Справа № 761/18608/25
Провадження № 2/761/7056/2025
(заочне)
04 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
У своїй позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 276 388, 00 грн., а судові витрати покласти на Відповідача.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що у червні 2023 року сталося залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що залиття квартири сталося з вини ОСОБА_2 як особи, яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не прибула, повідомлялася про час, дату та місце розгляду справи належним чином.
Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи належним чином. Відзив на позовну заяву не подавав.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири праві власності належить квартира АДРЕСА_3 .
На підставі Акту обстеження житлової квартири АДРЕСА_4 від 30 травня 2022 року, складеного комісією у складі провідного інженера Виконавця послуг Гайдук Н.Л., майстра технічної дільниці обслуговуючого підприємства ОСОБА_3 , слюсаря-техніка ОСОБА_4 , встановлено, що залиття кв. АДРЕСА_4 сталося через пошкодження бойлера на гарячу воду в кв. АДРЕСА_5 , розташованої поверхом вище.
Так, в ході перевірки комісією зафіксовано наступні пошкодження: в кімнаті площею 16,6кв.м., пошкоджені водою стеля (водоемульсійна фарба) до 4,0 кв.м., стіни (водоемульсійна фарба) до 6,0кв.м., підлога (ламінат) до 10,0кв.м.; в коридорі площею до 7,0 кв.м., пошкоджені водою стеля (водоемульсійна фарба) до 7,0 кв.м., стіни до 10,0кв.м., підлога (ламінат) до 7,0 кв. м.; в кухні пошкоджені водою стеля (гіпсокартон, шпалери), стіни (гіпсокартон), підлога(ламінат) по всій площі; у ванній кімнаті пошкоджена водою вся стеля (гіпсокартон), частково впала на підлогу.
18 липня 2022 року ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз» направлена заява про проведення будівельно-технічного дослідження з проханням поставити на вирішення наступне питання: Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, що виникли в результаті залиття, що тривало з 19 по 24 березня 2002 року, а також відповідно вартість матеріальної шкоди, завданої при цьому власнику квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 станом на час складання висновку?
Згідно з висновком судового експерта Голубенко Інни Миколаївни за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №1-26/08 від 26 серпня 2022 року кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, що виникли в результаті залиття рідиною в приміщеннях квартири АДРЕСА_3 , про яке складено акт від 30 травня 2022 року, а також вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття, становить 276 388, 00 грн.
10 квітня 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Ан Іриною Миколаївною направлено керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», керівнику Акціонерного товариства «Київгаз», керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», керівнику Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), керівнику Приватного акціонерного товариства «КИЇВВОДОКАНАЛ», керівнику Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», керівнику Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС», керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ», Акціонерному товариству «УКРТЕЛЕКОМ» адвокатський запит, відповідно до змісту якого Ан Ірина Миколаївна просила надати інформацію та копії документів, які її підтверджують, а саме: 1. Чи перебуває квартира АДРЕСА_2 обслуговуванні (технічному, житлово-комунальному, аварійному тощо)? Якщо так - з якого часу, на підставі якого договору (чи іншого документа)? 2. Чи відкрито у Вашій установі особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_5 за вказаною адресою? Якщо так - на кого він відкритий? 3. Чи укладено з Вашою установою договір про надання житлово-комунальних, енергетичних, телекомунікаційних або інших послуг щодо квартири АДРЕСА_5 за вказаною адресою? Якщо так - просимо надати копію такого договору. 4. Чи маєте Ви інформацію щодо особи (фізичної або юридичної), яка є користувачем або замовником послуг щодо квартири АДРЕСА_5 (наприклад, на кого оформлені послуги або рахунки)? Якщо так - просимо надати таку інформацію.
Згідно із відповіддю, наданою Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент житлово-комунальної інфраструктури Комунального підприємства «КИЇВКОМУНСЕРВІС» від 14 квітня 2025 року за №058/244-5-2494 КП «Київкомунсервіс» надає послуги з вивезення побутових відходів власнику квартири за адресою АДРЕСА_6 на підставі публічного договору з 01.07.2018 року.
Згідно з Договором про надання послуг, укладеним між комунальним підприємством КП «Київкомунсервіс» та комунальним концерном «Центр комунального сервісу» № 555 від 23.12.2024 року, нарахування вартості послуги з вивезення побутових відходів, ведення обліку мешканців, ведення прийому споживачів з питань оплати послуг КП «Київкомунсервіс» та укладання договорів на послугу з вивезення побутових відходів здійснюються комунальним концерном «Центр комунального сервісу». За даними програмного забезпечення «Єдина система автоматичного нарахування» за адресою АДРЕСА_6 власником особового рахунку № НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , рахунки- повідомлення на оплату послуг КП «Київкомунсервіс» друкуються із програми.
Згідно із відповіддю Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» від 17 квітня 2025 року за №109/45/661 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на адвокатський запит щодо надання інформації про власника квартири на АДРЕСА_7 межах компетенції повідомляє, оскільки розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 N? 80 «Про закріплення майна за КП «Керуюча дирекція» (в редакції розпорядження від 30.12.2016 N? 801) будинок за адресою: АДРЕСА_7 передано у господарське відання до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (далі - Підприємство). На підставі зазначеного розпорядження було передано житлові будинки в цілому, а не окремо взяті квартири. Підприємство забезпечує надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та проводить нарахування за надані послуги. Мешканцями укладаються договори про надання комунальних послуг з постачальниками таких послуг - з утримання будинку та прибудинкової території - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води - КП «Київтеплоенерго», з централізованого постачання холодного водопостачання та водовідведеня - ПрАТ «АК «Київводоканал», з постачання та розподілу природного газу - АТ «Київгаз», з надання послуги з вивезення побутових відходів - КП «Київкомунсервіс», з постачання та розподілу електричної енергії - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Уповноваженою особою, яка укладає договори на надання житлово- комунальних послуг від імені виконавців відповідних послуг (утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання, централізованого опалення, вивезення сміття), а також веде облік особових рахунків та проводить нарахування за надані послуги є Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» (тел.: (044) 247-40-40, 03190, м. Київ, вул. Всеволода Петріва, 10/8).
Щодо позовних вимог суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Окрім цього, Верховний Суд у своїй постанові від 22 січня 2019 року у справі № 676/518/17 дійшов до висновку, що відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням».
Оскільки встановлено, що залиття кв. АДРЕСА_4 сталося через пошкодження бойлера на гарячу воду в кв. АДРЕСА_5 , розташованої поверхом вище, у якій проживає ОСОБА_2 , завдана матеріальна шкода в розмірі 276 388, 00 грн. підлягає стягненню з неї на користь ОСОБА_1 .
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу витрати на проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 763, 88 грн., що підтверджується квитанцією №TBL2-KBQR-1BZE.
Також між позивачем понесені витрати на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 9 000, 00 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт (наданих послуг) по Заяві від 18 липня 2022 року, наданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз».
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки у розмірі 276 388, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті суми судового збору в розмірі 2 763, 88 грн. та витрати на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 9 000, 00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення виготовлений 04 листопада 2025 року.
Суддя: