Справа № 752/25603/25
Провадження № 1-кс/752/8918/25
17 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Києві клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025100000001039 від 15.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
17 жовтня 2025 року до слідчого суді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025100000001039 від 15.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України із визначенням застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000,00 гривень.
В обґрунтування викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100000001039 від 15.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Попри встановлений на території України правовий режим воєнного стану та оголошену загальну мобілізацію, ОСОБА_5 , діючи як приватна особа, отримавши раніше при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах соціальні зв'язки в суспільстві, зокрема й серед співробітників підрозділів Служби безпеки України та користуючись ними, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного протиправного збагачення за чужий рахунок, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше серпня 2025 року, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на вимагання та одержання від громадян України неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема за безперешкодне та успішне проходження конкурсу кандидата та подальше призначення на посаду до органів та підрозділів Служби безпеки України.
З цією метою ОСОБА_5 розповсюдив серед кола своїх знайомих інформацію про наявність у нього зав'язків серед керівництва Служби безпеки України та можливостей сприяння у працевлаштуванні до органів та підрозділів Служби безпеки України, забезпечуючи безперешкодне проходження відбору та спеціальної перевірки кандидатом на посаду.
Усвідомивши нагальну потребу конкретної особи в офіційному працевлаштуванні, ОСОБА_5 висунув ОСОБА_7 вимогу про передачу неправомірної вигоди у загальній сумі 25 000 доларів США (частинами 15 000 та 10 000 доларів США), обіцяючи вплинути на невстановлену службову особу СБУ для забезпечення позитивного рішення щодо призначення.
Отримавши від ОСОБА_8 інформацію про зацікавленість ОСОБА_7 , ОСОБА_5 організував контакти та передав умови співпраці, зокрема вимогу надати копії документів та передати першу частину коштів перед подачею документів; 16.10.2025 вказана особа через посередницю передала ОСОБА_5 частину узгодженої суми (15 000 доларів США). ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , усвідомивши протиправний характер вимог і не бажаючи притягнення до відповідальності, звернулися до правоохоронних органів і діяли під їх контролем з метою викриття злочинної схеми; за цим фактом проводиться досудове розслідування.
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
16.10.2025 о 14:34 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК безпосередньо після вчинення злочину.
16.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий посилається на сукупність доказів, зокрема: протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 15.08.2025, 15.10.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15.08.2025, 15.10.2025, 16.10.2025; протоколи вручення грошових коштів від 16.10.2025; речові докази - грошові кошти у сумі 5000 доларів США та імітаційні засоби (у сумі 10 000 доларів США), які були передані ОСОБА_5 , як неправомірна вигода, та були вилучені під час затримання останнього в порядку ст.208 КПК України; протокол затримання ОСОБА_5 , безпосередньо після вчинення злочину; інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Посилаючись на ризики, зазначені у статті 177 КПК України, слідчий вказує , що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового слідства та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про наявність ризиків, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із конфіскацією майна. Усвідомлюючи невідворотність покарання, ОСОБА_5 може вважати ухилення від відповідальності менш негативним для себе наслідком, ніж відбування покарання, та переховуватися від правосуддя. Крім того, слідчий вказує, що, маючи статус військовослужбовця та широкі соціальні й професійні зв'язки, ОСОБА_5 може використати їх для ухилення від слідства, виготовлення фіктивних документів або незаконного перетину державного кордону. Також він знайомий зі свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що створює ризик незаконного впливу на них задля зміни показань. Наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню обґрунтовується можливістю розголошення даних слідства та використанням власних контактів для приховування співучасників. Окрім цього, враховуючи сталі соціальні зв'язки та попередній спосіб дій, ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди, що унеможливлює застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У ході досудового розслідування не встановлено обставин чи документально підтверджених даних, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_5 у ДУ «Київський слідчий ізолятор» або про зменшення наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що давало б підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу; відтак, з огляду на сукупність зібраних доказів, лише тримання під вартою може забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і запобігти ризикам ухилення від правосуддя, впливу на свідків чи продовження злочинної діяльності.
Зважаючи на тяжкість інкримінованого правопорушення та необхідність запобігання зазначеним ризикам, орган досудового розслідування вважає за доцільне визначити ОСОБА_5 розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України - у сумі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 гривень, оскільки саме такий розмір забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків і унеможливить ухилення від органів досудового розслідування та суду, зокрема шляхом незаконного виїзду за межі України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав подане клопотання, навів його обґрунтування та просив суд задовольнити його в повному обсязі, визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Прокурор додатково зазначив, що підозрюваний раніше проживав за межами України, у Словаччині, і у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу орган досудового розслідування буде позбавлений можливості ефективно продовжувати досудове розслідування.
Захисник ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що воно не містить достатнього обґрунтування, окрім показань свідків, а доказів, які б підтверджували наявність зв'язків підозрюваного із працівниками СБУ чи доводили обґрунтованість підозри за інкримінованою статтею, не надано. У зв'язку з цим захисник просила відмовити у задоволенні клопотання, а в разі його задоволення - визначити більш м'який запобіжний захід або застосувати мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, окремо додав про те, що він вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає.
Вирішуючи клопотання слідчого, заслухавши доводи прокурора та заперечення сторони захисту, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п.9 ч.2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, регламентовані ч.3 ст. 132 КПК України. Так, застосування таких заходів відбувається на підставі ухвали слідчого судді, суду у разі, якщо орган досудового розслідування, який ініціює дане питання, доведе: 1) що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, 16.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У доведення обґрунтованості підозри слідчим до клопотання додані: протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 15.08.2025, 15.10.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15.08.2025, 15.10.2025, 16.10.2025; протоколи вручення грошових коштів від 16.10.2025; речові докази - грошові кошти у сумі 5000 доларів США та імітаційні засоби (у сумі 10 000 доларів США), які були передані ОСОБА_5 , як неправомірна вигода, та були вилучені під час затримання останнього в порядку ст.208 КПК України; протокол затримання ОСОБА_5 , безпосередньо після вчинення злочину; інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Проаналізувавши та оцінивши відомості, що містяться у вищезазначених документах, що додані слідчим до клопотання, слідчий суддя вважає, що вони доводять факти та обставини, що можуть переконати об'єктивного спостерігача у причетності ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому діяння, тобто свідчать про наявність обґрунтованої підозри.
Також слідчий суддя вважає, що повідомлені слідчим обставини, які підтримані прокурором, доводять наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, слідчим та прокурором доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість інкримінованого йому правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для ОСОБА_5 до втечі. Крім того, у судовому засіданні не заперечувалося, що підозрюваний, перебуваючи в умовах воєнного стану, має можливість перетину державного кордону, що у сукупності з наведеними вище обставинами додатково підтверджує наявність ризиків його ухилення від органів досудового розслідування та суду.
Ризик незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження з метою надання ними неправдивих показань, оскільки на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення. Відповідно, ОСОБА_5 знайомий із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , котрі сприяли викриттю його злочинних дій та може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його.
Слідчий суддя, оцінивши наведені стороною обвинувачення обставини у сукупності з матеріалами кримінального провадження, дійшов висновку, що ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення чи продовження злочинної діяльності є реальним та доведеним, оскільки встановлені фактичні дані свідчать про наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, зокрема серед працівників Служби безпеки України, які продовжують виконувати службові обов'язки та мають доступ до інформаційних ресурсів. Такі обставини об'єктивно створюють можливість для продовження протиправних дій, пов'язаних із одержанням неправомірної вигоди, що підтверджує наявність відповідного ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому ризик наведений слідством, який полягає у ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя вважає формальним та малоймовірним.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, наявність вищевказаних ризиків, дані про особу підозрюваного, щодо якого відомі такі обставини, що він не має офіційного місця працевлаштування, сталих соціальних зв'язків на території України, підозрюється у вчиненні корупційного злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ані ж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного
Таким чином, прокурор довів всі обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, що дає суду підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 с. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
Слідчий суддя, враховуючи характер та обставини інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відноситься до корупційних злочинів та за своєю тяжкістю належить до тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України, дійшов висновку, що визначення застави у розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600,00 гривень, є достатнім та співмірним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Такий розмір застави визначено із урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру та мотивів дій підозрюваного, обставин отримання неправомірної вигоди, а також даних про особу ОСОБА_5 , його соціальні зв'язки, сімейний та майновий стан, відсутність офіційного працевлаштування. На переконання суду, саме застава у зазначеному розмірі є достатньою мірою стримуючим засобом, здатним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти його ухиленню від слідства і суду, незаконному впливу на свідків, а також іншим ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Застава може бути сплачена за наступними реквізитами:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
За наведених вище обставин подане клопотання слідчого є таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 2, 8, 177, 178, 182, 184, 183, 194, 196, 197, 369-372, 532 КПК України, суд
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Комсомольське, Старобешівського району Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят діб, а саме по 14 грудня 2025 року до 14 год. 34 хв.
Визначити ОСОБА_5 заставу, що становить двісті розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 605 600,00 гривень (шістсот п'ять тисяч шістсот грн. 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
У задоволенні клопотання слідчого про визначення застави у розмірі двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - відмовити.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до частини п'ятої статті 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду кожного вівторка об 11:00 годині, а також за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту (м. Київ), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі всіма свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, які необхідно здати до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до частини десятої статті 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1