Ухвала від 05.11.2025 по справі 761/46133/25

Справа № 761/46133/25

Провадження № 2-з/761/378/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з цим надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У своїй заяві ОСОБА_1 просить суд вжити захід забезпечення позову, а саме зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №47408, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем 16.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІЛОАН» суми боргу у розмірі 36 824,69грн., до ухвалення рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «МІЛОАН», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.М.., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та набрання ним законної сили.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору за подання цієї заяви про забезпечення позову на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки предметом позову є визнання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, а отже він стосується кредитних правовідносин і позивач в цьому випадку є споживачем фінансових послуг, яка звернулась до суду з позовом про захист своїх порушених прав.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що споживачі не звільняються від сплати судового збору за подання заяв про забезпечення позову, а звільняються тільки від сплати судового збору за подання позову, що пов'язаний з порушенням їх прав.

При цьому представник позивача помилково посилається на постанову Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року по справі №743/1481/21, у якій Верховний Суд зробив висновок, що споживач, що звернувся до суду з позовом про захист своїх прав, звільнений від сплати судового збору як за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, так і на наступних стадіях цивільного процесу (при поданні апеляційної та касаційної скарг).

Таким чином, позивач не звільнена від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а суд не вбачає підстав для звільнення позивачки від його сплати.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки позивачем не доданий документ на підтвердження сплати судового збору у сумі 605, 60 грн. за подання до суду заяви про забезпечення позову, що має наслідком повернення представнику позивача заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 151, 153, ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:

Попередній документ
131574660
Наступний документ
131574662
Інформація про рішення:
№ рішення: 131574661
№ справи: 761/46133/25
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (05.11.2025)
Дата надходження: 03.11.2025