печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33726/25-к
пр. № 1-кс-34709/25
06 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 ,-
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду провадження № 757/33726/25-к за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Офісу Генерального прокурора та зобов'язання вчинити дії.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини свої неявки не повідомили.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду заяви за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Суддею з урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності осіб, що не з'явилися.
Дослідивши заяву та матеріали клопотання з додатками, суддя приходить до наступного висновку.
За правилом п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.
Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити, самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України», Європейський суд вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ч. 1 ст. 75 КПК України та ст. 76 КПК України.
Таких підстав у справі не встановлено і ОСОБА_3 в своїй заяві про відвід на них не посилається.
Наряду з зазначеним, згідно з п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Судовим розглядом не встановлена і заявником у своїй заяві про відвід не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженостіслідчого судді ОСОБА_4 і унеможливлювали винесення нею об'єктивного рішення у справі.
Те, що ОСОБА_3 внаслідок суб'єктивного тлумачення норм діючого законодавства, не згідний з процесуальними діями слідчого судді ОСОБА_4 , не свідчить про упередженість та необ'єктивність судді та, як наслідок, не тягне за собою усунення слідчого судді від розгляду кримінального провадження.
Не вбачаючи підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1