Справа №705/2366/23
2/705/263/25
05 листопада 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючої - судді Годік Л.С.
секретар судового засідання Давидяк І.О.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Бабанська селищна рада Уманського району Черкаської області, Друга уманська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикова Оксана Іванівна, про визнання заповіту недійсним, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Бабанська селищна рада Уманського району Черкаської області, Друга уманська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикова О.І., про визнання заповіту недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також у нього був рідний брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є також сином ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 їх мати ОСОБА_4 померла.
Як стало відомо позивачу, за життя, померла склала 3 заповіти, а саме: 11 січня 1994 року, на будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в селі Оксанина, Уманського району, Черкаської області, на свого сина ОСОБА_5 ; 23 вересня 2014 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124385500:03:000:0908, площею 4,2058 га, розташовану у адмінмежах Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка заповідалась ОСОБА_3 ; 25 вересня 2014 року на будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на свого сина ОСОБА_5
05 серпня 2015 року державним нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Ящуком Д.О. було видано відповідачу ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 1-1273.
Також, до державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В., звернувся ОСОБА_5 для прийняття спадщини за заповітом від 25 вересня 2014 року та в подальшому було відкрито спадкову справу.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, так і не встигнувши отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Вказує, що 29.01.2019 року він звернувся із заявою до приватного нотаріуса Вострикової О.І. про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 свого рідного брата ОСОБА_5 .
У липні 2019 року він звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В процесі розгляду справи, судом було витребувано спірні заповіти та при ознайомленні з ними він побачив, що підпис померлої матері на заповітах не відповідає підпису померлої у наявних у нього документах, де вона розписувалася або робила записи власноруч.
Таким чином, все вище наведене дає підстави вважати що спірні заповіти, які були складені померлою ОСОБА_4 порушують права позивача, як спадкоємця першої черги за законом, на усе спадкове майно, так як позивач є рідним сином спадкодавця.
Просить визнати недійсним: заповіт від 23 вересня 2014 року, померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , складений на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , який посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. та зареєстрований за реєстровим № 45; заповіт від 25 вересня 2014 року, померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , складений на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. за реєстровим № 47.
30.06.2023 р. від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов Відзив на позовну заяву, який підписаний його представником - адвокатом Прудивусом М.А., в якому зазначає, що після смерті ОСОБА_4 серед спадкоємців першої черги був на ряду з позивачем також його рідний брат - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя спадкодавиці він близько товаришував з її сином ОСОБА_6 та допомагав коштами і фактично про це також безпосередньо відомо позивачу. В 2014 році, ще за життя покійної ОСОБА_4 , остання попрохала для свого сина ОСОБА_7 (позивача в справі) щоб він позичив кошти в сумі 45000 грн., які йому були потрібні для будівництва дачі поблизу м. Києва в Житомирській області, на що він погодився. Про позику коштів ОСОБА_4 надала йому розписку. Після смерті ОСОБА_4 та проведення поминальних обідів, на організацію яких він також, як близька людина, надавав її синам кошти, він мав розмову з позивачем ОСОБА_7 та його нині покійним братом ОСОБА_6 , останні не претендували на земельну ділянку товарного сільгоспвиробництва, та йому також відомо, що ОСОБА_6 усно домовився з позивачем про те, що батьківську хату в с. Оксанино з присадибними ділянками спадкуватиме він. Отже, позивач не подавав заяви про спадкування після смерті матері ОСОБА_4 через те, що був обізнаний, що в разі його спадкування по обов'язковій частці він - ОСОБА_3 , вимушений буде подавати також кредиторську вимогу спадкоємцям, що прийняли спадщину. Про те, що в позивача та його брата немає претензій стосовно спадкування ним земельної ділянки, а нині покійним ОСОБА_6 - батьківської хати в с. Оксанино з присадибними земельними ділянками, позивач та ОСОБА_6 йому написали розписки. Зауважує, що в липні 2019 року позивач ОСОБА_1 вже подавав позов до нього з приводу спадкування після смерті матері, а саме, просив суд встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини. Рішенням Уманського міськрайонного суду від 7 лютого 2023 року в справі, з якої позивач ОСОБА_1 в дану справу подав лише ухвали, було відмовлено в задоволенні його позову (справа №705/3222/19), означене рішення суду набрало законної сили 10 березня 2023 року. Отже, означеним рішенням встановлено, що позивач ОСОБА_1 не прийняв спадщину після смерті його матері. В ході розгляду означеної справи суд, серед іншого надав і правову оцінку поданої позивачем ОСОБА_1 , з його нині покійним братом, відповідачеві ОСОБА_3 заяви, що складена ще в 2014 році про те, що в ОСОБА_1 немає претензій відносно ОСОБА_3 з приводу спадкування ним майна після смерті матері. Інші доводи, що викладені в позові, є необгрунтованими та явно неправдивими. Крім того, з моменту обізнаності позивача з існуванням заповіту його матері на ім'я відповідача - 2014 рік, моменту написання ним ОСОБА_3 заяви (подана до суду в копії та подавалась аналогічно в справі №705/3222/19 й проаналізована в рішенні суду) пройшло вже близько 9-ти років, що також свідчить про пропуск ним строку позовної давності. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кушнеренко Т.В. в судовому засіданні підтримала позов ОСОБА_1 та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат Прудивус М.А. в судове засідання не з'явилися. Від представника відповідача в матеріалах справи наявна заява в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутність та відсутність відповідача. Позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи Бабанської селищної ради в судове засідання не з'явився, попередньо на адресу суду подав заяву в якій просить розглянути справу без участі їх представника.
Завідувач Другої уманської державної нотаріальної контори Діброва Л.М. в судове засідання не з?явилася, попередньо подала суду заяву в якій просить розглянути справу без участі представника контори, не заперечує проти задоволення позову.
Приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикова О.І. в судове засідання не з?явилася, однак в матеріалах справи наявне клопотання нотаріуса про виключення її з числа третіх осіб у зв?язку з тим, що вирішення справи по суті ніяким чином не впливає і не вплине на її права і обов?язки. Крім того, нотаріус зазначила, що позивач ОСОБА_1 не прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 (у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини йому відмовлено рішенням Уманського міськрайонного суду від 07.02.2023 у справі №705/3222/19), а тому, наявність заповітів від її імені і порушення його прав як спадкоємця І черги спадкування за законом, є досить спірним.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 20.11.1949 року, в с. Оксанино Бабанського р-ну Київської обл. ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 , мати дитини - ОСОБА_4 , актовий запис №43 (а.с.16 т.1).
Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 02.04.1973 року, в с. Оксанина Уманського р-ну Черкаської обл. ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_1 , мати дитини - ОСОБА_4 , актовий запис №56 (а.с.15 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Оксанина Уманського р-ну Черкаської обл. ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 10.11.2014 року, актовий запис №20 (а.с.17 т.1).
За життя, 23.09.2014 року ОСОБА_4 склала заповіт на належну їй земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124385500:03:000:0908, площею 4,2058 га, розташовану у адмінмежах Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, яку заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В. та зареєстрований у реєстрі за № 45 (а.с.20 т.1).
25.09.2014 року ОСОБА_4 склала заповіт на належний їй будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Уманський район, село Оксанина, який заповіла ОСОБА_5 , який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Костенко Л.В та зареєстрований у реєстрі за № 47 (а.с.21 т.1).
05 серпня 2015 року, державним нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Ящуком Д.О. було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену вище земельну ділянку за № 1-1273 (а.с.22 т.1) та 05.08.2015 ОСОБА_3 зареєстрував право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.50 т.1).
В матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 01.11.2014 в яких зазначено, що останні на державний акт на право приватної власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_4 , кадастровий номер 7124385500:03:000:0908, не претендують (а.с.53,54 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 07.11.2018 (а.с.18 т.1). Право власності на спадкове майно після смерті матері не оформив.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.02.2023 № 705/3222/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено. Зокрема, судом встановлено, що: «Позивач не відноситься до числа осіб, які відповідно до ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України, вважаються такими, що прийняли спадщину без подання нотаріусу письмової заяви. Як встановлено судом, строк в межах якого позивач повинен був звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 визначений з 08.11.2014 до 08.05.2015. Позивач у зазначений період не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Також позивач не надав належних та допустимих доказів того, що з 08.11.2014 до 08.05.2015 відбулися події пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв'язку із чим позивач не виконав свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог і заперечень» (а.с.55-58 т.1).
У листі Про надання інформації від 20.04.2023 р. № 90/01-16 приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикової О.І., що адресований ОСОБА_1 , зазначено: «...У моєму провадженні знаходиться спадкова справа № 157/2018, заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 . 29.01.2019 до спадкової справи була долучена подана Вами заява про прийняття спадщини після смерті брата. До спадкування майна, що залишилося після смерті Вашого брата - ОСОБА_5 , закликалися спадкоємці за заповітом і за законом (на обов'язкову частку). Згідно положень статті 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Таким чином, у випадку звернення спадкоємців щодо оформлення їх прав на майно, не охоплене заповітом, закликатимуться спадкоємці 1 черги, які прийняли спадщину. Ви є спадкоємцем за законом II черги, тому права на спадкування майна після смерті брата Ви не одержуєте» (а.с.24 т.1).
У листі Про виконання ухвали про витребування доказів у цивільній справі № 705/2366/23 (2/705/1578/23) від 30.11.2023 № 229/01-16 приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикової О.І. зазначено, що: «...Позивач по справі ОСОБА_1 по цій спадковій справі відноситься до спадкоємців II черги, яка до спадкування не закликалася у зв'язку з наявністю спадкоємця по заповіту і спадкоємців I черги (ст. 1223, ч. 2 ст. 1258 ЦК України). Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання недійсними заповітів ОСОБА_4 . Позивач зазначає у своєму позові, що є сином ОСОБА_4 і в липні 2019 року звертався до Уманського міськрайонного суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , що свідчить про неприйняття ним спадщини у встановлені законодавством строки. На підставі цієї позовної заяви було відкрито провадження 05.09.2019 у справі №705/3222/19, при цьому позивач приховує той факт, що у задоволенні позову йому було відмовлено рішенням суду від 07.02.2023. Таким чином, позивач не подає і не може подати жодного доказу прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 , а тому, заявлення ним вимог про визнання заповітів недійсними може бути розцінено як зловживання ним процесуальними правами...» (а.с.165 т.1).
Крім того, у наданих приватним нотаріусом Востриковою О.І. матеріалах спадкової справи № 157/2018 наявні відповіді від 21.02.2019 № 108/02-14 та від 06.03.2019 № 173/02-14, адресовані ГТУЮ у Черкаській області на звернення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що: «...29.01.2019 до цієї спадкової справи була долучена подана ОСОБА_1 заява про прийняття спадщини, братом спадкодавця, котрому було роз'яснено положення Цивільного кодексу України щодо черговості спадкування за законом і щодо строків для прийняття спадщини. У зв'язку із відсутністю у заявника свідоцтва про народження спадкодавця, мною був отриманий витяг з ДРАЦС про народження спадкодавця і долучений до матеріалів спадкової справи. 30.01.2019 була подана заява про прийняття спадщини дружиною спадкодавця - ОСОБА_8 . ...». «...26.02.2019 на мою адресу надійшла заява дочки спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_9 про відмову від прийняття спадщини на користь дружини спадкодавця - ОСОБА_8 , яка долучена мною до матеріалів спадкової справи №157/2018 (вх. №64/02-14). ...» (а.с.167,168,169,170 т.1).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права або інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Тлумачення статей 15, 16 ЦК України свідчить, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Таким чином через відсутність в позивача на момент подання позовної заяви порушеного права - права спадкувати через пропуск ним встановленого строку для прийняття спадщини, в нього і відсутнє право вимоги визнавати заповіти недійсними.
Інших доказів, на підтвердження зазначених у позові обставин, позивачем суду не надано.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини першої ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На позивача покладений обов'язок довести в суді ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України. Однак доказів порушення прав позивача суду не надано.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268, 355 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Бабанська селищна рада Уманського району Черкаської області, Друга уманська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Вострикова Оксана Іванівна, про визнання заповіту недійсним - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Леся Сергіївна Годік