печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33728/25-к
пр. 1-кс-29106/25
29 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерський районний суд міста Києва ОСОБА_1 , оглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури в місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12025100060000319 від 26.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку транспортного засобу «Skoda Octavia», реєстраційний номер - НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 та яким користується ОСОБА_5 .
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла такого висновку.
Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що в порушення вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України вказане клопотання подане до суду не прокурором, а слідчим.
Окрім цього, в порушення вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про накладення арешту на майно направлено до суду через місяць після проведення обшуку, під час якого вказане майно було вилучене. В тексті клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 08.07.2025 клопотання про накладення арешту на майно було повернуто на доопрацювання. Однак до матеріалів клопотання копія вказаної ухвали, на підтвердження викладеного вище, не долучена.
Також слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження № 12025100060000319 від 26.02.2025, в рамках якого подано клопотання про накладення арешту на майно, завершене та обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 надійшов на розгляд до Печерського районного суду м. Києва 01.10.2025.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Отже, на даний час виконані вимоги ст. 283 КПК України, щодо закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060000319 від 26.02.2025 шляхом надсилання до суду обвинувального акту. Повноваження слідчого судді обмеженні кримінально процесуальним законодавством, а саме слідчий суддя здійснює судовий контроль на стадії досудового розслідування кримінального провадження.
Оскільки слідчий суддя позбавлений права на даній стадії кримінального судочинства вирішувати вказане клопотання, яке підлягає розгляду в порядку ч. 3 ст. 315 КПК України, у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 283, 309, 315 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6