Справа № 761/39668/25
Провадження № 1-кс/761/25506/2025
29 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року у справі № 757/21488/23-к, в межах кримінального провадження № 42015000000001691 від 07.08.2015 року, на даний час діючий в межах кримінального провадження № 62023000000000610 від 13.07.2023 року
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
В своєму клопотанні заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року у справі № 757/21488/23-к, в межах кримінального провадження № 42015000000001691 від 07.08.2015 року, було накладено арешт на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово вилучене 25.05.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Ружинська, буд. 38, а саме на: банкноти, схожі на грошові кошти долари США, на загальну суму 246135; банкноти, схожі на грошові кошти євро, на загальну суму 214190; банкноти, схожі на грошові кошти гривні, на загальну суму 38670; банкноти, схожі на грошові кошти злоті, на загальну суму 6350.
На думку заявника арешт на майно накладено необґрунтовано, а відтак просить слідчого суддю його скасувати.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду. Також від прокурора надійшли письмові заперечення на клопотання.
Заслухавши пояснення заявника, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Так, згідно з ч. 1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в судовому засіданні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року у справі № 757/21488/23-к, в межах кримінального провадження № 42015000000001691 від 07.08.2015 року, було накладено арешт на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово вилучене 25.05.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Ружинська, буд. 38, а саме на: банкноти, схожі на грошові кошти долари США, на загальну суму 246135; банкноти, схожі на грошові кошти євро, на загальну суму 214190; банкноти, схожі на грошові кошти гривні, на загальну суму 38670; банкноти, схожі на грошові кошти злоті, на загальну суму 6350.
Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на майно було накладено з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої спеціальної конфіскації як виду покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Доводи заявника, викладені в клопотанні, стосовно того, що арешт накладено необгрунтовано або ж в подальшому його застосуванні відпала потреба, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, який розслідується в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим.
Також слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно вказане в клопотанні, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 376, 532 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року у справі № 757/21488/23-к, в межах кримінального провадження № 42015000000001691 від 07.08.2015 року, на даний час діючий в межах кримінального провадження № 62023000000000610 від 13.07.2023 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1