Справа № 712/11434/24
Номер провадження 1-кп/712/400/25
СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ
06 листопада 2025 м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
встановив:
Згідно обвинувального акту, 26.01.2024 військовозобов'язаному ОСОБА_5 , маючому військовий квиток серії НОМЕР_1 , який, відповідно до довідки військово-лікарської комісії № П-86/5 від 01.05.2023, визнаний придатним до військової служби, та не має підстав для відстрочки, будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України та який в подальшому продовжений Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023 на 90 діб, ознайомленим із вимогами ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про необхідність явитись 26.01.2024 о 09 годині 00 хвилин до призивної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України у складі військової частини № НОМЕР_2 . Однак, ОСОБА_5 , без поважних причин, діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 26.01.2024 відмовився від виїзду до пункту прийому особового складу команди НОМЕР_2 та подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, та таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Такі дії, ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні підтримав письмове клопотання, в якому просить кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 закрити та звільнити його від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки, а саме, що останній, згідно довідки КНП «ЧОЛ ЧОР» від 30.07.2025, працює в КНП «ЧОЛ ЧОР» на посаді маляра 2 розряду з 21.07.2025 та заброньований 28.07.2025 до 29.01.2026.
Тобто, ОСОБА_5 отримав відстрочку від мобілізації на підставі п.1 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і являється таким, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. За таких обставин, на час судового розгляду внаслідок зміни обстановки вчинене обвинуваченим діяння втратило суспільну небезпечність.
Обвинувачений підтримав письмове клопотання про закриття провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження.
Беручи до уваги наведене, заслухавши думку інших учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Положеннями ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частина 3 ст. 288 КПК України встановлює, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. В цьому контексті суд приймає до уваги роз'яснення, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, згідно яких в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.
При цьому слід розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові ККС ВС від 13.04.2023 у справі №157/1091/22 (провадження №51-3787 км 22), відповідно до якого особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи в суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Разом із тим, суд вважає, що позиція сторони захисту, що діяння вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 втратило суспільну небезпечність є передчасним з огляду на наступне.
Для встановлення того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилась, необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення кримінального правопорушення, а й те, в чому саме полягає її зміна на час розгляду справи.
Суд вважає, що наявність у ОСОБА_5 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як особи, що заброньована, не може в даному випадку бути визнано змінами умов життєдіяльності обвинуваченого в розумінні ст. 48 КК України, оскільки така обставина не існували на момент вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та не стала для нього стримуючим фактором, який спонукав би його не вчиняти кримінальне правопорушення.
За матеріалами кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 26.01.2024 ним вчинено кримінальне правопорушення, 24.09.2024 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, за результатами досудового розслідування, 25.09.2024 обвинувальний акт скеровано до суду, відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_5 отримав на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», лише 28.07.2025, тобто на момент вчинення правопорушення обвинувачений не мав відстрочки, а отримав її лише майже через 1,6 року від події.
Суд вважає, що отримання ОСОБА_5 28.07.2025. у встановленому законом порядку відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації строком, не співвідносяться з вимогами ст. 48 КК України.
На думку суду, хибною є думка сторони захисту і про те, що факт набуття особою відстрочки автоматично припиняє її суспільну небезпеку за інкримінованим правопорушенням.
Також, стороною захисту суду не наведено переконливих підстав, які б вказували на те, що ОСОБА_5 та обстановка навколо нього зазнала таких змін, що робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного злочину.
Керуючись ст.ст.284,285,286,288,371КПК України,ст.48КК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки на підставі ст.48 КК України - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий :