Постанова від 05.11.2025 по справі 526/357/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/357/24 Номер провадження 22-ц/814/3567/25Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.

Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.

при секретарі: Коротун І. В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 червня 2025 року, ухвалене суддею Максименко Л. В., повний текст рішення складений - дата не вказана

та на ухвали Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 червня 2024 року, 02 липня 2024 року, 20 січня 2025 року, постановлені суддею Максименко Л. В. у порядку ч.2 ст. 353 ЦПК України

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості:

за кредитним договором №2788091 у розмірі 67 875 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 52 875 грн - сума заборгованості за процентами;

за кредитним договором №5470968 у розмірі 85 800 грн, з яких: 25 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 60 800 грн - сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором №22718-02/2022 у розмірі 46 657,50 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 31 657,50 грн - сума заборгованості за відсотками;

за договором позики №77293626 у розмірі 28 387,80 грн, з яких: 18 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 387,80 грн - сума заборгованості за відсотками, а всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 228 720,30 грн та понесені судові витрати (т.1 а.с. 1-8).

Позовна заява мотивована тим, що 06.01.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2788091. У відповідності до п.п. 1.1. кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаного при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення паролю входу до особистого кабінету. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (п.п.9.9. кредитного договору), які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що він повністю розуміє, погоджується та зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил. 19.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №19072023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.07.2023 до договору факторингу №19072023 від 19.07.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 67 875 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 52 875 грн - сума заборгованості за процентами. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №2788091 у розмірі 67 875 грн.

31.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний кредитний договір №5470968. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п.10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (п.п.10.7 кредитного договору), які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що він повністю розуміє, погоджується та зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил. 24.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24112023, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.11.2023 до договору факторингу №24112023 від 24.11.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 85 800 грн, з яких: 25 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 60 800 грн - сума заборгованості за процентами. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №5470968 в розмірі 85 800 грн.

20.02.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний кредитний договір №22718-02/2022. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п.7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до п.п.1.1. п.1 кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. 08.12.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №08122022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №08122022 від 08.12.2022, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 46 657,50 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 31 657,50 грн - сума заборгованості за процентами. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №22718-02/2022 у розмірі 46 657,50 грн.

19.10.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77293626. Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений за сайті Товариства з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.5.1. п.5. договору позики). 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 28 387,80 грн, з яких: 18 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 387,80 грн - сума заборгованості за процентами. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики №77293626 у розмірі 28 387,80 грн.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 червня 2024 року клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Мельник І.С. про витребування доказів у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задоволено.

Зобов'язано ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надати суду первинні документи бухгалтерського обліку, розрахунок заборгованості та документів, що підтверджують факт перерахування зі сторони ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» коштів ОСОБА_1 за договором позики №77293626 від 19.10.2021.

Витребувано з АТ «Перший український міжнародний банк» інформацію, а саме:

- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 .

- інформацію про надходження з 19.10.2021 по 23.10.2021 на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 18 000,00 грн.

Зобов'язано АТ КБ «Приватбанк» надати суду:

- інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 19.10.2021;

- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_3 ;

- виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 );

- інформацію про надходження з 20.02.2022 по 23.02.2022 на картковий рахунок № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 15 000,00 грн.;

- інформацію про надходження з 06.01.2022 по 10.01.2022 на картковий рахунок № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 15 000,00 грн (т.2 а.с. 108-110).

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 липня 2024 року клопотання АТ «Перший український міжнародний банк» - задоволено.

Витребувано у АТ «Перший український міжнародний банк» дані про надходження 19.10.2021 від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошових коштів одним платежем в сумі 18 000,00 грн.

В разі відсутності даних про надходження вказаних коштів одним платежем, повідомити кількість платежів та їх суми, які надходили на картку ОСОБА_1 від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у період з 19.10.2021 по 23.10.2021 (т.2 а.с. 117-118).

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 січня 2025 року зобов'язано ТОВ «Фінансова Компанія «Фінекспрес» надати суду дані про фактичного відправника коштів на карту № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) в сумі 18 000,00 грн, переказ яких відбувся 19.10.2021 о 17:59:30, стан 16558338748.

Зобов'язано АТ КБ «Приваттбанк» надати суду:

- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_3 ;

- виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) з 06.01.2022 по 23.02.2022;

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 червня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами на загальну суму 228 720,30 грн, в тому числі: за кредитним договором №2788091 від 06.01.2022 в розмірі 67 875 грн; за кредитним договором №5470968 від 31.01.2022 в розмірі 85 800,00 грн; за кредитним договором №22718-02/2022 від 20.02.2022 в розмірі 46 657,50 грн; за договором позики №77293626 від 19.10.2021 в розмірі 28 387,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 3 430,80 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що укладені між сторонами договори про надання кредиту, є укладеними з додержанням письмової форми, визначеної законом, оскільки укладені з додержанням процедури, визначеної законом України «Про електронну комерцію», та підписані відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному ст. 12 Закону та умов кредитного договору. На підтвердження факту укладення даних договорів відповідачем свідчить зазначення у договорах його особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, дата народження, місце проживання, а також існування самого тексту договору у позивача, який згідно зі ст. 11 Закону є оригіналом такого договору. Згідно з умовами кредитних договорів позичальник зобов'язується вчасно повернути позику, сплатити відсотки за користування ними в порядку, визначеному цими договорами. Всупереч умовам кредитних договорів та договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. Виходячи з наданих позивачем доказів фінансова установа виконали свій обов'язок своєчасно та у повному обсязі, а ОСОБА_1 порушив умови договору та зобов'язання по погашенню позики. Після відступлення права грошової вимоги, ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення наявного в нього боргу за вищевказаними договорами, ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. Суд першої інстанції встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язання по кредитному договору, за якими кредитодавець виконав умови повністю і своєчасно, а позичальник порушив умови та правила договору, не повернувши позичені кошти, порушено майнові права ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», тому з відповідача слід стягти заборгованість за кредитним договором та задовольнити позов в межах заявлених позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Підодвірний Т.І. просить: залишити без розгляду відповідь на відзив направлену позивачем до районного суду; виключити із числа доказів по справі документи, направлені позивачем до суду першої інстанції разом із відповіддю на відзив; залишити без розгляду додаткові пояснення позивача; виключити із числа доказів документи, подані позивачем разом із додатковими поясненнями; скасувати ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 05.06.2024 у справі №526/357/24; скасувати ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі №526/357/24; скасувати ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 20.01.2025 у справі №526/357/24; виключити із числа доказів по справі документи, отримані судом першої інстанції, з АТ КБ «Приватбанк», АТ «ПУМБ», ТОВ «Фінекспрес» на виконання ухвал суду про витребування доказів; рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем було направлено до суду відповідь на відзив із новими доказами по справі. У випадку направлення відповіді на відзив позивач був зобов'язаний направити таку відповідь відповідачеві та надати суду докази, які б підтверджували таке направлення. Позивачем не виконано обов'язок щодо направлення відповіді на відзив сторонам у справі. Обов'язок дотримання сторонами норм процесуального права покладено на суд. Така обставина судом першої інстанції була проігнорована, тому відповідь, як і додатки до неї, повинна бути залишена без розгляду. 05.06.2024 судом першої інстанції було винесено ухвалу про витребування у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», АТ КБ «Приватбанк», АТ «ПУМБ» доказів у справі. Вважає, що така ухвала винесена судом першої інстанції із порушенням імперативних норм процесуального законодавства. Позивачем не надано до суду доказів того, що ним вживались будь-які дії для отримання витребуваних доказів. Отже, чинним процесуальним законодавством чітко передбачено, що позивач повинен подати всі докази разом із позовною заявою, а у випадку неможливості це зробити, повинен повідомити суд про причини такої неможливості і вжиті ним заходи для отримання доказів. Позивачем під час звернення до суду не повідомлялось про неможливість подання будь-яких доказів. Крім того, суд першої інстанції не встановлював додатковий строк для подання доказів. Клопотання про витребування доказів повинно подаватися разом із позовною заявою. Позивач звертається із позовом 29.01.2024. Клопотання про витребування доказів, позивач заявляє 14.03.2024, тобто таке клопотання подано майже через 2 місяці після подання позовної заяви. Звертає увагу, що відповідно до тексту ухвали суду першої інстанції про витребування доказів, останнім не вирішувалося питання щодо поновлення строку. Тож, клопотання подано позивачем із порушенням строку на подання клопотання та без обґрунтування вжиття заходів направлених на отримання доказів самостійно. Вважає, що документи, отримані судом першої інстанції у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», АТ КБ «Приватбанк», АТ «ПУМБ», повинні бути залишені без розгляду, а ухвала суду першої інстанції про витребування доказів у справі від 05.06.2024 підлягає скасуванню. 02.07.2024 суд першої інстанції постановив ухвалу про витребування доказів у АТ «ПУМБ». Як вбачається із резолютивної частини ухвали, в ній зазначено наступне: клопотання АТ «Перший український міжнародний банк» - задовольнити. Як вбачається із матеріалів судової справи, АТ «ПУМБ» не є стороною по справі. У якості третьої особи, судом не залучався. Тож, АТ «ПУМБ» не мав законних підстав заявляти клопотання про витребування доказів, і, відповідно, суд першої інстанції не повинен був задовольняти таке клопотання. Тож, ухвала суду першої інстанції від 02.07.2024 про витребування доказів винесена із порушенням імперативних норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а документи отримані судом на виконання такої ухвали повинні бути виключені із числа доказів у справі. Представником відповідача направлено до суду першої інстанції: 27.02.2024 клопотання про залишення додаткових пояснень без розгляду; 06.03.2024 клопотання про залишення відповіді на відзив без розгляду; 25.03.2024 заперечення на клопотання позивача. Як вбачається із матеріалів справи, представником відповідача через підсистему «Електронний суд» 20.02.2024 подано відзив на позов. Як вбачається із квитанції про доставку (наявна в матеріалах справи), відзив на позов позивачем отримано 20.02.2024. Отже, позивач мав право подати свою відповідь на відзив у строк, з 21.02.2024 по 25.01.2024 включно. Як вбачається із матеріалів справи, відповідь на відзив позивачем подана до суду 27.02.2024. Із клопотанням про продовження строку на подання відповіді на відзив позивач не звертався. Судом першої інстанції ухвала щодо продовження/поновлення строку на подання відповіді на відзив не виносилася. Отже, суд першої інстанції був зобов'язаний залишити без розгляду відповідь на відзив, як і додатки до такої відповіді. Але, як вбачається із оскаржуваного рішення, суд першої інстанції вчергове вирішив ігнорувати імперативні норми процесуального права та прийняв таку відповідь на відзив разом із додатковими доказами до розгляду. 27.02.2024 позивачем направлено до суду додаткові пояснення із новими доказами у справі. У матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа, ща укладала кредитний договір, ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи, яка, нібито, проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник при укладанні договору. Отже, матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, що нібито укладення договору від 06.01.2022 №2788091, від 31.01.2022 №5470968, від 20.02.2022 №22718-02/2022, від 19.10.2021 №77293626 відбувалося в порядку, визначеному чинним законодавством, а тому, якщо позивач вважає, що відповідач отримував одноразовий ідентифікатор, використовував його для укладення кредитного договору, всі ці обставини повинні бути доведені належними та допустимими доказами, наприклад, інформацією від мобільного оператора про належність номера телефону саме відповідачеві, підтвердження направлення смс-повідомлення на цей номер, докази, що саме відповідач реєструвалась в ЕС «кредиторів», позивачем також надані не були, як і не повідомлено, як саме проводилась ідентифікація особи та не надано доказів такої ідентифікації. Позивач не надав жодного доказу, який би дозволив достовірно з'ясувати обставини, нібито, укладення кредитного договору. Позивач до суду надав самостійно виготовлену, як зацікавленою особою, роздруківку, яку останній намагається видати за нібито укладений кредитний договір від 06.01.2022 №2788091, від 31.01.2022 №5470968, від 20.02.2022 №22718-02/2022, від 19.10.2021 №77293626. Є неможливим перевірити підписання оспорюваного кредитного правочину кредитодавцем, т.я. лише докази щодо накладення кваліфікованого електронного підпису первісного кредитора (кредитодавця) можуть слугувати доказом таких фактів, але позивачем вони не надані. Суд першої інстанції безпідставно поклав обов'язок доведення обставин не укладання договору в електронному виді на відповідача, оскільки саме ТОВ «ФК «ЄАПБ» мало надати суду відповідні докази, як особа, у розпорядження якої мають перебувати такі докази, та особа, яка мала вчинити активні дії щодо проведення ідентифікації особи відповідача та перерахування на його рахунок коштів. Разом із позовною заявою та відповіддю на відзив, позивачем не подано жодного доказу перерахування коштів відповідачеві. Разом із додатковими поясненнями позивач направив до суду листи від ТОВ «Універсальні платіжні рішення», ТОВ «Контрактовий Дім». Такі документи повинні бути виключені із числа доказів по справі. У наданих листах відсутнє ПІБ відповідача, його ІПН. Як і відсутнє призначення платежу. Відповідно, з таких роздруківок не можливо достовірно встановити, хто, кому та на якій підставі перераховував кошти. На позивача покладено обов'язок доказування виникнення кредитних зобов'язань та порушення відповідачем умов кредитного договору і усупереч вимог цивільного процесуального права ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано до суду належних і допустимих доказів укладення кредитного договору з відповідачем на тих умовах на які посилається позивач та отримання відповідачем кредитних коштів. Надані позивачем разом із позовною заявою витяги не містять підписів сторін, які уклали договір факторингу, а містять лише підпис представника ТОВ «ФК «ЄАПБ», що свідчить про те, що витяг виготовлено позивачем самостійно і що позивач може зазначити у вказаному витязі будь-яку інформацію на власний розсуд. Тож, матеріали судової справи не містять належних та допустимих доказів відступлення права вимоги.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання апеляційного суду 05.11.2025 не з'явилися учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 02.010.2025 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси та засобами поштового зв'язку у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (т.2 а.с. 204-207), які були доставлені до електронних кабінетів. Заяви та клопотання від учасників справи до апеляційного суду не надходили. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 17.09.2025 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 05.11.2025 о 10-40 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 06.01.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2788091 на суму 15 000 грн, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 10 169,67%, реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою - 10 169,67%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 122 460 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 116 191,50 грн, що також, підтверджується паспортом споживчого кредиту. До договору надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором С707 (т.1 а.с. 10-15).

У відповідності до п.п. 1.1. кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаного при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення паролю входу до особистого кабінету.

Відповідно до п.п. 9.7. кредитного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

У п.2.1. договору зазначено реквізити платіжної картки відповідача, вказану ним, та на яку мали бути перераховані кредитні кошти № НОМЕР_3 .

З матеріалів справи вбачається, що, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором. Ознайомившись з умовами кредитного договору, відповідач мав реальну можливість відмовитися від укладення останнього та на момент його підписання додаткових вимог щодо спірних умов договору не заявляв, що свідчить про свідоме визнання ним умов договору. На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не звертався до позивача із заявою про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, фактично погодився зі всіма умовами такого договору.

Відповідач, відповідно до ст. 15 Закону «Про споживче кредитування», у випадку, якщо він вважав умови кредитування для себе неприйнятними мав змогу і після підписання кредитного договору відмовитись від нього протягом 14 днів з моменту укладення договору, та протягом ще 7 днів повернути кредит та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Такі ж умови містяться й в самому договорі (п.5.3.).

Факт перерахування кредитних коштів за кредитним договором №2788091 від 06.01.2022 ОСОБА_1 підтверджуєтся листом від ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» №2643_240228173350 від 28.02.2024, який надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, згідно якого було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта: 06.01.2022 на суму 15 000,00 грн, маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 129693018 (т.2 а.с. 25).

Окрім того, згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250128/57366-БТ від 07.02.2025, наданого на виконання ухвали суду від 20.01.2025 (т.2 а.с. 123-124), ОСОБА_1 належить картковий рахунок № НОМЕР_5 на який, згідно виписки по картковому рахунку, 06.01.2022 було здійснено зарахування коштів в сумі 15 000 грн (т.2 а.с. 136-139).

Таким чином, ТОВ «Лінеура Україна» умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку належним чином не виконав умов кредитного договору.

19.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №19072023 (т.1 а.с. 19-21), у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників від 19.07.2023 договору відступлення прав вимоги №19072023, витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №19072023 від 19.07.2023 (т.1 а.с. 22-23).

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним кредитним договором становить 67 875 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 52 875 грн - сума заборгованості за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Лінеура Україна», витягом з реєстру боржників до договору факторингу №19072023 від 19.07.2023 (т.1 а.с. 23-24).

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №2788091 06.01.2022 у розмірі 67 875 грн.

31.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №5470968 на суму 25 000 грн, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 24079,41%, реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою - 11410,76%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом -196 000 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 188 875 грн, що також підтверджується паспортом споживчого кредиту. До договору надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором М449076, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 кредитного договору (т.1 а.с. 30-35).

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на веб-сайті creditplus.ua.

Такі ж умови містяться й в самому договорі (п.4.3.).

Факт перерахування кредитних коштів за кредитним договором №5470968 підтверджується листом від ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» №3873 від 15.12.2023, згідно якого ТОВ «ФК «Контрактовий дім» успішно провело операцію по перерахування коштів, зокрема, 31.01.2022 на суму 25 000,00 грн, номер картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі EasyPay - 1058318567 (т.2 а.с. 39-41).

Окрім того, згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250128/57366-БТ від 07.02.2025, наданого на виконання ухвали суду від 20.01.2025, ОСОБА_1 належить картковий рахунок № НОМЕР_5 на який згідно виписки по картковому рахунку 31.01.2022 було здійснено зарахування коштів в сумі 25 000 грн (т.2 а.с. 136-139).

Таким чином, ТОВ «Авентус Україна» умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку належним чином не виконав умов кредитного договору.

24.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24112023 (т.1 а.с. 36-38), у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників №1 за вказаним договором факторингу, витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу №24112023 (т.1 а.с. 39-40).

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним кредитним договором становить 85 800 грн, з яких: 25 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 60 800 грн - сума заборгованості за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Авентус Україна», витягом з реєстру боржників до договору факторингу №19072023 від 24.11.2023 (т.1 а.с. 40-41).

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №5470968 від 31.01.2022 у розмірі 85 800 грн.

20.02.2022 між ТОВ «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №22718-02/2022 на суму 15 000 грн, строком на 30 днів до 21.03.2022, загальні витрати за кредитом - 5 625 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом - 20 625 грн, реальна річна процентна ставка - 5404,35%. Сторонами погоджено графік погашення кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором W6175, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 7 кредитного договору (т.1 а.с. 47-49).

Відповідно до п.п.1.1. п.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 2.5. п.2 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Факт перерахування кредитних коштів за кредитним договором №22718-02/2022 від 20.02.2022 підтверджується листом від ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення»» №2919_240229104035 від 29.02.2024, згідно якого було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта: 20.02.2022 на суму 15 000,00 грн., маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 139250792 (т.2 а.с. 75).

Окрім того, згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250128/57366-БТ від 07.02.2025, наданого на виконання ухвали суду від 20.01.2025, ОСОБА_1 належить картковий рахунок № НОМЕР_5 на який згідно виписки по картковому рахунку 20.02.2022 було здійснено зарахування коштів в сумі 15 000 грн

(т.2 а.с. 136-139).

Таким чином, ТОВ «Інвеструм» умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку належним чином не виконав умов кредитного договору.

08.12.2022 між ТОВ «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №08122022 (т.1 а.с. 51-53), у відповідності до умов якого ТОВ «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за вказаним договором факторингу та витягом з реєстру боржників до договору факторингу №08122022 від 08.12.2022 (т.1 а.с. 54-55).

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним кредитним договором становить 46 657,50 грн, з яких: 15 000 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 31 657,50 грн - загальна заборгованість по відсоткам, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №08122022 від 08.12.2022 (т.1 а.с. 55-56).

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №22718-02/2022 від 20.02.2022 у розмірі 46 657,50 грн.

19.10.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77293626 на суму 18 000 грн, строком на 30 днів до 18.11.2021, орієнтовна річна процентна ставка 642,22%, орієнтовна загальна вартість позики 21 223,80 грн. До договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 2FgvTJ18Th, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 20 договору позики, де також зазначено рахунок, на який необхідно було перерахувати позику, зазначений відповідачем НОМЕР_2 (т.1 а.с. 61).

Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Факт перерахування кредитних коштів за кредитним договором №77293626 від 19.10.2021 підтверджується інформацією від АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.6/5521БТ від 08.07.2024, наданої на ухвалу суду від 02.07.2024, згідно якої в АТ «ПУМБ» на ім'я ОСОБА_1 була випущена БПК №5355280005617129. Операція на суму 18 000,00 грн проведена 19.10.2021 з використанням сервісу переказу коштів через АТ «ПУМБ» на карту № НОМЕР_4 через послуги ТОВ «ФК «Фінекспрес» (т.2 а.с. 121).

Окрім того, згідно інформації ТОВ «ФК «Фінекспрес» №14/05-2025-1/ТНПП від 14.05.2025, наданої на виконання ухвали суду від 20.01.2025, щодо фактичного відправника коштів у сумі 18 000 грн на електронний платіжний засіб № НОМЕР_4 , ініціатором вказаної платіжної операції було ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (т.2 а.с. 145).

Таким чином, ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» умови договору позики виконало у повному обсязі, надавши відповідачу позику на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку належним чином не виконав умов кредитного договору.

14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21 (т.1 а.с. 62-63), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за вказаним договором факторингу та витягом з реєстру боржників до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (т.1 а.с. 66-67).

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним кредитним договором становить 28 387,80 грн, з яких: 18 000 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 10 387,80 грн - загальна заборгованість по відсоткам, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (т.1 а.с.67-68).

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №77293626 від 19.10.2021 у розмірі 28 387,80 грн.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за Допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання:, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом,

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредитів та позики, грошову одиницю, в якій їх надано, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами кредитних договорів позичальник зобов'язується вчасно повернути позику, сплатити відсотки за користування ними в порядку, визначеному цими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також ч.3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості: - за кредитним договором №2788091 у розмірі 67 875 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 52 875 грн - сума заборгованості за процентами; - за кредитним договором №5470968 у розмірі 85 800 грн, з яких: 25 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 60 800 грн - сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором №22718-02/2022 у розмірі 46 657,50 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 31 657,50 грн - сума заборгованості за відсотками; - за договором позики №77293626 у розмірі 28 387,80 грн, з яких: 18 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 387,80 грн - сума заборгованості за відсотками, а всього стягнення заборгованості за договорами у загальному розмірі - 228 720,30 грн.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено договір №2788091 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.01.2022 (т.1 а.с. 10-15); договір №5470968 про надання споживчого кредиту від 31.01.2022 (т.1 а.с. 30-35); договір про надання фінансового кредиту №22718-02/2022 від 20.02.2022 (т.1 а.с. 47-49) та договір позики №77293626 від 19.10.2021 (т.1 а.с. 61), за умовами яких відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зареєстрований для цієї мети в особистому кабінеті.

Вказані договори було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, які були надіслані на мобільний номер телефону ОСОБА_1 .

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюються до укладених в письмовій формі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що договір №2788091 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.01.2022; договір №5470968 про надання споживчого кредиту від 31.01.2022; договір про надання фінансового кредиту №22718-02/2022 від 20.02.2022 та договір позики №77293626 від 19.10.2021 були підписані позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів, що надані розрахунки заборгованості не можуть бути первинними документами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості відповідача, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідач як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Однак, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його карткові рахунки, вказані у договорах, або доказів того, що вказані карткові рахунки йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, факт отримання грошових коштів ОСОБА_1 за договором №2788091 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.01.2022 підтверджується листом від ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» №2643_240228173350 від 28.02.2024, який надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, згідно якого було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта: 06.01.2022 на суму 15 000,00 грн, маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 129693018 (т.2 а.с. 25), а також повідомленням АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250128/57366-БТ від 07.02.2025, наданого на виконання ухвали суду від 20.01.2025 (т.2 а.с. 123-124), згідно якого ОСОБА_1 належить картковий рахунок № НОМЕР_5 , на який, згідно виписки по картковому рахунку, 06.01.2022 було здійснено зарахування коштів в сумі 15 000 грн (т.2 а.с. 136-139).

Крім того, факт отримання ОСОБА_1 коштів згідно умов договору №5470968 про надання споживчого кредиту від 31.01.2022 підтверджується листом від ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» №3873 від 15.12.2023, згідно якого ТОВ «ФК «Контрактовий дім» успішно провело операцію по перерахування коштів, зокрема, 31.01.2022 на суму 25 000,00 грн, номер картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі EasyPay - 1058318567 (т.2 а.с. 39-41), а також повідомленням АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250128/57366-БТ від 07.02.2025, наданого на виконання ухвали суду від 20.01.2025, згідно якого ОСОБА_1 належить картковий рахунок № НОМЕР_5 , на який, згідно виписки по картковому рахунку, 31.01.2022 було здійснено зарахування коштів в сумі 25 000 грн (т.2 а.с. 136-139).

Також, факт отримання ОСОБА_1 коштів згідно договору про надання фінансового кредиту №22718-02/2022 від 20.02.2022 підтверджується листом від ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення»» №2919_240229104035 від 29.02.2024, згідно якого було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта: 20.02.2022 на суму 15 000,00 грн., маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 139250792 (т.2 а.с. 75), а також повідомленням АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250128/57366-БТ від 07.02.2025, наданого на виконання ухвали суду від 20.01.2025, згідно якого ОСОБА_1 належить картковий рахунок № НОМЕР_5 , на який, згідно виписки по картковому рахунку, 20.02.2022 було здійснено зарахування коштів в сумі 15 000 грн (т.2 а.с. 136-139).

Факт отримання ОСОБА_1 коштів згідно договору позики №77293626 від 19.10.2021 підтверджується інформацією від АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.6/5521БТ від 08.07.2024, наданої на ухвалу суду від 02.07.2024, згідно якого в АТ «ПУМБ» на ім'я ОСОБА_1 була випущена БПК №5355280005617129. Операція на суму 18 000,00 грн проведена 19.10.2021 з використанням сервісу переказу коштів через АТ «ПУМБ» на карту № НОМЕР_4 через послуги ТОВ «ФК «Фінекспрес» (т.2 а.с. 121), а також інформацією ТОВ «ФК «Фінекспрес» №14/05-2025-1/ТНПП від 14.05.2025, наданої на виконання ухвали суду від 20.01.2025, щодо фактичного відправника коштів у сумі 18 000 грн на електронний платіжний засіб № НОМЕР_4 , ініціатором вказаної платіжної операції було ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (т.2 а.с. 145).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту укладання кредитних договорів між ОСОБА_1 та первісними кредиторами ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», а також підтвердження факту перерахування коштів на рахунок відповідача, вказаний ним при укладенні договорів, а також для обґрунтування розміру заборгованості за договорами.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Доказів повернення кредитів та сплати процентів за користування кредитними грошима відповідачем матеріали справи не містять.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник (клієнт) ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання за договором №2788091 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.01.2022; договором №5470968 про надання споживчого кредиту від 31.01.2022; договором про надання фінансового кредиту №22718-02/2022 від 20.02.2022 та договором позики №77293626 від 19.10.2021 не виконав, у передбачений в договорах строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою, не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку в частині стягнення з відповідача у примусовому порядку суми заборгованості за договором №2788091 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.01.2022; договором №5470968 про надання споживчого кредиту від 31.01.2022; договором про надання фінансового кредиту №22718-02/2022 від 20.02.2022 та договором позики №77293626 від 19.10.2021.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Так, згідно умов договору №2788091 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.01.2022 кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі 15 000 грн, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 10 169,67%, реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою - 10 169,67%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом -122 460 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 116 191,50 грн

Також встановлено, що згідно умов договору №5470968 про надання споживчого кредиту від 31.01.2022 товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 25 000 грн, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 24079,41%, реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою - 11410,76%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 196 000 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 188 875 грн, що, також, підтверджується паспортом споживчого кредиту.

Відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту №22718-02/2022 від 20.02.2022 товариство надає клієнту кредит у розмірі 15 000 грн, строком на 30 днів до 21.03.2022, загальні витрати за кредитом - 5 625 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом - 20 625 грн, реальна річна процентна ставка - 5404,35%.

Також, згідно умов договору позики №77293626 від 19.10.2021 товариство надає клієнту кредит у розмірі 18 000 грн, строком на 30 днів до 18.11.2021, орієнтовна річна процентна ставка 642,22%, орієнтовна загальна вартість позики 21 223,80 грн.

Згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 допустив неналежне виконання умов договорів, допустив прострочення виконання зобов'язань по договорам.

Разом з цим, згідно вимог позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту отримання права вимоги за договорами, а саме з 19.07.2023, 24.11.2023, 08.12.2022 та 14.06.2021 не здійснювалося нарахування заборгованості, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості (т.1 а.с. 24, 41, 56, 68).

Водночас, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, згідно яких зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У справі, що переглядається, позичальник ОСОБА_1 не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених укладеними кредитними договорами, презумпція правомірності яких не спростована. Відповідач жодним чином не оспорював укладання кредитних договорів. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаного.

Доводи апеляційної скарги щодо факту наявності у позивача прав вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами та щодо наявності у відповідача заборгованості перед попередніми кредиторами у розмірах, які позивач вказав у позовній заяві, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наявними у матеріалах доказами. У матеріалах справи є належні та допустимі докази на підтвердження переходу прав вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ», зокрема, копії договорів факторингу №19072023 від 19.07.2023, №24112023 від 24.11.2024, №3072023 від 03.07.2023, №08122022 від 08.12.2022 та №14/06/21 від 14.06.20221, витяги з реєстрів боржників до вказаних договорів щодо заборгованості ОСОБА_1 , копії платіжних інструкції щодо оплати договорів факторингу (т.1 а.с. 19-23, 36-40, 51-55, 62-67, 156, 165, 174, 183). Отже, позивач надав докази, які підтверджують факт передачі права вимоги заборгованості ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитними договорами, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, то у даному випадку необхідно виходити із презумпції правомірності правочину вищезазначених договорів у даній справі (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за договором №2788091 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.01.2022; договором №5470968 про надання споживчого кредиту від 31.01.2022; договором про надання фінансового кредиту №22718-02/2022 від 20.02.2022 та договором позики №77293626 від 19.10.2021, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 228 720,30 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не отримував грошові кошти за вказаними кредитними договорами, то ці доводи не заслуговують на увагу та спростовуються встановленими по справі фактичними обставинами, які викладені вище. Належних, допустимих та достовірних доказів того, що відповідач кредитні кошти не отримував, останній суду не надав.

Доводи апеляційної скарги щодо незгоди представника відповідача із висновками суду першої інстанції, які, на його думку, не відповідають дійсним обставинам справи, то ці доводи, апеляційний суд у складі колегії суддів не бере до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують правильних висновків суду.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині скасування ухвал Гадяцького районного суду Полтавської області від 05.06.2024, 02.07.2024, 20.01.2025 в порядку ч.2 ст. 353 ЦПК України, то колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі доводи є необгрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки позивач скористався своїм правом на змагальність учасників процесу, при цьому ні відповідач, ні представник відповідача не скористалися своїм гарантованим правом на подачу відповідних клопотань, таких, як наприклад, призначення судової експертизи укладених договорів, надання контррозрахунків і таке інше.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381, 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича - залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи здійснювався у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 листопада 2025 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов

Попередній документ

131574777

Наступний документ

131574779

Інформація про рішення:

№ рішення:	131574778
№ справи:	526/357/24
Дата рішення:	05.11.2025
Дата публікації:	07.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Полтавський апеляційний суд
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.11.2025)
Дата надходження:	16.07.2025
Предмет позову:	ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до Литвиненка О.В. про стягнення заборгованості за кредитними договорами