Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9182/25
Номер провадження2/711/3992/25
06 листопада 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг,
03 жовтня 2025 року ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), що сукупно складає 29 343,30 грн, а також заборгованість за інфляційну складову боргу, три відсотки річних і судові витрати.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснює ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ».
Оскільки в будинку АДРЕСА_1 відсутній будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то нарахування за послугу здійснювалися згідно п.40-49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, відповідно до яких, у разі відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги пропорційно опалювальній площі квартири та з урахуванням температури повітря зовнішнього середовища.
У квартирі АДРЕСА_2 не встановлено квартирний лічильник теплової енергії, тому згідно п.24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показів вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалювальній площі приміщення споживача відповідно до Методики розподілу, затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.
Лічильник обліку гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 не встановлено, тому відповідно до п.21 Правил за надані послуги плата справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну заінтересовану особу.
Відповідно до п. 26 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182, обсяги спожитої у будівлі гарячої води та обсяги теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються між споживачами відповідно до Методики розподілу, згаданої вище.
Також позивач у позові зазначає, що типові договори приєднання на надання відповідних послуг згідно постанов Кабінету Міністрів України №830 та 1182 опубліковані на офіційному веб-сайті позивача за посиланням: https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na-poslugu.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка на надання послуги, факт отримання послуги.
З огляду на викладене, позивач робить висновок, що з відповідачем укладено договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом акцепту публічної оферти відповідно до ст.642 ЦК України.
Відповідач своєчасно, з жовтня 2016 року, не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води) внаслідок чого утворилась заборгованість, яка, станом на 01.06.2025, складає 29 343 грн 30 коп, що підтверджується листом-розрахунком по ОР №10972078.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води) в сумі 29 343 грн 30 коп.
Також позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу, що, відповідно до розрахунку, становить 6874,97 грн, та 3% річних з простроченої суми, що, відповідно до розрахунку, становить 2627,86 грн. Означені позовні вимоги обгрунтовує положеннями ч.2 ст.625 ЦК України. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений розмір судового збору.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 40 хв 06 листопада 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Також цим судовим рішенням виклик відповідача в судове засідання вирішено здійснити в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, тобто шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки відомості про місце реєстрації проживання та місце роботи відповідача ОСОБА_1 , станом на день як пред'явлення позову, так і день постановлення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження, у матеріалах цивільної справи відсутні.
Представник позивача за довіреністю Вітер Н.С., 05.11.2025 через підсистему «Електронний суд», подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала повністю, проти винесення заочного рішення не заперечила (вхідний №44763/25).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 06 листопада 2025 року о 08 год 40 хв не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (ч.8 ст.178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
У зв'язку з цим 06 листопада 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа розглядалась у відсутність всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», на підставі ліцензії №374 від 30.11.2012, що видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та рішень Черкаської міської ради «Про забезпечення населення гарячим водопостачанням та центральним опаленням державним підприємством «Черкаська ТЕЦ» № 520 від 24.05.2000, «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси» № 1480 від 31.10.2007, забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у місті Черкаси.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.05.2018 судом встановлено, що основним видом економічної діяльності Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» є виробництво електроенергії.
На підставі витягу з Положення про Відокремлений підрозділ «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» (далі - Положення) суд встановив, що Відокремлений підрозділ «Черкаська ТЕЦ» заснований на приватній власності ПрАТ «Черкаське хімволокно». Крім того, відповідно до п.2.6 Положення, суд встановив, що Відокремлений підрозділ має право бути позивачем, відповідачем та третьою особою в судових органах, від імені засновника вступати у встановлені законом правовідносини з іншими юридичними та фізичними особами.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №440963989 від 26.08.2025 суд встановив, що квартира АДРЕСА_2 перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування №3681 від 16.11.2016, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П.
Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), пункт 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).
Отже, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності цього права особам, які ним володіють внаслідок державної реєстрації.
Із листа-розрахунку по ОР №10972078 суд встановив, що надання послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води) до квартири АДРЕСА_2 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ».
Крім того, з розрахунків 3% річних та інфляційних втрат по о/р НОМЕР_1 суд встановив, що позивачем нараховано відповідачу, за період з жовтня 2016 до листопада 2021 року, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, що складає 2627,86 грн, та інфляційні втрати за період з жовтня 2016 року до листопада 2021 року, що становить 6874,97 грн.
Таким чином, з досліджених у судовому засідання матеріалів справи, суд встановив, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що йому надає Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до об'єкту нерухомого майна (квартири АДРЕСА_2 ), власником якого є відповідач ОСОБА_1 .
Також у судовому засіданні встановлено, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, однак, не укладення договору не виключає можливість стягнення з відповідача на користь позивача вартості фактично отриманих послуг і не може бути підставою для звільнення споживача (відповідача ОСОБА_1 ) від оплати таких послуг.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.03.2018 в справі №401/710/15-ц.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон №2189), до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Серед основних зобов'язань споживача Закон №2189 визначає оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189).
Статтею 13 Конституції України передбачено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, якою встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 ст.9 Закону №2189 встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином, відповідач є споживачем комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розумінні положень Закону №2189, що йому надає ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» за вказаною вище адресою.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач ОСОБА_1 , який, починаючи з 16 листопада 2016 року, є і продовжує бути власником, станом на день розгляду справи, квартири АДРЕСА_2 , мав право на проживання у цьому об'єкті нерухомості, був споживачем послуг, що надаються позивачем до вказаної квартири, проте своєчасно та у повному обсязі не вносив плату за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання тому, згідно з розрахунком ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», зобов'язаний сплатити заборгованість по оплаті вказаних послуг у розмірі 28 878,63 грн (29343,30 грн - заборгованість станом на 01.06.2025 (лист-розрахунок по ОР №10972078 - 464,67 грн (борг станом на 01.11.2016, що визначений у стовбцях «Сальдо на кінець» та «Рік» (2016), «Місяць» (10, тобто жовтень) листа-розрахунку по ОР №10972078, оскільки оплата послуг відповідачем проводилась періодично та не у повному обсязі.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, визначаючи заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, звертає увагу учасників справи, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 у відповідача ОСОБА_1 виникло лише 16.11.2016, тобто з часу державної реєстрації права власності на означений об'єкт нерухомості.
Водночас позивачем, всупереч положенням ч.1 ст.81 ЦПК України, не надано суду доказів про те, що відповідач ОСОБА_1 мав право проживати в означеній вище квартирі, починаючи з жовтня 2016 року, тобто з часу, з якого позивач здійснює нарахування вартості комунальних послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Вказаний розрахунок є зрозумілим, чітким та об'єктивним, а тому суд вважає його належним та допустимим доказом існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 28 878,63 грн, тобто, починаючи з листопада 2016 року.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також своїх контррозрахунків заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, що виникла в зв'язку із неналежним виконанням ним зобов'язань з оплати за отримані комунальні послуги. Крім того, відповідачем не доведено наявності розбіжності між здійсненими сплатами та тими сплатами, що відображені позивачем у листі-розрахунку по ОР №10972078. Також у матеріалах справи відсутні докази, що позивач неналежно надавав комунальні послуги, або відповідач відмовився, у встановленому законом порядку, від отримання вказаних послуг у період з листопада 2016 року до 01 червня 2025 року.
З огляду на встановлені факти і безпосередньо досліджені докази, що їх підтверджують, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» є частково доведеними та обгрунтованими, в частині нарахування боргу за надані комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, в сумі 28 878,63 грн (з листопада 2016 року до 01 червня 2025 року), оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в означений період, ним надані відповідні послуги відповідачу як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Черкаської міської ради, а відповідно і не спростовані відповідачем.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання, то суд зазначає про таке.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат в сумі 6874,97 грн та 3% річних в сумі 2627,86 грн у зв'язку з простроченням відповідачем оплати відповідних комунальних послуг.
Суд перевірив означені розрахунки на предмет їх відповідності положенням ч.2 ст.625 ЦК України та встановив, що позивачем вони виконані у відповідності до означеної норми матеріального права, а також з врахуванням суми боргу відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання. Водночас матеріали справи не містять будь-яких контррозрахунків відповідача щодо помилковості або неправильності їх проведення позивачем.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас, суд, визначаючи заборгованість з трьох відсотків річних та інфляційних втратах у зв'язку з простроченням оплати відповідних комунальних послуг, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, вважає за необхідне звернути увагу учасників справи, що відповідач набув право власності на об'єкт нерухомості, до якого надавалися позивачем відповідні житлово-комунальні послуги, у листопаді 2016 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем відповідачу трьох відсотків річних та інфляційних втратах за жовтень 2016 року не узгоджується з матеріалами справи.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визначити розмір трьох відсотків річних та інфляційних втратах без урахування означених нарахувань за жовтень 2016 року.
Таким чином, згідно з розрахунком ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», відповідач зобов'язаний сплатити три відсотки річних в сумі 2 540,39 грн (2627,86 грн - розмір трьох відсотків річних за весь строк прострочення виконання грошового зобов'язання - 1,80 грн - 50,54 грн - 16,85 грн - 18,28 грн (три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за жовтень 2016 року, що визначений у стовбці «Сума річних, грн» та «Рік» (2016), «Місяць» (10, тобто жовтень) листа-розрахунку 3% річних по ОР №10972078)).
Що стосується розрахунку інфляційних втрат, то їх розмір судом визнається доведеними в сумі 6 583,37 грн (6874,97 грн - розмір інфляційних втрат за весь строк прострочення виконання грошового зобов'язання - 291,60 грн (інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання за жовтень 2016 року, що визначений у стовбці «Інфляційні, грн» та «Рік» (2016), «Місяць» (10, тобто жовтень) листа-розрахунку інфляційних втрат по ОР №10972078)).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання є частково обгрунтованою, а тому такою, що підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Водночас ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із дослідженої платіжної інструкції №828 від 12.08.2025 судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 38846,13 грн, проте судом позовні вимоги ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» задоволено частково, а саме в розмірі 38 002,39 грн, що складає 97,83% від ціни позову (38002,39 грн / 38846,13 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 962,29 грн, тобто 97,83% від розміру сплаченого позивачем судового збору (3028 х 0,9783).
Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 322, 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст.5,7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, ч.8 ст.178, ст. 247, 258, 264, 265, 280-284, 289, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), за період з 01 листопада 2016 року до 01 червня 2025 року, в розмірі 28 878 (двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 63 (шістдесят три) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за інфляційну складову боргу в розмірі 6583 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят три) гривні 37 (тридцять сім) копійок та три відсотки річних у розмірі 2540 (дві тисячі п'ятсот сорок) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок, а всього 9 123 (дев'ять тисяч сто двадцять три) гривні 76 (сімдесят шість) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», судовий збір в сумі 2 962 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривні 29 (двадцять дев'ять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 06 листопада 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», код ЄДРПУО: 00204033: місцезнаходження: м. Черкаси, проспект Хіміків, 76.
Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: невідома, РНОКПП: невідомий, місце проживання: АДРЕСА_3 .
Головуючий: О. В. Петренко