкаської області по вул. Трипільська 127 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну та перед зміною напрямку руху, а саме виконуючи маневр розвороту, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди для інших учасників дорожнього руху, у результаті чого водій автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , що рухався у попутному напрямку скоїв зіткнення з автомобілем Renault Megane. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки та порушено вимоги п. 10.1, 2,3 б Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати ОСОБА_2 винним у ДТП та притягнути його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції в основу рішення поклав висновок експерта № СТ/054Е-25 від 07.03.2025, з висновками якого він не погоджується, оскільки при його складанні не були враховані всі обставини ДТП.
Складаючи висновок експертом ОСОБА_3 , попри схему ДТП та пояснення учасників ДТП, не врахував, що маневр розвороту водієм автомобіля Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 здійснювався з узбіччя дороги, а не з крайнього положення на проїздній частині, що свідчить про порушення пункту 10.1 ґ) ПДР.
Також експертом не враховано те, що маневр розвороту, водій автомобіля Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 здійснював на відстані ближче ніж 10 метрів від пішохідного переходу. Обставина, за якої поліцейські не визначили таку відстань не свідчить, що це питання дослідженню не підлягає. Експерт був вправі звернутися до суду із клопотанням про надання йому необхідних вихідних даних, які б були повідомлено учасниками ДТП та свідками, тобто не враховано й порушення п. 10.4 ПДР.
З пояснень наданих ним на місці ДТП вбачається, що екстрене гальмування він почав одразу з моменту початку руху Renault Megane, гальмівний шлях склав згідно схеми ДТП 35 метрів. Вказаних обставин експерт не врахував, виходив однобоко, виключно з пояснень Кишинського, тобто врахував лише час 7-8 секунд.
Будучі водієм автомобіля Daewoo Lanos, він розраховував на те, що водій автомобіля Renault Megane буде виконувати правила дорожнього руху, а тому не міг та не повинен був передбачати неправомірний маневр розвороту в недозволеному для цього місці.
Заслухавши думку потерпілого ОСОБА_1 , його представника - адвоката Демиденка В.А., які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, думки ОСОБА_2 та його захисника Черненка С.А., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили постанову залишити без змін, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані.
Висновок місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку, та жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не виникає, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Місцевим судом безпосередньо досліджено докази, наявні в матеріалах справи, та зроблено вірний висновок про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, судом першої інстанції досліджені матеріали справи, а саме: протокол серії ЕПР 1 № 163430 від 31.10.2024, схему ДТП, висновок експерта № СТ/054Е-25 від 07.03.2025, допитано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та експерта Стерниша О.М.
Під час судового розгляду захисником Черненком С.А. в інтересах ОСОБА_2 було заявлено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи у даній справі, яке постановою суду від 17.02.2025 було задоволено.
З висновку експерта № СТ/054Е-25 від 07.03.2025, за результатами проведення судової автотехнічної експертизи вбачається, що у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «Рено Меган», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 10.1.; 10.2. Правил дорожнього руху України». У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «Деу Ланос», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.3; 12.4. Правил дорожнього руху України.
У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля «Деу Ланос», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам пп. 12.3., 12.4. Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо- транспортної пригоди, та на виконання яких він перешкод, згідно наданих на дослідження матеріалів не мав.
У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля «Рено Меган», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.
Судом першої інстанції був допитаний експерт ОСОБА_3 , який суду пояснив, що у висновку надавав відповіді на запитання, які саме невідповідності у діях водіїв призвели до виникнення ДТП, і відповідно до висновків, що саме потерпілий ОСОБА_1 мав дотримуватись швидкісного режиму, та недотримання ним швидкісного режиму та зміна смуги при гальмуванні призвели до ДТП. Щодо близькості місця розвороту до пішохідного переходу, то зі схеми ДТП не вбачається, яка відстань до пішохідного переходу. Саме ця обставина не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП та водій ОСОБА_1 мав дотримуватись п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України.
Суду апеляційної інстанції експерт ОСОБА_3 пояснив, що мінімальна відстань, на якій водій автомобіля Деу мав сприйняти як небезпеку та таку, що вимагає екстреного гальмування це 52 метри. Максимальний час з яким виїжджав автомобіль Рено Меган встановити неможливо. Розрахункова швидкість руху автомобіля Деу Ланос під час гальмування була 81 км/год, а всі інші кілометри були витрачені на деформування автомобілів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази вважаю, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відсутні достатні та переконливі докази того, що водій автомобіля «Рено Меган» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3 Б, 10.1 ПДР, що призвело до виникнення ДТП, як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, протилежного під час апеляційного розгляду не встановлено та ОСОБА_1 і його представником адвокатом Демиденком В.А. не доведено належними та допустимими доказами, а тому факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є недоведеним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 висловлює незгоду з висновками експерта від 07.03.2025, оскільки він не є ключовим доказом в даній справі, вважаю такі доводи безпідставними, оскільки експертиза проводилася на підставі зібраних матеріалах справи, в тому числі в схемі ДТП від 31.10.2025, пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які відображають повну картину події, підстави вважати висновок експерта неповним або суперечливим відсутні.
Врахувавши усі обставини справи, докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у діях ОСОБА_2 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.
Будь-які заперечення, викладені в апеляційній скарзі, щодо достатності та належності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 , є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Вважаю, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінених за своїм внутрішнім переконанням, що гуртуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи за їх сукупності, неможливо притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2025 рокупро закриття провадження щодо ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченогоза ст. 124 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу потерплого ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В.Биба