Справа № 703/6112/23
1-кс/703/965/25
Іменем України
04 листопада 2025 року слідча суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу представника скаржника ОСОБА_3 на постанову слідчого відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про закриття кримінального провадженняна від 23.06.2025 у кримінальному провадженні №12022250350000537 від 10.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України,
встановила:
До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга представника скаржника на постанову від 23.06.2025 про закриття кримінального провадження №12022250350000537 від 10.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що відповідно до фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення 29.11.2016 року державним реєстратором під час реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна №1099533971231, що розташований за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Поташ, вулиця Українська 7, та відкриття нового розділу були перенесені відомості із архівних складових реєстру, а саме із: Реєстру прав власності на нерухоме майно (запис про право власності 5485229) - номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17704869, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (запис 7003008) - номери записів про обтяження 17708013 та 17705075 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек (7003164) - номер запису про іпотеку 17708281 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідні записи у зазначених реєстрах після перенесення до Державного реєстру речових прав були погашені. 19.05.2021 на підставі Рішення Маньківського районного суду Черкаської області у справі №701/868/20 державним реєстратором були внесені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування обтяження 17708013 та скасування запису про іпотеку 17708281. Діючи умисно в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїми повноваженнями як державного реєстратора, всупереч інтересам служби та інтересам власника майна, 10.09.2021 в місті Сміла Черкаської області державний реєстратор виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_4 , без будь-яких правових підстав, без прийняття будь-якої заяви про вчинення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також без прийняття будь-якого рішення за результатами розгляду заяви про вчинення реєстраційних дій, провела реєстраційну дію щодо «Припинення погашення запису про Іпотеку у Державному реєстрі іпотек, який є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №7003164».
Зазначені дії, на думку представника скаржника, надали змогу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 здійснити дії щодо перенесення відомостей з Державного реєстру Іпотек до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер запису про іпотеку 43928371, тобто фактично нотаріусом було повторно зареєстровано Іпотеку, яка відповідно до Рішення Маньківського районного суду Черкаської області по справі №701/868/20 була припинена.
В поданій скарзі зазначається, що в результаті вчиненого кримінального правопорушення державний реєстратор виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_4 та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 без відповідного судового рішення позбавили приватне підприємство «Лавіта» права розпоряджатися своїм майном, вартістю 8 024 000,00 грн, чим було завдано йому матеріальну шкоду в сумі 8 024 000,00 гривень. Таким чином, в діях державного реєстратора виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_4 , на думку ОСОБА_3 , вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
У судове засідання представник ПП «Лавіта» не з'явився, подав до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі та зазначив, що скаргу підтримує у повному обсязі і просить її задовольнити.
Слідчий відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області не з'явився, проте подав до суду матеріали кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка слідчого не перешкоджає розгляду скарги за його відсутності.
Дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження №12022250350000537 від 10.09.2022, слідчою суддею встановлено, що слідчим відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250350000537 від 10.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
23.06.2025 слідчим відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області прийнято постанову про закриття кримінального провадження 12022250350000537 від 10.09.2022 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора.
Матеріали справи вказують, що 10 вересня 2022 року зареєстровано кримінальне провадження № 1202225035000537 за ч. 3 ст. 365-2 КК України на підставі ухвали слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області про зобов'язання внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України державним реєстратором виконавчого комітету Смілянської міської ради ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.09.2024 року постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 20.04.2024 скасувалася з тих підстав, що не всі вказівки прокурора в даному провадженні були виконані.
Після скасування постанови про закриття кримінального провадження від 20.04.2024 прокурором Смілянської окружної прокуратури в даному кримінальному провадженні 12.03.2025 надано вказівки на виконання визначеного переліку слідчих дій, які в повній мірі виконано не було та передчасно закрито кримінальне провадження.
Вищезазначене свідчить про формальне ставлення слідчого до перевірки доводів, зазначених в заяві ОСОБА_3 , що потягло порушення проведення усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Перевіривши постанову про закриття кримінального провадження, слідча суддя зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови дії слідчого направлені не на зібрання та перевірку доказів, а тлумачення кримінального закону щодо процесуального статусу заявника.
Слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому чи дізнавачу у провадженні на здійснення певних дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, водночас слідчий суддя наділений лише правом судового контролю й не може переймати на себе функції інших уповноважених органів (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак слід роз'яснити, що орган досудового розслідування зобов'язаний провести у провадженні такий комплекс процесуальних дій, який би не залишав місце жодним сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою обставин чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені. А висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Михалков та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII).»
Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.
Оскільки, в ході досудового розслідування слідчим була допущена істотна неповнота, усунення якої потребує виконання слідчих дій та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, оскаржувана постанова не відповідає вимогам КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідча суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а постанова слідчого відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 23.06.2025 про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідча суддя
постановила:
Скаргу представника скаржника ОСОБА_3 на постанову слідчого відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 23.06.2025 про закриття кримінального провадження №12022250350000537 від 10.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК Українии - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 23.06.2025 про закриття кримінального провадження №12022250350000537 від 10.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК Українии.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1