Справа № 709/1653/25
2/709/790/25
(з а о ч н е)
06 листопада 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Шарої Л.О.,
за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.05.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений Договір позики грошових коштів у розмірі 70 000,00 грн. Цей договір серії ВРР № 970658 посвідчений приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабаком О.В., підписано сторонами у присутності нотаріуса та зареєстровано в реєстрі за №1066.
Відповідно до пункту 1 вказаного договору, Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти у сумі 70 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Згідно з п.2 Договору позики, грошові кошти, які є предметом цього договору, передані Позикодавцем та одержані Позичальником до підписання цього договору.
Відповідно до п.3 Договору, повернення вказаної суми повинно бути здійснено при першому витребуванні Позикодавцем. Факт повного розрахунку підтверджується заявою від Позикодавця, справжність підпису на якій посвідчується нотаріально.
Пунктом четвертим Договору передбачено, що в разі, коли Позичальник своєчасно не поверне Позикодавцю позику згідно визначеного в пункті 3 строку, Позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в порядку і строки, передбачені чинним законодавством.
29.07.2025 Позикодавець - ОСОБА_2 звернувся до Позичальника - ОСОБА_3 з вимогою повернути позику та надав термін на повернення коштів - три дні з часу отримання вимоги, що підтверджується описом вкладення, накладною №1803000069085, фіскальним чеком та відстеженням трекінгу поштового відправлення про прийняття на пошті від 07.08.2025 .
ОСОБА_3 особисто отримала цю вимогу 09.08.2025, що підтверджується листом повідомленням про отримання - особисте вручення ОСОБА_3 09.08.2025 за її підписом поштового відправлення №1803000069085 та відстеженням трекінгу поштового відправлення про вручення від 09.08.2025.
Час повернення коштів, отриманих в позику, сплинув 09.09.2025. Свої зобов'язання за договором позики відповідач не виконала, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Покликаючись на норми ЦК України, позивач просить стягнути з відповідачки на її користь суму боргу за договором позики від 14.05.2012 у розмірі 70 000,00 грн та понесені судові витрати.
відзив на позовну заяву жо суду не поданий.
Рух справи.
10.09.2025 ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Цинда Л.Г. звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Позовна заява скерована до суду через систему Електронний Суд.
16.09.2025 ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
У судові засідання відповідачка та її представник не з'явилися; про дату, час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Судові рповістки відповідачка та її предсиавник отримали особисто.
Представник позивача не заперечувала щодо ухвалення у справі заочного рішення.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки судом вжиті вимоги закону щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, вона вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася, не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Пояснення сторін та інших учасників судового процесу
У судовому засіданні представниця позивача просила позов задовільнити. Надала пояснення, які за змістом є аналогічними позовній заяві. зазначила, що заява про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу буде подана після ухвалення усправі рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази та нормативні акти.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов'язки, які покладаються на них за договором.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно вимог ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Суд установив, що 14.05.2012 між ОСОБА_2 , як позикодавцем, та ОСОБА_3 , як позичальником, укладений Договір позики. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабаком О.В., містить підписи сторін, зареєстрований нотаріусом у реєстрі за № 1066 (а.с.9).
Відповідно до пункту 1 вказаного Договору позики, Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти у сумі 70 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Згідно з п. 3 Договору, повернення вказаної суми повинно бути здійснено при першому витребуванні Позикодавцем. Факт повного розрахунку підтверджується заявою від Позикодавця, справжність підпису на якій посвідчується нотаріально.
Суд уважає, що позивачем надано належні і допустимі докази укладення між ним та відповідачкою Договору позики. Підписуючи особисто цей Договір, відповідачка була ознайомлена з розміром позики, умовами цього договору та його строком.
Доказів про визнання умов договору позики недійсними, розірвання договору до суду не надано. При цьому, вимог щодо визнання цього договору недійсними чи встановлення факту його неукладеності до суду заявлено не було. Зазначений правочин підтверджує факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в позику відповідачці коштів у погодженому розмірі та строк.
Передача позивачем та отримання відповідачкою в позику коштів у розмірі 70 000,00 грн підтверджується пунктом 2 Договору позики від 14.05.2012, згідно якого грошові кошти, які є предметом цього договору, передані Позикодавцем та одержані Позичальником до підписання цього договору.
Суд вважає доведеним виконання позивачем зобов'язань за Договором позики та отримання відповідачкою кощтів у позику в розмірі 70 000,00 грн.
Пред'явлення позивачем вимоги до відповідачки про виконання умов Договору позики та повернення коштів в сумі 70 000,00 грн підтверджується вимогою на імя ОСОБА_3 від 29.07.2025 (а.с. 6-8). Цю вимогу відповідачка отримала особисто 09.08.2025, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною Укрпошта (а.с.10-11).
Відповідно до ч.1. ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки відповідачка отримала вимогу про повернення позикодавцеві грошових коштів 09.08.2025, то відповідно до положень ст 1049 ЦК України, вона зобов'язана була виконати умови договору до 08.09.2025.
Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Матеріали справи не містять доказів про належне виконання відповідачкою умов договору, внаслідок чого наявна заборгованість в розмірі 70 000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки.
Згідно положення ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у виді сплаченого судового збору.
При поданні позову, позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст 4 Закону «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3 028 грн 00 коп.
Отже, при зверненні до суду із однією позовною вимогою майнового характеру, ураховуючи скерування позовної заяви в електронній формі, позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 968,96 грн. Натомість, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст 7 Закону «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За цих обставин, з відповідачки на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 968,96 грн, а заяво сплачена сума судового збору - 242,24 грн може бути повернена позивачу з державного бюджету в разі звернення з відповідним клопотанням.
Керуючись ст 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-65, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 суму боргу за Договором позики від 14.05.2012, посвідченим приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабаком О.В., зареєстрованого нотаріусом у реєстрі за № 1066, у сумі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Л.О. Шарая